Приведены результаты экспериментального исследования двух схем питания промышленной ртутно-кварцевой лампы ДРТ-125 в режиме пониженной мощности. Показана возможность устойчивой работы лампы в режиме, в котором потребляемая мощность на порядок меньше номинальной.

Розглянуто новий однокаскадний високочастотний електронний пускорегулюючий апарат, який складається з двох почергово працюючих підвищувальних перетворювачів постійної напруги в режимі переривчастих струмів та мостового інвертора з послідовним резонансним контуром. Запропоновано метод керування інвертором для узгодженого регулювання потужності лампи та напруги живлення апарата.

Наведено результати досліджень натрієвих ламп високого тиску з домішками цезію у порівнянні з іншими джерелами світла.

Проаналізовано електричні характеристики високоінтенсивних джерел світла за умов аномальних режимів роботи, питання розробки методів запобігання виникненню аномальних струмів у процесі розгоряння розрядних лапм високого тиску (РЛВТ), зокрема, металогалогенних ламп (МГЛ). Досліджено процес розгоряння РЛВТ, встановлено причини виникнення аномальних режимів роботи, показано можливі шляхи їх усунення. На підставі математичних моделей високоінтенсивних джерел світла зроблено розрахунок та експериментально підтверджено найефективніші співвідношення параметрів елементів електричного кола з розрядними лампами. Запропоновано метод запобігання виникненню аномальних режимів роботи в процесі розгоряння МГЛ, що дозволяє повністю усунути аномальні струми, а також регулювати потужність лампи. Розроблено принципову електричну схему гібридного пускорегулювального апарату й висвітлено принцип її роботи.

На зихист виносяться основні результати досліджень: експериментальні залежності, які показують, що надійність роботи ламп типу ДНаТ визначається відхиленням напруги мережі від номінальної, а також глибиною і швидкістю короткочасних коливань напруги; методики підвищення стійкості роботи натрієвих ламп високого тиску в мережах з нестабільною напругою; діапазони необхідності технічного втручання та режими застосування вольтдобавки і зміни імпедансу баласту; результати пошукових досліджень, що доводять перспективність розробки схем живлення ламп типу ДНаТ на базі п'єзотрансформаторів, струмів високої частоти та безелектродного вмикання. Проведеними дослідженнями встановлена можливість застосування ламп типу ДНаТ у мережах з короткочасними зниженнями напруги живлення аж до рівня 0,5 від номінального значення.

Розглянуто питання розробки системи "натрієва лампа високого тиску (НЛВТ) - ПРА" за умов високочастотного живлення. Досліджено особливості, властиві малопотужним натрієвим лампам, які необхідно враховувати під час розробки комплекту "лампа - ПРА". Проведено порівняльний аналіз результатів дослідження ртутних і безртутних НЛВТ у процесі роботи у схемах з електромагнітними ПРА за умов живлення промисловою частотою та з електронними ПРА - високочастотного живлення. Визначено шляхи підвищення надійності роботи комплекту "лампа - ПРА". Отримано залежність основних експлуатаційних параметрів у процесі регулювання потужності ртутних і безртутних НЛВТ у схемах з електронними ПРА. На основі виконаних досліджень і відомих інженерних методів розрахунку розроблено експериментальні зразки електронних ПРА. Обгрунтовано оптимальні значення електричних параметрів безртутних НЛВТ і ЕПРА для їх включення.

Одержано математичну регресійну модель, яка характеризує залежність швидкості обробки фольгової стрічки від сили струму у ванні травлення у процесі виготовлення струмопроводів пальників дугових ртутних ламп методом електрохімічного травлення. Вперше керування процесом електрохімічного травлення здійснюється не за жорстко заданою програмою, а налаштовано відповідно до умов його проходження з метою підтримання постійної швидкості травлення, що дозволяє зменшити шорсткість поверхні струмопроводів під час їх виготовлення. Набув подальшого розвитку метод на базі інтерферометра Майкельсона, в якому, на відміну від визначення відстані до об'єкта за сумарною інтенсивністю інтерферованого сигналу на фотоприймачі, визначається швидкість перемішення об'єкта за частотою цього ж інтерференційного сигналу, що дозволяє проводити визначення в наномікровому діапазоні.

Мета дослідження - підвищення ртутної безпеки об'єктів різного призначення. Наведено результати досліджень приміщень відносно забрудненості ртуттю в разі розгерметизації (руйнування) джерел світла (ДС), що містять ртуть. Одержано співвідношення для оцінки рівнів ртутної небезпеки різних ДС із вмістом ртуті та визначено динаміку концентрації ртуті в повітрі виробничих приміщень після руйнування в них ДС. Визначено раніше невідомий параметр - постійну часу ртутної безпеки.

Розроблено та запатентовано ефективніший спосіб термічної демеркуризації ртутних забруднень у приміщеннях і пристрій для практичного здійснення цього способу. Обгрунтовано доцільність використання струму підживлення у разі роботи ДС у режимах із паузами робочого струму та запропоновано способи та схеми для його практичної реалізації в різних світлотехнічних системах, відзначено його практичне значення, зокрема, для охорони праці. Розглянуто шляхи зменшення наслідків ртутних забруднень приміщень різного призначення, зумовлених застосуванням ДС.

Одержано співвідношення для оцінювання рівнів ртутної небезпеки різних джерел світла (ДС) зі вмістом ртуті, а також співвідношення для визначення динаміки концентрації ртуті у повітрі виробничих приміщень після руйнування в них ДС, що містять ртуть. Визначено параметр - постійну часу ртутної безпеки та надано її фізичне тлумачення. Розроблено та запатентовано ефективніший спосіб термічної демеркуризації ртутних забруднень у приміщеннях і пристрій для практичного здійснення цього способу. Обгрунтовано доцільність використання струму підживлення у разі роботи ДС в режимах з паузами робочого струму та запропоновано способи та схеми для його практичної реалізації в різних світлотехнічних системах, розкрито його практичне значення, зокрема, для охорони праці. Розглянуто шляхи зменшення наслідків ртутних забруднень приміщень різного призначення, зумовлених застосуванням ДС.

Виготовлено газорозрядні кювети різних розмірів і конструкцій та створено умови для запалювання електричних розрядів різних типів. Досліджено спектральні, часові й енергетичні характеристики плазми газорозрядних джерел випромінювання на чистій парі води (важкої води), перикису водню, аміачної води, етилового спирту й їх сумішах із інертними газами аргоном і гелієм. Одержано якісно нові дані про емісійні, просторові характеристики та параметри низькоенергетичної плазми на основі донорів радикалу гідроксилу ОН*. Виявлено оптимальний склад робочих сумішей та умов газового розряду для пристроїв спонтанного УФ випромінювання. Проведено числове моделювання збудження УФ випромінювання у розряді на парі води.

Предложена методика моделирования энергетической эффективности импульсных источников электронов высоковольтного тлеющего разряда. Методика основана на комплексном анализе физических процессов, протекающих в области катодного падения потенциала и в области анодной плазмы высоковольтного разряда. В результате моделирования установлено, что энергетическая эффективность газоразрядных импульсных источников электронов зависит от параметров горения вспомогательного разряда и от скважности управляющих импульсов. При соответствующих параметрах вспомогательного разряда эффективность может превышать 90 %.

Описана итерационная методика расчета энергетической эффективности триодных источников электронов высоковольтного тлеющего разряда, основанная на учете влияния нагрева анодной плазмы ускоренными электронами пучка и медленными вторичными электронами разряда, отраженными от анода. Увеличение температуры анодной плазмы влияет на ее объем, а также на концентрацию и подвижность ионов в ней, поэтому учет в предлагаемой модели термодинамических параметров плазмы позволил получить уточненные значения тока разряда и энергетической эффективности источников электронов. Достоинством предложенной итерационной методики расчета является то, что модель является замкнутой и самосогласованной и не требует использования аппроксимированных литературных данных о термодинамических параметрах разрядной плазмы.