Запропоновано принципово новий підхід щодо вирішення проблеми утилізації зол ТЕС, а саме: розроблено економічно ефективне зололужне в'яжуче з високим наповненням золою (до 70 %) та низькими витратами лужних карбонатів. За фізико-технічними показниками таке в'яжуче конкурентоспроможне з портландцементами марки 400 та характеризується високими показниками міцності на згин.

Предложен принципиально новый подход в решении проблемы утилизации зол ТЕС, а именно: разработано економически эффективное золощелочное вяжущее с высоким наполнением золой (до 70 %) и низкими потерями щелочных карбонатов. По физико-техническим показателям такое вяжущее конкурентоспособное с портландцементами марки 400 и характеризируется высокими показателями прочности на сгибание.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л455-37

Рубрики:

Портландцемент

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано використовувати для виробництва в'яжучих речовин - петроцементів - дисперговані кристалічні матеріали, які утворюються в промисловості нерудних матеріалів, каменепереробці, збагаченні руд та твердих палив, скришних роботах та ін. Для цього кам'яну сировину піддають механічній або механохімічній активації. Описано особливості технології, властивості, ефективність та можливі області застосування петроцементів.

Досліджено фазовий склад та мікроструктуру жаростійкого в'яжучого за присутності домішок модифікованого мікрокремнезему за умов дії високих температур. Встановлено взаємозв'язок між фазовим складом, мікроструктурою та термомеханічними властивостями жаростійкого в'яжучого. Визначено вплив виду домішки на основні властивості жаростійкого в'яжучого.

Наведено результати досліджень реологічних та седиментаційних властивостей цементних розчинів на основі твердого залишку содового виробництва та інших промислових відходів. Як домішки, що різко зменшують швидкість седиментації, майже не впливаючи на час загустіння, рекомендовано оптимальне дозування глин, вапняно-білітового в'яжучого на основі відходів содового виробництва, білої сажі. Як знижувачі водовіддачі для обробки тампонажних розчинів, у складі яких є відходи содового виробництва, рекомендовано застосовувати водорозчинні ефіри целюлози, полівінілового спирту, гідролізованих акрилонітрилів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л455-3

Рубрики:

Портландцемент

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано можливість використання комплексних хімічних домішок нового покоління для зниження вологості сировинних цементних шламів. Використання розроблених домішок дозволяє системно вирішувати проблему зниження енергомісткості портландцементних клінкерів і зменшення негативного впливу на довкілля під час виробництва цементу.

За допомогою фізико-хімічних методів аналізу досліджено сировинні матеріали та показано можливість їх використання для одержання ресурсоощадних сировинних сумішей і низькоенергомістких портландцементних клінкерів.

  Скачати повний текст

Рукопис містить розробку процесу, технології і апаратурного оформлення методу переробки шламу дистиляції содового виробництва на якісну карбонатну сировину для синтезу цементного клінкеру. Запропонований метод переробки, досліджені закономірності процесів, що покладені в основу методу, створені математичні моделі. На основі досліджень розроблена апаратурно-технологічна схема процесу. Досліджені властивості шламу конверсії, доведена ефективність його використання в виробництві цементу.

Встановлено можливість синтезу штучних цеолітів на базі техногенної термоактивованої алюмосилікатної сировини, гідратованої за присутності лужних компонентів, та вивчено ефективність їх подальшого застосування як модифікувальних домішок. Досліджено стабільність синтезованих цеолітових фаз (гідросодаліту та гароніту) у часі та встановлено їх здатність до перекристалізації у цеолітові фази, подібні до анальциму. Розглянуто вплив синтезованих цеолітів (цеоліту Zh та гароніту) на міцнісні характеристики різних в'яжучих систем (портландцементних, шлаколужних та зололужних) і встановлено різний характер поведінки модифікувальних домішок цеолітів під час їх введення у цементне тісто, цементно-піщаний розчин та бетонну суміш. На базі зололужних цементів, модифікованих штучними цеолітами групи гідросодаліту, спроектовано склад бетонних сумішей, що дозволяє одержати на 28-му добу бетони міцністю більше 40 МПа, пористість яких перевищує 3,5 %, а водопоглинання - до 5 %. Запропоновано технологію комплексної переробки відходів теплоенергетики, а саме, зол та шлаків ТЕС, яку розглянуто як один технологічний цикл, що включає виробництво в'яжучих систем і домішок-модифікаторів, та здійснено апробацію розроблених складів зололужних бетонів за промислових умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л455-3 + Н331.001.4 + Н332.001.4

Рубрики:

Портландцемент

Домішки

Домішки

Шифр НБУВ: РА363407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Проведено моніторинг відходів заліза (ІІ) сульфату, розроблено стратегію його комплексної утилізації через запровадження серії перспективних технологій. Встановлено основні закономірності технології виробництва залізовмісних мінеральних добрив, оптимальні режими реалізації технології. Визначено оптимальні технологічні параметри реалізації технології виробництва активної домішки до цементу з використанням як сировини заліза (ІІ) сульфату та шамотно-каолінового пилу або меленої крейди. Розроблено технологію виробництва залізорудних окатишів з відходу виробництва титану (IV) оксиду - заліза (ІІ) сульфату, встановлено оптимальні режими її реалізації. Оптимізовано існуючу технологію виробництва неорганічних пігментів з використанням як сировини сульфату (ІІ) заліза.

Обгрунтовано доцільність використання техногенних відходів промисловості у виробництві в'яжучих, модифікованих лужною алюмоферитною комплексною домішкою. Розкрито можливості застосування червоного бокситового шламу у виробництві будівельних матеріалів, карбонатних порід - як мікронаповнювачів. Розглянуто сучасні наукові уявлення про твердіння бетону, визначено ефективність застосування механохімічної активації у технології виробництва дисперсних матеріалів. Проаналізовано вплив бокситового шламу на хімічні процеси фазового складу новоутворень і макроструктуру золошламого в'яжучого за рахунок використання у даному матеріалі активних центрів кристалізації - алюмоферитних сполук. Висвітлено перспективи використання композиційних в'яжучих на основі відходів промисловості.

Обоснована целесообразность использования техногенных отходов промышленности в производстве вяжущих, модифицированных щелочной аллюмоферитной комплексной добавкой. Раскрыты возможности применения красного бокситового шлама в производстве строительных материалов, карбонатных пород - как микронаполнителей. Рассмотрены современные научные представления о застывании бетона, определена эффективность применения механохимической активации в технологии производства дисперсных материалов. Проанализировано влияние бокситового шлама на химические процессы фазового состава новообразований и макроструктуру пепельношламового вяжущего за счет использования в данном материале активных центров кристаллизации - аллюмоферитных соединений. Освещены перспективы использования композиционных вяжущих на основе отходов производства.

Досліджено розв'язання актуальних проблем в цементній промисловості, пов'язаних зі зниженням енергоємності цементного виробництва. Розглянуто розробку змішаних цементів з пониженим вмістом клінкерної складової, модифікованих домішками пластифікувально-прискорювальної дії. Встановлено вплив пластифікаторів нового покоління на властивості сировинних цементних шламів. Досліджено властивості портландцементного клінкеру, випаленого на газі й альтернативних паливах. Проведено оптимізацію складів низькоенергоємних модифікованих змішаних цементів. Встановлено закономірності процесів їх гідратації. Розглянуто будівельно-технічні властивості модифікованих змішаних цементів і бетонів на їх основі. Обгрунтовано раціональні області використання та визначено техніко-економічну й екологічну ефективність їх виробництва.

Рассмотрены вопросы стойкости базальтовых волокон в разных средах, имитирующих среду твердеющего портландцемента, в сравнении с другими стеклянными волокнами.

Запропоновано новий науковий підхід, що дозволяє на базі термокінетичних закономірностей процесів гідратації прогнозувати фізико-хімічну та технологічну ефективність домішок, а також оцінювати їх сумісність із цементами. Розроблено методологію термокінетичної оцінки сумісності домішок на базі комплексу термокінетичних критеріїв, а також узагальнюючого показника сумісності. Встановлено загальні закономірності та відмінні особливості впливу домішок на кінетику процесів гідратації. Показано особливості впливу домішок у разі зміни складів цементу, сполучення домішок у складі комплексів, концентрації, температури процесу в діапазоні 25 - 45 °С, способу введення. Досліджено взаємозв'язок термокінетичних показників з характеристиками цементних систем. Одержану калориметричну інформацію щодо ефективності домішок підтверджено підвищенням технологічних властивостей бетонних сумішей й експлуатаційних характеристик затверділого бетону.

В результате моделирования условий работы защитных покрытий в переменных температурно-влажностных полях изучены процессы структурообразования, которые происходят в геоцементной матрице, и установлена их взаимосвязь со свойствами геоцемента. Показано, что наличие в структуре геоцементной матрицы низкоосновных гидросиликатных фаз способствует возрастанию как адгезионной, так и механической прочности. Присутствие в структуре матрицы волокнисто-игольчатых кристаллов способствует снижению усадочных и внутренних деформаций и увеличению прочности материала на изгиб, а наличие в составе матрицы цеолитоподобных и магниево-железистых (гидрослюдистых) новообразований способствует увеличению стойкости геоцементной матрицы к воздействию кислых сред.

Исследовано влияние минеральных добавок с различными кислотно-основными свойствами на реологические свойства цементного теста. Показано, что структурно-механические свойства дисперсий зависят от донорно-акцепторного взаимодействия между частицами. Установлено наличие в цементной и цементно-песчаной суспензиях реопексических свойств при малой скорости течения.