Охарактеризовано властивості та будову найбільш обширного класу органічних сполук - координаційних сполук (КС). Розглянуто складові частини, номенклатуру, методи добування, класифікацію, ізомерію, будову та застосування КС.

Охарактеризованы свойства и строение самого обширного класса органических соединений - координационных соединений (КС). Рассмотрены слагаемые, номенклатура, методы получения, классификация, изомерия, строение и применения КС.

  Скачати повний текст

Висвітлено життєвий шлях, наукову, науково-організаційну та громадську діяльність В. В. Скопенка - видатного українського вченого в галузі хімії координаційних сполук, Героя України, академіка НАН України та АПН України, заслуженого діяча науки і техніки України, заслуженого професора Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Наведено біблографічні описи його друкованих праць, авторських свідоцтв і патентів.

Освещены жизненный путь, научная, научно-организационная и общественная деятельность В. В. Скопенко - видающегося украинского ученого в области химии координационных соединений, Героя Украины, академика НАН Украины и АПН Украины, заслуженного деятеля науки и техники Украины, заслуженного профессора Киевского национального университета им. Т. Шевченко. Приведены библиографические описания его печатных работ, авторских свидетельств и патентов.

Наведено основні відомості про координаційні сполуки (КС), процеси комплексоутворення в розчині, зокрема комп'ютерні методи обробки експериментальних результатів. Увагу приділено питанням синтезу, виділення та ідентифікації координаційних сполук. Описано природу хімічного зв'язку в комплексах, охарактеризовано фізичні методи дослідження КС.

Розроблено методи синтезу, виділено в індивідуальному стані й ідентифіковано два нових ліганди та 38 нових координаційних сполук нікелю(ІІ), кобальту(ІІ), цинку(ІІ) та міді(ІІ). Зроблено висновки про способи координації лігандів і будову координаційної сфери. Досліджено будову двох лігандів і п'яти координаційних сполук. З'ясовано, що синтезовані комплекси в кристалічному стані мають молекулярну будову. Висвітлено поведінку цинкових комплексів. Встановлено, що координація йоном металу призводить до значного уповільнення динамічних процесів у ліганді та, зокрема, швидкості зміни конформації пірольного циклу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вісім комплексів і розроблено методики синтезу 17-ти нових координаційних сполук. Синтезовано дві біядерні координаційні сполуки міді та тетраядерний комплекс паладію. Визначено, що комплекси цинку та срібла лабільні та під час розчинення дисоціюють частково або повністю, водночас як координаційні сполуки паладію в розчині є стійкими.

  Скачати повний текст

Проанализованы данные о составе и динамических свойствах химических форм (комплексов) ионов металлов в газовой фазе и растворах, полученные в основном за последние десятилетия. Рассмотрены примеры исследования сольватации комплексов, кинетики обмена лигандов в растворах соединений. Обосновано использование результатов исследования сольвации ионов металлом и их комплексов для понимания природы биологических ионных каналов и методов дизайна комплексов для применения их в магниторезонансном методе визуализации строения биологических такней.

Розглянуто загальні основи хімії комплексних сполук, їх властивості, будову, основні принципи синтезу. Проведено огляд комплексних сполук різних класів, детально розглянуто шляхи їх практичного застосування. Зазначено, що комплексні сполуки знаходять широке застосування в різних галузях хімії та технології, зокрема, перспективним є їх використання для створення молекулярних пристроїв і систем збереження й обробки інформації.

Проанализированы данные о методах получения оксотетра-галогенидов и диоксодигалогенидов молибдена и вольфрама, их строении в различных агрегатных состояниях и поведений в неводных средах. Обобщены методы синтеза комплексов двух типов - аддуктов (молекулярных комплексов) и внутрикомплексных соединений - с органическими лигандами. Основное внимание уделено синтезу и строению комплексов молекулярного типа как менее изученным. Рассмотрены перспективы применения комплексов молибдена и вольфрама в качестве моделей для изучения биохимических процессов, протекающих в живой природе, в качестве полифункциональных присадок к маслам и топливам, катализаторов в реакциях окисления олефинов.

Исследована энергетика комплексообразования лигандов и нуклеиновых кислот в водном растворе. Раскрыта биологическая значимость комплексообразования НК-связывающихся лигандов в водном растворе. Описано вычисление отдельных энергетических термов полной энергии Гиббса. Изложены низкочастотные колебания молекул в комплексе. Проведен полный энергетический анализ комплексов интеркаляторов с ДНК. Описаны конформационные изменения РНК при комплексообразовании. Проанализирована проблема декомпозиции энтальпии и теплоемкости на составляющие.

Раскрыты аспекты направленного синтеза и рационального дизайна металлсодержащих кластеров: конструирование гомо- и гетерополиоксометаллатов, формирование координационных соединений в процессах интеркалирования, клатратообразования, сорбции, жидко- и твердофазной экстракции, в жидкокристаллических фазах, а также в неорганических и углеродных матрицах, подверженных термо-, механо- и лазерохимической активации. Обозначен эволюционный маршрут твердого вещества, выделены отдельные его стадии (зарождение, формирование, упорядочение, отклик на внешние воздействия).

Вивчено взаємний вплив лігандів, що містять амідні або тіоамідні групи разом з іншими потенційно донорними групами, і аніонів різної природи на склад, будову та властивості комплексів 3d-металів. Вперше досліджено більш ніж, 120 координаційних сполук. Наведено результати вивчення їх хімічного складу, будови та термічної стійкості методами елементного та рентгенофазного аналізу, спектроскопії ІЧ та дифузного відбиття, термогравіметрії, магнетохімії, кондуктометрії. Проаналізовано та встановлено структуру 12-ти сполук. Вивчено каталітичну активність комплексів у модельній реакції розкладу пероксиду водню. Визначено вплив природи центрального іона, нейтральних лігандів та аніонів солей на склад, будову та властивості синтезованих сполук. Показано, що зміна аніона солі впливає на дентатність ліганда та його здатність до депротонування, міцність зв'язку метал - ліганд, координаційний поліедр, можливість утворення сольватів, термічну стабільність та каталітичні властивості.

Розглянуто питання синтезу нових лантанідвмісних гетероядерних комплексів на основі двох класів макроциклічних сполук - функціоналізованих калікс[4]аренів і порфіринів, розкрито вплив природи органічного ліганду та другого металу на спектрально-люмінесцентні властивості систем. Охарактеризовано особливості синтезу f - s- та f - d-гетероядерних комплексів з калікс[4]аренами та порфіринами, що відрізняються природою та положенням замісників. Визначено, що в залежності від природи ліганду доцільно використовувати f- (у випадку калікс[4]аренів) або d-блоки (порфірини), що дозволяє одержувати сполуки з необхідними люмінесцентними властивостями. Наведено результати рентгеноструктурного аналізу монокристалу дибензімідазолвмісного капікс[4]арену, який показав, що формування внутрішньомолекулярних водневих зв'язків стабілізує молекулу в конформації "конус" та формує координаційний вузол, здатний до ефективного зв'язування іонів металів. Встановлено залежність інтенсивності 4f-люмінесценції гетероядерних комплексів лантанідів з калікс[4]аренами від числа хромофорних фрагментів, довжини алкільного лінкеру й природи d-металу. Зазначено, що в залежності від розташування енергетичних рівнів, іони d-металів можуть виступати в ролі сенсибілізаторів та гасіїв 4f-люмінесценції. Виявлено, що на склад та 4f-люмінесценцію s - f-гетероядерних комплексів на основі краун-калікс[4]аренів впливають природа s-катіона, краун-ефірів та лінкерів. Показано, що комплекси лантанідів з функціонапізованими порфіринами здатні проявляти ефективну люмінесценцію одночасно у видимій та ближній ІЧ-областях спектра. Іони Сu (II), Со (II) та Ni (II) гасять молекулярну та 4f-люмінесценцію, у той час як іони Zn(II) і Pd(II) збільшують її інтенсивність в залежності від природи іона лантаніду, d-металу та присутності кисню.

Методом змінно-струмного електрохімічного синтезу одержано 20 нових сполук купруму(І) у вигляді монокристалів, серед яких - 16 π-комплексів з N-алільними похідними амінонітрилів, 3 σ-комплекси купруму(І) з амінонітрилами та одна сполука, побудована з електростатично-зв'язаних органічних катіонів і полімерних купрогалогенідних аніонів. Проведено повний рентгеноструктурний аналіз одержаних сполук методом монокристалу. Виявлено кристалохімічні особливості будови та специфіку утворення синтезованих сполук, а також вплив напрямлених взаємодій (Си(І)-(С=С) та водневих зв'язків) на кристалічну будову комплексів. Вперше виявлено інертну поведінку атома нітрогену нітрильної групи щодо Си(І) у більшості галогенідних π-комплексів купруму(І).

Розроблено методики синтезу й одержано 94 нових гомо- та гетероядерних комплекси лантанідів з калікс[4]аренами, функціоналізованими координаційно-активними замісниками, з використанням різних синтетичних підходів. Виявлено 4f-люмінесценцію Eu(III), Tb(III), Nd(III), Er(III) і Yb(III) у комплексах з карбоксиметоксикалікс[4]аренами, Tb(III) і Yb(III) - в комплексах з бензімідазолпохідними лігандами, Yb(III) - в комплексах з калікс[4]арен-дипорфірином. Показано, що в гомологічному ряду послідовно заміщених n-mpem?-бутилкалікс[4]аренів більш ефективна 4f-люмінесценція спостерігається в комплексах з моно- та трикарбоксиметоксикалікс[4]аренами, а у випадку бензімідазолвмісних лігандів - з моно- та дипохідними. Встановлено, що 1,3-дибензімідазолзаміщені калікс[4]арени утворюють f-d-гетероядерні комплекси за рахунок наявності двох координаційних центрів, сформованих донорними атомами оксигену нижнього ободу каліксарена й атомами нітрогену імідазольних циклів. Показано, що залежно від умов синтезу лантаніди з калікс[4]арен-дипорфірином утворюють комплекси двох типів. Вивчено спектрально-люмінесцентні властивості калікс[4]арен-дипорфірина та лантанідвмісних комплексів на його основі. Одержано нові типи f-d-гетероядерних комплексів з калікс[4]арен-дипорфірином, в яких лантанід координує атоми оксигену нижнього ободу каліксаренового макроциклу, а d-метал-атоми нітрогену порфіринових замісників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г522.1 + Г374.9

Рубрики:

Кристалічні структури неорганічних сполук

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г128.116,0 + Г3,0

Рубрики:

Комплексні сполуки заліза

Координаційна хімія

Шифр НБУВ: РА394198 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано експериментальні дані щодо властивостей нового класу парамагнітних сполук, які здатні сорбувати субстрати різної природи. Вперше синтезовано та досліджено більше 100 координаційних сполук і понад 50 нових композитів і нанорозмірних оксидів. Запропоновано кількісний критерій для оцінки конформаційної лабільності кристалічних граток пористих 2D координаційних полімерів. Встановлено закономірності впливу лабільності таких кристалічних граток на їх сорбційні характеристики, а саме: збільшення сорбційної ємності по відношенню до спиртів та зменшення по відношенню до азоту та водню за збільшення лабільності. В результаті дослідження рядів ПКП з лабільними кристалічними гратками виявлено невідоме раніше явище, яке полягає в різкому зростанні сорбційної ємності таких систем під час досягнення певного значення тиску субстрату, що є проявом кооперативного ефекту. Знайдено, що параметри кристалічних граток 2D ПКП симбатно змінюються за зниження температури та за умов десольватації, що дозволяє передбачати будову десольватованих форм конформаційно-лабільних ПКП, яку неможливо встановити з даних дифракційних експериментів через розупорядкування кристалічних граток таких сполук. На основі порівняння кристалічної будови різних сольватів супрамолекулярних систем, побудованих з пентаядерних координаційних сполук міді(ІІ), показано, які структурні перебудови кристалічних граток таких сорбентів відбуваються за зміни вмісту молекул-гостей. Експериментально показано, що водень краще адсорбується на поверхні ПКП, утвореній ароматичними циклами, ніж на поверхні ПКП, утвореній трет-бутильними групами, що є першим підтвердженням існуючих уявлень, які грунтуються на результатах теоретичних розрахунків, щодо більш високої по модулю енергії адсорбції цієї речовини поблизу ароматичних систем в сорбентах такого типу. Знайдено, що десольватація ПКП з лабільними кристалічними гратками на основі поліядерних комплексних сполук 3d металів впливає на їх молярну магнітну сприйнятливість навіть у тому випадку, коли вона не веде до змін складу координаційних сфер іонів металів. Поряд з тим показано, що десольватація/ресольватація ПКП кобальту(ІІ), яка супроводжується змінами складу його координаційної сфери, може приводити до більше ніж двократної зміни молярної магнітної сприйнятливості навіть за кімнатної температури. Розроблено методи створення мікропористих мультиспінових систем на основі координаційних сполук, що базуються на використанні поліядерних комплексних сполук як вихідних речовин, а також способи створення мікро/мезопористих композитів на основі феримагнітних наночастинок, які полягають в захопленні наночастинок пористою матрицею в процесі її формування. Встановлено, що магнітні композити, поверхню яких модифіковано оптично-активними речовинами або протеїном А, виявляють відмінність в сорбції оптично-активних амінокислот та здатні до селективного вилучення γ-імуноглобулінів з рідких середовищ, відповідно.