Виконано порівняльне дослідження процесів консолідації нанодисперсних порошків титанату барію за умов неізотермічного cпікання з постійною швидкістю нагрівання, cпікання з контрольованою швидкістю усадки та cпікання під високим тиском (до 5 ГПа). Показано, що використання лінійного нагрівання та високого тиску не дозволяє отримати безпористу кераміку (залишкова пористість - близько 2 %) та мінімізувати ріст зерен. Прикладений тиск не перешкоджає коалесценційному підростанню зерен, що контролюється поверхневою дифузією. Спікання з контрольованою швидкістю дозволяє знайти оптимум між ущільненням і ростом зерна й отримати кераміку, яка має густину 99,9 % від теоретичної та розмір зерен близько 100 нм.