Розроблено ефективну технологію фінішної механічної обробки головних деталей пар тертя поршневих насосів за рахунок вибору оптимальних умов високоякісної обробки на базі врахування балансу тепла у процесі шліфування, що йде в стружки й оброблювану деталь. Розроблено математичну модель визначення температури у процесі шліфування, на базі якої одержано принципово новий теоретичний розв'язок про характер зміни температури під час шліфування. Теоретично визначено основні умови зменшення температури та підвищення якості обробки, які полягають у зменшенні частки тепла, що йде в стружки та збільшенні його частки, що йде в оброблювану деталь, за рахунок зменшення глибини шліфування та швидкості переміщення теплового джерела углиб поверхневого шару оброблюваної деталі. Обгрунтовано можливості істотного збільшення продуктивності обробки без збільшення температури та погіршення якості оброблюваної поверхні за рахунок реалізації сталого теплового процесу за умов лезової обробки (точіння) та глибинного шліфування. Проведено експериментальні дослідження твердості поверхні обробленої деталі та товщини дефектного шару, що дозволили перевірити та уточнити одержані теоретичні розв'язки. Розроблено інженерну методику розрахунку оптимальних параметрів режиму шліфування з урахуванням обмеження за температурним фактором. На її базі створено та впроваджено у виробництво ефективні технологічні процеси фінішної механічної обробки (шліфування, тонкого точіння) плоских, циліндричних і сферичних поверхонь головних деталей пар тертя поршневих насосів.

Представлены расчетные зависимости для определения номинального давления аксиально-поршневой гидромашины по критерию прочности усталости блока цилиндров. Приведены результаты расчетов интенсивности напряжений в перемычке между цилиндрами, в зависимости от основных геометрических параметров качающего узла при гидравлической разгрузке. Выполнен анализ влияния длины цилиндров, формы уплотняющей части поршней и жесткости донной части блока цилиндров.

Вирішено задачу створення системи керування аксіально-поршневого регульованого насоса з покращеними статичними та динамічними характеристиками в режимах стабілізації подачі та постійної потужності за рахунок використання комбінованого регулятора подачі з профільованим вікном золотника на основі теоретичного та експериментального дослідження процесів в системі керування та їх комп'ютерного моделювання. Дослідний зразок комбінованого регулятора подачі розроблено з урахуванням результатів оптимізації його конструктивних параметрів.

Приведены силы, действующие на плунжер аксиально-плунжерного насоса. Предложено условие достаточной жесткости плунжера, а также рассмотрены параметры работоспособности пары трения плунжера с цилиндром.

Розглянуто роботу одноплунжерного насоса з урахуванням нелінійної подачі. Проаналізовано перехідні режими роботи насоса та їх вплив на загальну його характеристику. Розглянуто вплив нерівномірності подачі на роботу робочого органу у вигляді гідравлічного двигуна. Висунуто принципові шляхи подолання негативного впливу пульсацій подачі на гідравлічну та механічну системи.

Проаналізовано відомі конструктивні виконання насосних агрегатів та їх приводів. Обгрунтовано ефективність застосування насосів із гідравлічним приводом, керування яким здійснюється за допомогою гідравлічного автомата реверса - автоколивального двоходового золотника. Аналіз підходів до створення основ аналітичного розрахунку поршневих насосів-перетворювачів із гідроприводом показав актуальність розробки адекватної математичної моделі насоса. Це дозволить проводити дослідження і розрахунки в загальній постановці. Запропоновано математичну модель роботи гідроприводу помпувального вузла та здійснено її експериментальну перевірку. Модель надає можливість вибору раціональних параметрів і характеристик, які забезпечать оптимальні режими перекачування рідин.

Запропоновано моделі штока поршневого насоса двосторонньої дії як пружної системи. Визначено зусилля, що виникають у штоці у разі його зміщення внаслідок зносу пари тертя "крейцкопф - напрямні". Проаналізовано зміну зусиль залежно від величини зносу цієї пари тертя та для різних положень штока (ліве крайнє, проміжне та праве крайнє). Досліджено розподіл позаштатних дотичних і нормальних напружень у штоці. Встановлено, що позаштатні напруження досягають досить великих значень і їх необхідно враховувати під час оцінкиі міцності штока. Одержано вирази для визначення переміщень довільного поперечного перерізу штока у разі зносу крейцкопфа та напрямних станини і показано розподіл прогинів і кутів повороту поперечних перерізів штока вздовж його поздовжньої вісі.

Обгрунтовано застосування електрохімічного хромування в проточному електроліті для одержання покриття на сталі. Досліджено вплив технологічних параметрів процесу: масового співвідношення концентрацій компонентів, густини струму, швидкості потоку електроліту і його температури на мікротвердість, зношування, шорсткість і конусоподібність. Визначено оптимальні параметри для забезпечення мінімального зношування, а необхідну шорсткість і конусоподібність поверхні деталі запропоновано одержувати на подальших операціях механічної обробки.

Представлений аналіз результатів випробувань інфузійних насосів. Виявлено невизначеність результатів випробувань обсягу введеного розчину і швидкості його доставки. Розглянуто принципи розрахунку невизначеності даних інфузійних насосів згідно міжнародних стандартів. Наведено формули розрахунки невизначеності випробувань інфузійних насосів.

Розглянуто експериментальні дослідження зношування поршнів насосів високого тиску для систем зволоження. Встановлено динаміку зміни діаметру поршня використовуючи мікрометражне вимірювання у відповідності до мікроментражних карт заводу-виробника. Розглянуто зміну тиску, що розвивається насосом, при відповідних значеннях діаметру поршня, що надало можливість визначити граничні значення діаметра, при настанні яких насос не розвиває необхідного тиску.

Теоретично й експериментально обґрунтовано підходи щодо розробки методів і засобів зниження показників виробничого ризику під час експлуатації плунжерних пар шляхом їх безрозбірного відновлення в умовах мастильного середовища під час використання магнітного поля (МП). Проаналізовано показники травматизму у промисловості та на транспорті з урахуванням впливу на них технічних причин, пов’язаних із зношенням окремих елементів та вузлів. Ооцінено сучасний стан методів і засоби відновлення пар тертя механічних систем, їх впливу на післяремонтні показники надійності та виробничого ризику. Теоретично обґрунтовано можливість використання полярної спрямованості ліній МП для безрозбірного відновлення пар тертя у разі наявності мастильного середовища. Обґрунтовано показники виробничого ризику під час експлуатації силових механізмів з плунжерними парами (ПП) з урахуванням параметрів їх напрацювання на відмову без мастила під дією постійного неоднорідного МП, та встановлено закономірності відновлення поверхонь тертя у струмопровідних мастильних середовищах. Експериментально визначено параметри магнітної й електрохімічної комплексної дії МП на стан прецизійної пари тертя у процесі її безрозбірного ремонту. Розроблено рекомендації з практичного використання безрозбірного відновлення поверхонь тертя ПП під дією МП та трибоелектромеханічних процесів в умовах мастильного середовища шляхом визначення виробничого ризику під час експлуатації машин і механізмів з ПП.