Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.313

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: РА347590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено протимікробну активність 89 нових оригінальних гетероциклічних сполук - гідразонів солей хінолінію та споріднених їм гідразонів акридинію та фенантридинію. Вивчено вплив хінолінових похідних на синтез білка, нуклеїнових кислот і дегідрогеназну активність прокаріотів, що дозволило встановити основні сторони механізму протимікробної дії гідразонів хінолінію. Вперше визначено параметри токсичності у гострому та хронічному дослідах, ефекти кумуляції, подразнюючу й алергізуючу дію даних сполук. Проаналізовано залежності протимікробної дії сполук від їх структури, розглянуто структурно-функціональні зв'язки у рядах гідразонів солей хінолінію, а також спрогнозовано їх біологічну активність, яка залежить від наявності будь-яких фармакофорів. На моделях експериментальних стафілококової та синьогнійної інфекції доведено досить виражену захисну та терапевтичну дії похідних хінолінію у порівнянні з декаметоксином та антибіотиками. Охарактеризовано високу активність гідразонових похідних хінолінію, акридинію та декаметоксину щодо гноєтворних коків, токсигенних корінебактерій дифтериту, збудників лістеріозу та рахнельозу, неспорових анаеробів, що дає можливість з використанням нових сполук розробити засоби попередження та лікування обумовлених ними захворювань.

Виділено й очищено за допомогою тонкошарової хроматографії 13 антибіотиків червоного, рожевого, жовтого та фіолетового кольорів, які синтезуються грунтовими стрептоміцетами на повноцінному кукурудзяно-соєвому середовищі. Визначено антибіотичну активність одержаних сполук відносно ряду грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, а також дріжджів. Установлено максимуми поглинання антибіотиків у видимому та УФ-світлі. Одержано попередні дані про наявність у структурі молекул більшості антибіотиків вуглеводного компонента, а також про індикаторні властивості антибіотиків червоного кольору. Зроблено припущення про можливу спорідненість деяких антибіотиків з антрациклінами та ансаміцинами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.384.3*44 + Е40*725.313

Рубрики:

Streptomyces

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.384.3*72 + Е40*725.313

Рубрики:

Streptomyces

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2*72 + Е40*725.313

Рубрики:

Pseudomonas

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.313 + Е422.384.3*72

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Streptomyces

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.82 + Е40*725.313

Рубрики:

Засоби, які застосовують для лікування новоутворень. Протипухлинні засоби

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено дані про опрацювання методів клонування генів у актиноміцетах - продуцентах антибіотиків. Проаналізовано особливості найпоширеніших методів перенесення рекомбінантних молекул ДНК у клітини актиноміцетів та проведено порівняння їх ефективності для різних видів цих бактерій. Наведено матеріали власних досліджень авторів щодо створення ефективної системи перенесення екзогенних молекул ДНК у штами актиноміцетів.

Зроблено огляд сучасних експериментальних даних в галузі вивчення біосинтезу полікетидів - однієї з найбільших груп природних сполук, що проявлють широкий спектр цінних біологічних властивостей. Розуміння генетичних і біохімічних аспектів полікетидного синтезу дозволяє створити рекомбінантні штами мікроорганізмів, що продукують нові сполуки з передбачуваною структурою. Описано основні методи генетичного "дизайну" нових полікетидних сполук, наведено приклади геноінженерного конструювання продуцентів промислово важливих полікетидних антибіотиків.

У результаті скринінгу серед штамів Української колекції мікроорганізмів відібрано штам Pseudomonas sp. 2303 з високою антибактеріальною та антифунгальною активністю. Зона затримки росту фітопатогенних бактерій Pseudomonas syringae, Pectobacterium carotovorum, Xanthomonas campestris, Clavibacter michiganensis, Agrobacterium turnefaciens становила 18 - 39 мм; індекси пригнічення мікроміцетів, представників родів Fusarium, Bipolaris, Pythium, Gaeumannomyces, знаходилися в діапазоні 39 - 51 %. Також штам Pseudomonas sp. 2303 характеризувався високою альгіцидною активністю - фугат культуральної рідини за розведення 1:5 пригнічував ріст ціанобактерій Anabaena variabilis, Nostoc linckia і Microcystis aeruginosa на 85 - 90 %. За даними HPLC-аналізу в культуральній рідині Pseudomonas sp. 2303 ідентифіковано антибіотично активну сполуку - феназин-1-карбонову кислоту. Молекулярно-генетичний аналіз - ампліфікація з праймерами до гена phzD - підтвердив наявність у штаму феназинового оперону. Штам Pseudomonas sp. 2303 можна розглядати як перспективну основу біопрепаратів для захисту сільськогосподарських культур, а також водоймищ від "цвітіння".

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.38*72 + Е40*725.313 + Е40*440

Рубрики:

Актиноміцети

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: РА377578 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.384.3 + Е40*725.313

Рубрики:

Streptomyces

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.313 + Р281.82

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Streptomyces ghanaensis ATCC14672 продукує моеноміцин А, єдину відому природну сполуку, що прямо інгібує пептидогліканові глікозилтрансферази. Становить інтерес розроблення надійних генетичних знарядь, які б надали змогу конструювати похідні АТСС14672 зі зміненим біосинтезом моеноміцинів. Використовуючи beta-глюкуронідазну репортерну систему, досліджено в АТСС14672 активність трьох гетерологічних промоторів, що широко використовуються у генетиці стрептоміцетів - gylP1/P2, aac(3)IVp та ermEp. Промотор оперону утилізації гліцеролу gylP1/P2 виявляв найвищу активність, тоді як aac(3)IVp - найнижчу. Активність останнього була у 2 і 3 рази нижча, ніж така gylP1/P2 на першу і четверту доби росту, відповідно. Активність ermEp була дещо вища, ніж aac(3)IVp, але не перевищувала сили gylP1/P2.

Розеофлавін (РоФ) та його метаболічний попередник 8-диметиламінорибофлавін продукуються грампозитивними бактеріями Streptomyces davawensis і Streptomyces cinnabarinus. Вони виявляють виражену антибіотичну активність щодо Staphyloccus aureus, Bacillus subtilis, Bacillus cereus, Micrococcus luteus та інших грампозитивних бактерій і можуть бути використані як нові ефективні антибактерійні препарати. Представлено результати оптимізації базових молекулярних методів для роботи з S. davawensis, а саме: виділення геномної ДНК, ПЛР ампліфікація гена rosA та трансформація клітин. Проведено оптимізацію складу культурального середовища та умов культивування для підвищення продукції РоФ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.313

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.313 + Е422.384.3*72

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Streptomyces

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Антибіотик розеофлавін і його біосинтетичний попередник амінорибоіфлавін (АФ) продукуються грампозитивними бактеріями Streptomyces davawensis і Streptomyces cinnabarinus. Особливо цікавим є АФ, оскільки він проявляє виражену антибіотичну дію щодо грампозитивних бактерій Staphyloccus aureus, Bacillus subtilis, Bacillus cereus та Micrococcus luteus і водночас не є токсичним для культур клітин ссавців. Одержання АФ у промислових масштабах шляхом конструювання мікробіних надпродуцентів цього антибіотика має велику науково-практичну цінність. Для конструювання надпродуцентів АФ як вихідні організми доцільно використовувати наявні надпродуценти флавінмононуклеотиду (ФМН) та рибофлавіну (РФ), оскільки синтез АФ у клітині відбувається із ФМН, який, у свою чергу, утворюється із РФ. Мета роботи - досягнення гетерологічної експресії ключового гена синтезу АФ rosB, що кодує 8-диметил-8-амінорибофлавін-5'-фосфатсинтетазу у штаму дріжджів Candida fаmata AF-4, що є надпродуцентом РФ. Для досягнення високого рівня експресії ген rosB було введено в геном реципієнта у складі плазміни під контролем сильного конститутивного промотора гена TEF1 Debaryomyces hansenii, що кодує фактор елонгації трансляції. Одержані трансформанти штаму AF4 стабілізували, а наявність касети експресії гена rosB в геномі реципієнта було підтверджено за допомогою ПЛР. Використаний підхід надає змогу експресувати гени біосинтезу АФ та розеофлавіну S. davawensis у дріжджових надпродуцентів РФ/ФМН C. famata з метою конструювання надсинтетиків цих антибіотиків.

Мета роботи - дослідження нових регуляторів біосинтезу антибіотиків і споруляції у стрептоміцетів. Методи включали тонкошарову хроматографію, спектрофотометрію і визначення маси за допомогою HPLC/MS, використовуючи ESI і APCI методи. Сорок вісім штамів стрептоміцетів, ізольованих із грунтів різних місцевостей України, перевірено на здатність продукувати регулятори біосинтезу антибіотиків і морфогенезу за допомогою двох тест-систем - мутантних штамів Streptomyces globisporus 1912-Б2 і S. griseus 1439, які втратили здатність синтезувати антибіотики ландоміцин E і стрептоміцин відповідно, а також утворювати спори. Досліджувані стрептоміцети розподілені на 3 групи: 31 штам (62 %) відновлював здатність обох мутантів продукувати антибіотики і спори, 17 штамів (35 %) не проявляли згаданої біологічної активності і лише один штам (2 %) утворював регулятор, який відновлював антибіотичну активність і морфогенез у штаму 1439. Із агаризованих культур штамів першої групи K4 і TP144 виділено і очищено за допомогою тонкошарової хроматографії індивідуальні сполуки, які відновлювали біосинтез антибіотиків і морфогенез у тест-штамів 1912-Б2 і 1439. Обидві сполуки характеризуються однаковими показниками Rt (2,34 хв) і максимумами поглинання (255 нм) і мають молекулярні ваги (m/z) 135 і 155 відповідно. Висновки: 2 споріднені сполуки, які продукуються штамами K4 і TP144 різних стрептоміцетів і відновлюють біосинтез антибіотиків і споруляцію у тестових мутантних штамів, було очищено і деякі їх властивості (Rf, максимуми поглинання і m/z) було охарактеризовано. Наступне дослідження виділених регуляторів за допомогою ЯМР надасть змогу встановити їх молекулярну структуру.