Наведено дані про кількість секреційних та аглютинувальних бентосних форамініфер материкової окраїни Гвінеї у поверхневих осадках шельфу - крайового плато. Показано зв'язок їх розподілу зі змінами морфологічної структури дна, типу осадку, вмісту в ньому карбонату кальцію та органічного вуглецю. Проаналізовано розподіл таксонів бентосних форамініфер на даній території. Описано групи форамініфер, які відрізняються видовим складом та кількісними характеристиками кожного виду. Визначено, що розподіл цих груп на території залежить від зміни гідрологічної та гідрохімічної структури води. Виділено та описано специфічний мангровий комплекс бентосних формініфер у гирлах і руслах річок Гвинеї. За планктонними формініферами проведено розчленування верхньочетвертинних відкладів крайового плато дослідженого району, які зіставлено з одновіковими відкладами Античного океану. Встановлено три підзони плейстоцен-голоценового віку. Вивчено видове різноманіття бентосних форамініфер, проаналізовано кількісний розподіл видів у кожному інтервалі колонок. Наведено результати зіставлення одержаних даних з комплексами бентосних формініфер, встановлених у поверхневих осадках дослідженого району, а також результати вивчення планктонних і бентосних форамініфер у верхньочетвертинних відкладах крайового плато. Розроблено атлас, який містить монографічний опис 51-го виду та одного підвиду бентосних форамініфер та їх зображення, одержані за допомогою сканувального електронного мікроскопу.

Вивчено бентосні форамініфери Гвінейського шельфу (Західна Африка). Проведено їх кількісний аналіз. Розглянуто вплив абіотичних факторів на розподіл бентосних форамініфер. Виділено угрупування бентосних форамініфер.

Изучены бентосные фораминиферы Гвинейского шельфа (Западная Африка). Проведен их количественный анализ. Рассмотрено влияние абиотических факторов на распределение бентосных фораминифер. Выделены сообщества бентосных фораминифер.

The benthic foraminifera of the Guinea shelf (West Africa) were studied. Their quantitative analysis was made. The influence of the abiotic factors on the distribution of the benthic foraminifera was considered. The benthic foraminifera associations have been distinguished.

Розглянуто комплексний аналіз даних про біозональне розчленування відкладів палеогену в розрізі Бахчисарайського стратотипового району (БСР) (Крим, Україна). Зональні підрозділи за мікрофосиліями (нанопланктон, крупні та дрібні форамініфери) палеоцен-олігоценових відкладів БСР зіставлено зі шкалою В. Берггрена 1995 р., за планктонними форамініферами, стандартними нанопланктонними шкалами Е. Мартіні 1971 р. та О. Бакрі 1973 р., 1975 р., зі шкалою за крупними форамініферами Л. Хотінгера та Ж. Серра-Кіль 1998 р. Це дозволило корелювати білокам'янський горизонт з датським ярусом загальної стратиграфічної шкали, качинський - з тенетським, бахчисарайський - з іпрським, сімферопольський - з верхнім іпром-лютетом. Куберлінський підгоризонт новопавлівського горизонту зіставлено з лютецьким ярусом, керестинський підгоризонт - з верхнім лютетом-бартоном. Кумський горизонт корелює з бартонським ярусом, альмінський - з приабонським, планорбелловий - з рюпельським. Аналоги зеландського ярусу палеоцену у БСР достовірно не виявлено. БСР пропонується як стратотиповий для визначення границі іпрського/лютетського ярусів палеогену в мілководних фаціях у межах Перитетіса.

Наведено результати вивчення фауни форамініфер з геологічних колонок донних відкладів Егейського моря, що дало підставу розчленувати їх на верхньо-, середньо-, нижньоголоценові та верхньовюрмські горизонти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.111.117.3"045"(4УКР)

Рубрики:

Foraminifera Форамініфери

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.712.1-24 + Е169.111.117.3

Рубрики:

Міоцен

Foraminifera Форамініфери

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За даними вивчення планктонних мікроорганізмів баденському ярусу відповідають зони: NN5 і нижня частина зони NN6 за нанопланктоном, зони Praeorbulina - Orbulina suturalis, Globigerina decoraperta - Globigerina druryi і Velapertina за планктонними форамініферами, а також зони Lower Lagenide, Upper Lagenide, Spiroplectamina carinata, Bulimina - Bolivina за бентосними форамініферами. У відкладах сарматського ярусу встановлено екозони: Braarudosphaera bigelowii, Calcidiscus macintyrei s.l., Sphenolithus abies. Форамініфери представлено бентосними асоціаціями зон Elphidium reginum, E. hauerinum, Porosononion granosum. Панонському ярусу відповідають дві зони ендемічного нанопланктону: Praenoelaerhabdus banatensis і Noelaerhabdus bozinovice. Форамініфери відсутні. Наведено кореляцію з Міжнародною стратиграфічною шкалою. За палеоекологічним аналізом баденський басейн був відкритим з широкими зв'язками з морськими акваторіями. Сарматський басейн мав обмежені зв'язки і солонуватоводне середовище. Панонський басейн був ізольованим з періодичними зв'язками тільки в середньому паноні.

Запропоновано зональні форамініферові схеми нижнього карбону Придобруджинського прогину та Львівсько-Волинського басейну. У Придобруджинському прогині нараховується вісім зон і дві підзони, з них одна зона і дві підзони виділені вперше. У п'яти зон змінено види-індекси. У Львівсько-Волинському басейні є п'ять зон і дві підзони, з них одна зона нова. Дві колишні зони об'єднано в одну - з двома підзонами. Змінено види-індекси трьох зон. В обох регіонах уточнено обсяг зон та їх межі. Границі зон і підзон проведено за першою появою видів-індексів. Проведено зіставлення цих зональних схем із форамініферовими зонами Доно-Дніпровського регіону і Східно-Європейської платформи.

Запропоновано форамініферову зональну схему нижнього карбону Доно-Дніпровського регіону. Вона нараховує 16 зон та дві підзони. Дві зони та дві підзони встановлені вперше, а в шести змінені види-індекси. Межі зон і підзон проводились за першою появою видів-індексів. Їх простежено в єдиних філогенетичних рядах. Проведено зіставлення зон з форамініферовими зонами Східно-Європейської платформи, Уралу і Західної Європи.

Проанализированы литературные данные по изучению фаунистических остатков и стратификации отложений в обнажениях на мысе Св. Ильи (Юго-восточный Крым). Представлены результаты комплексных микропалеонтологических и микрофациальных исследований данных отложений. Установлены нарушения последовательности разреза и беспорядочность микрофациального состава пород, в глинистых прослоях выявлена смесь разновозрастных фораминифер.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.111.117.3"062.3"(4УКР)

Рубрики:

Foraminifera Форамініфери

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті проведених досліджень модифіковано схему біозонального поділу міоценових відкладів Закарпатського прогину, а також внесено відповідні корективи в їх стратифікацію. Описані стратони відображають характер зміни спільнот планктонних і бентосних форамініфер на різних етапах розвитку басейну у ранньому і середньому міоцені. На їх основі проведена кореляція міоценового розрізу Закарпаття з ізохронними утвореннями суміжної території Східнословацької депресії та деяких інших областей Центрального Паратетісу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.111.117.3"071.1"(4УКР)

Рубрики:

Foraminifera Форамініфери

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено викопні форамініфери і вапнисті водорості пограничних нижньо-середньокам'яновугільних відкладів Донбасу та мікрофацій карбонатного осадкоутворення цього регіону на рубежі міссісіпію - пенсильванію. Наведено детальну мікрофауністичну характеристику вапняків і уточнено їх синоніміку. Виявлено три рубежі в еволюції форамініфер і водоростей Донбасу в перехідний ранньо-середньокарбоновий час. Встановлено еволюційні тренди таксонів-маркерів. Уточнено виділені раніше та встановлено нові форамініферові та водоростеві зони у запалтюбинському, вознесенському та фенінському горизонтах за появою видів-індексів, проведено їх регіональну та глобальну кореляції. Обгрунтовано серединну границю карбону у Донбасі за виявленими планетарними та регіональними маркерами форамініфер і водоростей. Реконструйовано палеоекологічні умови басейну карбонатної седиментації регіону в пізньосерпуховський - ранньобашкирський час. Складено атлас викопних решток і мікрофаціальних типів вапняків, який містить 49 палеонтологічних таблиць з поясненнями.

Впервые на территории Украины в келловейских и меловых отложениях выявлены микрофораминиферы. Они установлены при изучении палинокомплексов в мезозойских отложениях 17-ти обнажений и скважин Волыно-Подольской плиты, Украинского щита, окраин Донбасса, Приазовья, Причерноморской впадины и Крыма. Откорректирована методика первичной обработки пород для микрофораминифер. Дополнена палеонтологическая характеристика келловейских, берриаских, аптских, альбских, сеноманских, туронских, коньякских, кампанских и маастрихтских отложений данными по микрофораминиферам, что отображено в 4-х фототаблицах.

На основі аналізу й узагальнення матеріалів попередніх досліджень і власних даних запропоновано біостратиграфічне розчленування палеоценово-еоценових відкладів внутрішніх флішевих покривів Зовнішніх Українських Карпат паралельно за планктонними і бентосними форамініферами. В цих відкладах виділено 3 основні біофації, які вказують на глибину седиментаційного басейну: переважно аглютинованих форамініфер; мішану планктонно-бентосну; переважно планктонних форамініфер.

На основі вивчення дрібних форамініфер було уточнено вік відкладів бережницької світи, які завершують розріз Самбірського покриву. У найвищій частині світи знайдено Neogloboquadrina atlantica (Bergren), N. cf. acostaensis (Blow), появу яких зафіксовано наприкінці середнього міоцену, а максимальне поширення - у пізньому міоцені. Одержані дані свідчать, що найвища частина розрізу молас у регіоні може відповідати низам верхнього міоцену. Ці дослідження узгоджуються з висновками, зробленими нещодавно А. Андреєвою-Григорович за знахідками в тих самих відкладах нанопланктону зон NN8, NN9.

Наведено зональний розподіл дрібних форамініфер з палеогенових відкладів Тетичної і "бореальної" Північно-Атлантичної провінцій України. За системною інтерпретацією інформації з вмісту, систематичного якісного та кількісного складу, біофаціальних особливостей, просторово-часового розподілу в теригенно-карбонатних і теригенно-кременистих формаційних комплексах обгрунтовано просторово-часову циклічність, кореляційні рівні, горизонти-репери за бентосними, секреційними й аглютинованими форамініферами, що пов'язані з геодинамічною і палеогеографічною диференціацією. Наведено кореляцію з зональними підрозділами по карбонатному планктону і доведено їх синхронність з кременистим та карбонатним бентосом. Підрозділи, встановлені за Форамініферами різних регіонів України, відповідають Кримсько-Кавказькій зональній шкалі і корелюються з біохронологічними зонами Міжнародної стратиграфічної шкали (International Stratigraphic Shart).

Среди раннекаменноугольных фораминифер особый интерес вызывают Loeblichioidea, в частности даинеллиды, играющие важную роль в стратиграфическом расчленении этих отложений и корреляциях различного масштаба. Данная работа базируется как на многочисленных литературных данных, так и на результатах многолетнего изучения большого фактического материала из нижнекаменноугольных отложений различных районов Украины и смежных территорий. Внимание обращено на характеристику родов Pojarkovella и Euxinita, их отличие и сходство. Рассмотрены также возможные родственные связи между некоторыми даинеллидами и ранними фузулиноидеями.

В результаті аналізу дрібних форамініфер у віковому інтервалі від пізнього маастрихту до раннього рюпелю, поширених у відкладах Українських Карпат, доповнено і деталізовано стратиграфію регіону та відтворено палеобатиметричні умови їх накопичення. Уточнено вік місцевих стратиграфічних підрозділів. Доповнено і уточнено біозональний поділ палеоцену-еоцену за планктонними і бентосними форамініферами та розширено місцезнаходження біостратонів. Охарактеризовано 15 біозон за планктонними форамініферами та виділено 6 зон за аглютинованими форамініферами. На основі співвідношення планктонних і бентосних форм виділено важливі для палеобатиметричного аналізу комплекси форамініфер і реконструйовано диференційовані глибини Карпатського палеобасейну. Розширено місцезнаходження пограничних верств крейди-палеогену і палеоцену-еоцену в Карпатах. Складено Атлас форамініфер, який містить 100 видів.