У статті наведені концепція та модель зрілості технологічних процесів (ТП) створення програмного забезпечення (ПЗ) комп'ютерних систем (СММ-модель). Подано стислий огляд існуючих методів застосування цієї моделі, а також описано розроблений авторами статті експрес-метод оцінювання рівня зрілості технологічних процесів організацій-розробників ПЗ з метою вибору виконувачів великих замовлень на розробку ПЗ.

Показано практичне застосування концепцій реінженерії на прикладі розробки архітектури прикладної програмної системи "DSR Open Lab 1.0" для моделювання певного класу математичних структур, призначеної, головним чином, для використання у навчальному процесі.

Робота присвячена дослідженню методів та моделей оцінювання витрат на створення програмного забезпечення (ПЗ) комп'ютерних систем, що є однією з важливих складових управління програмними проектами. Запропонована модель оцінки трудомісткості та вартості ПЗ найбільш сприйнятна для застосування при розробці автоматизованих систем.

Розроблено моделі та інформаційні технології реінжинірінгу (РІ) успадкованих інформаційно-управляючих систем (ІУС) в АСУ технологічними процесами. Введено класифікацію підходів до РІ успадкованих ІУС. Проаналізовано недоліки успадкованих диспетчерських ІУС (ДІУС) газокомпресорних станцій (ГКС) системи магістральних газопроводів (МГ) Укртрансгазу. На підставі використання концепції бізнес-об'єктів розроблено структурну об'єктно-орієнтовану модель РІ, що дозволило перейти до цільової компонентної архітектури. За допомогою мови UML досліджено моделі успадкованої та цільової архітектур типової ДІУС ГКС. Вперше за технологією PATTERNS розроблено універсальну модель телеметричного протоколу обміну даними в ДІУС ГКС та реалізовано компоненти, які можна повторно використати у типових ДІУС ГКС. Розроблено та досліджено перспективну Web-орієнтовану ДІУС ГКС, окремі підсистеми якої впроваджено на Ромненській ГКС.

Подано навчально-методичне забезпечення до тем курсу, що розкривають економічні, технологічні та організаційні питання прикладного програмного забезпечення, правила його побудови, методи створення та основи використання. Наведено інструктивний матеріал для використання лабораторного практикуму із застосуванням інструментальних засобів програмування у середовищі Visual FoxPro і курсового проектування зі створення додатків для розв'язання економічних задач.

Розглянуто деякі категорні методи, які знайшли застосування в розробці комп'ютерних програм. Доведено відповідні теореми.

Запропоновано підхід до автоматизації процесів аналізу програм, що базується на дослідженні способів установлення зв'язків між програмами та прикладною областю, для якої їх реалізовано. Побудовано модель, яка зв'язує предметні та програмні концепти, дозволяє полегшити процес розуміння програм за рахунок інтеграції формальних і неформальних методів.

Проаналізовано сучасні компонентні підходи та запропоновано основні положення методології компонентно-орієнтованої розробки програмного забезпечення. Розглянуто її характерні особливості, етапи розробки, зміст окремих етапів з визначенням результатів проектування на кожному з них.

Проаналізовано та узагальнено науково-практичний матеріал з реінженерії програмних застосувань з графічним інтерфейсом користувача на підставі напрацювань і технічних прийомів, застосованих у ряді проектів. Запропоновано підхід, що базується на виділенні тонкого клієнта, здатного функціонувати під керуванням різних апаратних і програмних платформ. Проведено декомпозицію процесу реінженерії. Висвітлено деякі аспекти реалізації, в тому числі організацію черги обробки повідомлень результуючого розподіленого застосування, оптимізацію його дієвості, авторизацію клієнтської частини, інтернаціоналізацію.

Розглянуто основні задачі та підхід до вирішення проблеми ефективного реінжинірингу прикладних програмних систем, що створюються. Запропоновано вирішення проблеми шляхом визначення системи моделей реінжинірингу, їх створення й імплементації в середовище розробки прикладних програмних систем.

Розглянуто питання розробки багаторівневої інтелектуальної скрізної моделі створення програмного забезпечення, що являє собою зворотний ітеративний процес, який дозволяє колективу розробників приймати оптимальні рішення в процесі роботи. Наведені моделі та алгоритми забезпечують цілісність і оптимальність процесу розробки програмного забезпечення. Запропоновано розв'язки задач формального опису даного процесу та вибору найкращого варіанта проекту. Розроблено модель уніфікованого життєвого циклу програмного забезпечення, що залежить від параметра часу та критеріїв оптимальності проекту. Вперше введено методологію MIXER, орієнтовану на інтелектуальну підтримку CASE-засобу.

На основе анализа основных характеристик метрики Холстеда предложена концепция "инфодинамики" как системы количественных правил преобразования информации в процессах коммуникации. Рассмотрены примеры использования идей инфодинамики при анализе процессов разработки программных систем, для которых коммуникация, обмен артефактами является основным моментом. Знание закономерностей инфодинамики программ позволяет по-новому взглянуть на некоторые очевидные и обнаружить менее очевидные явления, которые влияют на эффективность и качество процессов разработки программного обеспечения, софтвера.

Для повышения возможностей CASE-систем относительно генерации сложных приложений введено и исследовано представление данных и подсхемы в виде сцепления грамматик. Это сцепление является структурной основой графовых запросов, позволяющих выделить и представить произвольный подграф структурированной семантической сети. Графовый прототип приложения добавляет к графовому запросу схему вычислений и спецификацию интерфейса пользователя, формируя полную модель программной системы.

Рассмотрен процесс и результаты проектирования CASE-инструментария нового поколения, основанного на знаниях.

Запропоновано методологічний підхід до реінжинірингу програмних систем (ПС), що базується на простежуваності вимог. Розглянуто проблему перспективного реінжинірингу стосовно перебудови вже існуючих ПС. Вимоги до ПС розглянуто у двох аспектах, що визначають контекст, у якому триває життєвий цикл (ЖЦ) вимог: середовища та архітектури ПС. Доведено, що простежуваність вимог, що відбувається за цим контекстом, сприяє перспективному реінжинірингу. Контексти середовища та архітектури розширюються таким чином, щоб охопити весь ЖЦ ПС, а саме етапи його експлуатації та супроводу. Визначено деякі актуальні задачі реінжинірингу, які випливають із запропонованого підходу. Введено поняття горизонту рішень для вирішення проблеми визначення меж простежуваності вимог.

Індекс рубрикатора НБУВ: З973-018.11

Рубрики:

Комп'ютери та програмування

Шифр НБУВ: Ж16833 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати розвитку об'єктно-орієнтованого системологічного методу аналізу та проектування складних систем. Запропоновано формальне подання системи та аксіоматику обчислення систем як функціональних проточних об'єктів на підставі ієрархії класів Вузол - Функції - Об'єкти (ВФО). Розглянуто формалізований алгоритм ВФО/UFO-аналізу та CASE-інструментарій його підтримки.

Розглянуто основні аспекти створення й імплементації засобів реінжинірингу в середовище розробки та функціонування прикладних програмних систем (ППС). Підхід передбачає застосування об'єктно-орієнтованої технології створення ППС і концепції сценарного підходу для створення засобів забезпечення її реінжинірингу.

Запропоновано два нових види спіральної моделі життєвого циклу програмної системи для різних режимів розробки: доводки характеристик системи до характеристик, закладених у вимогах замовника, та створення нової версії системи після її дослідної експлуатації відповідно до нових вимог замовника. Надано узагальнену спіральну модель, в яку інтегровано характеристики перших двох моделей.

Висвітлено організаційно-методологічні засади побудови або реінжинірингу комп'ютерних систем, зокрема, корпоративних інформаційних систем, засобів електронної комерції та електронного офісу, інформаційних сховищ. Розглянуто основні інструменти побудови та дослідження моделей предметних областей на першій фазі життєвого циклу створюваного програмного продукту. Описано методи подання знання в процесі концептуального моделювання предметних областей, експертного аналізу й оцінювання об'єктів, а також об'єктні моделі подання знань. Наведено Еталонну модель POSIX-сумісного середовища відкритих систем з відомими функціональними (вертикальними) профілями.

Освещены организационно-методологические основы построения или реинжиниринга компьютерных систем, в частности, корпоративных информационных систем, средств электронной коммерции и офиса, информационных хранилищ. Рассмотрены основные инструменты построения и исследования моделей предметных областей на первой фазе жизненного цикла созданого программного продукта. Описаны методы представления знаний в процессе концептуального моделирования предметных областей, экспертного анализа и оценивания объектов, а также объектные модели представления знаний. Приведена Эталонная модель POSIX-совместной среды открытых систем с известными функциональными (вертикальными) профилями.