Проанализированы механизмы и системы регуляции запрограммированных модификаций генома, в частности, V(D)J-рекомбинации, рекомбинации переключения классов иммуноглобулинов, соматическом гипермутагенезе иммуноглобулиновых генов, перестройках генома инфузорий. Рассмотрена мейотическая рекомбинация, которая запрограммировано активируется в половых клетках. Доказано, что запрограммированные изменения генома регулируются цис-элементами ДНК и специфически связывающимися транс-регуляторными белками, эпигенетическими модификациями гистонов и ДНК, а также комплементарными взаимодействиями РНК-ДНК.

Висвітлено методи інтелектуального аналізу даних, які базуються на застосуванні теорії штучних нейронних мереж та генетичних алгоритмів. Проаналізовано різноманітні варіанти архітектури нейронних мереж та типи генетичних алгоритмів. Значну увагу приділено різновидам побудови формальних нейронів, технології мереж і класичним методам їх навчання, а також методам підготовки задач для вирішення на нейрокомп'ютерах.

Освещены методы интеллектуального анализа данных, базирующиеся на применении теории искусственных нейронных сетей и генетических алгоритмов. Проанализированы разнообразные варианты архитектуры нейронных сетей и типы генетических алгоритмов. Значительное внимание уделено разновидностям построения формальных нейронов, технологии сетей и классическим методам их обучения, а также методам подготовки задач для решения на нейрокомпьютерах.

Розглянуто застосування генетичних алгоритмів для розв'язання комбінаторних задач, що виникають під час планування процесів виробництва. На прикладах обговорено способи представлення задачі синтезу розкладів, для яких застосовано генетичні алгоритми та оператори схрещування та мутації.

Розглянуто компетентні генетичні алгоритми, що навчаються зв'язності, а також методи паралельної реалізації генетичних алгоритмів. Запропоновано власний алгоритм, що об'єднує методики побудови генетичних алгоритмів і репрезентовано спосіб розв'язання NP-повної задачі складання розкладу занять в університеті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*442

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены результаты структурно-системных исследований, подтверждающих наличие генетических программ структурообразования в системах антропогенного происхождения. Показана общность принципов структурной организации в порождающих периодических системах различной генетической природы.

Наведено результати теоретичного осмислення явищ мінливості та змінюваності. З загальнобіологічних позицій розглянуто взаємовідносини мінливості та природного добору (ПД), мінливості і норми, мінливості і змінюваності, значення мінливості у створенні біорізноманіття. З означених позицій ПД "працює" з одного боку, враховуючи запити кругообігу речовин та потоків енергії в даний період часу, з іншого, - маючи в розпорядженні певний спектр мінливості компонентів кругообігу. Мінливість визначається як кількісні варіації ознак чи параметрів структур, об'єктів, явищ у межах системи однієї якості чи рівня організації. Якщо допустити, що мінливість виходить за ці межі, то категорія мінливості переходить в категорію різноманіття (біорізноманіття). Норма - стан гомологічних органів, організмів і надорганізмових утворень, які відрізняючись рядом кількісних характеристик, зберігають і виконують властиві їм функції в організмі, надорганізмових структурах, кругообігах. Слід мати на увазі, що поряд з нормою будови, існує і норма функціонування, що мінливість - норма для Природи, яка не терпить не тільки пустоти, а й одноманіття. Якби мінливість хоча б в окремих випадках не приводила до змінюваності біологічних об'єктів, вона не мала би біологічного сенсу.

Розглянуто генетичні основи еволюційних процесів. Увагу приділено генетичним бар'єрам, які запобігають схрещуванню особин різних видів між собою. Наведено нові ознаки, які отримують організми внаслідок одомашення вірусів і феномену природної генної інженерії. Акцентовано увагу на старінні організмів. Розглянуто екосистемні основи еволюційних процесів. Визначено вплив абіотичних і біотичних факторів на еволюцію організмів; вплив біотичних факторів на еволюцію організмів. Розглянуто генетичні й екосистемні основи формування конвергенцій і паралелізмів.