Публікуються правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, що регламентують умови проектування, конструкцію, виготовлення, монтаж, налагодження, реконструкцію та ремонт, арматуру, прилади і живильні пристрої, приміщення для котлів, водно-хімічний режим, організацію безпечної експлуатації і ремонту, реєстрацію, технічний огляд та ін.

Розглянуто концептуальні питання створення водогрійних котлів середньої потужності для систем автономного теплопостачання будівель та споруд. Наведено приклади будови основних вузлів, що дозволяють створювати ефективні, малометаломісткі та екологічно чисті пристрої. Описано розроблені в Інституті газу агрегати серій агрегати опалювальні модульні (АОМ) і контактні АОМ (КАОМ) потужністю 0.16 - 1.0 МВт.

Досліджено вплив електрохімічної обробки води постійним струмом на утворення накипу в системі опалення. Проаналізовано ступінь дії різних параметрів води та струму на процес утворення накипу. Доведено, що найбільший вплив на процеси утворення накипу має доза електрики. Виявлено тип зв'язку швидкості утворення накипу з миттєвим надлишком карбонату кальцію. Визначено, що збільшення об'єму підживлення системи та температури води спричиняє збільшення кількості накипу. Наведено результати досліджень щодо зміни показників якості циркулюючої води під час експерименту. Отримано емпіричне рівняння, що адекватно описує взаємозв'язок швидкості утворення накипу з миттєвим надлишком карбонату кальцію, дозою електрики та температурою води. Розглянуто перевірену за промислових умов формулу розрахунку оптимальної для зниження утворення накипу дози електрики, відповідно до миттєвого надлишку карбонату кальцію. Надано техніко-економічну оцінку протинакипної електрообробки води, яка доводить її доцільність.

Досліджено теплозахисні властивості ізоляційних огороджень теплогенеруючого та транспортного обладнання у системі теплових мереж, а також підвищення ефективності огороджень. Розроблено методики й апаратуру для визначення теплофізичних характеристик (ТФХ) ізоляційних матеріалів, а також локальних теплових потоків з поверхні огороджень. Визначено температурні та вологісні залежності основних ТФХ перспективних пінопластів. Тепловтрати від теплотрас безканального прокладання за екстремальних умов циклічного заморожування грунту визначено на промисловому макеті та натурних ділянках теплової мережі. Проведено багаторічний теплометричний моніторинг траси канального (лоткового) прокладання теплотрас. Досліджено тепловтрати основних типів водогрійних котлів, уточнено статті теплового балансу, узагальнено частки енергії палива, що йде на витрати теплоти через огородження котлів. З'ясовано ефективність заміни обмурку котлів на шамотно-волокнисті плити. Розроблено та впроваджено рекомендації щодо зменшення тепловтрат.

Одержано загальну залежність для різних типів водогрійних котлів між їх теплопродуктивністю і тепловитратами крізь огородження. Встановлено ефективність реконструкції огороджень із заміною цегляного мурування на шамотно-волокнисті плити.

Розглянуто спеціальні конструкції контактних і контактно-поверхневих водонагрівників. Проведено порівняння техніко-економічних характеристик контактних апаратів і сучасних поверхневих конденсаційних водогрійних котлів. Подано рекомендації щодо застосування різних типів водонагрівників.

Надано порівняльні характеристики енергоефективності котлів з інжекційними пальниками низького тиску та котлів з дуттьовими пальниками. Визначено фактори, які впливають на ефективність спалювання газу.

Розглянуто проблеми ефективного регулювання температури води на вході в котел. Рекомендовано режими роботи котла, що дозволяють економити теплову й електричну енергію за відсутності низькотемпературної корозії металевих поверхонь водонагрівальних котлів.

Проведено маломасштабні моделювання систем для інтенсифікації процесу горіння. Отримано експериментальні та аналітичні залежності впливу режимних факторів на економічність роботи на водонагрівальних котлів. Розроблено ежекційно-змішувальний спосіб підігріву повітря та галузеві методики для підвищення ефективності експлуатації водонагрівальних котлів, визначення витрат енергії під час зберігання котлів у резерві та величини присмоктів повітря в топку та економічності роботи котлів. Запропоновано заходи щодо мінімізації корозії поверхонь нагріву та газоходів. Висвітлено аналітичні залежності збереження металу поверхонь нагріву в разі простоювання котлів у резерві.

Розроблено та створено високоефективні побутові газові проточні водонагрівальні установки для індивідуального опалення та гарячого водопостачання.

Досліджено теплообмін в опалювальних котлах малої теплопродуктивності та бітумоплавильних агрегатах з метою підвищення їх ефективності. На підставі числових експериментів визначено вплив випромінювального поду, теплопоглинального покриття та додаткових конвективних поверхонь на теплообмін, розподіл температур і ККД котла НИИСТУ-5. Запропоновано малозатратні заходи щодо підвищення ефективності теплообміну у топці на конвективній частині котла. Розроблено нові конструкції ефективних газових пальників. Доведено ефективність антикорозійного поглинального покриття та вивчено його властивості. Досліджено теплообмін між газоповітряною сумішшю та бітумом через стінку.

Проаналізовано можливість та доцільність використання конденсаційних поверхневих котлів та поверхневих конденсаційних теплоутилізаторів традиційних котлів за кліматичних умов України. Проведено оцінку економічної ефективності застосування КТП та терміну окупності витрат на його впровадження залежно від потужності котла, схеми використання утилізованої теплоти і річного фонду часу використання теплоутилізаційного устаткування.

Зазначено, що роботи з визначення складової теплового балансу водогрійних котлів - втрат теплоти від зовнішніх поверхонь котлів - проводилися за різними методиками, але дали практично однакові результати. Це дало можливість встановити функціональну залежність цих втрат від номінальної теплопродуктивності котлів.

Розглянуто один зі способів підвищення енергетичної ефективності великих систем теплопостачання, що базується на оптимізації їх режимів з використанням теплоакумулювальної здатності системи. Наведено розрахункову схему й алгоритм розрахунку економічної ефективності.

На підставі тепло- та термометричних досліджень огороджень водогрівальних котлів кількох типів зроблено спробу встановити зв'язок між густиною теплового потоку та перепадом температур стінка - повітря за умов експлуатації котелень. Наявність неконтрольованих перешкод завадила встановленню функціонального зв'язку. Показано, що лінійна кореляція описує цей зв'язок не гірше за наявні формули емпіричного та напівемпіричного характеру.

Рассмотрено численное моделирование аэродинамики в топке водогрейного котла. Представлены поля векторов скорости и давления в различные моменты времени. Обсуждены результаты проведенного численного исследования.

Проведено експериментальні дослідження на водогрійному двоходовому котлі. Виявлено, що потужність та к.к.д. котла на біогазі зменшуються у порівнянні з роботою на природному газі. Визначено підвищення ефективності за рахунок встановлення пластин у жаротрубні елементи котла. Для врахування особливостей котла введені поправки до розрахункових залежностей нормативного методу.

Описана новая установка для осуществления технологического процесса приварки экранных шипов паровых котлов. Приведены технические характеристики установки и показана эффективность ее применения при изготовлении и ремонте котлов тепловых станций.

Анализ температурных режимов топки и конвективных поверхностей нагрева паровых (ПК) и водогрейных (ВГК) котлов показал, что для ПК выбор температуры газов на выходе из топки ограничен температурой размягчения золы при работе на твердом топливе и температурой загрязненной стенки труб пароперегревателя при работе на газе и не ограничен для ВГК на газе.

Построена инженерная методика расчета аэродинамики, тепломассообменных процессов и горения применительно к водогрейному котлу башенной компоновки. Методика позволяет получить детальную информацию о геометрических и физико-химических параметрах парогенератора, на основании которых разработана конструкция котлоагрегата производительностью 10 т/ч и давлением 1,38 МПа.