Проаналізовано особливості складу та розповсюдження реліктових прісних підземних вод. Доведено, що ці води становлять екологічно найчистіше та найцінніше джерело для питного водопостачання внаслідок дуже малого вмісту короткоживучих космогенних радіоактивних ізотопів і стабільних важких ізотопів водню та кисню. Запропоновано підходи до оцінки їх запасів, раціонального використання, експлуатації та охорони від забруднення і передчасного виснаження.

Наведено комплекс методів, спрямованих на попередження та ліквідацію джерел засолення прісних підземних вод у районах інтенсифікації видобутку вуглеводнів. Запропоновано низку робіт, які ефективно застосовувати для виявлення джерел засолення підземних вод на територіях, схильних до сильного техногенного впливу. У результаті аналізу основних заходів і засобів охорони підземних вод від засолення, доведено, що використання комплексу геофізичних і гідрохімічних досліджень на території сильного техногенного впливу є недостатнім і потребує впровадження більш ефективних природоохоронних заходів, що сприятимуть підвищенню техніко-економічних показників нафтовилучення та забезпечать збереження природного балансу поверхневих вод Долинського нафтопромислового району, який характеризується значним техногенним навантаженням.

Доведено, що з усіх видів водних ресурсів найціннішими для водопостачання є підземні прісні води, тому що в загальному аспекті вони є набагато чистішими за поверхневі, їх стік - стабільнішим, а якість (за винятком інфільтраційних) майже не залежить від погодних (сезонних) змін. Встановлено, що всі підземні водоносні горизонти України мають підвищений уміст іонів заліза, що варіює у межах 0,5 - 30 мг/л і більше. Аналізуючи відомі методи знезалізнення води, можна зробити висновок, що за незначної концентрації іонів заліза у вихідній воді вони доволі добре себе зарекомендували. Найпоширенішим методом знезалізнення води є фільтрування крізь зернисте завантаження з природних чи штучних матеріалів за швидкості фільтрування до 10 м/год.