Індекс рубрикатора НБУВ: Д104.1

Рубрики:

Геодезичні виміри

Шифр НБУВ: Ж14681 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано наукові праці, присвячені методам виявлення у результатах вимірювань систематичних похибок та їх впливу на результати зрівнювання. Встановлено, що головним засобом мінімізації сумарної систематичної похибки є максимізація суми значень ваги. Одержано закони розподілу загальної похибки вимірювання у випадках, коли домінуюча системна частина змінюється за певним математичним законом. Досліджено вплив систематичних похибок на результати зрівнювання та оцінки точності. На підставі методу максимальної правдоподібності доведено, що максимізація значень ваги можлива у разі зрівнювання результатів вимірювань методом варіаційно-зважених наближень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д104.1

Рубрики:

Геодезичні виміри

Шифр НБУВ: Ж14681 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виведено формули для визначення середніх квадратичних похибок параметрів горизонтальних деформацій через прирости координат пунктів та похибки векторів зміщень у вихідну та наступні епохи спостережень. Установлено кількісні значення очікуваних похибок параметрів горизонтальних деформацій залежно від конфігурації мереж за заданими величинами зсувів геодезичних пунктів. З'ясовано та рекомендовано мінімальну необхідну точність визначення векторів зміщень для виводу параметрів горизонтальних деформацій земної поверхні з повторних геодезичних спостережень на локальних геодинамічних полігонах. Розроблено методику визначення та оцінки точності параметрів горизонтальних деформацій земної поверхні за векторами зміщень та їх похибками у вихідному та наступному періодах спостережень, одержаними з урівноважених мереж. За запропонованою методикою визначено горизонтальні деформації та їх похибки на геодинамічному полігоні Рівненської АЕС. На підставі розрахованих значень компонент деформацій побудовано графіки їх розподілу за територією полігону та проведено їх аналіз.

Запропоновано новий підхід до розробки уніфікованих високоточних математичних методів та моделей, який дає змогу на базі єдиного методологічного підходу об'єднати розв'язання задач вирівнювання геодезичних мереж, інтерполяції та апроксимації значень функцій геодезичних вимірювань. Цей підхід грунтується на регулярному застосуванні методу скінчених елементів у варіаційній постановці. Запропоновано одновимірні геодезичні скінченні елементи виміряних величин для забезпечення вирівнювання геодезичних мереж на площині та у просторі, у геодезичних координатах на еліпсоїді. Наведено двовимірні трикутні та тривимірні тетраедральні скінченні елементи, а також їх використання для розв'язання задач трансформування координат з однієї системи координат в іншу, зокрема CK-42 у WGS-84, та для побудови цифрових моделей рельєфу. З застосуванням крокового способу диференціювання за параметром методу скінченних елементів розроблено нелінійне вирівнювання геодезичних мереж. На базі методу скінченних елементів розроблено та доведено до програмного продукту комплекси: Топо-ГРАД, Інвент-ГРАД та Гео-ГРАД, призначені для обробки геодезичних мереж, топографічних знімань та інвентаризації земель.

  Скачати повний текст

Описана полная группа измерений одной величины. Сделана попытка подвести аксиому под теорию ошибок измерений. Обоснована лема и две теоремы теории ошибок измерений. Дано определение точности измерений и приведены формулы и примеры оценки этой точности.

Описано існуючі способи та засоби визначення та вимірювання вертикальної рефракції. Сформульовано сучасний підхід до явища вертикальної рефракції, зокрема, її аномальної складової, який грунтується на законах статики атмосфери та плавучості елементарних частинок повітря, а також на теорії термічної турбулентності атмосфери Моніна - Обухова. Викладено основи теорії аномальної вертикальної рефракції, що базується на закономірностях флуктуацій аномальних вертикальних градієнтів температури. Розглянуто основи теоретичних розрахунків способів та засобів визначення та врахування дії вертикальної рефракції на основі застосування пристроїв керування лазерним променем. Запропоновано засоби визначення та врахування дії аномальної вертикальної рефракції, у яких використовуються фотоелектричні давачі, магнітоелектричні та п'єзоелектричні дефлектори, що дають можливість визначати рефракцію за коливаннями лазерного променя, а також керувати променем з метою врахування рефракції.

Описаны существующие способы и средства определения и измерения вертикальной рефракции. Сформулирован современный подход к явлению вертикальной рефракции, в частности, её аномальной составной, который базируется на законах статики атмосферы и плавучести элементарных частиц воздуха, а также на теории термической турбулентности атмосферы Монина - Обухова. Изложены основы теории аномальной вертикальной рефракции, которая базируется на закономерностях флуктуаций аномальных вертикальных градиентов температуры. Рассмотрены основы теоретических расчётов способов и средств определения и учёта действия аномальной вертикальной рефракции, в которых используются фотоэлектрические датчики, магнитоэлектрические и пьезоэлектрические дефлекторы, которые дают возможность определять рефракцию за колебаниями лазерного луча, а также управлять лучом с целью учёта рефракции.

Предложена методика с выводом формул для обоснования точности геодезического контроля положения высотных объектов. Учтены установленный нормативными авиационными документами запас высоты воздушного судна (ВС) над высотным объектом, ошибки пилотирования воздушного судна, а также принятая в авиации вероятность столкновения ВС с высотным объектом. Точность контроля высотных объектов определена для случаев ничтожного влияния погрешностей геодезических измерений на установленный нормативными авиационными документами запас высоты ВС над объектами по сравнению с влиянием погрешностей пилотирования.

Описан комплекс работ по созданию нового образцового геодезического базиса, который полностью подготовлен для метрологической аттестации топографических дальномеров с выдачей соответствующих документов.

  Скачати повний текст

Зазначено, що запропонований спосіб підвищує точність геодезичних вимірювань за рахунок урахування рефракції в турбулентній атмосфері, продовжує час роботи на період нестійкої температурної стратифікації, що дуже підвищує продуктивність праці.

Запропоновано методику врахування диференціальної нівелірної рефракції під час прокладання ходів із великими перевищеннями. Показано, що не для всіх висот візирного променя коливання зображень адекватно відображають аномальну частину вертикальної рефракції.

Викладено основні положення теорії похибок вимірювань, розглянуто питання математичної обробки результатів вимірювань, обчислення середніх квадратичних похибок функцій виміряних величин, похибок аргументів за заданою похибкою функції, зворотних ваг функцій. Наведено оцінку точності результатів подвійних рівно- та нерівноточних вимірювань.

Изложены основные положения теории погрешностей измерений, рассмотрены вопросы математической обработки результатов измирений, вычисления средних квадратических погрешностей функций измеряемых величин, погрешностей аргументов по заданной погрешности функции, обратных значений функций. Приведена оценка точности результатов двойных равно- и неравноточных измерений.

Розроблено теоретичні положення та здійснено порівняльну якісну та кількісну характеристику впливу релятивістських ефектів на точність GPS-спостережень. Запропоновано враховувати релятивістські ефекти, поетапно розглядаючи обертовий рух Сонця навколо центру Галактики - гравітаційне поле Сонця - обертовий рух Землі навколо Сонця - обертовий рух навколо Землі. Виведено формули для розрахунку поправок за релятивістські ефекти. Створено математичну модель метричного тензора, компоненти якого визначають викривлення простору-часу в неінерціальній системі відліку та проведено всебічний аналіз компонент метричного тензора та поправок за релятивістські ефекти. Надано рекомендації для оптимального врахування впливу релятивістських ефектів з метою підвищення точності GPS-спостережень. Результати досліджень дозволяють вводити поправки за релятивістські ефекти GPS-вимірювань та методів опрацювань спостережень радіоінтерферометрії з наддовгою базою, а також для глобальних мереж, одержаних з надземних і космічних спостережень.

Запропоновано нову систему допусків, в основі якої є змішана модель випадкових і грубих похибок, яка дозволяє проектувати виміри з високою надійністю.

Зазначено, що градусні вимірювання минувщини мають визначне значення не лише тому, що вирішували питання форми та розмірів Землі, але й тому, що призвели до розвитку геодезичної науки та практики у світі. Невід'ємною частиною цих вимірювань було вимірювання геодезичних басисів. Розглянуто вимірювання геодезичних басисів у Західній Україні за часів Австро-Угорщини та Чехо-Словаччини.

Обгрунтовано аксіому, теорему та визначення теорії точності вимірів.

Исследованы точность превращения плоских координат пунктов из геоцентрической системы отсчета в локальную по определяемым параметрам трансформации и зависимость указанных параметров от долготы осевого меридиана, к которому относятся координаты пунктов, используемые для их определения, а также определение размеров поверхности Земли, для которых их использование возможно.

Розглянуто ймовірнісні моделі випадкових, грубих помилок та їх композицій. Виведено формули розподілів і числових характеристик для відповідних моделей.