Установлено, що застосування ефективної ресурсо- й енергозберігаючої технології та апаратури у виробництві етилбензолу і кумолу методом суміщеного алкілування бензолу етилен-пропіленовими фракціями в присутності хлориду алюмінію дозволяє підняти техніко-економічні показники цього виробництва на рівень сучасних досягнень. Розроблено нову абсорбційно-десорбційну апаратуру очистки етилен-пропіленових фракцій методом фізичної абсорбції трибутилфосфатом. Розроблено нову реакційну апаратуру суміщеного алкілування бензолу очищеними етилен-пропіленовими фракціями в присутності хлориду алюмінію. Створено науково обгрунтовані методи їх розрахунку, конструювання і проектування. Здійснено розробку, випробування та промислове упровадження запропонованих апаратів і технологічних установок.

Визначено параметри технологічних режимів одержання плівкоутворювальної основи для протикорозійних композицій через термічну полімеризацію інден-кумаронової фракції коксохімічних виробництв без виділення інден-кумаронової смоли. Встановлено співвідношення компонентів протикорозійних матеріалів, розроблених з використанням плівкоутворювальної основи, пластифікаторів, наповнювачів та інгібіторів, що забезпечують збільшення терміну служби захисних покриттів в агресивних середовищах. Обгрунтовано критерій відмови вторинного захисту, що встановлює граничне значення вологонасичення будівельних конструкцій з бетону та цегли, забезпечує можливість розрахункового визначення терміну служби захисних покриттів. Доведено можливість нанесення протикорозійних матеріалів завтовшки не більше 100 мкм.

Исследован состав и свойства продуктов, получаемых при обработке головной фракции сырого бензола водным раствором аммиака. Рассмотрен химизм процесса, исследовано влияние температуры на состав продуктов реакции в органической и водной фазах.

Рассмотрены физико-химические основы процесса взаимодействия сероуглерода головной фракции сырого бензола с аммиаком. Изучено влияние температуры и мольного соотношения реагентов на степень извлечения сероуглерода из головной фракции. Показана возможность полного извлечения сероуглерода из головной фракции обработкой ее водным раствором аммиака.

Определен состав органической и водной фаз, полученных при переработке головной фракции сырого бензола аммиачным способом. Перегонкой с водяным паром и вакуумной перегонкой проведено разделение на фракции органической фазы с получением бензола концентрации до 98 % и концентрированной дициклопентадиеновой фракции.

Разработана математическая модель нитрования бензола смесью серной и азотной кислот в реакторе идеального перемешивания при протекании химических и физико-химических процессов. Установлено наличие одного стационарного состояния. Выявлена зависимость приведенной теплоотдачи для обеспечения заданного стационарного режима реактора от массового соотношения бензол: отработанная серная кислота, концентрации отработанной кислоты, времени пребывания в аппарате.

Проаналізовано джерела виникнення похибки вимірювань густини для ізотермічної методики сільфонного п'єзометра з диференційним трансформаторним датчиком лінійних зміщень. Наведено поетапні оцінки похибки для експериментальних досліджень густини рідкого толуолу. Запропоновано методи оцінки точності пікнометричних вимірювань та прецезійних вимірювань під високим тиском, що надають змогу спрямовано здійснювати конструктивне вдосконалення методик вимірювання густини та зменшення похибки прямих вимірів. Всі оцінки виконані згідно рекомендацій міждержавного стандарту ГОСТ. Запропоновано шляхи подальшого підвищення точності вимірювань в ізотермічних РУТ методиках. Знайдено оцінки похибок для модернізованої методики вимірювання густини за пікнометричним методом складають 0,02 %, похибка для вимірювання густини за методом сільфонного п'єзометра під тиском складає 0,07 % дійної вимірюваної величини, що було знайдено для толуолу.

Мета дослідження - підвищення екологічної безпеки коксохімічних виробництв шляхом хімічного вилучення сірковуглецю із бензольної фракції й вивчення фізико-хімічних основ його взаємодії з нуклеофільними реагентами з утворенням лужних солей дитіокарбамінової, ксантогенової та тритіокарбонової кислот і наступного їх комплексоутворення з деякими 3d-металами в бензольному розчині. Досліджено систему сірковуглець - нуклеофіл - луг та встановлено оптимальні умови хімічного вилучення сірковуглецю. Розкрито протизношувальні та антифрикційні властивості дитіокарбаматів і ксантогенатів металів як додатків до індустріальних олив і встановлено залежність протизношувальних властивостей мастильних композицій від природи металу та лігандного оточення досліджених додатків. Увагу акцентовано на підвищенні екологічної безпеки коксохімічних виробництв з урахуванням зменшення екотоксичної небезпеки сірковуглецю за рахунок його глибокого хімічного перетворення. Встановлено, що під час хімічній взаємодії сірковуглецю бензольної фракції з алкіламонієвими солями арил- та алкілфеноксикарбонових кислот, екотоксичність продуктів реакції зменшується в 77,6 - 144,0 рази у порівнянні з вихідними речовинами. Запропоновано технологічну схему хімічного вилучення сірковуглецю із бензольної фракції коксохімічних виробництв з використанням алкіламінів у лужному середовищі, що може бути ефективно використана на стадії ректифікації органічних сполук коксохімічного виробництва і дозволить покращити екологічний стан як самого виробництва, так і навколишнього середовища.

Досліджено процес алкілування бензолу пропіленом у рідкій фазі. У виробництві алкілування бензолу найважливішим апаратом є алкілатора, який і призначений безпосередньо для алкілування за участі хлористого алюмінію. Тиск в апараті підтримується витратою газів реакції на виході з алкілатора і динамічні характеристики цього параметру в подальшому не розглядаються. Також, не розглядаються втрати в навколишнє середовище, так як корпус алкілатора був передбачений для цього і є теплоізоляція. Постійними є температури і концентрації вхідних потоків та відсутність домішок-інгібіторів. Виходячи з наведеного вище, визначальними параметрами даного процесу є концентрація алкілату на виході з алкілатора, а також температура в реакторі. Щоб досягти заданої концентрації потрібно регулювати витратою пропан-пропіленової фракції, а щоб досягти сталої температури в реакторі змінною витрати води, оскільки саме з нею відводиться значна кількість тепла. Основним збуренням, яке діє в апараті є температура охолоджуючої води на вході в алкілатор, тому що цей параметр може певною мірою коливатися. Розроблена математична модель динаміки температури та концентрації на виході з алкілатора. Визначаються статичні та динамічні характеристики за каналами керування і збурення на основі створеної математичної моделі алкілатора. Досліджується вплив допущень на вид і характер динамічних властивостей. Досліджувалася система в просторі стану. Запропонований критерій оптимальності. Знайдене оптимальне керування процесом алкілування бензолу пропіленом у рідкій фазі. Синтезовано оптимальний лінійний регулятор. Даний підхід дозволив синтезувати оптимальний лінійний закон на основі застосування матричного диференційного рівняння Рікатті. Знайдено оптимальне керування процесом алкілування бензолу пропіленом у рідкій фазі. Наведені графічні результати дослідження.