Показано, що при кріоконсервуванні фрагментів селезінки свині під захистом ПЕО-400 і ПЕО-1500 в концентраціях 10 і 20 % зі швидкістю охолодження 1 °C/хв біоенергетичні показники спленоцитів, кількість життєздатних клітин, мембранний потенціал та їх фагоцитарна активність зберігаються на рівні, близькому до контрольного.

Ключ. слова: костный мозг, кроветворные предшественники (КОЕ-ГМ, КОЕс), аутоиммунные заболевания, адъювантный артрит, методы криоконсервирования
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*692.31*716-636-601.2с8 + Р.с13

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выполнен сравнительный анализ частот встречаемости разных типов цитогенетических аномалий в клетках костного мозга мышей линий СВА и СВА/Н-Т6. В результате получены данные, свидетельствующие об определенном дестабилизирующем влиянии носительства транслокации Т6 на аппарат клеточного деления, что может приводить к появлению дополнительных цитогенетических аномалий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.779-29 + Е60*692.33

Рубрики:

Імуностимулятори. Імунодепресанти. Інтерферон

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження впливу тимектомії мишей лінії CBA/Ca у різні вікові періоди (3, 20 та 45 діб), а також трансплантації тимусів від 5-ти добових (молоді) та 24-х місячних (старих) донорів тваринам, яким видалено тимус у віці 3-х діб, на проліферативний потенціал стромальних, гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку та щільність стегнової кістки. Показано, що через 3,5 місяці тільки за умов тимектомії у віці 3-х діб, у тварин обох статей відбувається зниження щільності стегнової кістки, підвищення відносної й абсолютної кількості колонієтвірних клітин фібробластів (КУК-Ф) і остеокластів (КУК-ГМ), а також зменшення співвідношення КУК-Ф і КУК-ГМ. Встановлено, що у даних тварин знижується маса тіла, матки, тестикул, рівень статевих гормонів, кількість і співвідношення CD4+, CD8+ Т-лімфоцитів у кістковому мозку, збільшується маса наднирників. Виявлено, що у колонієтвірних клітинах остеобластів (КУК-ОБ) знижується рівень експресії гену остеокальцину та цитохімічна активність лужної фосфатази (ЛФ). З'ясовано, що цитохімічна активність кислої фосфатази (КФ) у колонієтвірних клітинах остеокластів (КУК-ОК) збільшується. Показано, що трансплантація тимуса від донорів різного віку призводить до нормалізації показників у мишей, що зазнали видалення тимусу у віці 3-х діб. Встановлено, що відновлювальна здатність тимусу зменшується з віком донора. Доведено, що на ранніх етапах розвитку тимус відіграє важливу роль у формуванні кісткової тканини у зрілому віці.

Досліджено вплив швидкостей охолодження і кріопротекторів (ДМСО, гліцерин, ПЕО-400 і ПЕО-1500 у концентраціях 5 %, 10 % і 20 %) на збереження фрагментів селезінки свиней. Вивчено збереження таких показників життєздатності, як інтенсивність ендогенного дихання фрагментів, деякі показники функціонально-метаболічного стану спленоцитів. На підставі отриманих даних розроблено спосіб кріоконсервування досліджуваного біоматеріалу, який включає заморожування фрагментів зі швидкістю 1 °C/хв за присутності 20 % ПЕО-400 або ПЕО-1500 і дозволяє створити їх певний запас у кріобанку для подальшого використання в медичній практиці, наукових дослідженнях, біотехнології.

Вивчено морфофункціональні особливості первинних і вторинних лімфоїдних органів (тимусу та брижових (вісцеральних) і пахвових (соматичних) лімфатичних вузлів) білих щурів трьох вікових груп за різних температурно-часових режимів хронічної гіпертермії та інтенсивних фізичних навантажень. На підставі результатів органо- й морфометричного, ультрамікроскопічного, імунологічного досліджень і тривимірного моделювання встановлено вікові особливості реагування органів імунної системи на екстремальний, середній і помірний температурні режими тривалого гіпертермічного впливу, а також на екстремальну хронічну гіпертермію у поєднанні з інтенсивними фізичними навантаженнями. Обгрунтовано можливість адекватної медикаментозної корекції вторинних імунодефіцитних станів з використанням екстракту з листя Гінкго білоба та інозину.

Досліджено структурно-функціональні особливості та закономірності морфогенезу гемопоетичних компонентів кісткового мозку та системи кровотвірного мікрооточення у скелеті свині свійської на ранніх етапах постнатального онтогенезу на органному, тканинному та клітинному рівнях структурної організації. Установлено наявність у скелеті поросят протягом неонатального та молочного періодів двох основних структурно-функціональних форм кісткового мозку - остеобластичної та кровотвірної. З'ясовано, що у поросят з моменту народження до 60-добового віку у більшості осередків енхондрального остеогістогенезу структура гемопоетичного кісткового мозку не є однорідною, а комплекс морфологічних ознак універсального гемопоезу найбільш виражений вздовж зон росту, у ділянках найактивнішого кісткоутворення. Доведено різну роль основних і додаткових осередків осифікації скелета поросят у процесах кровотворення. Установлено стертий або абортивний характер структурно-функціональної трансформації кісткового мозку у джоадткових осередках осифікації. Запропоновано гіпотезу стосовно взаємозв'язку масштабів розвитку осередків окостеніння у скелеті поросят на ранніх етапах постнатального онтогенезу зі ступенем їх участі у реалізації лімфоцито- та імуноцитопоезу. Визначено взаємозумовленість структури кісткового мозку зі ступенем прояву морфологічних маркерів остеогенезу, ремоделяції та резорбції кісткової тканини в осередках окостеніння поросят перших двох місяців життя. Установлено періодизацію росту та розвитку кісткового мозку у скелеті поросят у зв'язку з процесами морфофункціональних перетворень кістково-хрящового остова

  Скачати повний текст

Досліджено пренатальний морфогенез органів універсального гемопоезу (стегнової кістки, 9-го грудного хребця) та лімфоцитопоезу (тимуса, селезінки, лімфатичних вузлів), а також їх адаптивних змін у неонатальний період у взаємозв'язку з організменим статусом поросят. З виконанням методів зоотехнічних, морфологічних та статистичних методик доведено взаємозалежність структури паренхіматозних і стромальних компонентів органів універсального гемопоезу та лімфоцитопоезу з організменим статусом новонароджених поросят. Визначено закономірності адаптивної трансформації остеобластичного, червоного та жовтого кісткового мозку, а також структур їх мікрооточення - кісткової та хрящової тканин у кісткових органах, кіркової та мозкової зон - у тимусі, білої пульпи - в селезінці, кіркової та мозкової зон та їх структур - у лімфатичних вузлах новонароджених та поросят неонатального періоду. Досліджено корелятивний зв'язок між тканинними компонентами органів гемопоезу, а також між абсолютною масою та масою тіла поросят.

В роботі було досліджено вплив швидкостей охолодження і кріопротекторів (ДМСО, гліцерин, ПЕО-400 і ПЕО-1500 в концентраціях 5, 10 і 20 процентів) на збереження фрагментів селезінки свині. Вивчалось збереження таких показників життєздатності як інтенсивність ендогенного дихання фрагментів і перекисних процесів в них, сорбційна здатність фрагментів, а також деякі показники функціонально-метаболічного стану спленоцитів. На підставі отриманих даних розроблено технологію кріоконсервування досліджуваного біоматеріалу, яка включає заморожування фрагментів зі швидкістю 1 °С\хв в присутності 20 % ПЕО-400 або ПЕО-1500 і дозволяє створити їх певний запас в кріобанку для подальшого використання в медичній практиці, наукових дослідженнях, біотехнології.

Висвітлено видоспецифічні особливості цитогенетичної відповіді на низькодозове іонізуюче опромінення у видів мишовидних гризунів, які широко використовуються для біоіндикації екологічного забруднення. Відзначено, що специфіка цитогенетичної відповіді на генотоксичний вплив пов'язана з каріотиповою стабільністю виду в ареалі його поширення, а також із видовими особливостями морфології хромосом. Підвищена частота міжхромосомних асоціацій за типом робертсонівських транслокацій є характерною для видів з переважно акроцентричними хромосомами. Виявлено, що єдиним загальним показником, зміни якого пов'язані зі змінами рівня радіонуклідного забруднення місць відловлювання тварин різних видів, є частота одноядерних лімфоцитів з мікроядрами. На основі аналізу каріограм представників різних видів отримано дані про те, що внутрішньопопуляційна гетерогенність відповіді на один і той же генотоксичний вплив може бути зумовлена відмінностями між тваринами за присутністі-відсутністі у їх каріотипах високомутабельних ("гарячих") хромосом, які частіше інших залучаються до цитогенетичних аномалій.

Вперше на експериментальному матеріалі виявлено морфологічні зміни селезінки щурів усіх вікових груп за дії на їх організм підвищеного рівня гідрокортизону, а також дексаметазону на організм статевозрілих тварин. Виявлено морфологічні зміни селезінки щурів усіх вікових груп за дії на їх організм бісфосфонату "Зомета". Встановлено, що під впливом глюкокортикоїдів відбуваються морфологічні зміни селезінки на всіх рівнях структурної організації. Підвищений рівень гідрокортизону в поєднанні з бісфосфонатом "Зомета" призводить до зменшення негативної дії гідрокортизону в усіх вікових групах тварин. Вперше описано ультрамікроскопічні зміни селезінки за всіх видів дії. Доведено доцільність використання бісфосфонату "Зомета" з метою нівеляції негативного впливу підвищеного рівня гідрокортизону на селезінку тварин і людини. Визначено статистичну достовірність одержаних результатів.

В експерименті на білих щурах-самцях репродуктивного віку морфометричним методом досліджено щільність лімфоїдних клітин у структурних компонентах глибоких шийних лімфатичних вузлів (регіонарних для щитоподібної залози) у нормі та після антигенної стимуляції організму. Впродовж місяця після антигенної стимуляції щільність лімфоїдних клітин у структурних компонентах паренхіми кіркової і мозкової речовин фазово змінюється. Максимальне збільшення лімфоїдних клітин у лімфоїдних вузликах, паракортикальному шарі та мозкових тяжах спостерігається на 3-тю, 7-му і 14-ту доби після дії антигена.

Порівняно спонтанні та індуковані циклофосфамідом мікроядерні індекси в клітинах кісткового мозку трьох ліній щурів - Sprague Dawley, Люіс і Вистар. Сформували п'ять експериментальних груп (по 10 тварин кожної статі і лінії в кожній групі). Першу групу використали як негативний контроль (інтактні тварини), друга слугувала контролем впливу перорального прийому препаратів. Всі умови утримання були однаковими для всіх груп тварин. Щурів третьої групи обробляли 2 % Tween 65, а четвертої групи - 0,9 % NaCl. Обидві речовини вводили перорально в дозі 2 мл/кг впродовж 14 днів. Тварин п'ятої групи обробляли внутрішньочеревно циклофосфамідом в дозі 50 мг/кг (10 мл/кг розчину), за 48 і 24 год до евтаназії. Лінія Sprague Dawley (обидві статі) істотно відрізнялась від інших. Щури цієї лінії мали низькі показники спонтанного утворення мікроядер і високий індекс при індукції циклофосфамідом, а також відсоток еритроцитів з мікроядрами в кістковому мозку та індекс цитотоксичності. Одержані результати дозволяють визначити найбільш відповідні лінії щурів як модельних тварин для вивчення генотоксичності. Це також дозволить одержувати точніші оцінки генотоксичності різних речовин.

Наведено дані про будову лімфатичних вузлів собак за умови дії хронічного іонізуючого опромінення малої інтенсивності за природних умов. Морфометричними дослідженнями виявлено вірогідне зменшення відносної площі лімфоїдної тканини і середньої площі лімфатичних вузликів у собак у разі іонізуючого опромінення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.121 + Е60*692.32-641

Рубрики:

Дія токсичних речовин на кров і систему кровотворення

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено літературні дані щодо комплексу клітин, які підтримують гемопоез упродовж життя тварини. Наведено дані про високий терапевтичний потенціал клітин кісткового мозку, що надає можливість використовувати їх під час лікування різних порушень гемопоезу.

В експерименті установлено, що після опромінення щурів електромагнітним полем відбувається пригнічення кровотворної функції кісткового мозку: зменшення утворення клітин крові та імунокомпетентних клітин, збільшення процентного складу клітин строми, ретикулоцитів, сполучнотканинних та жирових клітин.

Досліджено соматичні та вісцеральні лімфатичні вузли (ЛВ) статевозрілих одногорбих верблюдів (Camelus dromedarius), використовуючи комплекс рутинних морфологічних і імуногістохімічних методик. Мета дослідження - встановлення особливостей гістоархітектоніки паренхіми ЛВ в цілому, синтопії окремих клітинних зон паренхіми та закономірностей будови внутрішньовузлового лімфатичного русла. Макроскопічно ЛВ верблюда є конгломератом часточкової структури, що формується внаслідок часткового зрощення окремих відносно автономних вузлів (субодиниць). За характером лімфодинаміки ЛВ верблюда належить до вузлів класичного типу, в якому лімфа з аферентних лімфатичних судин потрапляє безпосередньо до крайового синуса, а не в лімфатичні колектори капсулярних трабекул. Внутрішньовузлове лімфатичне русло являє собою великовічкову рівномірну сітку широких лімфатичних синусів, які розділяють паренхіму ЛВ на окремі ділянки. Таким чином, паренхіма ЛВ верблюда має дискретний (острівцевий), а не зональний характер будови. Субодиниці лімфоїдної паренхіми (острівці) складаються з комплексу типових для ЛВ ссавців клітинних зон - одиниць глибокої кори (T-клітинна зона), лімфатичних вузликів (B-клітинна зона), мозкових тяжів, кіркового плато (на межі з крайовим синусом). За своєю структурою та синтопією острівці паренхіми ЛВ верблюда є аналогами часточок (компартментів) ЛВ інших видів ссавців, але з унікальним багаторівневим характером локалізації. Лімфатичні вузлики в межах паренхіми ЛВ верблюдів мають наскрізний характер розташування та локалізуються в будь-яких периферійних ділянках одиниць глибокої кори.