Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.171.2я1 + Т52(23=Укр)-417я1 + Л423.4(4Укр)я1

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Гончарні вироби

Шифр НБУВ: Ж70732 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено бібліографію українського гончарства, кераміки, керамології з питань археології, історії, етнографії та мистецтва гончарювання, а також з проблем технічної кераміки.

Приведена библиография украинского гончарства, керамики, керамологии по вопросам археологии, истории, этнографии искусства гончарного дела, а также проблем технической керамики.

Проаналізовано особливості випалу та конструкції горнів гончарного осередку с. Кульчин на Волині з метою використання місцевих традицій гончарства у сучасній виробничій діяльності.

Автором впервые проводится анализ особенностей обжига и конструкции печей гончарного центра с. Кульчин Волынской области с целью использования местных традиций гончарства в современной производственной деятельности.

The author for the first time will conduct the analysis of features fire and design of forges of the pottery's center the village Kulchyn in the Volyn Region with the purpose use of local pottery traditions in modern industrial activity.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=УКР3А/Я)-51 + Л423.4г(4УКР)

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше в українській керамології наведено результати дослідження малих осередків гончарства на підставі матеріалів польових керамологічних експедицій впродовж 1994 - 2005 рр., літературних і архівних джерел. Розглянуто історичний розвиток гончарних осередків, що знаходяться в Зіньківському районі Полтавщини, на північ від гончарської столиці України - Опішного, а саме - Безрукова, Глинського, Лазькова, Малих Будищ, Старих Млинів і Хижняківки за період від середини ХІХ до кінця ХХ ст. Висвітлено місцеву технологію виготовлення гляняних виробів і способи їх збуту, професійні звичаї гончарів. Викладено біографічні дані місцевих майстрів з гончарства.

Впервые в украинском керамологии приведены результаты исследования малых центров гончарства на основе материалов полевых керамологических экспедиций, проведенных на протяжении 1994 - 2005 гг., литературных и архивных источников. Рассмотрено историческое развитие гончарных центров, расположенных в Зинковском районе Полтавской области на юг от гончарной столицы Украины - Опошной, в частности - Безрукова, Глинского, Лазкова, Малых Будищ, Старых Мельниц и Хижняковки за период с середины ХІХ до конца ХХ вв. Освещены местная технология изготовления глиняных изделий и способы их сбыта, профессиональные обычаи гончаров. Изложены биографические данные местных мастеров по гончарному промыслу.

Висвітлено термінологію, типологію, технологію виготовлення, особливостей форм і декору люльок Полтавщини. Розглянуто питання історії поширення тютюнництва на дослідженій території, наведено схему опису люльок, прислів'я та приказки зі згадками про вироби для тютюнопаління.

Освещены терминология, типология, технология изготовления, особенностей форм и декора трубок Полтавского региона. Рассмотрены вопросы истории распространения табаководства на исследованной территории, приведена схема описания трубок, пословиц и поговорок с воспоминаниями об изделиях для табакокурения.

Проведено дослідження історично-культурних і художніх особливостей керамічних виробів гончарських осередків Кульчина та Рокити у контексті розвитку народної кераміки Волинського Полісся кінця XIX - XX ст. Проаналізовано передумови виникнення та виділено основні етапи становлення та розвитку гончарства на даній території. У мистецтвознавчому аспекті розглянуто локальні відмінності технології виготовлення гончарних виробів Кульчина та Рокити, розроблено типологію форм і здійснено класифікацію композиційних схем декорування поліського глиняного начиння. Вперше розглянуто проблему спадковості гончарних традицій у даному регіоні, зокрема, у науковий обіг введено нові імена провідних гончарів, висвітлено їх творчість і показано внесок у формування художніх особливостей народної кераміки Кульчина та Рокити кінця XIX - XX ст.

Досліджено семантичну структуру, склад і структурну організацію гончарської лексики у подільських говірках, розглянуто її співвідношення з лексикою інших українських діалектних зон. Здійснено системний опис гончарської лексики подільських говірок, проаналізовано репертуар і структурну організацію номенів. Виділено тематичні та лексико-семантичні групи досліджуваної лексики, проведено її словотвірний аналіз. Простежено особливості функціонування гончарської лексики подільського говору у контексті суміжних говорів. У науковий обіг введено новий достовірний і значний за обсягом емпіричний матеріал, який може бути використаний для укладання словника українських говорів та лексичного атласу української мови.

Проаналізовано вплив місцевих гончарних традицій (с. Опішне, Зіньківського району, Полтавської області) на можливість реконструкції історії його розвитку. Простежено концептуальну схему системної передачі професійних гончарських знань у центрі народної художньої культури України - Опішному впродовж періоду з кінця XIX до початку XXI ст. Виокремлено основні форми опанування гончарськими професійними знаннями, охарактеризовано особливості кожного з етапів розвитку системи передачі професійних знань: впровадження змін в гончарну технологію для виготовлення елітних виробів - наприкінці XIX ст.; введення в декор опішнянської кераміки елементів станкового малярства; відкриття профільної філії спеціалізованого училища; заснування Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату "Колегіум мистецтв у Опішному". Констатовано, що передача професійних знань має відбуватися на основі місцевих традицій та на високому якісному рівні.

Проанализировано влияние местных гончарных традиций на возможность реконструкции истории его развития. Прослежена концептуальная схема системной передачи профессиональных гончарских знаний в центре народной художественной культуры Украины на протяжении более чем столетнего периода функционирования гончарных школ. Выделены основные формы овладения гончарскими профессиональными знаниями. Охарактеризованы особенности каждого из этапов развития системы передачи профессиональных знаний: внедрение изменений в гончарную технологию для изготовления элитных изделий - в конце XIX в.; введение в декор опошнянской керамики элементов станковой живописи, открытие профильного филиала специализированного училища - в советский период; основание Государственной специализированной художественной школы-интерната "Коллегиум искусств в Опошне". Констатировано, что передача профессиональных знаний должна происходить на основе местных традиций и на высоком качественном уровне.

The history of functioning pottery schools in Opishnia over than hundred years is analyzed. Author comes to conclusion that the most important factor in the formation and further development of the potter culture in Ukraine is the quality transfer of knowledge about pottery craft.

В 2013 г. на поселении Мечетное 1 был выявлен производственный комплекс из четырех глинобитных печей. Памятник расположен в верховьях балки Мечетная в северо-восточной части Донецкого кряжа. Исследованная площадь составила 81 м2. Территорию поселения можно разделить на две части: жилую и производственную. В жилой части исследован комплекс построек 1А и 1Б. Производственная часть состояла из гончарной мастерской, расположенной на склоне древнего оврага. Мастерская включала в себя четыре глинобитных печи и каменную вымостку на склоне оврага. Керамика из гончарных печей имеет качественный обжиг. Выделяется серия однотипных горшков, объединенных близкими приемами оформления венчика, формой тулова, отсутствием орнамента. Предположено, что горшки такого типа являются характерной продукцией исследованной гончарной мастерской. Возраст поселения и гончарных печей соответствует финальному периоду позднего бронзового века.

В отечественной и зарубежной археологии до недавнего времени были известны лишь некоторые аспекты ремесленного производства греческих колонистов, освоивших Северо-Западное Причерноморье в конце VII в. до н. э. Так, для античного поселения на о-ве Березань (Борисфен) наиболее полно изучено металлообрабатывающее ремесло. В то же время раскопки городища давали довольно большой процент находок местного керамического производства. Результатом археологических исследований последних лет стало раскрытие керамических обжигательных печей в слое середины VI в. до н. э. на небольшой территории в центральной части поселения, что позволяет сделать предположение о существовании здесь в это время гончарного района. Некоторые печи были разрушены в результате аварии, сохранив в своем заполнении обжигаемую продукцию. Это - сероглиняные светильники и столовая посуда, являющаяся подражанием керамике Северной Ионии.