Індекс рубрикатора НБУВ: З813.11 + Е0*820*806 в66

Рубрики:

Моделювання динамічних систем

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ДС40846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З813.11 + Е0*820*806 в66

Рубрики:

Моделювання динамічних систем

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ДС40846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З813.11 + Е0*820*806 в66

Рубрики:

Моделювання динамічних систем

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ДС40846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З813.11 + Е0*820*806 в66

Рубрики:

Моделювання динамічних систем

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ДС40846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дан аналіз особливостей екосистеми узмор'я української дельти Дунаю. Показано закономірності й тенденції зміни абіотичних і біотичних компонентів екосистеми. Подані багаторічні матеріали з якості річного стоку, його трансформації в зоні змішування річних і морських вод. Розглянуто розподіл забруднюючих речовин (нафтопродуктів і важких металів). Описано біологічне різноманіття узмор'я в умовах антропогенного евтрофірування, багаторічна мінливість і розподіл гідробіологічних показників (бактеріо-, фіто-, зоопланктону; бактеріо-, мео-, макрозообентосу).

Изложены результаты исследования процессов, определяющих современное состояние экосистемы в районе дельта р.Дунай - о.Змеиный, а также выработана стратегия дальнейших работ. Рассмотрены фоновые гидрометеорологические условия района, в частности, режимные характеристики метеополей, распространение речных вод, ветровая циркуляция, гидрохимический режим, биологические сообщества, функционирование экосистемы, особенности геодинамики. Проведен диагноз состояния экосистемы по натурным данным, в т.ч. гидрологической структуры вод при различных ветровых ситуациях по данным полигонных и спутниковых наблюдений, характера течений и колебаний уровня, ветрового волнения, гидрооптического режима вод. Осуществлено моделирование некоторых особенностей гидрологических и экологических ситуаций в районе, а также изложены методы эффективного мониторинга экосистемы вблизи о.Змеиный.

Изучены биоиндикационные свойства пресноводных моллюсков Unio crassus L., Limnaea stagnalis L. и Planorbarius corneus L. при исследовании загрязненных радионуклидами водоемов. Приведены данные о содержании естественных элементов в раковинах представителей указанных видов животных, а также в донном грунте и воде прудов, где они обитали. Установлено, что в наибольшей степени исследованные виды моллюсков накапливают Sr-90, в наименьшей - Cs-137, при этом способность к концентрированию ими радионуклидов является видоспецифичной: наиболее эффективным накопителем Sr-90 является L. stagnalis, Pb-210 - P. corneus, Ra-226 - U. crassus. Показано, что основным способом аккумуляции радионуклидов пресноводными моллюсками является прямое их поглощение из воды водоемов. Рекомендовано использование изученных видов в качестве биоиндикаторов радионуклидного загрязнения водоемов.

Проаналізовано понад 40 літературних джерел, які містять інформацію щодо сучасних методів біологічної оцінки якості річкової води, переважно, в європейських країнах. Розроблено й апробовано методи оцінки, що базуються на підходах, прийнятих в ЄС, та враховують національні методи. Адекватно оцінено якість води на транскордонних ділянках річок України, порівняно власні дані з даними західних експертів і розроблено підхід до біологічного аспекту такого природоохоронного регламенту, як "екологічний норматив".

Розглянуто питання методології комплексної оцінки стану басейнів річок та озер рівнинної частини території України (на прикладі річок Удай, Ворскла, Десна, Горинь, Когильник, Сарата, озер межиріччя Західного Бугу та Прип'яті). Розроблено новий метод гідроекологічних досліджень, який складається з комплексної оцінки стану басейну, просторово-часової трансформації русла та заплави, показників антропогенної трансформації поверхні водозбору й екологічної якості води; гідроекологічного картографування. Визначено лімітуючі фактори впливу та шляхи охорони й оздоровлення довкілля. Встановлено основні чинники формування екологічної ситуації в басейнах річок та озер: рівень антропотехногенної трансформації поверхні водозбору, русла і заплави; склад сторонніх домішок, що надходять у водне середовище; буферну ємність, яка формується за рахунок біомаси первинної органічної речовини, синтезованої суходільними та водними біоценозами; самоочисну здатність водного середовища. Запропоновано апробовані методи оздоровлення водного середовища.

  Скачати повний текст

Ключ. слова: водные биокосные фитосистемы, искусственный риф, фитообрастание, одноклеточные и многоклеточные водоросли, концентрация биоорганического вещества, структурное подобие
Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*806 + Е50*806

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дан обзор литературы, касающийся изучения химической природы гумусовых веществ (ГВ) и их роли в водных экосистемах. Большое внимание уделено вопросам, связанным с уточнением структуры и химических свойств этих макромолекулярных соединений. Значительное количество публикаций посвящено роли ГВ в процессах, происходящих в водоемах. В частности, представляется весьма важным участие этих органических соединений в процессах детоксикации многих органических и неорганических загрязняющих веществ. За счет комплексообразования с ГВ существенно снижается токсичность тяжелых металлов, металлорганических соединений, а также активность радионуклидов. Образование ассоциатов между ГВ и особо опасными органическими микрополлютантами способствует их детоксикации. Следовательно, наличие ГВ в водных экосистемах следует рассматривать как важный экологический фактор, способствующий повышению их устойчивости в условиях отрицательного воздействия разнообразных загрязняющих веществ на гидробионтов.

В результате проведенных исследований показано, что развитие гетеротрофного звена в планктонных сообществах приводит к усилению накопления ртути в конечном звене трофической цепи - рыбе. Полученные данные позволяют с определенной вероятностью прогнозировать ситуацию с накоплением токсиканта в рыбе из водоемов Северо-Запада России. Увеличение ртутной нагрузки и снижение трофического уровня водоемов способствуют интенсивному накоплению ксенобиотика в рыбе. Повышение величины pH и евтрофирование поверхностных вод ограничивают этот процесс.

Проведен анализ (визуализация) результатов моделирования процессов круговорота азота на примере Кременчугского водохранилища с привлечением методов многомерного анализа данных. Получен фазовый "прортрет" 30-летнего цикла моделирования, отражающий многомерную динамику экосистемы в целом на плоскость первых двух факторов.

Розглянуто деякі принципи використання показників різноманітності угруповань в оцінці якості середовища, зокрема якості води. Обгрунтовано використання цих показників у трьох аспектах. Перший - це використання багатства елементів системи. Другий пов'язаний з оцінкою вирівняності, або відносної представленості, ступенем домінування видів, трофічних груп тощо. Третій аспект - це використання двокомпонентної різноманітності з урахуванням гіпотези про середні порушення.

Досліджено екологічний стан водних екосистем комплексної зеленої зони (КЗЗ) Львова. Встановлено склад гідрофільного рослинного покриву та проведено його структурний аналіз. На засадах еколого-флористичної класифікації досліджено гідрофільну рослинність КЗЗ Львова та з'ясовано її еколого-фітоценотичну роль у формуванні та функціонуванні рослинного покриву. Вперше за класифікацією С.Гейни встановлено біоморфологічну структуру гідрофільної рослинності львівської КЗЗ і здійснено її екологічний аналіз з застосуванням шкал Г.Елленберга. Наведено оцінку якості води модельних об'єктів міської КЗЗ за гідрофізичними, гідрохімічними та кількісними показниками гідрофільного рослинного покриву, виконано математичну інтерпретацію взаємозалежності між дослідженими параметрами. Вперше визначено ступені гемеробії гідрофільної рослинності та наведено комплексну характеристику гідроекосистем дослідженої території.

Обговорено паразитологічні аспекти проблеми вселення чужорідних організмів у морські екосистеми. На конкретних прикладах показано можливі наслідки потрапляння паразитів у нові для них водойми, у тому числі в Чорне море.

Вперше визначено залежність між рівнем антропогенної трансформації поверхні водозбору басейнів озер і рівнем їх біопродуктивності. Встановлено кореляційну залежність між зростанням площ осушених земель і зниженням біопродуктивності водойм. Досліджено умови її формування в басейнах озер межиріччя Західного Бугу та Прип'яті. Наведено загальну оцінку впливу меліоративного та гідротехнічного будівництва на даній території на порушення шляхів сезонної міграції та біопродуктивність водойм. За кількісними та якісними показниками розроблено екологічно обгрунтовані заходи щодо відновлення озерних екосистем. Здійснено оцінку якості поверхневих вод басейну межиріччя Західного Бугу та Прип'яті. Встановлено закономірності функціонування екосистеми "озеро - заплава" у порушених басейнах під впливом заростання вищою водяною рослинністю. Розроблено технологічні схеми оптимізації екосистеми "озеро - заплава" в Західнобузько-Прип'ятському поозер'ї.

Розглянуто проблему переселення водних організмів у Світовому океані з баластними водами суден. Надано попередні результати базових біологічних досліджень в акваторії Одеського порту в межах Міжнародної програми (IMO/GEF/UNDP) "ГлоБалласт" щодо виявлення екзотичних видів. Проаналізовано метод оцінки ризику інвазій з баластними водами суден у портові акваторії. Обгрунтовано деякі рекомендації з його вдосконалення. Обговорено деякі підходи щодо прогнозування видового складу вірогідних вселенців на прикладі екосистеми північно-західної частини Чорного моря.

В историческом аспекте рассмотрено действие природных и антропогенных факторов, влияющих на структуру и устойчивость черноморских экосистем. Обсуждены такие факторы, как возраст моря, соленость, расстояние от океана, изменение состава сообществ под влиянием вселенцев и перелова промысловых рыб.