Розглядається проблема автоматизації створення комп'ютерних діалогових середовищ. Введено поняття діалогової алгебри та розглянуто деякі її властивості. Результати щодо цієї алгебри покладено в основу розробки інструментального засобу Fancy for Windows. Цей засіб дає змогу в значній мірі автоматизувати створення програм зі складною взаємодією з користувачем.

Рассмотрены принципы трансляции программ для многопроцессорных систем со структурно-процедурной организацией вычислений. Особое внимание уделено первому этапу трансляции - разрезке графа макрооперации на подграфы для его реализации в структуре вычислительного блока многопроцессорной системы. Описан алгоритм данного процеса, который позволяет за минимальное число проходов разделить информационный граф на подграфы по критериям ограничения числа входных, информационных ,и выходных вершин.

Описано підхід до дослідження й аналізу інструментальних засобів MetaCASE з використанням їх типової архітектури та методоорієнтованої класифікації. Наведено результати, що визначають перспективи розробки та розвитку таких інструментів.

Викладено методику розробки компіляторів для мов програмування. Розглянуто загальні питання (основні відомості про процес компіляції, формальні граматики і мови), алгоритми лексичного, семантичного аналізів і генерацію коду.

Проаналізовано проблеми реалізації трансляторів декількох споріднених мов у межах єдиної програмної системи. Запропоновано шляхи вирішення проблеми ефективної побудови трансляторів споріднених мов та організацію синтаксичного аналізу текстів довільної мови з визначеної множини споріднених мов за допомогою єдиної узагальненої граматики та виведень, які продукують алгоритми, що моделюють детерміновані ліві чи праві аналізатори. Розглянуто переваги подібної організації лінгвістичного забезпечення споріднених мов.

Наведено методи квазірегулярного і рекурсивного проектування електронних компіляторів із використанням алгоритмічних алгебр. Теоретичною основою квазірегулярного проектування є модифікована алгебра регулярних подій та модифіковані системи алгоритмічних алгебр. Рекурсивне проектування електронних компіляторів забезпечено рекурсивною системою інтерпретованих алгоритмічних алгебр.

Висвітлено питання інтелектуалізації компіляції програм для мікропроцесорів з довгим командним словом. Розглянуто експертну систему оригінального векторизуючого компілятора. Наведено приклади інтелектуальних настроювань компілятора та можливостей інтелектуалізованого генератора коду. Розглянуто подальші перспективи розвитку програмної системи.

Викладено основні методи структурного системного аналізу та проектування моделей інформаційних та організаційних систем. Розглянуто питання застосування CASE-технологій та CASE-засобів для автоматизації етапів аналізу та проектування моделей зазначених систем. Описано технологію системно-структурного аналізу "3-Viev Modeling".

Представлены основные методы структурного системного анализа и проектирования моделей информационных и организационных систем. Рассмотрены вопросы применения CASE-технологий и CASE-средств для автоматизации этапов анализа и проектирования моделей указанных систем. Приведена технология системно-структурного анализа "3-Viev Modeling".

Наведено результати досліджень у галузі аналізу та моделювання складних динамічних систем. Висвітлено методологію і технологію системологічного аналізу, концепцію побудови системно-об'єктних моделей, CASE-інструментарій системологічного аналізу (пакет UFO-toolkit).

Приведены результаты исследований в области анализа и моделирования сложных динамических систем. Освещены методология и технология системологического анализа, концепция построения системно-объектных моделей, CASE-инструментарий системологического анализа (пакет UFO-toolkit).

Розглянуто математичні й алгоритмічні засади теорії трансляції. Використано властивості формальних мов, їх алгебричну структуру. Наведено обчислювальний метод для отримання синтаксичного моноїда, а також процедуру одержання всіх максимальних підгруп моноїда. Надано інформацію стосовно редуктивного опису формальних граматик. Досліджено системи рівнянь з регулярними коефіцієнтами, а також алгебричні, раціональні та контекстно-вільні степеневі ряди від некомутативних змінних. Висвітлено питання програмування автоматів з магазинною (стековою) пам'яттю. Запропоновано матеріал з питань розпізнавання ймовірнісними машинами Тьюрінга (алгоритми знаходження ліво- та правосторонніх множин для всіх змінних мови, функції передування, алгоритм трансляції речень в граматиці передування). Проаналізовано поняття рентабельності, підпрограми, реалізації та динамічної взаємодії об'єктів, мови моделювання.

Рассмотрены математические и алгоритмические основы теории трансляции. Определены свойства формальных языков, их алгебраическую структуру. Приведен расчетный метод для получения синтаксического моноида, а также процедура получения всех максимальных подгрупп моноида. Дана информация относительно редуктивного описания формальных грамматик. Исследованы системы уравнений с регулярными коэффициентами, а также алгебраические, рациональные и контекстно-свободные степенные ряды от некомутативных переменных. Разработаны вопросы программирования автоматов с магазинной (стековой) памятью. Предложен материал по вопросам распознавания вероятностными машинами Тьюринга (алгоритмы нахождения левосторонних и правосторонних множеств для всех переменных языка, функции предшествования, алгоритм трансляции предложений в грамматике предшествования). Проанализировано понятие реентабельности, подпрограммы, реализации и динамического взаимодействия объектов, языка моделирования.

Розглянуто особливості трансляції головних класів мов. Значну увагу приділено алгоритміці, функціональному програмуванню мовою Лісп, апаратному забезпеченню функціональних програм, суперкомбінаторам, мета- і позалогічним предикатам. Репрезентовано синтаксичний аналіз для граматик, заданих визначальними реченнями.

Проаналізовано сучасні засоби автоматизації розробки лінгвістичного забезпечення. Висвітлено інструментальний аспект автоматизації. Розглянуто інструменти генерації компіляторів, розкрито їх вплив на розвиток галузі. Описано програмні системи, які застосовуються в розробці проектів лінгвістичного забезпечення для різних предметних областей, зокрема: інструментів Yacc та Lex, великих пакетів програм автоматизованої побудови компіляторів, генераторів лексичних і синтаксичних аналізаторів та інструментальних засобів різноманітної функціональності. Особливу увагу приділено способу визначення семантичних аспектів мови користувача.

Проанализированы современные средства автоматизации разработки лингвистического обеспечения. Освещен инструментальный аспект автоматизации. Рассмотрены инструменты генерации компиляторов, раскрыто их влияние на развитие отрасли. Описаны программные системы, которые применяются в разработке проектов лингвистического обеспечения для различных предметных областей, в частности: инструментов Yacc и Lex, больших пакетов программ автоматизированного построения компиляторов, генераторов лексических и синтаксических аналлизаторов и инструментальных средств различной функциональности. Особое внимание уделено способу определения семантических аспектов языка пользователя.

Освещена история создания GCC, определены его возможности и составляющие части окружения. Охарактеризованы средства компиляции, трассировки исходного кода и программы для редактирования файлов. Установлены особенности разных языков программирования, предложены примеры программ. Дано описание препроцессора, предложены способы объединения в одной программе различных частей, написанных на разных языках программирования. Рассмотрен процесс компоновки, отладки и перекрестной компиляции программ, сценарии компоновки и ассемблер GNU. Приведено подробное описание опций командной строки, их взаимной совместимости и дополнительных опций команд, ориентированных на выработку машинного кода для специфического оборудования, поддерживаемого компилятором.

Даны подробные сведения о получении, конфигурировании, установке и тестированию компилятора. Изложен процесс построение кросс-компилятора и создания встраиваемых систем, детально описана компиляция программ на языках C, C++, Objective-C, Fortran, Java и Ada, а также сочетание в одной программе нескольких языков программирования и включение в нее частей, написанных на ассемблере или языках системного уровня. Представлен список доступных опций командной строки для применения разных версий компилятора на различном оборудовании.

Описано технології структурного й об'єктно-орієнтованого аналізу та проектування. Наведено базові поняття мови UML, що необхідні для побудови об'єктно-орієнтованої моделі системи, а також основи інтерфейсу CASE - засобів BPWin, ERWin, Rational Rose та приклади побудови діаграм.

Описаны технологии структурного и объектно-ориентированного анализа и проектирования. Приведены базовые вопросы языка UML, которые необходимы для построения объектно-ориентированной модели системы, а также основы интерфейса CASE - средств BPWin, ERWin, Rational Rose и примеры построения диаграмм.

Викладено загальні принципи структурного аналізу та структурного проектування інформаційних систем та їх програмного забезпечення. Проаналізовано інструментальні засоби структурно-функціонального проектування та моделювання інформаційних систем з використанням технологій IDEF, ERD, DFD. Розглянуто принципи побудови ієрархії діаграм цих класів та питання методичного забезпечення щодо введення в експлуатацію і використання сучасних CASE-засобів під час автоматизації діяльності підприємств.

Изложены общие принципы структурного анализа и структурного проектирования информационных систем, а также их программного обеспечения. Проанализированы инструментальные средства структурно-функционального проектирования и моделирования информационных систем с использование технологий IDEF, ERD, DFD. Рассмотрены принципы построения иерархии диаграмм этих классов и вопросы методического обеспечения во время введения в эксплуатацию и использования современных CASE-средств при автоматизации деятельности предприятий.

Розглянуто питання розробки та моделювання інформаційних систем на підставі структурно-функціонального підходу до проектування. Для вирішення завдань проектування розроблено програмний продукт Business Studio, в якому запропоновано використовувати графічний редактор процесів і процедур Microsoft Visio та діаграми Process FlowChart і Cross Functional FlowChart для організаційного моделювання. Наведено приклад застосування Business Studio для заданої предметної області та варіанти індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Рассмотрены вопросы разработки и моделирования информационных систем на основе структурно-функционального подхода к проектированию. Для решения задач проектирования разработан программный продукт Business Studio, в котором предложено использовать графический редактор процессов и процедур Microsoft Visio и диаграмы Process FlowChart и Cross Functional FlowChart для организационного моделирования. Даны пример применения Business Studio для заданной предметной области и варианты индивидуальных учебно-исследовательских заданий.

Розглянуто питання застосування логічних методів і методів формальних систем для побудови мовних трансляторів. Запропоновано аналог методу резолюцій для елементарних формальних систем.

Представлена возможность интеграции в рамках объектно-ориентированных технологий концептуального моделировани, а также автоматизации проектирования и программирования на основе логико-алгебраической формализации. Обоснована необходимость различия понятий типа и класса, а также работы с условиями принадлежности объекта типу. Показана возможность использования аппарата алгоритмических алгебр для формализации концепций объектно-ориентированных технологий. Описаны требования к логическим формализмам автоматизации программирования.

Розглянуто концепцію діалогових обчислень і наведено деякі її реалізації в термінах алгебри алгоритміки, насамперед, уточнення основної задачі програмування. В термінах спеціального класу алгоритмів - діалогових адресних програм - надано уточнення поняття "методу програмування" та показано його зв'язок з концепцією змішаних обчислень і проблемою оптимізації програм. Запропоновано одне з можливих визначень поняття "діалоговий процес". Уведені поняття продемонстровано на прикладах. Одержані результати знаходять реалізацію в діалоговій трансформаційній машині - інструментарії діалогових алгебро-граматичних методів представлення знань.