На підставі виконаного детального стратиграфічного розчленування та кореляції нижньокам'яновугільних відкладів південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і північно-західних околиць Донбасу уточнено уніфіковану схему стратиграфічного розчленування нижнього карбону південного сходу ДДЗ. Наведено оцінку перспективам нафтогазоносності даних відкладів, а також першочергові напрямки на постановку геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

На основе выполненного детального стратиграфического расчленения и корреляции нижнекаменноугольных отложений юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ) и северо-западных окраин Донбасса уточнена унифицированная схема стратиграфического расчленения нижнего карбона юго-востока ДДВ. Приведены оценка перспектив нефтегазоносности данных отложений, а также первоочередные направления постановки геологоразведочных работ на нефть и газ.

Розглянуто особливості седиментогенезу відкладів нижньої крейди - сеноману автохтона Покутсько-Буковинських Карпат. Побудовано три літофаціальні карти за хроностратиграфічними рівнями: барем - апт, альб - ранній сеноман, пізній сеноман. Виявлено закономірності зміни літофацій. Визначено умови седиментації барем-нижньосеноманських відкладів як фрагмента давньої дельтової споруди (авандельтові утворення). Верхньосеноманська товща відкладалася за мілководно-морських умов, спричинених глобальною трансгресією.

Рассмотрены особенности седиментогенеза отложений нижнего мела - сеномана автохтона Покутско-Буковинских Карпат. Построены три литофациальные карты по хроностратиграфическим уровням: барем - апт, альб - ранний сеноман, поздний сеноман. Выявлены закономерности смены литофаций. Установлены условия седиментации барем-нижнесеноманских отложений как фрагмента древнего дельтового сооружения (авандельтовые образования). Отложения верхнего сеномана образовались в мелководно-морских условиях, вызванных глобальной трансгрессией.

Special features of sedimentogenesis of the Lower Cretaceous - Cenomanian deposits of the Pokuttia-Bukovyna Carpathians autochthon are considered. Three litofacial maps are made by levels: Barremian - Aptian, Albian - Early Cenomanian, Late Cenomanianages. The regularity of litofacies changes has been recorded. Conditions of sedimentation Barremian - Lower Cenomanian deposits, sedimentation as a fragment of deltaic system are established. Upper Cenomanian deposits are formed under shallow-marine conditions, caused by global marine transgression.

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

Встановлено речовий склад валунів і гальок з численних вугільних пластів різних районів Донецького басейну. Наведено схеми переносу псефітового матеріалу в середньокам'яновугільну епоху з виділенням теригенно-мінералогічних провінцій і областей зносу. Визначено найбільш імовірні агенти переносу уламків порід та головні етапи їх обкатування та транспортування з областей виносу до місця знаходження.

Виявлено, що літологічні екрани для пасток вуглеводнів формувалися здебільшого під час перехідного та синеклізного тектонічних режимів. Доведено, що у карбоні морський басейн заповнювався за схемою доцентрового нарощування відкладів з північного заходу та південний схід та від бортів до осі западини, що зумовило відповідну латеральну міграцію осадових формацій та переміщення зон максимальної концентрації вуглеводнів у продуктивних товщах карбону. Установлено, що, починаючи з пізньовізейського часу, на ділянках з великими швидкостями осадонагромадження формувалися гравітаційні дислокації, представлені дуговидними безкореневими скидами, структурними носами та вузькими асиметричними антикліналями, які утворилися внаслідок підвертання пластів під час сповзання блоків по дуговидних площинах скидів. Визначено, що внаслідок впливу сили земного тяжіння за умов тангенціального поперечного розтягнення Дніпровсько-Донецької западини над згідними розломами фундаменту в осадовому чохлі північного борту сформувалися скиди сколювання: над незгідними - відриву та сколювання. Скиди відриву негерметичні та не можуть утримувати нафтових і газових покладів, скиди сколювання - надійні екрани для вуглеводневих скупчень.

Надано детальну петрографічну характеристику та проведено типізацію нижньокарбонових вугільних пластів Львівсько-Волинського басейну. Визначено типовий мацеральний склад вугілля світ Львівсько-Волинського басейну та встановлено, що з півночі на південь відбувається поступове зменшення кількості мацеральної групи ліптиніту на тлі підвищення кількості мацеральної групи вітриніту. Доведено, що у стратиграфічному розрізі, від пластів нижніх світ до пластів верхніх, кількість мацеральної групи ліптиніту збільшується, а групи вітриніту - зменшується. Установлено, що різні палеотермічні градієнти, неоднаковий петрографічний склад і ступінь відновленості позначаються на формуванні вугілля з різними хіміко-технологічними властивостями та різним співвідношенням класифікаційних показників. На підставі даних про склад мацеральних груп, для вугілля Львівсько-Волинського басейну визначено умови формування мікриніту та встановлено його вплив на спікливість і коксівність вугілля. З'ясовано, що на площі розповсюдження пластів кожної зі світ Донбасу з північного заходу на південний схід у петрографічному складі відбувається зменшення кількості мацеральної групи ліптиніту з одночасним підвищенняи кількості мацеральної групи вітриніту. Виявлено тенденції зміни петрографічного складу вугілля Донбасу вверх за розрізом, особливістю яких є перехід кількості мацеральних груп ліптиніту та вітриніту через екстремальні значення, відповідно максимум і мінімум. Визначено петрографо-технологічні типи вугілля та показано їх неповторність у стратиграфічному розрізі нижньокарбонових відкладів України. Розроблено нову концептуальну модель

Проаналізовано особливості геологічної будови середньокам'яновугільних відкладів (СВ) північних окраїн Донбасу, висвітлено перспективи виявлення неструктурних пасток та їх нафтогазоносності, наведено пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт. Досліджено палеотектонічні та палеогеографічні умови осадконагромадження СВ. На підставі літофаціальних досліджень, критеріїв нафтогазоносності та щільності початкових прогнозних ресурсів вуглеводнів проведено районування території поширення СВ за ступенем їх перспективності. Охарактеризовано нові напрями подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ, першочергові об'єкти для проведення параметричного буріння та детальних сейсморозвідувальних робіт.

Охарактеризована личность О.Л. Эйнора как одного из первых исследователей Печорского угольного бассейна. Рассмотрены некоторые спорные вопросы стратиграфической классификации фанерозоя Украины. Описана шкала каменноугольной системы России. Проанализированы особенности корреляции малевско-черепетских (турнейский ярус) отложений севера Уральско-Новоземельской складчатой области Московской синеклизы биостратиграфическим и геоисторическим методами. Приведены принципы расчленения, идентификации и корреляции разнофациальных нижнекаменноугольных отложений Днепровско-Донецкой впадины. Определены палеоэкологические признаки кораллов. Внимание уделено Акавасскому подъярусу башкирского яруса в стратотипической местности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.45-24

Рубрики:

Кам'яновугільний період (карбон)

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.451-53 + Д59(4Укр)-43

Рубрики:

Нижній карбон

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено влияние генетических факторов углеобразования на количественный и качественный состав золы углей нижнего карбона Западного Донбасса. Показано, что изменение состава зольности связано с наложением групп минералов различного генезиса, а также методики опробования угольного вещества.

Наведено дані про існування дощів у період формування карбонової вугленосної формації Львівсько-Волинського басейну, який розташований на південно-західній окраїні Східно-Європейської платформи. Вони відображаються у вигляді численних слідів дощових крапель, що розвинені переважно в головній промислово-вугленосній (бужанській) світі в межах окраїнних частин приморських озер, опріснених лагун і заток, рідше в заплавах рік, які багаторазово осушувалися. Описані текстури знайдено в карбоні південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи вперше; їх вивчення становить значний інтерес для визначення палеогеографічних і палеокліматичних умов формування карбонових вугленосних формацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.45(45УКР5,5)

Рубрики:

Кам'яновугільний період (карбон)

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі карбону Південного схилу Воронезького кристалічного масиву, Львівсько-Волинського басейну, Донбасу та Дніпровсько-Донецької западини показано, що прийняті зараз у "Стратиграфічному кодексі України" виключно літологічні критерії світ обмежують можливості побудови детальних місцевих стратиграфічних схем потужних, але відносно одноманітних у фаціальному відношенні товщ. Для їх розчленування запропоновано додатково ввести категорію репер-світ, що базуються переважно на палеонтологічних, циклічних та інших засадах і мають чіткі літологічні репери на своїх границях. Крім того, запропоновано уточнити деякі правила номенклатури.

Анализ накопленного материала позволил выделить в нижнем карбоне Преддобруджинского прогиба четыре свиты вместо двух. Это белолесская и колеснинская в карбонатной толще, в терригенной - преддобруджинская и татарбунарская. Возраст белолесской свиты турнейский - ранневизейский, ее мощность - более 310 м. Колеснинская свита поздневизейская, ее мощность - 130 м. Преддобруджинская свита поздневизейская, ее мощность - 300 м. Татарбунарская свита ранне- и частично позднесерпуховского возраста, ее мощность - более 300 м.

Наведено нові дані про будову, літологію та геохімічну характеристику нижньокам'яновугільних карбонатно-кременисто-вуглецевих порід стильської світи, що розглядаються з позицій типових чорносланцевих формацій. Встановлено нове залізомарганцеве зруденіння.

Выявлены особенности исторического развития, температурного и гидрологического режимов, условий седиментации маастрихтского морского бассейна территории платформенной Украины.

На прикладі візейсько-серпуховського етапу вуглеутворення розглянуто проблему дії клімату на петрографічний склад вугілля. Відмічено, що положення області вуглеутворення в палеокліматичній зоні не є визначальним фактором у формуванні складу вугілля, який в основному зумовлювався ступенем обводнення та проточності палеоторфовищ.

Рассмотрены вопросы возможного освоения нетрадиционных природных ресурсов углеводородов, связанных с метаном угольных месторождений. Оценены ресурсы газа, содержащиеся в угольных пластах в отложениях среднего и верхнего карбона. Обосновано заложение параметрической скважины на более перспективные объекты нижнего карбона как в угольных пластах, так и в традиционных терригенных коллекторах газовых залежей.

Розглянуто літогенетичні умови формування акумулятивних тіл, з якими пов'язані літологічні пастки, приурочені до піщаних горизонтів континентальних руслових і мілководно-морських фацій, а також карбонатних товщ (вапняки рифових споруд і мілкого моря) нижнього карбону Північного борту Дніпровсько-Донецької западини. Піщані акумулятивні тіла континентального генезису формувалися в річкових палеодолинах, розвинутих уздовж зворотних скидів. Карбонатні акумулятивні тіла за структурно-генетичними ознаками відносяться до пасток літологічного типу. Акумулятивні піщані тіла формувалися на регресивних етапах розвитку морського басейну. Під час трансгресії морські осадки спочатку перекривали річкові відклади, а пізніше покривали всю територію борту. Рифогенні споруди формувалися на трансгресивних етапах у склепінних частинах конседиментаційних піднять.