Рассматриваются данные по содержанию сероводорода и кремниевой кислоты в водах Черного моря, полученные в период проведения экспедиционных исследований в 4-м рейсе НИС "Киев". Особое внимание уделяется результатам изучения влияния недавно открытых грязевулканических проявлений на химический состав придонных вод и в первую очередь - на содержание сероводорода. Данные о содержании сероводорода и кремниевой кислоты, а также анализ относительного химического состава указывают на отсутствие прямого влияния грязевых вулканов на химическую структуру вод. Вместе с тем выполненные исследования подтвердили возможность наличия распределенных источников сероводорода, являющегося продуктом бактериальной утилизации поступающих углеводородов.

Зазначено, що у південній частині Кіровоградського блоку Українського щита (УЩ) відкрито нову ендогенну експлозивну структуру - Кам'янецький палеовулкан, імовірно, пізньомезозойсько-ранньопалеогенового періоду, що стало ще одним свідченням прояву активізаційних процесів на щиті. Наведено результати його попереднього вивчення та виконано порівняння з іншими експлозивними структурами Кіровоградського блоку.

Отмечено, что в южной части Кировоградского блока Украинского щита (УЩ) открыто новую эндогенную эксплозивную структуру - Каменецкий палеовулкан, вероятно, позднемезозойско-раннепалеогенового периода, что стало дополнительным подтверждением проявленности активизационных процессов на щите. Приведены результаты его предварительного изучения и выполнено сравнение с другими эксплозивными структурами Кировоградского блока.

In the southern part of Kirovograd megablock of the Ukrainian Shield new endogenous explosive structure - Kam'yanezkiy paleovolcano - has been discovered. It is probably of the Old-Mesozoic to the Early-Paleogenic age, which is considered to be an additional confirmation of active processes of the Shield. A short description of the results of preliminary researches is presented together with comparison of the other explosive structures of Kirovograd megablock.

Рассмотрено уникальное геологическое явление грязевого вулканизма на Керченском полуострове юга Украины. Приведены сравнительные данные физико-химических параметров вулканических и иловых (сульфидных) грязей в аспекте их применения в бальнеологии и косметологии. Рассмотрен опыт и перспективы освоения Булганакского месторождения вулканических грязей для нужд курортологии.

Рассмотрено удивительное геологическое явление грязевого вулканизма на Керченском полуострове юга Украины. Представлены сравнения физико-химических параметров вулканических и иловых (сульфидных) грязей в аспекте их применения в бальнеологии и косметологии. Рассмотрены опыт и перспективы освоения Булганакского месторождения вулканических грязей для потребностей курортологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д403.1

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа вертикального распределения фосфатов и кремнекислоты, а также вертикальных градиентов концентраций этих гидрохимических характеристик над расположенным на северо-западном шельфе Черного моря грязевым вулканом, сделан вывод о том, что грязевые вулканы могут быть эндогенным источником кремнекислоты.

Наведено результати досліджень сучасних водно-хемогенних утворень грязьових вулканів Керченського півострова. Виявлено особливості поширення, форми виділення й основні закономірності седиментаційного мінералоутворення в субаеральних умовах. Визначено основні форми новоутворень: кірки, гроно- та квіткоподібні агрегати, дендрити, землисті маси, що формуються вздовж шляхів розвантаження сопкових вод. Показано, що водно-хемогенні утворення грязьових вулканів є полімінеральними. В їх складі встановлено численні мінерали класу боратів (бура, тинкалконіт, пробертит), карбонатів (кальцит, доломіт, трона, нортупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт), сульфатів (гіпс, епсоміт, гексагідрит, пентагідрит, тенардит, мірабіліт, астрахініт, сандерит), нітратів (нітратин), хлоридів (галіт). Зазначено, що такі мінеральні види, як нортупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт, сандерит для території України встановлено вперше. Доведено, що водно-хемогенні мінерали формуються за рахунок солей сопкових вод в процесі їх інтенсивного випаровування в літній період і мають сезонний характер. Послідовність кристалізації мінералів контролюється ступенем мінералізації сопкових вод, температурою і вологістю повітря, розчинністю солей. Під час випадіння осадків полімінеральні агрегати переходять в розчин, який проникає в грунти та спричиняє їх засолонення й утворення в них нових мінералів - боронатрокальциту, люнебургіту, кальциту, гіпсу, ярозиту.

С 2002 по 2012 гг. в акватории к юго-востоку от Крыма, известной как впадина Сорокина, были проведены гидроакустические и визуальные исследования. Выявлено 11 газовыделяющих источников, ассоциированных с глубоководными грязевыми вулканами. Полученные данные свидетельствуют о значительной временной изменчивости газового потока от этих источников поступления метана в водный столб Черного моря. В северо-восточном секторе впадины Сорокина обнаружены периодические выбросы струйного метана с высотой факелов до 900 м, возможно, не связанные с явлением грязевого вулканизма. Подводные видеонаблюдения и сопоставление местонахождения факелов с микрорельефом дна показали, что участки выхода пузырьков газа не имеют таких характерных батиметрических особенностей, как грязевые вулканы.

Определена информативность, значимость и последовательность использования геологоструктурных, структурно-геоморфологических, фациальных, геофизических, аэрокосмических и других методов исследований, а также их эффективность при палеовулканологических реконструкциях вендской базальтовой формации Волыни. Предложены рекомендации по рациональному изучению меденосных тектоно-магматических структур региона.

Наведено попередні результати виміру геотермічних параметрів (температури, градієнта температури, теплових потоків, теплопровідності осадів) на двох ділянках інтенсивного газовиділення та грязьового вулканізму в Чорному морі. Показано, що зони грязьового вулканізму й інтенсивного газовиділення характеризуються різними геотермічними умовами. Припущено істотну роль процесів динаміки флюїдів.

Наведено опис нового грязьового вулкана, виявленого на прикерченському материковому схилі Чорного моря. Вказано на можливий вплив підводного грязьового вулканізму на сірководневе зараження морських вод.

Досліджено бульбашкові газовиділення та визначено кількісні параметри субмаринного газового розвантаження в усьому діапазоні глибин Чорного моря на основі акустичних даних, одержаних в експедиціях останніх років на науково-дослідних суднах України та Німеччини. Вивчено локалізацію метанових сипів, особливості їх просторово-батиметричного розподілу та приуроченість до розвіданих вуглеводневих родовищ. Оцінено потоки метану від окремих струменів та одержано усереднені потоки по районах Чорного моря. Визначено рівень надходження вільного метану в атмосферу та водну товщу Чорного моря. Уточнено баланс метану в Чорному морі та оцінено внесок регіону в парниковий ефект. Дані щодо локалізації осередків газового розвантаження та потоку метану надають уявлення про явище струменевих газовиділень як про екологічний і ресурсний фактор, а також як компонент системи пошуку вуглеводневих родовищ.

Уперше досліджено гранулометричний склад твердих викидів грязьових вулканів Керченського півострова та визначено, що основна маса сопкового матеріалу належить алеврито-глинистій фракції (96 - 98 %). Піщана та грубоуламкова фракція становлять не більше 2 - 4 %. У складі крупно-піщаного та грубоуламкового матеріалу твердих викидів Керченського півострова встановлено: пісковики, алевроліти, аргіліти, вапняки, залізні руди, мергелі, глинисто-сидеритові конкреції, залишки фауни, аутигенні та алотигенні мінерали, що відповідають крейдяному, палеогеновому, неогеновому та четвертинному віку. Доведено, що літологічний склад крупно-піщанистого та грубоуламкового матеріалу твердих викидів залежить від глибини кореневої системи грязьових вулканів, їх структурного положення та процесів, що відбуваються в еруптивному каналі. З'ясовано, що основна частина пелітової фракції твердих викидів має каолініт-гідрослюдистий склад, а постійними домішками сопкових глин є теригенний кварц та польові шпати. Визначено, що основним джерелом формування глинистої матриці сопкового матеріалу є відклади майкопської серії, що зазнали в еруптивному каналі грязьових вулканів суттєвих процесів карбонатизації, каолінітизації та ілітизації.

Рассмотрены новые данные по минералогии грязевых вулканов Азово-Черноморского региона. Освещена мысль о развитии многих вновь найденных минералов (самородные минералы, сульфиды, некоторые оксиды, карбиды и другие) под воздействием глубинных флюидов, породивших грязевые вулканы.

По данным 13 инфразвуковых станций (всего 15 трасс распространения), удаленных примерно на 0,9 - 39 Мм от эпицентра взрыва мегатонного класса вулкана St. Helens, имевшего место 18 мая 1980 г., построены регрессионные зависимости амплитуды давления во взрывной волне от расстояния между эпицентром взрыва и инфразвуковой станцией. Регрессии построены для случаев сферической расходимости фронта волны, цилиндрической расходимости фронта волны и цилиндрической расходимости фронта волны с учетом ее затухания и "высвечивания" из волновода. Показано, что последний случай является предпочтительным.

Уперше проведено магнітне знімання, дані якого було перетворено за допомогою методів повної горизонтальної похідної, виявлення аналітичного сигналу горизонтального градієнта, визначення кута гіперболічного нахилу для ідентифікації похованих вулканічних структур навколо м. Іспарта (Південно-Західна Туреччина). Активність вулкана Гьольджюк відбувалась у кутку трикутника Іспарта на перетині покривів Лучіан і Анталья. Вулканізм почався 4,0 - 4,7 млн років тому переважно виливом лав і закінчився виверженням магми та води у четвертинний період. Район досліджень перекритий автохтонними і алохтонними утвореннями, що інтрудовані пліоценовими і четвертинними породами вулкана Гьольджюк, та вкриті пірокластичним попелом і відкладами лавових потоків. Межі похованої вулканічної структури визначено за методами виявлення граней джерела. Геометрія трахітового купола на північний захід від оз. Гьольджюк і його продовження вниз вивчено 2D моделюванням, причому конфігурацію проконтрольовано за результатами визначення глибини спектральним аналізом ізольованої аномалії. Згідно з графіком азимутально усереднених логарифмічних спектрів, продовження вниз глибини залягання джерела трахітового купола сягає 850 м. За результатами розв'язку оберненої задачі горизонтальний розмір моделі цього купола дорівнює 1250 м під земною поверхнею, тоді як над поверхнею - близько 400 м.

Розглянуто інфразвук як ключовий параметр під час реєстрації природних і техногенних катастроф. Проведено моделювання інфразвукових характеристик у разі виверження вулканів. Підкреслено на необхідності посилення ролі систем моніторингу у дослідженнях вулканічних інфразвукових характеристик у разі виверження вулканів. Необхідно посилити призначення системи моніторингу у дослідженнях вулканічних вивержень шляхом реєстрації інфразвука.

Сейсмічні процеси відбуваються та поширюються в часі та просторі під впливом внутрішнього детермінізму глобальної тектоніки. Невизначеності, пов'язані з переплетенням внутрішніх фізичних полів Землі і гравітаційної сили небесних тіл, та їх вплив на глобальну тектоніку вносять елемент випадковості у моделі сейсмічності. Сейсмічні процеси складні й різноманітні, оскільки їх формування зумовлене складними, різноманітними геолого-геофізичними процесами, що відбуваються в надрах Землі, і характеризуються великою кількістю різних параметрів, а результати спостережень над ними мають вигляд багатовимірних випадкових величин. При дослідженні таких багатопараметричних процесів постає питання стосовно виключення частин параметрів або заміни їх меншим числом будь-яких функцій від них із збереженням при цьому всієї інформації. Для вирішення цього завдання застосовано факторний аналіз, який грунтується на визначенні мінімального числа факторів, що складають найбільшу частку дисперсії даних. У дослідженні складної природи сейсмічності факторний аналіз допомагає глибше зрозуміти сутність сейсмічних процесів, тому що взаємозалежність сейсмічних параметрів має бути зумовленою зв'язками між параметрами, виявлення яких є завданням факторного аналізу. Сучасні моделі сейсмічності й теорії, що пояснюють виникнення землетрусів, базуються на непрямих даних, переважно на сейсмічних спостереженнях. Основною метою геофізичних досліджень є розв'язання оберненої задачі, тобто визначення будови середовища за спостереженнями над характеристиками фізичних полів. Особливості сейсмічної дії кожного землетрусу визначають за такими його характеристиками, як тектоніка, глибина розміщення вогнища, механізм, геометрія вогнища, напрямок і перебіг процесу розриву гірських порід та інші параметри. Картина макросейсмічного поля є відображенням впливу всіх цих факторів і локальних геологічних особливостей на прояв сейсмічного ефекту в точках земної поверхні.

Мета дослідження - виявлення та характеристика складної магмо-газофлюїдної системи для окремих структур північної вулканічної гілки західної Антарктики в протоці Брансфілд. Вона складається з декількох глибинних магматичних камер різного рівня з магмами, піднятими безпосередньо з мантії або із зони накопичення на границі земної кори та мантії (на глибині 25 - 30 км). Методи дослідження засновано на відомій ідеї, що Земля може бути розглянута як сферичний конденсатор, утворений різними шарами від свого ядра до поверхні з різними параметрами і товщиною, діелектричною проникністю, щільністю, різницею контактних потенціалів. Матеріали глибинного частотно-резонансного зондування показують, що корені багатьох вулканів розташовані в шарі розплавлених порід на глибині 195 - 225 км і більше. Виявлено структурні закономірності вулканічних споруд та одержано перші дані про канали глибинної міграції флюїдів у протоці Брансфілд. За даними досліджень частотного резонансу, вертикальні канали вулканів заповнені базальтами, ультраосновними породами та різними групами осадових порід. Глибинні корені вулканічних структур можуть бути пов'язані з імпульсним функціонуванням газофлюїдного каналу з низькою в'язкістю. Завдяки цьому каналу насичені газом розплави утворюють в корі зони проміжної кристалізації. Результати модифікованих методів, що використовуються для обробки та декодування супутникових зображень та фотографій, надають змогу доповнити розуміння основних процесів формування структур західної Антарктики. Дослідження показали, що багатофазна імпульсна вулканічна активність, переважно через вертикальні канали міграції глибинних флюїдів із зони плавлення, розташованої в інтервалі глибин 195 - 225 км, відіграла значну роль у формуванні тектонічного різноманіття та еволюції структур континентальної окраїни Антарктичного регіону. Присутність вулканічних структур з корінням на різних глибинах свідчить про їх регулярний зв'язок із процесами тектонічної активації в цих регіонах, що відбувались за останні 500 млн років. Використання еталонних частот для різних типів відомих порід надає змогу вивчити глибинну структуру нашої планети та вирішити проблеми пошуку корисних копалин. Результати вивчення магматичних систем протоки Брансфілд вказують на необхідність подальших досліджень механізмів утворення та еволюції структур і глибинних геосфер у різних регіонах Землі.