Проведено комплексні дослідження зміни морфологічної структури, фізико-механічних властивостей і хімічного складу лляного волокна у процесі цілеспрямованої модифікації, що починається з одержання трести та продовжується під час переробки відходів, одержаних внаслідок процедури тіпання. Розвинуто наукові засади теорії та технології одержання модифікованих волокон функціонального призначення. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено закономірності зміни властивостей волокна залежно від умов проведення процесу розстилу лляної соломи під дією композиційних хімічних препаратів на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин. Установлено, що під дією композиційних хімічних препаратів відбувається підвищення ступеня розволокнення, зменшення вмісту інкрустуючих речовин у тіпаному льоноволокні та скорочення терміну розстилання лляної соломи. Розроблено науково обгрунтовану технологію одержання модифікованих волокон функціонального призначення, яка передбачає використання запропонованого фізико-хіміко-механічного способу модифікації лляного волокна на базі емульсування композиційними хімічними препаратами та диференціації процесу чесання. На підставі теоретичних положень фізико-хімії дисперсних систем і поверхневих явищ у полімерних системах, структури та динаміки міроемульсій установлено механізм дії композиційних хімічних препаратів під час модифікації лляного волокна за фізико-хіміко-механічного способу. Запропоновано новий метод визначення геометричних властивостей модифікованого лляного волокна, що базується на сучасних методах обробки цифрового зображення волокон у програмному середовищі MATLAB.

Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено позитивний вплив нових хімічних композиційних препаратів на основі фосфату сечовини та поверхнево-активних речовин на біохімічний процес перетворення лляної соломи в тресту. Визначено склад хімічних композиційних препаратів, набільш придатних для одержання однотипної трести в процесі розстилання лляної соломи. Установлено залежності фізико-механічних параметрів трести від терміну її розстилу за умов обробки різними хімічними композиційними препаратами, визначено межові параметри терміну розстилу. На базі одержаних результатів запропоновано технологію одержання однотипної трести розстиланням лляної соломи з застосуванням нових хімічних препаратів.

На підставі експериментальних досліджень одержано регресійні рівняння залежності відокремлюваності та міцності стебел трести від тривалості процесу її вилежування за різних значень вологості розісланого шару лляної соломи. Доведено, що ворушіння збільшує тривалість процесу перетворення соломи на тресту та зберігає міцність волокна. Позитивний вплив ворушіння на якість трести пов'язаний з аерацією шару соломи, за умов якої затримується розвиток целюлозоруйнівних анаеробних мікроорганізмів. Експериментально обгрунтовано, відпрацьовано та рекомендовано для виробництва алгоритм і програму керування технологічним процесом за умов використання штучного зволоження та ворушіння розісланого шару лляної соломи.

Обгрунтовано й експериментально доведено можливість інтенсифікації розвитку пектиноруйнівної мікрофлори в процесі перетворення лляної соломи в тресту за рахунок обробки стебел соломи розчинами меляси, яка є екологічно чистим продуктом. Встановлено, що процес гідролізу сахарози в розчинах меляси в активованих водних середовищах відбувається за 45 хв. і до складу продуктів гідролізу сахарози розчину меляси в активованому кислому водному середовищі входять глюкоза та фруктоза, а в розчині меляси в активованому лужному водному середовищі виявлено тільки фруктозу. Визначено динаміку зміни видового та кількісного складу мікрофлори лляної соломи після обробки розчинами меляси в активованих водних середовищах і встановлено механізм прискорення процесу розстилу.

Індекс рубрикатора НБУВ: М321.010.213

Рубрики:

Росяне мочіння льону. Розстилання льону

Шифр НБУВ: ДС48424 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М321.010.213

Рубрики:

Росяне мочіння льону. Розстилання льону

Шифр НБУВ: ДС48424 Пошук видання у каталогах НБУВ