Виконано огляд літератури з проблем, що виникли в світі та в Україні в зв'язку зі збільшенням випуску полімерної тари та упаковки і накопиченням її на звалищах. Обговорюються варіанти її утилізації: спалювання з використанням тепла, що виділяється, та переробка. Висвітлено питання збору, розділення, очищення та відмивки відпрацьованої тари. Описано технології переробки, які застосовуються в різних країнах: деструкція та деполімеризація до мономерів і олігомерів, подрібнення і додавання в новий полімер, а також термомеханічна переробка до отримання рецикльованого полімеру. Розглянуто питання утилізації поліетилентерефталату, який потрапляє на звалища у вигляді порожніх пляшок, та можливість його повторного використання, в тому числі, в Україні та Києві.

Исследованы защитные покрытия на основе модифицированных епоксидных олигомеров с добавками отходов ЧПО "Химволокно" и РГХП "Азот" и синергистов - производных бензамидазола. Показано, что утилизация отходов дает 50%-ю экономию дефицитных эпоксидных смол, а разработанна рецептура ингибированных защитных покрытий (ИЗП) обеспечивает повышение их противокоррозионной активности за счет увеличения частных эффектов ингибирования, в особенности - блокировочного. Рост химического сопротивления стали с ИЗП малоцикловой усталости связан с пластификацией образующихся на поверхности металла полимерных металлохелатных пленок.

Розглянуто деякі конструктивно-технологічні особливості подрібнюючого, пластикаційного, гранулюючого і допоміжного обладнання, а також основні методи переробки на ньому відходів виробництва.

Проведено аналіз проблеми утилізації пляшок з поліетилентерефталату (ПЕТФ). Особливу увагу приділено основним стадіям процесу переробки вторинного ПЕТФ та проблемам вирішення найбільш складних операцій в технології переробки вторинного ПЕТФ.

Розглянуто питання використання полімерних відходів як вторинної сировини. Наведено технічні характеристики та результати випробувань нового агрегату, впровадженого у ВАТ "Більшовик", під час здрібнювання цих відходів. Наведено дані про здрібнювання зношених шин. Стисло описано принцип дії та конструкцію.

Розглянуто альтернативні методи утилізації промислових відходів, до яких входять полімерні матеріали, здатні добіорозкладання. Асиміляція мікроорганізмами полімерів, синтезованих на основі рослинної сировини, у процесі компостування є суттєвим кроком у вирішенні питання нагромадження відходів пластмас. Наведено огляд полімерів, що розкладаються під дією природних факторів. Особливу увагу приділено класу біополімерів на основі крохмалю, як потенційній заміні традиційних пластиків. Оцінено переваги та недоліки широкого використання таких матеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л710.94 + Л716

Рубрики:

Уловлювання і перероблення цінних продуктів зі стічних вод виробництва високомолекулярних сполук (полімерів) та їх використання

Пластмаси на основі перероблення природних високомолекулярних сполук

Шифр НБУВ: Ж29143 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л710.94

Рубрики:

Уловлювання і перероблення цінних продуктів зі стічних вод виробництва високомолекулярних сполук (полімерів) та їх використання

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено математичну модель створення тиску екструдером. Запропоновано метод його вимірювання в соекструзійному обладнанні. Досліджено зв'язок між складом полімерної суміші, міцністю соекструзійного виробу та межовою напругою зрушення суміші. Для оперативної оцінки якості суміші в процесі її приготування розроблено еталонну математичну модель, запропоновано метод і одержано аналітичні залежності для коректувань завдання на витрати компонентів суміші. На підставі рівнянь еталонної моделі суміші розроблено узагальнену математичну модель технологічного процесу, мікропроцесорну систему керування процесом приготування соекструзійної суміші. Створено алгоритми та програмне забезпечення розрахунку необхідної продуктивності, перепаду тиску для кожного шару за заданої товщини шарів у багатошаровій полімерній структурі. Розроблено конструкцію універсального шнека екструдера, технологічну схему та конструкцію соекструзійного обладнання.

Рассмотрены свойства компонентов композиционных полимерных материалов, описаны процессы смешения и соэкструзии. Проанализировано влияние технологических параметров на кинетику процессов. Рассмотрены особенности производства по переработке отходов полимерных материалов, а также обусловленная им специфика использования математических методов и ЭВМ в разработке систем управления этим производством.

Описаны процессы переработки вторичных полимерных материалов, структура полимерных отходов. Освещены особенности моделирования экструзионных процессов и оборудования, приведена характеристика процессов экструзии. Рассмотрены общие принципы создания модельных установок, вопросы моделирования процессов в зоне нагрузки, плавления и пластикации, дозирования.

Освещены технологии сбора, накопления, переработки и применения полимерных отходов. Проанализирован отечественный и зарубежный опыт административно-правового управления отходами потребления. Рассмотрены проблемы эксплуатационной надежности сооружений водоотведения с применением полимеров для защиты конструкций от биогенной сернокислотной агрессии, вопросы мониторинга источников накопления вторичного сырья, применения полимерных материалов в жилищно-коммунальном хозяйстве.

Досліджено способи поводження з полімерними відходами, в т.ч. із використаною полімерною тарою, їх переваги та недоліки і перспективні шляхи подальшого розвитку методів утилізації.

Маючи на увазі проблему сепарації пластичних мас різного типу з використанням різниці електростатичного заряду, визначено електростатичний заряд у разі відсутності додаткових поверхнево-активних речовин. Визначено величини цього заряду для основних типів пластмас, які використовуються в промисловості. Результати досліджень свідчать про проблему зміни величини заряду полімерного матеріалу залежно від його марки, типу та кратності переробки. В зв'язку з цим виникла необхідність визначення електростатичного заряду призначених для утилізації полімерних відпадів.

Отмечено, что утилизация и повторное использование вторичного полимерного сырья - одна из основных проблем нашего времени. Лидирующее положение среди полимерных отходов занимает использованная тара из ПЭТФ. На сегодня существует большое количество технологий переработки тары из ПЭТФ. Общепризнанно, что на данный момент самой перспективной является технология "bottle to bottle", т. е. переработка бутылки с производством новой бутылки. Эта технология позволяет перерабатывать полученные из вторичного сырья хлопья в высококачественный гранулят, который на 100 % может использоваться в производстве новых бутылок. Описана технология "bottle to bottle".

Зазначено, що для одержання виробів із заданими параметрами з композицій вторинного ПЕТФ необхідно знати теплофізичні властивості (ТФВ) матеріалу. Для комплексного дослідження ТФВ ПЕТФ створено експериментальну установку, за допомогою якої визначено: коефіцієнти теплопровідності та температуропроводності; об'ємну теплоємність. Експериментами встановлено незначні розбіжності ТФВ композицій, що підлягали кріогенній обробці, та таких самих композицій, але без кріогенної обробки.

Изучена реакция переэтерификации полиэтилентерефталата пентаэритритом при различных весовых соотношениях и температурах проведения процесса без отгона этиленгликоля. Установлено, что глубину протекания реакции можно оценивать по температуре каплепадения. Определена растворимость полученных олигоэфиров в лаковых органических растворителях.

Розглянуто особливості здійснення технологічних процесів з хімічного рециклінгу відходів полімерних матеріалів. Показано шляхи подальшого використання одержаних рециклатів як вихідних речовин, модифікаторів з розробки нових композиційних матеріалів.

Розглянуто проблемні питання, пов'язані з накопиченням відходів, і шляхи їх вирішення. Описано особливості кожного з розроблених способів рециклінгу з урахуванням специфіки властивостей та класу полімерів.

Отмечено, что проблема переработки полимерных отходов злободневна как с экологической точки зрения, так и с ресурсозберегающей, т. е. с позиции экономики. В качестве основной задачи утилизации любых отходов является задача поиска ликвидной продукции из них. Приведены примеры изготовления ликвидных изделий из полимерных отходов, а также пути решений этой проблемы в Украине.