Рассмотрены автоматизированные системы контроля параметров атмосферы, электронные компасы для гидрофизической аппаратуры, акустичестический измеритель параметров волн. Изложен метод исследования кинематических характеристик обрушений ветровых волн, основанный на обработке видеозаписей морской поверхности. Раскрыта зависимость характеристик сгонно-нагонных колебаний Азовского моря от параметров барического возмущения. Проанализированы экстремальные погодно-климатические аномалии в Черноморско-Азовском регионе. Описан комплекс аппаратуры для измерений концентрации радиоактивных изотопов в приземной атмосфере.

Описаны некоторые приборы и методы измерения течений в морях и океанах, освещены особенности усовершенствования наблюдений и подготовки Государственного Водного Кадастра, исследования режимов работы термоанемометра, автоматизации процесса распознавания черноморских диатомовых водорослей по их цифровым изображениям. Охарактеризованы переносной акустический измеритель скорости течения ИСТ-1, термопрофилемер для ледовых исследований в Антарктиде, измеритель электропроводности жидкости. Предложены методы и средства измерения уровня природных вод, приведены результаты исследования опытной эксплуатации измерителя уровня моря ИУМ-1. Изложены параметрические инвариантные схемы включения резисторных датчиков с микроконверторами, осуществлено моделирование эффекта саморегуляции глобальной температуры окружающей среды.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*881

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано застосування цитогенетичного дослідження за мікроядерним тестом в соматичних клітинах організму дітей для оцінки мутагенності території, на якій вони проживають. Установлено позитивну модифікуючу дію природних адаптогенів у разі оздоровлення організмів, ушкоджених внаслідок несприятливих факторів.

Изложены принципы музеологического мониторинга, базирующегося на биологических таксономических, специальных мониторинговых музейных коллекциях и компьютерных базах данных. Обосновано уникальное значение региональных музейных коллекций для ведения долгосрочного мониторинга за состоянием таксономического и ценотического разнообразия, а также для изучения изменений биоты в историческом аспекте.

Розглянуто в підсумованому вигляді експериментальні результати щодо застосування розроблених варіантів оптичних імунних біосенсорів на основі фотолюмінесценції поруватого кремнію для експресного визначення біологічних сполук, що мають значення під час оцінки стану довкілля.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз тест-ознак на різних рівнях організації живої природи з метою ранжування території за показниками їх змін. Запропоновано й апробовано за умов слабоурбанізованих селітебних територій Чернівецької області ряд методів для проведення комплексної діагностики стану навколишнього середовища. На основі виділеної системи значимих тест-ознак здійснено інтегральну біоіндикаційну оцінку стану навколишнього середовища на всіх точках біомоніторингу. Встановлено одну точку біомоніторингу з небезпечним станом довкілля - село Дубове та три точки з критичним станом - села Чорнівка, Луковиця та Селятин. Виділено точку біомоніторингу з високим частковим рейтингом зміни тест-ознак на всіх досліджених рівнях організації - село Киселів. Побудовано інтегральні геоінформаційні карти зміни значущих тест-ознак у межах Чернівецької області. Виділено три локальні території з критичним і небезпечним екологічним станом довкілля.

Узагальнено результати досліджень з вивчення хвороб риб, поширених у внутрішніх рибогосподарських водоймах України за сучасних екологічних умов, а також впливу умов вирощування, біотичних та абіотичних чинників і препаратів комплексної дії на організм риб та їх природну резистентність. Досліджено та проаналізовано екосистеми обстежених рибогосподарських водойм з урахуванням гідрохімічнихі гідробіологічних даних, а також розповсюдження лімфосаркоми в щуки у водосховищах дніпровського каскаду, виявлено карциному ляща, вивчено клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни, локалізацію та гідроструктуру пухлин. Проаналізовано чинники, які індукують деструктивні зміни внутрішніх органів та генеративної системи в білих товстолобиків старших вікових груп придунайських водойм, що призводить до значної їх загибелі. Вивчено вплив гербіциду "Трефлан" на екосистему рибницьких ставів та організм риб, а також динаміку його концентрації в організмі риб і процеси відновлення екосистеми водойм. Спостережено антагоністичні відносини в мікробіоті риб. Теоретично та експериментально обрунтовано можливість і переваги використання пробіотиків нового покоління та препаратів імуномодулювальної дії для профілактики хвороб об'єктів штучних іхтіоценозів, реалізації потенційних можливостей росту риб, корекції мікрофлори, їх організму, а також мікробіоценозів комбікормів і водного середовища.

Розглянуто особливості змін аутекологічних, популяційних і синекологічних параметрів павуків залежно від рівня антропогенного навантаження та природно-зональних екологічних факторів і на їх підставі запропоновано критерії аранеомоніторингу територій. Проаналізовано індикаційні можливості показника загальної динамічної щільності павуків-герпетобіонтів. Вивчено видову структуру та синекологічні особливості аранеокомплексів житлових будинків міст України обласного рівня. Оцінено антропогенну трансформацію видового складу аранеокомплексів Чернівців за останні 80 років на підставі ретроспективного аналізу. Розроблено класифікацію тварин за приуроченістю до біотопів з різним характером і ступенем антропогенної трансформації з метою виділення стено- та евритопних груп павуків.

Обгрунтовано необхідність створення єдиного для Центральної та Східної Європи комп'ютерного банку даних екологічної інформації, розробки системи екологічного моніторингу різних рівнів і системи природно-техногенної (екологічної) та промислової безпеки на основі сучасного досвіду та новітніх повторних інформаційних технологій.

Представлено наукові підходи до проведення моніторингу природних ресурсів аграрних систем України. Показано, що для врахування особливостей впливу природних та антропогенних чинників на стан агроекосистем доцільно проводити базовий, спеціальний та науковий екологічний моніторинг.

Висвітлено шляхи удосконалення оцінки природно-ресурсного потенціалу певного регіону та оптимізації використання його природних ресурсів. Доведено, що для ефективного розв'язання проблеми оптимізації використання природно-ресурсного потенціалу певного регіону необхідно удосконалити систему комплексної оцінки земельних, водних, біотичних, рекреаційних, екологічних, культурологічних та інших ресурсів з урахуванням методологічних принципів сталого розвитку і збалансованого природокористування, адаптованого до соціально-економічних та природних умов відповідних територій.

Рассмотрены возможности применения беспилотных авиационных комплексов воздушного наблюдения в режиме реального времени для мониторинга окружающей природной среды. Предложены варианты использования таких комплексов для решения экологических задач путем доставки грузов в труднодоступные места, распыления химических или биологически активных компонентов.

Викладено концепцію маркетингу природно-заповідних територій як однієї із основних складових сталого розвитку територій. Розглянуто питання формування маркетингової стратегії розвитку природно-заповідних територій, а також їх організації, функціонування й охорони. Увагу приділено дослідженню системи управління природоохоронних територій, показникам оцінювання ефективності управління та фінансування установ природно-заповідного фонду. Досліджено особливості формування комунікаційної політики заповідних територій, розробки маркетингових стратегій та маркетингового плану розвитку об'єктів природно-заповідного фонду. Охарактеризовано систему управління таким фондом та економічні іпоказники, що характеризують ефективність роботи адміністрацій природно-заповідних об'єктів.

Вирішено актуальну проблему, що стосується розробленню теоретичних основ створення системи екологічного моніторингу природно-заповідного фонду Західного Полісся та підвищення інформативності даних для забезпечення управління екологічною безпекою природних та антропогенізованих екосистем на основі комплексного підходу до сучасних інформаційно-аналітичних технологій та інструментальних засобів. Проаналізовано наукові підходи до розроблення методів моніторингу природно-техногенних екосистем, математичного моделювання прогнозу їх розвитку та практичних результатів покомпонентного вивчення територій. Визначено необхідність розвитку методології комплексного моніторингу природо-заповідних об'єктів, шляхом інтеграції міждисциплінарних методів аналізу даних дешифрування космознімків і лабораторно-польових вимірювань, ідентифікації інтегральних параметрів і встановлення причинно-наслідкових зв'язків виникнення екологічних загроз. Розроблено нові методи кореляційного синтезу даних дистанційного зондування з результатами лабораторно-польових вимірювань. Створено тематичні еколого-картографічні моделі природних та антропогенізованих екосистем Шацького поозер'я, досліджено інтегральні біофізичні параметри стресової адаптованості рослин. Побудовано математичні моделі кінетики флуоресценції хлорофілу та інвентаризації вуглецевого балансу. Змодельовано фазові переходи сукцесійних процесів у лісових угрупованнях, деградаційні та ренатуралізаційні трансформації озерно-лісового комплексу, що дозволяє сформувати простір параметрів системи управління, які визначають тренд змін кількісних та якісних характеристик екологічних процесів на територіях Західнополіського регіону. Виконано оцінку адекватності запропонованих методів і моделей показала доцільність їх використання за синтезу продукційних еколого-картографічних моделей, які є основою для розроблення геоінформаційної системи (ГІС) - додатків, або окремих програмних модулів для стикування та узгодження з ГІС-системами, що забезпечує автоматизацію операцій з побудованими базами даних, необхідних для розроблення та оцінки пріоритетності й ефективності проектів функціонування та відновлення природоохоронних об'єктів Західного Полісся.

Досліджено синтез прогнозуючих моделей для нестаціонарного часового ряду. На відміну від загальноприйнятих підходів до розв'язання різноманітних задач екологічного моніторингу, що використовують різні структури моделей і методів оцінки параметрів, запропоновано метод адаптивної процедури прогнозу в поєднанні з низькою обчислювальною складністю, шо надає змогу синтезувати кращі оцінки щодо заданого критерію.

Наведено аналіз можливості використання екологічної мережі як структурної основи для організації фонового моніторингу стану біорізноманітності на регіональному й національному рівнях. Показано, що резервати біосфери можуть бути модельними полігонами для формування, апробації та початкової реалізації такого моніторингу за умов територій, які мають давню історію господарського освоєння. Визначено деякі методичні засади фонового моніторингу біорізноманітності на основі територій біосферних резерватів.

Розглянуто питання організації, здійснення та забезпечення на різних рівнях системи моніторингу середовища існування. Висвітлено розвиток системи моніторингу середовища існування як самостійної науки. Наведено методи та засоби моніторингових досліджень з урахуванням сучасної міжнародної екологічної політики й екологічної ситуації, що склалась в Україні та світі. Систематизовано інформацію щодо класифікації видів моніторингу середовища існування, на основі якої детально розглянуто теоретичні та практичні аспекти моніторингу атмосферного повітря, поверхневих вод, Світового океану, грунтів, радіактивного забруднення.

Викладено основні положення та термінологію з питань екології та моніторингу довкілля, засади екологічної політики та проблеми захисту довкілля. Висвітлено проблеми регулювання використання природних ресурсів, питання екологічної безпеки та державного контролю у галузі охорони довкілля, екологічної експертизи й екологічного нормування. Окреслено соціально-економічні аспекти захисту довкілля. Розглянуто глобальні та регіональні екологічні проблеми й основні аспекти антропогенного впливу на стан довкілля. Наведено інформацію щодо національних систем моніторингу довкілля, висвітлено питання здійснення моніторингу атмосферного повітря, води, грунтів, відходів, біорізноманіття. Увагу приділено метрологічному забезпеченню контролю забруднення довкілля, системі стандартизації охорони довкілля, міжнародній стандартизації методів і засобів контролю його стану, акредитації екологічних лабораторій, обробці результатів спостережень та їх використанню.