В даній статті аналізуються особливості отримання центрів забарвлення та фотостимульована рекомбінація в лужно-галоїдних тонких плівках і можливості використання цих плівок як високочутливих люмінесцентних запам'ятовуючих середовищ для швидкісної оптичної обробки даних. Зроблені висновки, що радіаційні дефекти в легованих монокристалічних структурах просторово розподіляються поблизу легуючих речовин. Вплив поверхні чітко виражений в полікристалічних тонких плівках. Виділення нерелаксованих Н-центрів з поверхні значно змінює розподіл F-центрів та діркових центрів легуючих речовин, утворюючи при цьому взаємодіючий з F-центром ланцюжок поблизу поверхні зерен. В зв'язку з цим в легованих наноструктурах поміж віддаленими парами спостерігаються незалежні від температури утворення F-центрів та фотостимульована рекомбінація. Обговорюються основні функціональні можливості активних середовищ.

Індекс рубрикатора НБУВ: З973-045

Рубрики:

Комп'ютери та програмування

Шифр НБУВ: Ж16550 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання теорії імпульсного перемагнічування феромагнетиків; розглянуто магнітно-напівпровідникові елементи та логічні пристрої з їх використанням, магнітні елементи запам'ятовувальних пристроїв цифрової техніки, електромеханічні та електромагнітні пристрої управління. Описано принципи використання феромагнетиків у цифрових пристроях. Наведено контрольні запитання та завдання.

Запропоновано модель з багатьма рівнями паралельної пам'яті та стратегію її проектування, які базуються на форматах представлення структур даних в пам'яті та інформаційній одиниці. Це дало можливість здійснити інтеграцію різнопланових компонентів моделі та процедур їх перетворення для вибору архітектурно-структурних та конструктивно-технологічних рішень пам'яті з багатоформатним представленням даних. Розглянуто шляхи удосконалення такої пам'яті для ЕОМ нового покоління.

Рязглянуто методи тестового діагностування модулів пам'яті персональних комп'ютерів. Висвітлено особливості тестерів для діагностування мікросхем і модулів напівпровідникової пам'яті та способи підвищення їх швидкодії за рахунок застосування апаратної надлишковості. Описано методи розробки та налагодження програм тестів за допомогою інтерпретатора машинно-орієнтованої мови PROVER, а також способи автоматизованого генерування тестів, що виявляють різні відмови, які виникають внаслідок взаємодії суміжних комірок.

Обговорено проблеми переходу до нового вигляду інформаційної одиниці з метою ефективної обробки складних структур даних.

Розглянуто можливості твердотільної і ближньопольової систем оптичного запису інформації. В результаті чисельного моделювання визначено коефіцієнти пропускання потужності об'єктивів вищенаведених оптичних систем.

Розглянуто способи схемотехнічної реалізації функціональних схем пам'яті на потенціальній та динамічній системах елементів. Подано визначення однозначних та збільшених елементарних вхідних слів.

Подано формульні вирази багаторівневих пристроїв автоматної пам'яті, що визначають їх основні параметри. Приведено порівняння цих пристроїв з багатостабільними тригерами.

Розглянуто метод синтезу якісно нового класу елементарних багаторівневих пристроїв автоматної пам'яті з урахуванням обмежень логічних елементів. Подано формульні вирази, що визначають їх основні параметри. Проведено порівняння цих пристроїв з багатостабільними тригерами.

Наведено результати досліджень можливості створення багаторівневого реєструючого середовища, на якому формуються рівні пам'яті, геометричні розміри яких зростають з поширенням лазерного променя в глибину середовища. Пропонується застосовувати плівки світлочутливих барвників або халькогенідних матеріалів, яким властива виборча поглинальна здатність визначеної поляризації або спектральної області. Показано можливість одночасного зчитування інформації з багаторівневого реєструючого середовища за допомогою фіксування поляризаційних властивостей відбитого лазерного променя. Визначено оптичні та геометричні параметри чотири-рівневого реєструючого середовища на базі халькогенідних плівок та барвників.

В даній роботі досліджено композитні неоднорідні плівки SiO/Cr як середовище для оптичного запису. Виявлено ефект сегрегації Cr на вільній поверхні композита при опроміненні імпульсним азотним лазером. Обговорено деякі можливі причини такого явища.

Метою роботи є аналіз процесів одержання матриць шляхом формування рельєфа в тонких плівках під дією сфокусованого лазерного випромінювання. Розглянуте безпосереднє рельєфоутворення при фазовому переході за рахунок розбіжності мольних об'ємів фаз. Показана можливість використання процесу для виготовлення матриць та запропонована схема їх одержання.

Проаналізовано тенденцію розвитку систем оптичного запису інформації. Показано можливості підвищення щільності запису інформації на оптичних носіях. Відмічено технічні рішення, що використовуються для підвищення щільності запису як в системах оптичного, так і магнітного запису.

Розглянуто вплив режимів запису інформації та хімічного травлення дисків-оригіналів із світлочутливим шаром з позитивного органічного фоторезисту на геометрію мікрорель'єфу штампів і зовнішній вигляд компакт-дисків, виготовлених з цих штампів. Показано, що запис з високим рівнем потужності та малим часом травлення (до 10 с) призводить до появи областей зі змінним коефіцієнтом відбиття на поверхні компакт-дисків - так званих "хмар".

Розглянуто особливості запису інформації у магнітооптичному середовищі з фотоіндукованим записом. Показано, що реєстрація інформації у такому середовищі відбувається шляхом формування і росту зародка перемагнічування в об'ємі фотоіндукованого магнітного дефекту - локальної області середовища з дисперсією густини енергії магнітної анізотропії. Розглянуто динаміку фотоіндукованих змін цього дефекту в процесі запису. Сформульовано умови, за яких стає можливим виникнення та ріст зародка, а також вимоги до матеріалу середовища, що оптимізують такі умови.

Запропоновано новий принцип зчитування інформаційних носіїв, що базується на поляризаційному поділі інформаційних каналів з подальшою їх паралельною обробкою. Наведено можливі технічні рішення зчитуючих пристроїв, що дозволяють здійснювати принцип поділу за поляризацією. Досліджено характеристики одного з них, які доводять дієздатність цього пристрою, показано переваги та перспективність його використання.

Рассмотрены пути повышения точности фокусировки считывающего пучка и точности слежения за дорожкой записи в лазерных системах и воспроизведения информации. Дана сравнительная оценка точности известных методов и рассматриваемых цифровых.

Подані основні результати робіт по створенню оптичних запам'ятовувальних пристроїв в Інституті проблем реєстрації інформації НАН України та проаналізовані основні напрямки розвитку техніки оптичного запису на рухомі носії інформації.

Запропоновано спосіб реалізації віртуальних складових засобу вимірювання, який базується на застосуванні механізму резидентних програм і дозволяє використовувати однозначні операційні системи, що характеризуються простотою, стабільністю в роботі та невибагливістю щодо обчислювальних ресурсів.