Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено гідроліз олії під дією ферментних препаратів вітчизняного та закордонного виробництва. Створено математичні моделі процесів та оптимізовано їх параметри.

Вперше доведено, що за реакцією амідування соняшникової олії діетаноламіном утворюються моно-, діацилгліцерини паралельно з діетаноламідами жирних кислот. Виявлено, що реакція взаємодії триацилгліцеринів соняшникової олії з діетаноламіном проходить постадійно з утворенням водневих зв'язків між компонентами реакційної суміші та запропоновано хімізм амідування. Експериментально одержано нові наукові дані щодо кінетики амідування триацилгліцеринів соняшникової олії та трипальмітоїлгліцерину діетаноламіном і встановлено, що константи швидкості реакцій в ряду триацилгліцерини > діацилгліцерини > моноацилгліцерини зменшуються та визначено енергію, ентальпію й ентропію активації по кожній стадії та створено кінетичну модель процесу амідування. Визначено технологічні умови для досягнення максимальних виходів продуктів і створено адекватні реальним перетворенням математичні моделі залежності ступеня перетворення амінного азоту в амідний, виходу моно-, діацилгліцеринів, гліцерину, діетаноламідів жирних кислот від мольного відношення реагентів, температури та часу реакції. Одержано концентрати моно-, діацилгліцеринів і композиційні поверхнево-активні речовини та визначено поверхневий, міжфазний натяг, роботу адсорбції, емульгувальні, пінотвірні, адсорбційні властивості їх розчинів і протирозбризкувальну, стабілізувальну здатність.

Досліджено кінетику амідування лляної олії діетилентриаміном за температур 413 - 453 K і різних мольних співвідношень. Показано, що у цьому випадку утворюється багатокомпонентна суміш, до складу якої входять поверхнево-активні речовини: моноацилгліцерини та діацилгліцерини. За експериментальними даними побудовано кінетичні залежності утворення та витрачання компонентів реакційної маси. Розраховано константи швидкості реакції амідування триацилгліцеринів лляної олії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.353

Рубрики:

Одержання жирних кислот

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.35-1

Рубрики:

Розщеплення жирів і масел

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено дослідженню технологічного процесу розділення неоднорідної рідкої сировини із застосуванням комбінованого технологічного впливу на сировину за використання процесів відцентрового фільтрування та вібраційного відстоювання. Проведено аналіз існуючих технологій одержання харчового гліцерину й обладнання для його очищення на першому етапі виробництва, на основі якого було обгрунтовано технологічну схему очищення гліцерину та напрями його технічного вдосконалення. Створено експериментально-дослідну модель вібровідцентрової машини із дебалансним віброзбуджувачем. На основі теоретичних та експериментальних досліджень вібровідцентрової машини для розділення сирого гліцерину одержано аналітичні та графічні залежності для їх основних характеристик, що дозволяє для обгрунтування робочого режиму процесу очищення й експлуатації цієї машини.

Наведено результати дослідження щодо одержання жирних кислот (ЖК) шляхом вуглекислотного розкладання їх мил. Одержані експериментальні дані доводять можливість одержання ЖК із використанням діоксиду вуглецю. Визначено раціональні технологічні параметри та одержано апроксимаційну модель цього процесу. Проаналізовано жирнокислотний склад одержаних ЖК, який визначено за допомогою методу газорідинної хроматографії.

Вирішено науково-практичне завдання щодо розробки наукових засад технології переетерифікування жирів із використанням нових каталізаторів, які представляють собою гліцерати лужних металів. Визначено триацилгліцерольний склад початкових і переетерифікованих індивідуальних олій. Встановлено вплив переетерифікування з традиційним каталізатором на температуру плавлення олій. Обгрунтовано вибір тестового жиру для досліджень переетерифікування жирів. Доведено ефективність гліцерату калію та гліцерату натрію як каталізаторів переетерифікування жирів. Встановлено характер змін триацилгліцерольного складу тестового жиру у результаті переетерифікування у присутності гліцерату калію в порівнянні з промисловим каталізатором - метилатом натрію. Визначено термін зберігання гліцерату калію та виявлено можливість його регенерування після втрати каталітичної активності. Встановлено залежність каталітичної активності гліцерату калію від основних фізико-хімічних властивостей початкової сировини. Розроблено математичні моделі переетерифікування тестового жиру у присутності гліцерату калію в залежності від основних технологічних параметрів. Сформульовано рекомендації щодо вибору режимів і визначено раціональні умови переетерифікування. Доведено можливість застосування гліцерату калію у виробництві якісних переетерифікованих жирів із сумішей олій та жирів. Проведено економічні розрахунки собівартості гліцерату калію. Розроблено удосконалену технологію хімічного переетерифікування жирів з використанням гліцератів лужних металів. Розроблено проект технологічної інструкції на виробництво жирів переетерифікованих з використанням гліцератів лужних металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.353

Рубрики:

Одержання жирних кислот

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано високоефективний безводний каталізатор бутилат калію на основі гідроксиду калію шляхом азеотропної осушки з бутиловим спиртом. Знайдено технологічно прийнятні параметри проведення процесу лужного бутанолізу на бутилаті калію (кімнатна температура, кількість каталізатора 1,4 - 2,0 %, молярне співвідношення спирту до олії 4 ÷ 6:1 та тривалість перемішування 5 - 15 хв), за яких досягаються виходи вищі 90 % та розділення продуктів. Методами газової хроматографії, ІЧ-спектроскопії та кислотно-основного титрування встановлено склад продуктів. Пояснено підвищену стабільність реакційної системи під час лужного бутанолізу олій у присутності води наявністю стабілізаторів двох типів – ПАР (калієві мила) та моно(ди)гліцеридів, що сприяє утворенню високостабільних мікроемульсій зворотнього типу. Встановлено, що при бутанолізі утворюється гліцериновий шар із двох компонентів - гліцерину та гліцерату калію. Розглянуто шляхи утворення останнього. Запропоновано механізм активації молекули бутанолу та подальших перетворень за використання бутилату калію в ролі каталізатора. Розроблений метод одностадійного синтезу перевірено у переестерифікації олії сумішшю етилового та бутилового спиртів. Досягнуто високих виходів суміші алкілестерів жирних кислот та належного розділення продуктів. Побудовано адекватні математичні моделі впливу молярного співвідношення реагентів та співвідношення між спиртами на найважливіші показники процесу (вихід естерів, ступінь розшарування та склад продуктів). Установлено, що за низкою фізико-хімічних та експлуатаційних характеристик (в'язкість, густина, температури фільтрованості та застигання, цетанове число) бутилові естери відповідають вимогам до біокомпоненти сумішевого дизпалива. Зазначено, що проведені моторні стендові випробування показали, що сумішеві палива на основі бутилових та етилових естерів є близькими за потужнісними характеристиками, практично не поступаються за ними нафтовому паливу та переважають його за екологічними показниками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л950.9 + Л782.353

Рубрики:

Відходи виробництва молока і молочних продуктів та їх використання

Одержання жирних кислот

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.353

Рубрики:

Одержання жирних кислот

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ