Peculiarities of knowledge base development are shown in this article. Knowledge base is used for radioelectronic equipment diagnostics which is based on heuristic classification method. The example of knowledge base CLIPS-programm realization is considered for search of failures in digital dialing phones.

Предложен субградиентный итеративный метод классификации в пространстве вейвлет-преобразования, который позволяет повысить помехоустойчивость в процессе классификации при технической диагностике. Разработана процедура реализации этого метода, проведены экспериментальные исследования для оценки повышения помехоустойчивости и снижения погрешности. Разработанный метод рекомендуется к применению для задач классификации в случае высокого уровня помех, при малых объемах исследуемых выборок.

Запропоновано субградієнтний ітеративний метод класифікації в просторі вейвлет-перетворення, що дозволяє покращити завадостійкість в процесі класифікації для технічної діагностики. Розроблено процедуру реалізації цього методу, проведено експериментальні дослідження для оцінювання підвищення завадостійкості і зниження погрішності. Розроблений метод рекомендований до використання для задач класифікації у випадку високого рівня завад, за малих об'ємів виборок, що досліджуються.

The sub-gradient iterative classification method in wavelet transformed domain is proposed. Increase of noise immunity during classification in time of technical diagnostic's by this classification method is allowed. The realization procedure of thisclassification method is work out. This classification method noise immunity increasing and error reducing by experimental investigation is proved. The classification by this method allowed in case of data high level noise and small data samples.

Цель работы - рассмотрение новой методики для оценки времени локализации места неисправности в радиоэлектронной аппаратуре. Данная методика позволит объективно определить допустимые пределы времени ремонта типовых элементов замены. В качестве базового средства диагностики и ремонта рассмотрен программно-аппаратный комплекс "МАРС", разработанный НТП "Укравиазаказ" (г. Киев). Рассмотрены вопросы актуальности задачи в целом, проанализированы публикации по теме работы. Показано, что время технологического цикла локализации неисправного элемента есть аддитивная функция 3-х параметров: времени загрузки тестового набора из базы данных в память ПЭВМ и передачи его в контроллер БКУ "МАРС", времени "стартового" прогона испытуемого типового элемента замены, необходимого для входа в рабочий режим его функционирования, а также времени съема осциллограмм и моделирования функциональных элементов. Время загрузки - стохастическая величина, которая зависит от характеристик компьютера. Время входа в режим - детерминировано и определяется параметрами тестового набора. Время работы алгоритма, основанного на съеме осциллограмм и моделировании работы элементов, стохастическое и может быть рассчитано на основании информации о вероятности отказов элементов схемы на этапе старения. Приведены результаты экспериментов, которые подтверждают возможность прогнозирования времени ремонта в допустимых пределах.

Приведены результаты исследований по оптимизации диагностики цифровых модулей радиоэлектронных систем посредством применения метода непрерывного планирования процесса диагностирования.

Запропоновано математичну модель процесу технічного обслуговування систем для оцінки його економічної ефективності. Розглянуті системи знаходяться на певній відстані одна від одної і входять до складу регіонального радіоелектронного комплексу. Для побудови математичної моделі процес технічного обслуговування представлено у вигляді системи масового обслуговування. Для дослідженого об'єкта скомпоновано формули розрахунку середніх питомих витрат, які припадають на одиницю часу перебування радіоелектронного комплексу в працездатному стані та визначено залежності між середніми питомими витратами та періодичністю проведення планово-профілактичного обслуговування. В моделі враховано багатоетапність процесу технічного обслуговування, а саме етап підготовки ремонтної бригади, етап доїзду до об'єкта радіоелектронного комплексу та етап проведення відповідних відновлювальних.

Предложены методика и алгоритм решения задачи определения оптимальных параметров технического обслуживания по состоянию сложных объектов радиоэлектронной техники. Задача оптимизации ставится как задача минимизации удельной стоимости эксплуатации объекта при заданном ограничении на минимально допустимый уровень безотказности объекта. В качестве оптимизируемых параметров процесса технического обслуживания по состоянию приняты: множество обслуживаемых элементов объекта; уровни предельно допустимых значений определяющих параметров обслуживаемых элементов; периодичность контроля технического состояния объекта. Целевые функции задачи - удельная стоимость эксплуатации и средняя наработка на отказ объекта получаются с помощью имитационной статистической модели. Задача решается приближенно с использованием разработанного программного обеспечения. В поиске оптимального решения принимает участие в интерактивном режиме человек-эксперт. Приведен пример решения задачи.

Проанализирован жизненный цикл современных радиоэлектронных средств (РЭС), сделан акцент на необходимости более глубокой автоматизации этапа сопровождения и дополнения этапа проектирования для повышения эффективности дальнейшего сопровождения РЭС. Предложены пути автоматизации процессов контроля и диагностирования технического состояния РЭС на стадии сопровождения, а также шаги по обеспечению диагностируемости РЭС еще на стадии их проектирования.

Наведено результати розробки інформаційних технологій для побудови і впровадження автономних автоматизованих систем технічного діагностування (АА СТД) радіоелектронних блоків на основі одержання та обробки діагностичної інформації. Надано алгоритми побудови діагностичних моделей радіоелектронних компонентів, динамічний, енергодинамічний, електромагнітний методи діагностування радіоелектронних блоків на основі інформаційних технологій й узагальнено методику діагностування радіоелектронних блоків АА СТД з використанням розроблених динамічного, енергодинамічного і електромагнітного методів діагностування. Розроблено структурну схему АА СТД радіоелектронних блоків. Надано рекомендації з вибору раціонального варіанту побудови АА СТД та її окремих складових частин. Зазначено, що АА СТД радіоелектронних блоків забезпечують суттєво вищий коефіцієнт готовності об'єктів радіоелектронної техніки (РЕТ) в порівнянні з існуючими СТД. Зазначено, що АА СТД забезпечують суттєво менші витрати на відновлення об'єктів РЕТ (до 45 %), тому застосування на об'єктах РЕТ нових АА СТД доцільне з точки зору забезпечення необхідного рівня коефіцієнта готовності та економічно вигідне.

Рассмотрен метод повышения точности измерения сильно зашунтированных пассивных двухполюсников в составе сложных цепей. Повышение точности достигается за счет использования конвертера отрицательного импеданса.

Розглянуто метод підвищення вірогідності діагностування радіоелектронних пристроїв, котрий дозволяє значно знизити трудомісткість локалізації дефектів відносно систем комбінованого діагностування.

Произведен анализ и формализация процесса технического обслуживания и ремонта сложного объекта РЭТ. Определен наиболее важные функции и структура автоматизированной системы технического обслуживания объекта РЭТ, формулируются основные принципы ее построения.

Рассмотрена теплофизическая модель сотовых конструкций с дефектом типа непроклей. На ее основе исследован процесс дефектоскопии сотовых конструкций. Предложен метод снижения помех, характерных для поверхности сотовых конструкций, за счет оптимизации режима контроля тепловой дефектоскопии и дальнейшей фильтрации помех, вызванных неоднородной структурой образца: предложенный метод подавления помех включает в себя две процедуры - предотвращения роста помехи и последующего ее подавления.

Приведены краткие сведения о модели процесса технического обслуживания (ТО) по состоянию объекта радиоэлектронной техники (РЭТ), имеющего в своем составе резервированные элементы. В модели предусмотрено, что резервирование может быть постоянным или замещающим. Моделирование осуществляется методом имитационного статистического моделирования. В качестве результатов моделирования получаются прогнозные оценки показателей надежности объекта РЭТ, в составе которого имеются обслуживаемые резервированные элементы. Приведен простой пример результатов моделирования, на конкретном примере исследуется зависимость показателей надежности объекта от параметров ТО.

Розглянуто процедуру статистичної обробки даних щодо оцінювання параметрів процесу погіршення технічного стану радіотехнічних засобів у відповідних системах їх експлуатації. Проведено аналіз запропонованої процедури шляхом аналітичних розрахунків та математичного моделювання процесу оцінювання.

Запропоновано методи розрахунку показників ефективності вимірювального контролю параметрів при визначенні технічного стану радіотехнічних засобів. Дані методи базуються на розробленій математичній моделі "радіотехнічний засіб - система контролю". Проведено аналіз методів контролю технічного стану радіотехнічних засобів. Обгрунтовано метод контролю на основі порівняння обчисленого значення показника ефективності радіотехнічного засобу з його допустимим значенням. Розроблено метод розрахунку показника ефективності вимірювального контролю параметрів радіотехнічних засобів при самоконтролі (перед застосуванням за призначенням). Удосконалено метод розрахунку показника ефективності вимірювального контролю параметрів радіотехнічних засобів при комплексній перевірці. Запропоновано метод визначення нормативних часових параметрів вимірювального контролю параметрів радіотехнічного засобу при визначенні його технічного стану.

Розглянутий вплив контролю технічного стану радіотехнічних систем на якість виконання поставлених завдань. Запропонована методика вибору (уточнення) номенклатури параметрів контролю радіотехнічних систем і призначення їх допустимих відхилень. Методика складається з декількох методів: методів обгрунтування номенклатури параметрів контролю, які грунтуються на оцінках надійності складових елементів і показника якості радіотехнічних систем і побудові математичної моделі такої системи та рекомендації з призначення допустимих відхилень параметрів контролю. Розроблена методика дозволяє перевіряти правильність вибору номенклатури параметрів контролю та призначення їх допустимих відхилень при проведенні метрологічної експертизи документації при модернізації (розробці) радіотехнічних систем.

Розглянуто підходи, засновані на фізичних передумовах до прогнозування технічного стану (визначення ресурсу) радіоелектронних об'єктів, які потрапляють під визначення "однотипні програмно-апаратні засоби". Прогнозування технічного стану радіоелектронного обладнання (РЕО) - важлива складова частина теорії надійності, а показники "ресурс" і "термін служби" є одними з основних понять цієї теорії. Особливе місце має задача прогнозування ресурсу (визначення часу до досягнення критичного стану) РЕО на стадії експлуатації. Дана задача пов'язана з оцінкою поточного стану та його прогнозом на майбутнє, оцінкою ймовірностей настання відмов, ризику аварійних ситуацій. На основі прогнозу встановлюється термін чергового контролю стану РЕО або призначається гранично-допустимий термін експлуатації. Процес прогнозування принципово можливий в разі наявності діагностичного параметру (ДП), який відповідає умовам вимірюваності, інваріантності до впливу завад, інформативності, а також адекватної діагностичної моделі об'єкту контролю, (яка встановлює зв'язок між простором стану технічного пристрою і простором діагностичних ознак). Розглядається вирішення завдань технічної діагностики для сукупності технічних засобів прийому, передачі збереження та обробки інформації під управлінням програмної складової зазначеного технічного об'єкту. Застосування фізичних передумов функціонування РЕО для оцінки ресурсу технічних засобів радіоелектроніки стало можливим з появою та розвитком теорії дефектоутворення в напівпровідникових структурах, виникненням нових методів збору діагностичної інформації на основі стохастичних процесів зміни струму в напівпровідникових структурах в залежності від часу напрацювання. Запропоновано діагностичну модель, яка враховує швидкі та повільні процеси у об'єкту контролю, розглянуто теоретичні та практичні питання прогнозування ресурсу РЕО.

Відзначено, що розробка складних радіоелектронних об'єктів та проведення їх технічного обслуговування неможлива без розробки моделей та програмних засобів, які б дані процеси оптимізували. Для цього у роботі розроблені відповідні алгоритми, які є частиною програмних засобів, що є актуальною задачею. Мета роботи - розробка підходів щодо підвищення показників надійності об'єкта та зменшення вартості його експлуатації на основі використання імітаційного статистичного моделювання. Метод дослідження базується на ідеї, що технічний стан об'єкта визначається технічним станом його елементів, а для визначення технічного стану елемента використовується поняття визначального параметра. Значення параметра можна контролювати засобами діагностування. В якості моделей відмов елементів використовується DN-розподіл. Розроблені алгоритми являють складову частину імітаційної статистичної моделі об'єкта. Проведення моделювання дозволяє визначити оптимальні конструктивні характеристики об'єкта та параметри проведення його технічного обслуговування, а критеріями виступають максимізація показників надійності та мінімізація вартості експлуатації об'єкта. Висновки: наукова новизна роботи полягає в удосконаленні алгоритмів проведення технічного обслуговування за станом, які на відміну від існуючих використовують прогнозний параметр середньої швидкості деградації визначального параметра елемента на основі моделі трипараметричного експоненціального згладжування. Практичне значення полягає у розробці алгоритмів, що покладені в основу програмного забезпечення, яке реалізує процес визначення показників надійності та вартості експлуатації об'єкта радіоелектонної техніки від конструктивного складу самого об'єкта та від параметрів проведення технічного обслуговування.

У попередніх наукових роботах було запропоновано фізичне діагностування, яке, на відміну від функціонального, що сьогодні широко використовується у цифровій техніці, дозволяє визначати реальний технічний стан радіоелектронних компонентів цифрових пристроїв, з яких складаються блоки зразків радіоелектронної техніки. У рамках вирішення задач забезпечення надійності радіоелектронних компонентів, а також зважаючи на неможливість визначення їх остаточного ресурсу у майбутньому, проведені форсовані випробування, в результаті яких були отримані наближені функції діагностичного параметра від часу. Комплексне використання методів фізичного діагностування (енергодинамічного, енергостатичного, електромагнітного) дозволяє підвищити його вірогідність. Сумісне застосування їх з урахуванням результатів форсованих випробувань дає потужний інструмент не тільки для визначення технічного стану радіоелектронних компонентів з високою точністю, а і для здійснення його прогнозування, яке є дослідженим недостатньо. Застосування такого поєднання для побудови нової автоматизованої системи технічного діагностування можливе за умови створення методики обробки діагностичної інформації, що є метою даної статті. Робота нової автоматизованої системи технічного діагностування, в основу якої будуть покладені методи фізичного діагностування та результати прискорених випробувань, дозволить з високою ймовірністю заздалегідь визначати радіоелектронні компоненти з критичними характеристиками. Своєчасна заміна цифрових пристроїв з такими елементами призведе до зменшення кількості раптових відмов блоків зразків радіоелектронної техніки, що особливо є актуальним для об'єктів критичної інфраструктури (авіації, космічної галузі, ядерної енергетики), оскільки непередбачуваний вихід їх зі строю може призвести до катастрофічних та навіть невиправних наслідків. Впровадження нової автоматизованої системи технічного діагностування призведе до підвищення коефіцієнту готовності як комплексного показника надійності радіоелектронної техніки, а також дозволить при збереженні високого рівня безпеки заощадити значну частину державних коштів, які витрачаються на резервування блоків зазначених об'єктів.

Однією з актуальних проблем в скрутних економічних умовах України є продовження ресурсу радіоелектронної техніки (РЕТ), і зокрема, інформаційних систем. Це нерозривно пов'язано з якісним проведенням діагностування РЕТ та прогнозування її остаточного ресурсу, що є функціями технічної діагностики. Їх досягання ускладнюється використанням функціонального або тестового діагностування, яке не завжди дозволяє визначати реальний технічний стан цифрових пристроїв як складових блоків інформаційних систем, що і призводить до відмов. Розроблені методи фізичного діагностування та результати проведених форсованих випробувань радіоелектронних компонентів на надійність дозволили не тільки проводити діагностування цифрових пристроїв з високою достовірністю, а і визначати залишковий їх ресурс. Обробка діагностичної інформації, отриманої за допомогою методів фізичного діагностування, буде проводитись інтелектуальною системою як елементом нової автоматизованої системи технічного діагностування інформаційних систем. Упередження відмов та своєчасна заміна складових блоків призведе до збільшення коефіцієнту готовності інформаційних систем як основної характеристики надійності. Впровадження отриманих результатів при побудові нової автоматизованої системи технічного діагностування дозволить покращити основні показники надійності інформаційних систем та заощадити державні кошти.