Розглянуто ряд аспектів і проблем мінерагенії України, зокрема: геохімію та металогенію ряду перехідних 3d-елементів (Sc-Zn); вулкагено-осадове рудоутворення в Українських Карпатах; петрологію, геохімію та мінерагенію лужних порід; метаморфізовані руди Приазов'я; мінерагенію (металогенію) заліза, марганцю, урану, графіту, алюмінію, золота, платини, вольфраму.

Розглянуто значення геолого-формаційних досліджень у вирішенні проблем стратиграфії, магматизму, тектонічного районування та металогенії докембрію Українського щита.

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення і закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів. На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу вперше встановлено наявність в ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій: басейнової, схилової, рифової, шельфової, прибережно-морської, лагунної та крайової теригенної. Для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе побудовано середньомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Описано типи карбонатних колекторів і встановлено факти, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти і газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу.

Освещены особенности геологического строения, состава, условий осадконакопления и закономерностей нефтегазоносности визейских карбонатных отложений. На основании литолого-фациального анализа карбонатного комплекса визейского яруса впервые установлено наличие в нём полного набора фаций, характерных для дифференцированных рифогенных формаций: бассейновой, уклонной, рифовой, шельфовой, прибрежно-морской, лагунной и краевой теригенной. Для двоих основных уровней карбонатной седиментации в нижнем визе построены среднемасштабные карты фаций и мощностей нового поколения. Описаны типы карбонатных коллекторов и установлены факты, влияющие на их формирование. Предложены направления поисков залежей нефти и газа в рифогенно-карбонатных комплексах визейского яруса.

Рассмотрены геологическое строение и геодинамическая обстановка Голованевско-Ядлово-Трактемирской шовной зоны Украинского щита. На основе методов магнитотеллургического и аудиомагнитотеллургического зондирований исследовано глубинное геоэлектрическое строение Голованевской шовной зоны (ГШЗ). Предложены геодинамическая, геоэлектрическая, сейсмологическая, магнитометрическая и гравиметрическая модели земной коры и верхней мантии данного региона. На основе геологических и геофизических данных, с учетом теории тектоники плит приведена комплексная геолого-геофизическая модель ГШЗ и описаны закономерности рудоносности и размещения месторождений полезных ископаемых в зависимости от геодинамической обстановки.

В контексте теории тектоники плит предложена модель Криворожско-Кременчугской межмегаблоковой шовной зоны на основе комплексного анализа геолого-геофизической информации, полученной в результате геологических, грави-, сейсмо-, магнитометрических исследований и существенного вклада геоэлектрических данных, полученных методами магнитометаллургического зондирования и магнитовариационного профилирования. На основании результатов экспериментальных наблюдений естественного электромагнитного поля Земли рассмотрена Кировоградская аномалия высокой электропроводности. Приведена объемная модель распределения геоэлектрических параметров.

Наведено опис родових і найзначнічих рудопроявів металічних корисних копалин, відомих на території України: чорних металів (заліза, марганцю, хрому, ванадію), кольорових металів (алюмінію, магнію, нікелю, кобальту, міді, свинцю, цинку), рідкісних і рідкісноземельних елементів (літію, рубідію, цезію, берилію, наталу, ніобію, скандію, германію, олова, вольфраму, молібдену, ртуті, сурми, вісмуту, цирконію, гафнію, рідкоземельних елементів ітрію), благородних металів (золота, срібла та металів платінової групи), радіоактивних елементів (урану). Охарактеризовано основні структурно-тектонічні регіони України, зокрема, Український щит, Волино-Подільську плиту, Дніпровсько-Донецьку западину. На засадах сучасних геодинамічних концепцій розглянуто металогенію Українського щита й еволюцію рудоутворення в земній корі України від архею до фанерозою.

Приведено описание родовых и наиболее значительных рудопроявлений металлических полезных ископаемых, известных на территории Украины: черных металлов (железа, марганца, хрома, ванадия), цветных металлов (алюминия, магния, никеля, кобальта, меди, свинца, цинка), редких и редкоземельных элементов (лития, рубидия, цезия, берилия, натала, ниобия, скандия, германия, олова, вольфрама, молибдена, ртути, сурмы, висмута, циркония, гафния, редкоземельных элементов итрия), благородных металлов (золота, серебра и металлов платиновой группы), радиоактивных элементов (урана). Охарактеризованы основные структурно-тектонические регионы Украины, в частности, Украинский щит, Волыно-Подольская плита, Днепровско-Донецкая впадина. На основе современных геодинамических концепций рассмотрены металлогения Украинского щита и эволюция рудообразования в земной коре Украины от архея до фанерозоя.

На підставі аналізу фактичного геолого-геофізичного матеріалу, даних глибокого буріння та структурно-термо-атмогеохімічних досліджень (СТАГД) здійснено науково-методичне обгрунтування застосування комплексу нетрадиційних приповерхневих методів досліджень з метою прогнозування нафтогазоперспективних об'єктів Дніпровсько-Донецької газонафтоносної області. Запропоновано комплекс малозатратних приповерхневих експрес-методів досліджень, практичне застосування якого підвищує ефективність пошуково-розвідувальних робіт. За результатами СТАГД наведено рекомендації нафтогазовим підприємствам щодо подальшого освоєння окремих об'єктів.

На основе анализа фактического геолого-геофизического материала, данных глубокого бурения и структурно-термо-атмогеохимических исследований (СТАГИ) осуществлено научно-методическое обоснование применения комплекса нетрадиционных приповерхностных методов исследований с целью прогнозирования нефтегазоперспективных объектов Днепровско-Донецкой газонефтеносной области. Предложен комплекс малозатратных приповерхностных экспресс-методов исследования, практическое применение которого повышает эффективность поисково-разведывательных работ. По результатам СТАГИ даны рекомендации нефтегазовым предприятиям по дальнейшему освоению отдельных объектов.

Уточнено особливості геологічної будови, умови осадконакопичення, розглянуто геотектонічний розвиток, розломно-блоковий поділ території, ресурсну базу вуглеводнів (ВВ) та перспективи нафтогазоносності центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену (ДДР). На підставі результатів проведених досліджень геологічних і геофізичних матеріалів та аналізу пробурених свердловин оконтурено Центральну брилу ДДР, ускладнену тектонічними порушеннями, виділено в її межах вісім мезоблоків різних напрямків та розмірів і 19 локальних блоків. Побудовано схематичну палеоструктурно-геологічну карту докам'яновугільних відкладів центральної частини ДДР та карту нафтогазоносності тектонічних блоків 1 : 200 000 масштабу. Проведено геолого-математичний аналіз п'яти продуктивних комплексів. Показано, що в турнейсько-нижньовізейських відкладах розвинуто сингенетичні поклади ВВ. Відзначено, що скупчення ВВ серпуховського, середньокам'яновугільного та нижньопермсько-верхньокам'яновугільного нафтогазоносних комплексів на території досліджень, є вторинними утвореннями. За результатами впровадження вдосконаленої методики вперше для регіону виконано ймовірнісну оцінку ресурсів регіону досліджень та уточнено їх об'єми. Проведено переоцінку нерозвіданих ресурсів ВВ. Визначено напрямки подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ на підставі результатів зонального та локального вивчення.

Вперше для Надвірнянського нафтогазопромислового району обгрунтовано концепцію системи локального екологічного моніторингу компонентів довкілля, створену на базі використання сучасних геоінформаційних технологій. Розроблено комп'ютерну систему екологічного моніторингу компонентів довкілля. Здійснено обробку реальної інформації з застосуванням оптимального поєднання можливостей геоінформаційної системи Map Info та бази даних Microsoft Access. На підставі одержаних даних наведено об'єктивну оцінку екологічного стану компонентів довкілля та екологічної ситуації на території Надвірнянського нафтогазопромислового району. Запропоновано методологію комплексної оцінки екологічного стану компонентів довкілля. Розроблено схеми геоекологічного районування з виділенням зон і смуг з різним ступенем екологічної напруги. Нову систему локального екологічного моніторингу компонентів довкілля рекомендовано використовувати в нафтогазовидобувних районах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45УКР)0

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены особенности формирования и эволюции геологической среды крупнейшего промышленного региона Украины. Проанализированы изменения свойств и состояния горных пород как среды для строительной деятельности, на уровнях от элементарного до регионального. На примере моделирования изменчивости свойств уязвимых компонентов апробирована методика оценки состояния среды в условиях длительных комплексных воздействий, в состояниях, далеких от равновесия. Приведены результаты применения элементов теории динамических систем к анализу изменений геологической среды. Изложены статистические особенности совокупностей и последовательностей данных о свойствах грунтов в период 1989 - 1992 гг.

Визначено геологічні позиції, палеогеографічні та тектоно-магматичні умови формування вуглецевих товщ (графітоносних, вугленосних, горюче - та чорносланцевих, нафтогазоносних, торфоносних та ін.) в межах України. Виявлено закономірні ритми подій, в яких тектоно-магматичні процеси упереджують і супроводжують органогенний седименто- та літогенез. Встановлено, що вуглецеві формації утворені в результаті взаємодії ендогенних та екзогенних процесів, які є невід'ємною частиною еволюції Землі періоду формування континентальної кори. На основі досліджень визначено етапи й узагальнено закономірності розповсюдження вуглецевих формацій за геологічним віком та їх структурним положенням для розширення та раціонального використання паливно-енергетичної бази України.

Розглянуто історичні аспекти вивчення зони зчленування двох геологічних мегаструктур - Східноєвропейської платформи та Середньоєвропейської геологічної споруди. З погляду сучасних міжнародних досліджень регіону проаналізовано структурні особливості зони та визначено її місце розташування на території Західної України.

Предложен новый комплексный подход к изучению геологии и рудоносности древних платформ, который базируется на современных концепциях эволюции земной коры, геоблоковой делимости и металлогенической зональности. Для территории Украины выделены новые типы рудоносных структур: межблоковых шовных зон и трансблоковых мегазон активизации. Показаны новые возможности прогнозирования и поисков богатых и качественных месторождений, прежде всего редких, благородных и цветных металлов, урана, флюоритов, нефти и газа.

Палеотектонічні дослідження Ярмолинцівсько-Перекопівської групи структур у Дніпровсько-Донецькій западині свідчать про їх північно-західне, північно-східне, поперечне (меридіональне) і широтне простягання, яке в різні періоди розвитку змінювалося, як і конфігурація. На геологічну будову структур суттєво впливали інверсійні процеси. Лише деякі ділянки розвивалися успадковано. Особливості розвитку структур зумовили й особливості формування покладів нафти та газу.

Південно-східна частина Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) має потужний (до 22 км) верхньопалеозойсько-мезозойський осадочний розріз. Велика передтріасова розбіжність явно виявляється на південній околиці ДДЗ і обумовлена, скоріш за все, інтенсивним підйомом південного борту басейну та сусіднього з ним Українського щита, а не стисненням земної кори. Дислокації, викликані ранньопермською тектонічною подією, є за своєю природою структурним розтягом. Структури стиснення під час цієї події не формувалися. Пологі складки та інші локальні структури в південо-східній частині ДДЗ утворюються, головним чином, ранньопермськими рухами девонської солі. Ці структури, у тому числі ті, які розташовані на продовженні лінійних складок Донецької складчастої споруди (ДСС), відчули стиснення наприкінці крейди - початку палеогену. Геологічні дані свідчать про те, що хоча сучасна територія ДСС дійсно брала участь у ранньопермському підйомі, проте немає жодного незаперечного доказу того, що під час цього підйому проходили складкоутворювальні процеси під впливом регіональних сил стиснення. Водночас є незаперечні докази компресійних деформацій кінця тріасу в межах ДСС і деформацій стиснення, що відбулися на межі мезозою і кайнозою у ДДЗ і ДСС. Таким чином, головними фазами деформацій стиснення, що призвели до формування ДСС, були кіммерійська (кінець тріасу - початок юри) та альпійська (кінець крейди - початок пелеогену).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45Укр)0

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45УКР)0

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45УКР)0

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45УКР)0

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ