Досліджено зміни термодинамічного стану речовини фотосферних шарів активних областей на Сонці під час спалахів на основі спектральних спостережень. Одержано і детально проаналізовано зміни променевих швидкостей та напрямку руху речовини у фотосфері Сонця під час трьох слабких компактних і потужного двострічкового спалахів, а також, для порівняння, у спокійному й активному флокулах. Використано 10 - 34 фраунгоферових ліній, що формуються у різних шарах фотосфери, від 40 до 500 км. Виявлено особливості змін з висотою та часом фотосферного поля швидкостей спалахів. Побудовано напівемпіричні трикомпонентні (гранулу, міжгранульний проміжок і магнітну силову трубку) фотосферні моделі слабкого спалаху 24 травня 1979 р. та флокула, які показують, що фотосферна область спалаху - ряд шарів з температурою, густиною та швидкістю руху речовини.

Наведено результати комплексного дослідження властивостей дрібномасштабних магнітних елементів у фотосфері Сонця, одержаних завдяки використанню магнітогідродинамічних моделей сонячної магнітогрануляції, методів стокс-діагностики та спостережень, проведених з застосуванням фур'є-спектрометра та стоксполярометра Національної сонячної обсерваторії (США) та спектрографу Шведського вакуумного сонячного телескопа. Створено нові напівемпіричні моделі дрібномасштабних магнітних елементів, що спостерігаються у фотосфері як яскраві точки. Удосконалено модель спокійної фотосфери Сонця. Виявлено слабку сегрегацію хімічних елементів з низькими та високими потенціалами іонізації у магнітних утвореннях. Виявлено надтонку структуру слабких магнітних полів з неодноразовою зміною полярності вздовж променя зору. Відкрито новий поверхневий механізм зародження магнітних трубок у фотосфері. Виявлено характерні особливості профілів Стокса, зумовлені еволюційними процесами конвективного колапсу магнітних трубок. Одержано розподіл напруженості та променевих швидкостей на поверхні Сонця, зайнятій дрібномасштабними магнітними полями. Доведено наявність стаціонарних низхідних рухів у глибоких шарах магнітних елементів.

Присвячено діагностиці фізичних умов у замагніченій плазмі атмосфери Сонця: у фотосферних джетах та в оточуючій атмосфері, а також у межах факельної площадки; дослідженню впливу магнітного поля на конвекцію, дослідженню динаміки та еволюції довгоживучих елементів сонячної грануляції. Дослідження базується нарезультатах спостережень, отриманих за допомогою телескопів VTT та SST (Канарські острови, Іспанія). Побудовано ЗD-моделі неоднорідної фотосфери Сонця, у тому числі: джетів та факельної площадки; побудовано модель ділянки фотосфери, у якій присутні довгоживучі конвективні потоки. Досліджено фізичні умови всередині та в околі фотосферних джетів, їх динаміку. Локалізовано центри енерговиділення. Вперше на базі нового підходу досліджено поле горизонтальних швидкостей в околі фотосферних джетів. Проаналізовано вплив магнітного поля на конвекцію. Встановлено висоти, на яких відбувається процес взаємного перетворення механічної та внутрішньої енергії фотосферної плазми в енергію магнітного поля. Досліджено динаміку та еволюцію довгоживучих елементів сонячної грануляції. Проаналізовано взаємозв’язок між просторово-часовими варіаціями термодинамічних параметрів і процесом фрагментації гранул.