Запропоновано тестовий метод оцінки похибки вимірювання з метою збільшення міжповірочного інтервалу та скорочення витрат коштів на проведення перевірки.

Проаналізовано доцільність створення та визначено функції автоматизованих систем контролю та обліку енергії. Розглянуто можливість створення інформаційної мережі з використанням інтеграторів мережі на прикладі системи автоматичного моніторингу теплолічильників. Наведено структурну схему та її опис для автоматизованих систем обліку тепла, запропоновано практичний варіант реалізації схеми.

Розглянуто переваги та недоліки лічильників теплової енергії з різними типами витратомірів (ультразвуковими, електромагнітними та турбінними), що застосовуються в Україні. Проаналізовано основні статті витрат, пов'язаних із введенням в експлуатацію приладів обліку тепла та їх подальшого обслуговування (перевірки, ремонт, знімання показників, обслуговування фільтрів тощо). Обгрунтовано необхідність комплексного підходу для прийняття оптимального рішення щодо створення вузла обліку тепла з урахуванням капітальних вкладень та експлуатаційних витрат. Запропоновано методику оптимального вибору устаткування для створення вузла комерційного обліку тепла. Розроблено математичну модель і програму, яка реалізує запропоновану методику. Наведено приклад роботи програми з вибору приладу обліку теплової енергії реального об'єкта.

Розглянуто метод оцінювання якості опалювальних мереж на прикладі автономних теплових пунктів. Вихідними даними для оцінювання є залежності температури ділянок опалювальної мережі від часу, які одержано за допомогою системи синхронізованих датчиків-накопичувачів. На підставі спектрального та кореляційного аналізу вихідних залежностей визначено параметри, що характеризують якість опалювальної мережі.

Наведено результати експериментальних досліджень функції перетворення гідродинамічного витратоміра, що використовується в лічильнику тепла.

Дисертація присвячена побудові математичних моделей, які придатні для створення теплолічильників, що мають підвищені метрологічні та експлуатаційні характеристики. Розроблено алгоритм наближення довільної функції до табличної, математичне забезпечення мікропроцесорного варіанту теплолічильника, досліджені складові похибки вимірювання витрати тепла блока обробки інформації.

Вперше запропоновано використати електронну базу даних про теплолічильник, побудовану на основі магнітних карт, зчитувачів та інформаційних пристроїв опрацювання технічних відомостей про комплектність, власника, результати попередніх метрологічних перевірок (МП) тощо. Запропоновано структуру й алгоритм роботи для підвищення точності цифрових каналів вимірювання температури з дводротовою лінією зв'язку й автоматичним коригуванням похибок, досліджено можливості автоматизації усього процесу перевірки. Розглянуто питання автоматизації процесу МП теплообчислювальників з використанням кодо-керованих мір опору, каналів вимірювання температури на основі багатоканального цифрового вимірювача температури для роботи з резистивними сенсорами. Вперше запропоновано вимірювати об'єм теплоносія шляхом фіксації моментів початку та закінчення формування зразкового об'єму за спрацюваннями обох кінцевих вимикачів мірного бака та частотою зразкового витратоміра, значення якої повинно бути у декілька разів більшим від частоти сигналу перевірювального витратора та регулювати потужність помпи, шляхом збільшення її робочої частоти зі збільшенням рівня носія в мірних баках, що підвищує точність вимірювання, стабілізує витрату під час автоматизованої МП.

Мета роботи - розробка методики розрахунку обсягів споживання електричної енергії та теплоти науковими підрозділами Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна (ДНУЗТ) для подальшого встановлення шляхів зниження енерговитрат. Проблема полягає в тому, що (у зв'язку зі специфікою схеми енергопостачання університету) існує певна складність для встановлення лічильників енергоносіїв та одержання даних про їх споживання в окремих відгалуженнях структурних підрозділів. Методика визначення витрат електричної енергії та теплоти на опалення приміщень наукових підрозділів університету базується на "Міжгалузевих нормах споживання електричної та теплової енергії для установ та організацій бюджетної сфери України" й "Нормах та вказівках по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових споруд, а також на господарські потреби в Україні". Розроблена методика дозволяє одержати дані про споживання енергоресурсів в окремих підрозділах без прямого вимірювання та проаналізувати ефективність впровадження енергозберігальних технологій. Новизна наукової роботи полягає у представлені енергетичних витрат у вигляді двох складових та визначенні цих складових на основі даних енергетичного аудиту. Це дозволяє одержати обсяги споживання енергоресурсів із метою впровадження енергоощадних заходів в наукових підрозділах університету. Розроблена методика може бути використана як практичний інструментарій для контролю споживання енергоресурсів у вказаному університеті та на аналогічних об'єктах.