Викладено математичні моделі процесів переносу забруднень у повітряному середовищі. Розглянуто ефективні методи розв'язку задач про динаміку руху та перенос домішок. Наведено опис програмно-методичного забезпечення, яке використовується для розв'язку наведених прикладних задач, у ході навчання студентів новим комп'ютерним технологіям, призначеним для охорони навколишнього середовища.

Вивчено взаємодію аргентуму (І), паладію (ІІ), ауруму (ІІІ) з органічним - 8-меркаптохіноліном і неорганічним титрантом - сумішшю калій йодиду та йоду (умовно - калій трийодиду) в різних середовищах (тіосульфатному, аміачному, ацетатному). На підставі методу ІЧ- та електронної спектроскопії, елементного аналізу, амперометрії з двома індикаторними електродами, потенціометрії встановлено утворення різнолігандних комплексів. Досліджено вплив природи та кислотності середовища, отримано оптимальні умови визначення даних елементів. Розроблено комплекс методик визначення аргентуму (І), паладію (ІІ), ауруму (ІІІ) на промислових об'єктах і вторинній сировині.

Рассмотрены вопросы возможности внедрения экоменеджмента и экоаудита на промышленных предприятиях Украины. По аналогии с системой управления качеством внедрение стандартов ДСТУ ISO серии 14000 дает такой же положительный результат, что приводит к снижению техногенной нагрузки на окружающую среду. Сформулированы общие преимущества внедрения указанных стандартов.

Проведено математичне моделювання та розв'язання багатокритеріальної задач оптимізації параметрів промислових систем із джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферу з урахуванням геокліматичних факторів і наявності трас комунікацій. Досліджено особливості математичної моделі оптимізаційної задачі проектування параметрів виробничих систем, обгрунтовано можливість її подання у вигляді задач: мінімізації економічного показника, що включає витрати на будівництво джерела викидів, системи очищення і вартість землі, яка забруднюється викидами та раціонального розміщення підприємств з урахуванням геокліматичних факторів і трас комунікацій. Наведено математичні моделі даних задач, обгрунтовано вибір цільових функцій і систем обмежень. Розроблено структурну й алгоритмічну організацію програмної системи моделювання параметрів об'єктів виробничих систем з урахуванням екологічних вимог, використану під час проектування об'єктів машинобудівного комплексу.

Рассмотрены вопросы, связанные с заготовкой и переработкой металлолома в Украине, а также тенденции изменения его структуры на ближайшую перспективу. Показана необходимость развития в Украине современных технологий переработки различных видов амортизационного металлолома.

Розглянуто технології утилізації техногенної сировини - шлаку ТЕС та гальванічного шламу. Досліджено якісний і кількісний склад шихти для одержання вуглецевомінерального матеріалу та оптимальних параметрів технологічного процесу його утворення. Розглянуто теоретичний механізм синтезу фериту міді та процесу окиснення CO згідно з кристалоквазіхімічним механізмом. Досліджено можливості вуглецевомінерального матеріалу в процесі фільтрації стічних вод у системі водоочистки й очищення газів від СО.

Рассмотрены проблемы переработки мелкодисперсных отходов на никель, железо и кобальтовой основе. Работа проведена на отходах сплавов для постоянных магнитов ЮНДК. Осуществлены лабораторные и промышленные плавки на электродуговых и электрошлаковых тигельных печах, металлургических печах для извлечения металлической составляющей из отходов. Установлено, что использование нетрадиционных печей значительно повышает коэффициент извлечения металла. Подтверждена возможность совмещения переплава отходов в электрошлаковой печи и окислительного рафинирования.

Мировое сообщество в Декларации об окружающей среде (Рио-де-Жанейро, 1992 г.) проблему снижения загрязнения окружающей среды объявило как важнейшую в концепции общего развития. В 1996 г. утверждены международные стандарты ISO серии 14000 "Управление окружающей средой", принятые Украиной как национальные в 1997 г. На Западе по аналогии с системой качества согласно стандартам ISO серии 9000 на многих предприятиях более 60 стран сертифицирована система управления окружающей средой, получен значительный экономический и социальный эффект. Анализ работы ряда предприятий горно-металлургического комплекса Украины, вносящих значительную долю загрязнений, показал, что только системный подход на базе стандартов ISO серии 14000 в технических и, в первую очередь, в организационных вопросах может повысить эффективность их экологической работы.

Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти управління техногенною безпекою різнопрофільного територіально-промислового комплексу з розвинутим економічним потенціалом. Значну увагу приділено комплексній (сумісній) переробці відходів різноманітних виробництв і промислових комплексів: машинобудівного, нафтопереробного, сільськогосподарського, з добування та переробки корисних копалин, транспортування та збереження нафти та нафтопродуктів. Висвітлено технології одержання сорбентів з відходів для очищення водних середовищ від нафтопродуктів іонів важких металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*80 + Ж692

Рубрики:

Загальна біологія

Промислові відходи та їх використання

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена проблема загрязнения атмосферы компактно расположенной группой горно-металлургических предприятий. Особое внимание уделено влиянию пароводяных выбросов градирен на процессы кислотообразования, механизмы трансформации загрязнителей в атмосфере промышленного района. Обращено внимание на необходимость внедрения практики распределения компенсации за загрязнение окружающей среды с учетом трансграничного переноса загрязнения.

На підставі системного підходу, як сучасного методологічного засобу, обгрунтовано необхідність створення на території України єдиної технологічної системи утилізації металовідходів і нових комплексів систем технологічних машин для утилізації всіх відходів, що містять метал.

Висвітлено еколого-економічні та санітарно-гігієнічні принципи під час впровадження нових технологій з переробки промислових відходів, проведення їх утилізації. Викладено методологічні засади нормування під час роботи з токсичними відходами. Визначено економічні аспекти екологізації виробництва. Відображено хіміко-біологічний метод знешкодження непридатних пестицидів компостуванням. Досліджено проблему розміщення токсичних відходів у зоні відчуження. Розглянуто питання, пов'язані з ліквідацією та обмеженням негативного впливу токсичних відходів на навколишнє середовище і здоров'я людини.

Проанализировано состояние использования мелкофракционных железосодержащих отходов на металлургических предприятиях Украины. Приведены данные по образованию, утилизации и накоплению отходов в металлургии. Рассмотрены существующие и перспективные технологии подготовки отходов к утилизации.

Проаналізовано екологічний стан України та Дніпропетровського регіону, витрачання енергоресурсів у галузях виробництва, їх непродуктивні втрати. Роглянуто шляхи економії енергоресурсів, які забезпечують скорочення викидів у навколишнє середовище.

Висвітлено проблеми забруднення навколишнього атмосферного повітря промисловими викидами підприємств теплоенергетичного комплексу та можливості застосування різних методів сіркоочищення для зниження викидів оксидів сірки в атмосферу. Наведено характеристику основних джерел забруднення атмосфери оксидами сірки. Здійснено порівняльний аналіз різних технологій сірковловлювання в різних країнах, стану та перспектив удосконалення адсорбційних методів. Розроблено теоретичні основи створення високоефективних систем очищення газів від сірчистого ангідриду. Визначено раціональні параметри реалізації в них процесів газоочищення. Оцінено рівень технологічності та ефективності їх роботи.

Предложена технология электрошлакового переплава отходов металлургического производства (отработанных роликов МНЛЗ, рельсов, обрези листовой стали и пр.). Изучены технологические аспекты подготовки и сборки расходуемых электродов, изменение химического состава шлака при переплаве, возможность повторного его использования, а также качество полученного металла.

Предложен проект государственного стандарта Украины на лом и отходы черных металлов, который предусматривает установление комплекса норм, правил и требований к ним ломоперерабатывающих предприятий, предприятий металлургического комплекса и других потребителей для гармонизации технических требований с требованиями международных стандартов и классификационных циркуляров, а также унификации по классификационным признакам лома и отходов черных металлов. Основной задачей этого стандарта является введение современных требований к классификации лома и отходов вторичных черных металлов для более полного вовлечения в производство и эффективного использования существующих и новых видов металлолома, а также создание более удобного и простого нормативного документа для предприятий-потребителей лома и отходов черных металлов внутри страны и в зарубежных странах, а также поставщиков лома и отходов черных металлов, ломоперерабатывающих предприятий.

Рассмотрена проблема и доказана необходимость переработки отходов промышленного производства, находящихся в отвалах и на свалках, с целью извлечения полезных компонентов. Предложены варианты использования незапланированных потерь топлива и энергии, а также ряд мер конструктивно-технологического характера по уменьшению этих потерь. Приведены примеры технологического процесса и отмечен примерный парк машин для обслуживания ресурсосберегающих технологий.

Розглянуто питання раціонального використання палива та енергії. Описано якісні моделі господарської діяльності людини, нетрадиційні джерела енергії. Наведено оцінку антропогенного впливу на зростання глобального потепління на Землі.

Рассмотрены вопросы рационального использования топлива и энергии. Описаны качественные модели хозяйственной деятельности человека, нетрадиционные источники энергии. Приведена оценка антропогенного влияния на рост глобального потепления на Земле.