Запропоновано методику розрахунку поверхневих конденсаційних теплоутилізаторів для котлів, що працюють на газовому паливі. Описано специфіку тепло- і масообміну, зумовлену охолодженням димових газів до температур, нижчих за температуру точки роси водяної пари, яку містять димові гази. Наведено розрахункові залежності для визначення вологовмісту димових газів на вході та виході конденсаційного апарата. Надано рекомендації щодо конструювання теплообмінної поверхні з оребрених труб за умов утворення на них конденсатної плівки.

Рассмотрена возможность улучшения параметров тепловой трубы за счет выполнения конденсора в виде лазерного рефрижератора. Произведена оценка эффективности работы. Предложена конструкция системы на основании тепловой трубы, паропровод которой выполнен в виде сопла Лаваля.

The capability of improving of parameters of a thermal pipe is considered at the expense of fulfilment of a condenser as the laser refrigerator. The evaluation of an overall performance is produced. The design of a system because of of thermal pipe isoffered, wire of pair with which is made as the nozzle Laval.

Запропоновано два методи для інтенсифікації процесів гідродинаміки та тепломасообміну: використання насадки зі зрізом нижнього торця її елементів та застосування щілинного підводу. Визначено межі роботи конденсатора та встановлено вплив швидкісних параметрів носіїв і геометричних характеристик насадок на гідродинамічний опір конденсатора. Запропоновано емпіричні залежності для розрахунку гідравлічного опору та граничних режимів роботи контактного конденсатора і щілинним підводом парогазової суміші. На підставі результатів дослідження процесів тепломасообміну виявлено вплив геометричних параметрів насадок, густини зрошування, швидкості руху та початкових параметрів суміші на коефіцієнти тепломасовіддачі. Одержано емпіричні залежності для розрахунку коефіцієнтів тепломасовіддачі та визначення межі роботи конденсатора без випарної частини. Досліджено хімічний склад конденсату та його вплив на елементи конденсатора у разі контактної конденсації пари з парогазової суміші.

Предложен энергосохраняющий способ обработки воды с использованием контактного осветителя.

Гриневецький Василь Гнатович (1871 - 1919) - вчений у сфері теплотехніки, професор (1900). Вперше у світі зробив тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згоряння (1907); запропонував закінчену схему теплового розрахунку котлоагрегату, розробив теорію робочого процесу парової машини, створив проекти комбінованих теплосилових пристроїв (установок) У 1909 р. за проектом В. Г. Гриневецького було збудовано двохтактний двигун внутрішнього згоряння подвійного розширення для тепловозу. У наукових працях В. Г. Гриневецького дається правильна оцінка значення тепловозної тяги, накреслені шляхи конструювання тепловозів. Зроблено висновок, що В. Г. Гриневецький вирішив низку завдань в галузі теплотехнічних випробовувань парової машини. Першими кроками молодого вченого у цьому напряму було проектування машин, особливо багато уваги він присвятив питанням термодинаміки. Потрібно зазначити, що протягом усього його творчого життя сфера його наукових інтересів полягала в дослідженні робочих процесів парових машин і двигунів внутрішнього згорання. Займаючись питаннями проектування парових машин, вчений підкреслював, що в наукових колах багато уваги приділялось їх конструкціям і відносно мало фізичним процесам всередині них. Формуючись як молода наукова особистість, власні наукові дослідження він розпочав спочатку у сфері проектування парових машин, а вже тільки згодом перейшов до теплотехнічних процесів.

Мета роботи - розробка методу збільшення довготривалої міцності литих корпусів парових турбін, що навантаженні парою з надкритичними параметрами. Предметом дослідження є експлуатаційні процеси зношуваності основного металу під дією температурних напружень. Показано, що врахування зусиль затяжки шпильок фланцевого з'єднання має вагомий вплив на пошкоджуваність корпусів. Запропоновано метод зменшення впливу даних зусиль завдяки технологічному управлінню ресурсом.

У світі росте інтерес до малих модульних реакторів (ММР), як перспективного джерела енергії. Україна з її розвиненим машинобудівним потенціалом може зайняти гідне місце у виробництві цих установок. Одним з основних елементів устаткування ММР є парогенератор (ПГ). Серед різних типів гідне місце займають прямоточні ПГ (ПТПГ). Прикладом ММР можуть слугувати транспортні ядерні енергетичні установки, наприклад КЛТ-40С. При проектуванні ПГ проводиться розрахунок гідравлічного опору, що необхідно для вибору насосу й оптимізації конструктивних параметрів. Розглянуто методику гідравлічного розрахунку ПТПГ зі змієподібною поверхнею нагріву. В результаті аналізу літератури відібрано формули для розрахунку гідравлічного опору для чотирьох режимів течії: поперечного обтікання теплоносієм горизонтальних змійовиків, руху всередині зігнутих труб однофазного робочого тіла, киплячої води та перегрітої пари. Наведено результати розрахунку ПГ потужністю 45 МВт із різними конструктивними параметрами: діаметра змійовиків, горизонтального та вертикального кроків розташування змійовиків у пучку, швидкості живильної води та теплоносія. Отримані результати були верифіковані порівнянням із даними розрахунку за кодом ASPEN-TECH. У результаті дослідження з'ясовано, що збільшення діаметра змійовиків, як і збільшення кроку розташування змійовиків у пучку не знижує гідравлічний опір, як очікувалося, а збільшує його в результаті погіршення теплообміну та, відповідно, збільшення теплообмінної поверхні. Збільшення швидкості теплоносія призводить до зростання опору по стороні теплоносія і не впливає на опір робочого тіла. Збільшення швидкості живильної води збільшує опір по стороні робочого тіла і не впливає на опір теплоносія.