Обгрунтовано продовження термінів безпечної експлуатації шахтних вентиляторів головного провітрювання на підставі встановлених закономірностей, що характеризують імовірний зв'язок показників надійності вентиляторів з вібраційними параметрами їх технічного стану. Доведено, що основою побудови методів оцінювання надійності таких вентиляторів є аналіз вібропараметрів в термінах параметричної теорії надійності. Розроблено моделі для прогнозування розвитку відмов вентиляторів, які враховують взаємодію машини з навколишнім середовищем і процесами, що відбуваються в ній самій. Одержано оцінки імовірності знаходження вихідного параметра в допустимих межах.

Обоснование целесообразности применения нового способа регулирования производительности вентиляторов главного проветривания угольных шахт, который заключается в стабилизации депрессии, создаваемой вентилятором с электроприводом, обладающим, "моментной" механической характеристикой.

Встановлено взаємозв'язок небезпечних чинників та відмов електрообладнання, що впливають на роботу систем місцевого провітрювання тупикових виробок, обгрунтовано заходи і засоби щодо запобігання загазовуванню вугільних шахт. Запропоновано математичну модель, згідно з якою зниження ймовірності загазування тупикових виробок, не менше ніж у 5 разів, досягається відокремленням живлення системи місцевого провітрювання від технологічних споживачів та впровадженням вибірковості захисту від струмів витоку на землю і визначається відношенням параметру потоків відмов і кількості відмов в традиційній схемі електропостачання та вдосконаленій. Виявлено, що безперебійність провітрювання прямо пропорційна ймовірності безвідмовної роботи низьковольтної частини системи електропостачання як послідовно-паралельного з'єднання її елементів та доведено за рахунок цього підвищення безперебійності провітрювання не менше, ніж удвічі. Удосконалено методологію визначення ефективності заходів підвищення вибухобезпеки тупикових виробок урахуванням відношення ймовірності відмови живлення традиційної системи електропостачання й запропонованої, що знижує ймовірність вибуху не менше, ніж у 1,4 раза. Обгрунтовано концепцію забезпечення безперебійності провітрювання, що реалізовано в конструкції модернізованої пересувної підстанції з роздільним живленням системи провітрювання і технологічного циклу проходки та пристроєм захисту від струмів витоку на землю з вибірковістю відключення пошкодженого приєднання.

Охарактеризовано состояние проблемы управления совместной работой вентиляторов главного проветривания (ВГП) на вентиляционную сеть угольной шахты (ШВС). Сформулированы критерии совместной работы ВГП в системе ВГП - ШВС. Предложен метод оптимизации параметров системы ВГП - ШВС по критерию минимума мощности ВГП. Охарактеризованы зоны влияния ВГП в ШВС и с использованием матрицы взаимосвязанности элементов системы ВГП - ШВС разработан метод оптимизации зон их взаимного влияния. Сформулированы методические подходы к использованию при оптимизации режимов работы ВГП средств местного регулирования расходов воздуха в горных выработках. Исследованы вопросы учета выработанных пространств шахты при решении задач управления системой ВГП - ШВС, влияния подсосов в надшахтных зданиях ВГП на их совместную работу, взаимодействия движущихся в стволах подъемных сосудов на режим работы ВГП, учет естественной тяги и реверсирования ВГП в холодный период года.

Охарактеризовано состояние угольной промышленности Украины. Рассмотрены вопросы контроля и управления вспомогательными технологическими процессами угольной шахты: рудничной вентиляцией, охлаждением (нагревом) шахтного воздуха, дегазацией угольных пластов и выработанных пространств, влияния шахтного техногенного метана на окружающую среду.

Проведено дослідження і встановлено закономірності функціонування системи "вентилятори головного провітрювання - шахтна вентиляційна мережа" (ВГП - ШВМ), як багатовентиляторної вентиляційної системи, що реконфігурується. Обґрунтовано комплексний критерій оцінки ефективності функціонування системи "ВГП - ШВМ", який враховує: топологічний (мінімізацію розмірності зон взаємного впливу ВГП), параметричний (перерозподіл зон їх провітрювані за рахунок реконфігурації співвідношення депресій елементів, які складають зони) критерії, критерій функціонального комплексування, який характеризує ступінь узгодженості аеродинамічних характеристик ВГП з параметрами ШВМ, крітерій технічної ефективності та вимоги безпеки. З метою підвищення ефективності і спрощення використання критерію оцінки ступеня взаємного впливу ВГП введено поняття коефіцієнта взаємозв'язку, фізичний смисл якого полягає у встановленні майже лінійної залежності зміни втрати повітря у виробці-споживачеві від зміни напору ВГП, і запропоновано метод створення і використання матриці взаємозв'язку "ВГП - споживачі" для рішення задач визначення раціональних робочих режимів багатовентиляторних систем "ВГП - ШВМ", що реконфігуруються. Доведено необхідність врахування впливу руху підйомних посудин у шахтних стовбурах на повітророзподіл повітря між горизонтами і споживачами шахти шляхом здійснення розрахунків змін аеродинамічного опору стовбура внаслідок аеродинамічної взаємодії посудин у ньому під час перспективного планування розвитку вентиляції, а тим самим - і на режим роботи ВГП, у зоні дії якого знаходиться стовбур. Розроблено і технічно реалізовано в умовах шахти "1/3 Новогродівська" метод вдосконалення роботи ВГП під час реверсування у холодний період року.

Індекс рубрикатора НБУВ: И181,1-52-04

Рубрики:

Рудникова вентиляція. Боротьба з рудниковими газами та порохом

Шифр НБУВ: Ж16680 Пошук видання у каталогах НБУВ