На підставі узагальнення наукових і літературних джерел викладено питання під'язикового апарату (ПА) копитних. Розглянуто особливості будови ПА як структурного елемента головної кишки у даних тварин. Наведено коефіцієнт кореляції між хімічним складом стилогіоїда та його біохімічними характеристиками. Описано м'язи ПА у нежуйних копитних, жирафа й оленів, сайгака, носорога. Встановлено, що маса тварин впливає на морфологічні показники скелета ПА, а фізичні властивості скелета позитивно взаємодіють з вмістом солей Ca, P, Mg.

На основе обобщения научных и литературных источников изложены вопросы подъязычного аппарата (ПА) парнокопытных. Рассмотрены особенности строения ПА как структурного элемента основной кишки у данных животных. Приведен коэффициент корреляции между химическим составом стилогиоида и его биохимическими характеристиками. Описаны мышцы у жирафа, оленей, сайгака, носорога. Установлено, что масса животных влияет на морфологические показатели скелета ПА, а физические свойства скелета положительно взаимодействуют с содержанием солей Ca, P, Mg.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.442*88 е(4УКР)л64 я2

Рубрики:

Perissodactyla Непарнокопитні

Шифр НБУВ: С10888/1 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.442 Equ + Е0*836.6:Е623.362.442 Equ

Рубрики:

Perissodactyla Непарнокопитні

Загальна біологія

Шифр НБУВ: РА333210 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.442 Equ*736

Рубрики:

Perissodactyla Непарнокопитні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено достовірніть походження коней Української верхової породи з використанням 14 ДНК-маркерів. Для дослідження проаналізовано 40 коней, зокрема з них 13 лошат. Мікросателітні локуси показали високий рівень поліморфізму, кількість визначених алелей коливалась від 5 до 12 з індексом поліморфізму (PIC) від 0,482 до 0,879. Крім того, аналіз локусів показав, що комбінована вірогідність випадкового збігу алелей (СРЕ) складає 99,99993 %. Ця робота продемонструвала, що використання обраної панелі ДНК-маркерів має високий потенціал як для визначення достовірності походження, так і для індивідуальної ідентифікації коней Української верхової породи.

Обсуждены результаты исследования желудочно-кишечной паразитофауны у 29 лошадей породы польський коник (Equus caballus), которые разводятся в условиях вольного и конюшенного содержания в Розточанском национальном парке, что на юго-востоке Польши. При этом использован метод диагностической дегельминтизации в собственной модификации. Выявлено, что сообщество паразитов состояло из 35 видов, которые были представлены семействами Strongylidae, Ascaridae, Habronematidae (Nematoda), Anoplocephalidae (Cestoda) и личинками насекомых из семейства Gasterophilidae (Diptera). Стронгилиды были найдены у всех исследованных лошадей (100 %) и представлены 31 видом из подсемейства Strongylinae (6 видов) и Cyathostominae (25 видов). Parascaris equorum зафиксирован в 48,3 %, Habronema muscae в 55,2 %, ленточные черви (Anoplocephala perfoliata) в 24,1 % и личинки Gasterophilus intestinalis в 41,4 % исследованных лошадей. Полученные результаты выявили высокую распространенность патогенных кишечных паразитов, которые представляют опасность для здоровья лошадей в условиях вольного и конюшенного содержания, а также в случае нерегулярных антигельминтных обработок поголовья.

Семь равнинных тапиров (Tapirus terrestris) из Вроцлавского зоопарка (3 самки и 4 самца), отличающиеся друг от друга по экстерьеру и половому поведению, были использованы для цитогенетического анализа с целью проверки их таксономического статуса. Цитогенетический анализ проводили с использованием 2-х альтернативных методов забора крови: традиционного с венепункции и с помощью кровососущих насекомых из семейства Reduviidae. Лимфоциты, способные к росту, были получены только по традиционному методу забора проб крови. Кариотипы и кариограммы всех анализируемых тапиров были созданы с использованием классических цитогенетических методов окрашивания хромосом. Все полученные кариограммы характеризуются диплоидным числом хромосом, равным 80 (2n = 80). Гомологичные хромосомы не различаются между собой по количеству, размеру, расположению центромер, длине плечей, G-полосам и все были классифицированы как таковые у представителей вида Tapirus terrestris. Среди всех проанализированных крупнейшими являются соответственно X-хромосомы, а также первая пара хромосом (обе метацентрические). Все остальные 38 пар хромосом - акроцентрические с наименьшей Y-хромосомой (в кариограммах самцов). Забор крови с использованием кровососущих насекомых оказался непригодным для культуры клеток. Ни одна из 7-ми полученных культур не была эффективной, поскольку лимфоциты, полученные с помощью этого метода, не показали потенциал роста в готовых средах. Таким образом, кровь, собранная у тапиров с помощью Dipetalogaster maxima, оказалась непригодной для цитогенетических исследований в связи с неспособностью клеток к пролиферации, даже после относительно короткого периода времени, прошедшего с момента забора крови (от 1 до 2 ч).

Кінь Пржевальського (Equus ferus Przewalskii Poljakov, 1881) є рідкісним вимираючим підвидом диких коней (Equus ferus), що населяли степи Центральної Азії. У 2015 р. у ФДБУ "Заповідники Оренбуржжя" було розпочато "Програму створення напіввільної популяції коней Пржевальського". Першу групу з шести коней Пржевальського (2 самця та 4 самиці), що народилися у напіврезерваті Ле Вілларет, Франція, було перевезено в Оренбурзький заповідник. Мета роботи - дослідження видового складу угруповання шлунково-кишкових паразитів новоствореної популяції коней Пржевальського та моніторинг рівня зараженості їх паразитами. Рівень зараженості коней шлунково-кишковими паразитами досліджували за методом МакМастера. Шлунково-кишкових паразитів збирали прижиттєво після дегельмінтизації коней препаратом "Univerm" (0,2 %-вий аверсектін C, PharmBioMed, Росія). Було знайдено 20 видів паразитів: 19 видів нематод (з родини Strongylidae і Habronema muscae) і один з видів оводів з роду Gasterophilus. Найбільшу видову різноманітність (18 видів з 8 родів) відзначено у стронгілід: 2 види підродини Strongylinae і 16 видів - Cyathostominae. Розподіл видів стронгілід між 10 класами екстенсивності показало, що структура їх угруповання є бімодальною ("coresatellite" mode). Одержані в даному дослідженні результати мають розглядатися як початкові дані для подальшого паразитологічного моніторингу новоствореної популяції коней Пржевальського в державному заповіднику "Оренбурзький".

Проведено ретроспективний аналіз літературних даних щодо походження нащадків диких коней або тарпанів (коника польського) на території Західної України та результати дослідження мінливості каріотипу цих тварин. Головною ідеєю та закликом FAO (Міжнародної продовольчої організації) є необхідність охорони всього біологічного різноманіття тваринництва нашої планети, організованої через налагодження збереження регіональних і національних генетичних ресурсів тварин (ГРТ). Надзвичайно актуальною залишається проблема формування транскордонних біосферних резерватів ЮНЕСКО. Першим резерватом нового типу в Україні став міжнародний українсько-польський біосферний резерват ЮНЕСКО "Розточчя". В Яворівському національному природному парку (частина Міжнародного біосферного резервату "Розточчя") успішно проживають нащадки диких коней або тарпанів, які занесені до Червоної книги. Тому проведення даної роботи має як практичне, так і теоретичне значення. Аналіз каріотипу диких коней або тарпанів (коника польського) виявив підвищення рівня кількісних порушень хромосом (анеуплоїдії) у порівнянні з рівнем спонтанної хромосомної мінливості. Причиною виникнення цієї мінливості можуть бути породотворчі процеси. Відсутність хромосомних аберацій (хромосомні та хроматидні розриви) свідчить про стабільність каріотипу досліджених тварин і вказує на наявність унікального генетично-детермінованого механізму високої репарації та адаптивної стійкості до несприятливих факторів навколишнього середовища. Цитогенетичні параметри соматичних клітин (мікроядра, двоядерні клітини, мітотичний індекс) були в межах спонтанного мутагенезу і не перевищували видових особливостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.143.1*801.1-64 + Е623.362.442*836

Рубрики:

Nematoda Круглі черви

Perissodactyla Непарнокопитні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що науково-методичні рекомендації розроблено на підставі вивчення основних питань епізоотології паразитозів Конячих (Equidae), а також результатів заходів з оздоровлення тварин в різних умовах утримання в зоопарку Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф. Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України. Подано загальні відомості про таких Конячих, як кінь Пржевальського, кулан туркменський, зебри, поні шетлендський, осел свійський.