Проаналізовано вплив атомних і теплових електростанцій на поверхневі та підземні води. Висвітлено загальні принципи проектування інформаційних мереж моніторингу за якістю природних вод. Наведено характеристику систем гідролого-гідрохімічного моніторингу на досліджуваних АЕС і ТЕС. Визначено особливості формування температурного режиму водоймищ-охолоджувачів різного типу. Висвітлено результати експериментальних досліджень процесів формування хімічного складу води водоймищ-охолоджувачів АЕС. Розкрито вплив об'єктів атомної та теплової енергетики на природні води, зокрема, на температурний режим та якість води р.Десна, водні ресурси басейнів річок Горинь, Стир, Прип'ять, Південний Буг, Каховське водосховище. Розглянуто питання прогнозування мінералізації та вмісту головних іонів у воді водоймищ-охолоджувачів АЕС і заповідників ТЕС.

Проанализировано влияние атомных и тепловых электростанций на поверхностные и подземные воды. Освещены общие принципы проектирования информационных сетей мониторинга по качеству природных вод. Приведена характеристика систем гидролого-гидрохимического мониторинга на исследуемых АЭС и ТЭС. Определены особенности формирования температурного режима водоёмов-охладителей разного типа. Представлены результаты экспериментальных исследований процессов формирования химического состава воды водоёмов-охладителей АЭС. Изучено влияние объектов атомной и тепловой энергетики на природные воды, в частности, на температурный режим и качество воды р.Десна, водные ресурсы бассейнов рек Горынь, Стырь, Припять, Южный Буг, Каховское водохранилище. Рассмотрены вопросы прогнозирования минерализации и содержания главных ионов в воде водоёмов-охладителей АЭС и заповедников ТЭС.

Викладено оцінку ступеня впливу водойми-охолоджувача Запорізької АЕС на якість поверхневих вод прилеглої акваторії Каховського водосховища на підставі експериментальних даних. Запропоновано новий метод контролю прогнозування та оцінки якості води ставка-охолоджувача ЗАЕС.

Розглянуто геодезичний моніторинг стану грунтової греблі водосховища ХАЕС.

Розроблено науково-технічні засади гідрохімічних досліджень водних об'єктів у районах атомної та теплової енергетики та оцінки їх впливу на водні ресурси. Наведено результати натурних та експериментальних робіт, що виконувалися з 1981 р. на Смоленській, Чорнобильській, Хмельницькій, Рівненській, Південно-Українській, Запорізькій АЕС, а також Дарницькій, Запорізькій і Трипільській ТЕС. Створено системи гідролого-гідрохімічного моніторингу, згідно з якими відібрано близько 5 тис. проб води та донних відкладів. Визначено понад 125 тис. гідрохімічних показників: вміст головних іонів, біогенних, органічних і забруднюючих речовин органічної та мінеральної природи, мікроелементів. Показано особливості формування температурного, кисневого та гідрохімічного режимів водоймищ-охолоджувачів АЕС руслового, наливного, руслово-наливного типів за різних природних умов і у разі підігріву води та інтенсивної примусової циркуляцї водних мас за неоднакової кількості працюючих енергоблоків. Здійснено модифікований прогноз мінералізації води водоймища-охолоджувача з використанням методу гідрохімічного балансу. Оцінено вплив об'єктів атомної та теплової енергетики на природні води та наведено відповідні рекомендації, реалізовані у проектних розробках на різних АЕС і ТЕС. Обгрунтовано необхідність введення 2-го блоку на Хмельницькій і 4-го - на Рівненській АЕС у 1998 - 2000 рр.

Розроблено однопараметричну одномірну математичну модель турбулентного переносу тепла за глибиною малопроточних стратифікованих водоймищ, із враховуванням впливу сукупності основних метереологічних і технологічних чинників: вітрового перемішування, температурної стратифікації, скиду та забору циркуляційної води з водосховища. Запропонована математична модель дає змогу прогнозувати динаміку вертикальної термічної структури малопроточних стратифікованих водосховищ-охолоджувачів і, відповідно, їх охолоджувальну здатність. Розроблено метод інженерного розрахунку роботи такого водосховища-охолоджувача. Цей метод, базується на розробленій моделі, враховує процеси, що відбуваються у ближньому полі та в околицях водозабору. На підставі результатів теоретичного дослідження динаміки вертикальної термічної структури дальнього поля оцінено ефективність різних схем використання малопроточних стратифікованих водосховищ-охолоджувачів. Розроблено більш ефективну, у порівнянні з існуючими, комбіновану схему використання зазначених водоймищ. Ця схема дає змогу підвищити середнє значення ККД турбін ТЕС та АЕС протягом теплого періоду року.

Удосконалено математичну модель охолоджувальної здатності комбінованої системи технічного водопостачання ТЕС та АЕС, що складається з мілководного водосховища-охолоджувача (ВО) та стаціонарних (СБСО) або плаваючих автономних бризкальних систем охолодження (ПАБСО), розташованих на його акваторії. Зазначено, що дана модель враховує взаємний вплив окремих охолоджувачів і базується на системі двовимірних рівнянь Сен-Венана, плановому рівнянні теплопровідності та рівнянні для числа випаровування, яке характеризує бризкальну систему охолодження (БСО). Для оцінки охолоджувальної здатності комбінованої системи охолодження ВО - СБСО та ВО - ПАБСО модифіковано рівняння теплового балансу, що враховує взаємний вплив водосховища та бризкальної системи, розташованої на його акваторії. Виконано розрахунки охолоджувальної здатності комбінованих систем охолодження ВО - БСО, що базуються на модельних водосховищах та водосховищі-охолоджувачі Зміївської ТЕС за допомогою удосконаленої планової гідротермічної моделі та модифікованого методу теплового балансу, встановлено задовільний збіг одержаних результатів.

На підставі результатів експериментальних досліджень діючих систем технічного водопостачання (СТВ) ТЕС і АЕС установлено теоретичні функціональні залежності інтенсивності охолодження транзитного потоку оборотної води для водосховищ-охолодників (ВО) і водозаборів різного типу. Одержано дані стосовно охолодження води у ближній зоні водосховища, а також про кінематику транзитного потоку води у ВО. Запропоновано межове значення інтенсивності охолодження цього потоку води у ВО. Визначено необхідну ступінь резервування подачі води для блочних насосних станцій СТВ ТЕС і АЕС. Досліджено гідравлічну частину конденсатора турбіни. Наведено графічні та теоретичні функціональні залежності для визначення оптимальної подачі охолоджувальної води від її температури та потужності енергоблоків. Розроблено способи охолодження оборотної води для СТВ з водосховищами, за використання яких інтенсифікуються гідродинамічні процеси у ВО, підвищується водообмін, знижується температура води на водозаборі СТВ електростанцій.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: З470.72-58

Рубрики:

Оборотне водопостачання

Шифр НБУВ: Ж29359 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены вопросы динамики приводного слоя воздуха во взаимодействии с водной поверхностью и процессы тепломассопереноса вода - воздух. Исследованы процесы переноса в приповерхностном слое водоемов. Предложена математическая модель стационарного и нестационарного температурных пограничных слоев, раскрыты закономерности их формирования у свободной поверхности. Развит интегральный метод теплового расчета водоемов-охладителей с использованием характеристик внутреннего пограничного слоя над водной поверхностью. Предложен новый, простой для практического применения инженерный метод теплового расчета данных водоемов.

Наведено результати гідробіологічних досліджень розповсюдження дрейсени у воді, на спорудах та устаткуванні системи технічного водопостачання ТЕС і АЕС. Представлено результати про вплив на дрейсену домішків у циркуляційну воду біоцидного препарату.

Рассмотрены проблемы, связанные с процессами седиментации и уплотнения высококонцентрированных шламов радиоактивных вод АЭС. Исследована кинетика прояснения радиоактивных вод. Найдена зависимость изменения концентрации шлама во время процесса уплотнения. Определено условие седиментационного подобия.

Представлена система уравнений, которая описывает нестационарные процессы в закрытых системах циркуляционного водоснабжения блоков АЭС, что позволяет прогнозировать значение излияния воды из системы при разных вариантах включения и отключения насосов.

Визначено основні критерії удосконалення паливних завантажень для енергоблоків з реакторами ВВЕР 1000. Обгрунтовано використання паливних циклів з пониженим витоком нейтронів, проведено оптимізацію глибини вигорання палива, що вивантажується.

Індекс рубрикатора НБУВ: З470.72-58

Рубрики:

Оборотне водопостачання

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены проблемы, связанные с очисткой трапной воды от дисперсных примесей. Исследованы свойства суспензий. Определена гидравлическая масштабность дисперсий. Найдена зависимость эффективных диаметров выноса от гидравлической масштабности суспензий бака-отстойника.

Пошук можливостей інтенсифікувати процес охолодження циркуляційної води у градирнях становить значний практичний інтерес, оскільки ступінь її охолодження істотно впливає на техніко-економічні показники енергоблоків ТЕС і АЕС та різних промислових об'єктів. Як відомо, процес охолодження води у градирнях істотно залежить від інтенсивності повітряного потоку, що її обдуває. В плівкових градирнях, залежно від того, як розташовані зрошувачі відносно потоків повітря, обдування поверхонь з плівкою рідини може бути у різних напрямках. Досліджено теплообмін між водою і повітрям за умов поздовжньої та поперечної (перехресної) взаємодії фаз. На експериментальному стенді проведено відповідний комплекс досліджень. Знайдено значення коефіцієнтів тепловіддачі від води до повітря в різних напрямках дії повітря, проведено їх порівняння. Встановлено, що ефективність охолодження води в режимі поперечної дії повітря вища, ніж у режимі протитечії. Одержано безрозмірні узагальнюючі залежності для визначення тепловіддачі від води до повітря у разі її течії по профільованих поверхнях зрошувачів за умов поздовжньої та перехресної взаємодії контактуючих фаз, які можуть бути використані під час розрахунків ступеня охолодження у плівкових градирнях.

Розглянуто можливість адаптації енергетичної галузі до змін кліматичних факторів. Останніми роками стає дедалі зрозумілим, що аномальні кліматичні зміни набувають закономірного характеру, формуючи багаторічний тренд як щодо підвищення середньої температури земної поверхні, так і щодо зростання частоти і амплітуди аномальних кліматичних проявів, що здійснюють дедалі більші фізичні впливи на енергетичну інфраструктуру. Вони можуть істотно змінюватися за час існування енергетичних об'єктів, що триває десятки років. Це зумовлює високу актуальність досліджень з визначення вразливості об'єктів паливно-енергетичного комплексу до змін клімату, спрямованих на розробки заходів з адаптації енергетичної галузі в цілому, а також її окремих підприємств до імовірних кліматичних змін. Основна частина роботи спрямована на оцінку кліматичної вразливості ккд теплових електричних станцій замкненого циклу, а саме, потужних паротурбінних установок ТЕС, ТЕЦ і АЕС, що входять до складу генеруючих потужностей Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, які мають водяні системи охолодження: прямотокові, що використовують природну воду рік і великих водоймищ і обернені, що здійснюють штучне охолодження циркуляційної води у ставках-охолоджувачах, бризкальних басейнах і мокрих градирнях. Розроблено методологічні аспекти впливу змін температури оточення на ефективність та потужність енергетичних установок. Виконано розрахунки з визначення змін потужності і ккд паротурбінних установок ТЕС, ТЕЦ та АЕС залежно від температури охолоджувальної води за енергетичними характеристиками. Проведено числові оцінки температурної залежності потужності та ккд типових турбоустановок ТЕС та АЕС. Зроблено висновки про те, що внаслідок суттєвої нелінійності процесів температурних змін, для їх коректного відображення необхідно надавати відповідні значення температурних коефіцієнтів ккд у окремих характерних температурних зонах і вибрано таки характерні зони.

Виконано дослідження та моделювання процесу міграції радіонуклідів у системі біологічних ставків на прикладі Чорнобильської АЕС за допомогою методу камерних моделей. Розраховано динамічну модель міграції радіонуклідів з метою оцінити та спрогнозувати розподіл і накопичення концентрації радіонуклідів у системі біологічних ставків АЕС.

Представлены результаты комплексных гидробиологических исследований техно-экосистемы Запорожской АЭС в условиях постоянной продувки в Каховское водохранилище. Проведена оценка долговременных изменений в донной и пелагической подсистемах.