Запропоновані нові шляхи вирішення проблем побудови планових міських геодезичних мереж. Вони грунтуються на розроблених нових теоретичних положеннях, методиці розрахунку точності світловіддалемірної полігонометрії, методах мінімізації і врахування помилок світловіддалемірних вимірів, оптимальній конструкції взірцевого геодезичного базису з виміром його ліній GPS-методом та ефективній і оптимальній методиці еталонування світловіддалемірів, методиці врахування горизонтальної рефракції в міських мережах; методиці врахування динаміки геодезичних пунктів на високих спорудах.

Розкрито теоретичні засади визначення співвідношення елементів типової фігури методом парних ланок засічок (МПЛЗ). Висвітлено теорії передачі дирекційних кутів і сторін у рядах МПЛЗ. Розглянуто особливості розробки координатних умовних рівнянь сторони, а також умовного рівняння кутів у рядах МПЛЗ.

Раскрыты теоретические основы определения соотношения элементов типовой фигуры методом парных звеньев засечек (МПЗЗ). Освещены теории передачи дирекционных углов и сторон в рядах МПЗЗ. Рассмотрены особенности разработки координатных условных уравнений стороны, а также условного уравнения углов в рядах МПЗЗ.

Наведено принципові схеми методу створення опорних геодезичних мереж парними ланками засічок (ПЛЗ). Розглянуто теоретичні засади, визначення, співвідношення елементів типової фігури методу ПЛЗ, а також умовні рівняння, які виникають у невільній мережі. Запропоновано метод польового контролю, а також методику оцінки точності елементів ряду ПЛЗ.

Приведены принципиальные схемы метода создания опорных геодезических сетей парными звеньями засечек (ПЗЗ). Рассмотрены теоретические основы, определения, соотношения элементов типовой фигуры метода ПЗЗ, а также условные уравнения, возникающие в несвободной сети. Предложены метод полевого контроля, а также методика оценки точности элементов ряда ПЗЗ.

На підставі генерації середніх квадратичних похибок вимірювання кутів у тріангуляції 3-го класу виконано зрівноваження мережі суцільних і несуцільних спостережень тріангуляції. Наведено порівняльний аналіз точності врівноважених елементів даних спостережень. Розглянуто ряд, який опирається на сторони з відомими координатами пунктів старшого класу, які можуть бути визначенні з використанням системи GPS.

На основе генерации средних квадратических погрешностей измерения углов в триангуляции 3-го класса охарактеризован процесс уравновешивания сети сплошных и несплошных наблюдений триангуляции. Приведен сравнительный анализ точности уравновешенных элементов данных наблюдений. Рассмотрен ряд, опирающийся на стороны с известными координатами пунктов старшего класса, которые могут быть определены по системе GPS.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д115 я7

Рубрики:

Астрономо-геодезичні і геодезичні сітки

Шифр НБУВ: В348309 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен один из вариантов перехода от глобальных до нормальных высот. Для определения параметров редукций глобальных высот необходимо иметь в районе минимум один репер, высоты которого определены GPS-методом и методом геометрического нивелирования.

  Скачати повний текст

Предложены более гибкие схемы пространственной привязки, использующие возможности совместной обработки данных, которые накапливаются в земельных информационных системах. На основе геометрических связей между полигонами координаты точек соседних контуров границ приводятся в государственную систему координат при значительно более разреженной геодезической сети. Показан характер накопления погрешностей и возможности предлагаемой технологии.

Предложена методика обработки высотных кинематических сетей с учетом изменения превышений в предыдущих циклах наблюдений. Приведены формулы оценки точности высот пунктов с учетом погрешностей измерений и отличия кинематической модели от истинной.

Наведено проект геодезичної основи, створений лінійно-кутовим методом несуцільних спостережень у вигляді центральної системи з 9-ти пунктів з точністю визначення координатних пунктів 1,75 мм. Викладено основні положення програми для програмованих мікрокалькуляторів МК61, МК62 з метою визначення площі з контролем і оцінкою точності за координатами вершин полігону.

Приведен проект геодезической основы, созданный линейно-угловым методом несплошных наблюдений в виде центральной системы из 9-ти пунктов с точностью определения координатных пунктов 1,75 мм. Изложены основные положения программы для программированных микрокалькуляторов МК61, МК62 для определения площади с контролем и оценкой точности по координатам вершин полигона.

Розглянуто процес точності передачі дирекційного кута в рядах несуцільних спостережень тріангуляції. Наведено формулу похибки зв'язуючої сторони, проаналізовано поздовжній і поперечний зсув ряду. Запропоновано методику попередньої оцінки точності елементів в ряду парних ланок засічок.

Рассмотрен процесс точности передачи дирекционного угла в рядах несплошных наблюдений триангуляции. Приведена формула погрешности связывающей стороны, проанализирован поперечный и продольный сдвиг ряда. Предложена методика предварительный оценки точности элементов в ряду парных звеньев засечек.

Розглянуто спосіб створення геодезичної основи обласного центру методом несуцільних спостережень тріангуляції. Проаналізовано особливості створення мережі несуцільних спостережень обласного центру для забезпечення облікової одиниці площі в 1 кв. м з точністю визначення координатних пунктів 5 мм.

Рассмотрен способ создания геодезической основы областного центра методом несплошных наблюдений триангуляции. Проанализированы особенности создания сети несплошных наблюдений областного центра для обеспечения учтенной единицы площади в 1 кв. м с точностью определения координатных пунктов 5 мм.

Розглянуто особливості побудови моделі геодезичної основи, створюваної методом парних ланок засічок, а також побудови та зрівноваження мережі за виміряними кутами на пунктах. Показано, що точність сучасних опорних мереж не може забезпечити точність визначення площ землекористувачів, рівну 1 кв. м.

Рассмотрены особенности построения модели геодезической основы, созданной методом парных звеньев засечек, а также построения и уравновешивания сети по измеренным углам на пунктах. Показано, что точность современных опорных сетей не может обеспечить точность определения площадей землепользователей, равную 1 кв. м.

Розглянуто досвід співпраці країн Європи у побудові геодезичних мереж і створення нової системи відліку з застосуванням GPS-технологій. Запропоновано заходи щодо модернізації Державної геодезичної мережі України.

Запропоновано модель тріангуляції N 2 з Практикуму з вищої геодезії (автор Б.Н.Рабінович, 1951 р. видання). Визначено координати вихідних пунктів старшого класу, які вважаються безпомилковими для подальшого згущення з метою проведення досліджень. Визначено полігональні умови рівняння за допомогою умовних рівнянь першого порядку. Встановлено, що середня квадратична похибка одиниці ваги за результатами зрівноваження в ряді несуцільних спостережень менша, ніж в ряді традиційної побудови.

Предложена модель триангуляции N 2 из Практикума по высшей геодезии (автор Б.Н.Рабинович, 1951 г. издания). Определены координаты выходных пунктов старшего класса, которые считаются безошибочными для дальнейшего уплотнения с целью проведения исследований. Определены полигональные условия уравнения с помощью условных уравнений первого порядка. Установлено, что средняя квадратическая погрешность единицы веса по результатам уравновешивания в ряде несплошных наблюдений меньше, чем в ряде традиционного построения.

Розкрито теоретичні засади співвідношення у чотирикутнику без діагоналей. Розглянуто особливості представлення умовних рівнянь дирекційних кутів і координат, а також проведення польового контролю в процесі згущення мереж методом несуцільних спостережень чотирикутників без діагоналей. Запропоновано методику корелатного способу зрівноваження.

Раскрыты теоретические основы соотношения в четырехугольнике без диагоналей. Рассмотрены особенности представления условных уравнений дирекционных углов и координат, а также проведения полевого контроля при уплотнении сетей методом несплошных наблюдений четырехугольников без диагоналей. Предложена методика коррелатного способа уравновешивания.

Показано, що для забезпечення облікової одиниці площі користувачів на території обласних центрів в 1 кв. м необхідно на порядок підвищити точність координат пунктів геодезичної мережі. Запропоновано центральну систему трилатерації на території обласного центру. На підставі проведених досліджень встановлено, що координати пунктів повинні бути визначені з точністю 2,26 мм.

Показано, что для обеспечения учтенной единицы площади пользователей на территории областных центров в 1 кв. м необходимо на порядок повысить точность координат пунктов геодезической сети. Предложена центральная система трилатерации на территории областного центра. На основании проведенных исследований установлено, что координаты пунктов должны быть определены с точностью 2,26 мм.

Описано системы гидростатического нивелирования. Для снижения случайной составляющей погрешности измерений в системе предусмотрено интегрирование результата и компенсация температурной погрешности сельсина. Результаты производственных испытаний показали, что метрологические характеристики системы обеспечивают величину инструментальной погрешности менее 0,1 мм.

Рассмотрено применение аффинного трансформирования координат методом конечных элементов. Приведена разработанная методика применения трансформирования координат в пространстве и на плоскости. Отмечено, что по сравнению с другими известными методами преобразования координат (Гельмерта, множественной регрессии) приведенный метод обеспечивает более высокую точность определения параметров преобразования, локализует деформацию геодезических сетей, заданных менее точными пунктами, при переходе в систему координат, заданную более точными пунктами. Проанализирована эффективность применения этого метода при внедрении новых национальных геодезических систем отсчета, основанных на применении высокоточных GPS-измерений.

Рассмотрены зеркальные компенсаторы наклонов самоустанавливающихся нивелиров, действующие в сходящихся пучках за объективом прибора. Исследованы геометрические свойства однопараметрического семейства главных лучей, отраженных плоским зеркалом компенсатора, качающимся как простой неумножительный маятник. Параметром служит, с точностью до аддитивной постоянной, угол наклона нивелира. В общем случае огибающей прямых семейства, на которой лежат фокусы бесконечно тонких пучков прямых, является окружность. С точки зрения возможности расширения диапазона компенсируемых углов наклона выгодно, чтобы эта окружность вырождалась в точку, т.е. рассматриваемое семейство превращалось в гомоцентрический пучок прямых. Показано, что такое превращение возможно лишь в двух случаях: (1) когда ось качаний зеркала принадлежит его плоскости и (2) когда зеркало отражает падающий на него главный луч назад вдоль этого же луча. Получено явное выражение угловой ошибки компенсации через характеристики маятникового компенсатора и величину угла, подлежащего компенсации наклона нивелира. Приведены рекомендации и формулы, полезные при расчете оптических систем нивелиров с зеркальными компенсаторами.