Розглянуто витоки екологічних засторог в історичних аспектах розвитку дипломатії миру і торгівлі, що мають ознаки взаємовпливу в контексті міжнародних економічних відносин.

Розглянуто витоки концепції сталого розвитку та особливості розвитку і впровадження цієї ідеї у сучасному глобалізованому світі. Особливу увагу приділено темам семінарських занять, які супроводжуються сучасними англомовними джерелами інформації з метою удосконалення практики спілкування англійською мовою як важливої вимоги освітнього процесу у вищих навчальних закладах.

Визначено базові поняття державного управління у сфері охорони довкілля. Здійснено системний аналіз наукових розвідок проблематики ресурсного забезпечення формування й розвитку державної екологічної політики на регіональному рівні. Визначено нормативно-правові засади та євроінтеграційні орієнтири формування й реалізації екологічної політики на регіональному рівні. Окреслено структурно-функціональні особливості системи державного управління у сфері формування та реалізації екологічної політики. Обґрунтовано концептуальну та інтегральну моделі формування й реалізації державної політики екологічного розвитку регіонів, розроблено науковопрактичні рекомендації щодо їхнього впровадження. Розкрито сутніснозмістовні особливості екологічного менеджменту як екологоцентристської системи державного управління. Охарактеризовано інструменти реалізації державної екологічної політики на регіональному рівні, що регулюються національним екологічним законодавством та імплементованими міжнародними угодами й конвенціями. Проаналізовано потенційні можливості реалізації концептуальних підходів до формування проектно-орієнтованої політики екологічного розвитку регіонів, що реалізується через програмноцільове управління, сутність якого полягає в тому, що конкретних результатів досягають шляхом реалізації цільових комплексних екологічних програм і проєктів. Розроблено структурно-логічну модель формування політики екологічного розвитку регіону на основі програмно-цільового й кластерного концептуальних підходів та інтегральну модель реалізації політики екологічного розвитку регіонів у державному управлінні на основі кластерного, програмно-цільового, проектно-орієнтованого та менеджмент-орієнтованого підходів. Окреслено основні напрями вдосконалення механізмів та інструментів державного й публічного управління у сфері реалізації регіональної екологічної політики. Визначено критерії ефективності державного управління у сфері реалізації екологічної політики на регіональному рівні та сформульовано науково-практичні рекомендації щодо впровадження розроблених автором моделей.

Увагу приділено теоретико-методологічним і практичним аспектам вдосконалення системи державного управління у сфері інформаційного забезпечення еколого-економічної безпеки в Україні задля досягнення стратегії сталого розвитку держави й урахування фактичних змін клімату. Обґрунтовано концептуальні підходи до формування державної стратегії розвитку інформаційного забезпечення управління еколого-економічною безпекою України. Запропоновано систему управління інформаційним забезпеченням в умовах нової моделі ринку електричної енергії, зокрема у частині розділення інформаційних систем обленерго на окремі компанії (операторів систем розподілу та постачальників), запровадження нових форм розрахунків за спожиту електроенергію для фізичних і юридичних осіб на основі використання нової технології ринку інформаційних технологій "тонкий клієнт" на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальиа компанія". Вдосконалено трактування поняття "інформаційне забезпечення управління еколого-економічною безпекою" як системної сукупності інституцій, структур, послідовних дій. форм і методів цілеспрямованого впливу держави на розвиток інформаційної системи еколого-економічної безпеки задля її стабілізації на національному рівні, запобігання глобальним змінам клімату, економії природних ресурсів, досягнення соціо-еколого-економічних ефектів відповідно до цілей сталого розвитку, що комплексно враховує усі складові національної безпеки: екологічну, політичну, економічну, військову, інформаційну. Поглиблено засади формування інформаційного ринку задля розвитку інформаційного суспільства, які дозволяють врахувати дію регулюючих тарифних інструментів відповідно до концепції сталого розвитку держави. Вдосконалено систему стратегічних напрямків державного управління інформаційними технологіями у процесі прийняття управлінських рішень задля гармонізації національного законодавства зі світовими вимогами, що значно сприятиме подальшій інтеграції України до світової системи безпеки. Розвинуто шляхи імплементації в Україні закордонного досвіду застосування механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення управління еколого-економічною безпекою, що дозволять підвищити рівень національної безпеки України в цілому. Обґрунтовано основні тенденції державного регулювання розвитку інформаційного забезпечення управління еколого-економічною безпекою в Україні порівняно з розвинутими країнами світу, які передбачають можливість підвищення рівня енергетичної незалежності України від країн-експортерів енергоносіїв. На основі застосування методів прийняття інвестиційних рішень розроблено модель формування інформаційного ринку в умовах кліматичних змін, які дозволять визначити резерви підвищення рівня еколого-економічної безпеки України в цілому та її регіонів зокрема.

Розглянуто історію становлення концепції сталого розвитку, її зміст, особливості практичної реалізації, сучасні складності та результати впровадження, перспективи у майбутньому. Особливе місце займає аналіз зв'язків трьох складових розвитку людини: екологічної, соціальної та економічної. Зокрема, у контексті природних реакції біосфери на інтенсифікацію антропогенного впливу. Представлено практики стратегічного планування на міжнародному, державному та регіональному рівнях. Досліджено історико-теоретичні засади сталого розвитку. Увагу приділено історичним аспектам антропогенезу. Розглянуто алгоритми розробки документів сталого розвитку урбоекосистеми. Прооаналізовано сучасні особливості розвитку біосфери. Охарактеризовано сталий розвиток в умовах пандемії коронавірусу. Досліджено центральну роль держави у політиці сталого розвитку.

Визначено й обгрунтовано доцільність забезпечення сталого господарювання та можливість створення в межах національної соціально-економічної та природно-господарської системи ламінарного руху чотирьох процесів, базових для сталого розвитку. Його візуалізовано у форматі плоского шару (що відтворює функціонування у шестивимірному метапросторі). У цьому форматі подано впорядкований рух квартету конститутивно-ключових для сталого розвитку процесів, що мають економічну, соцієтальну, виробничу та природно-ресурсну природу. Наголошено, що кожен із чотирьох процесів рухається шарами, паралельними до напрямку руху динамічної системи, за визначеним і обгрунтованим кутом її розвитку, всі складові інститути й елементи динамічної системи повинні одночасно мати та генерувати якості, що властиві різним видам стійкості чотирьох різноприродних процесів (економічних, соцієтальних, виробничих, природно-ресурсних), класифікованих залежно від характеру їх виникнення. Розроблено та обгрунтовано комплекс ключових завдань задля досягнення сталого господарювання в межах динамічної системи. Він передбачає, по-перше, впорядкування руху чотирьох процесів, які є конститутивно-ключовими для сталого розвитку в такий спосіб, щоб їх рух відбувався шарами, паралельними до напрямку розвитку динамічної системи; по-друге, необхідність недопущення перемішування руху цих процесів між сусідніми шарами. Визнано нагальним забезпечення: паралельного руху всіх чотирьох процесів з усередненою швидкістю; усталеної швидкості руху процесів, за якої окремі місцеві збурення згасатимуть при залученні додаткового обсягу ресурсів чи активізації певного виду діяльності (в тому числі науково-технологічної); руху кожного конкретного потоку процесу з власним критичним значенням узагальненого інтегрального показника сталого господарювання, за аналогією з характерологічним критерієм - числом Рейнольдса - задля визначення конкретних умов, за яких ламінарний потік певного процесу стає стійким і забезпечує достатній рівень безпеки національній соціально-економічній системі або ж територіальному природно-господарському утворенню.

СОЦІАЛЬНІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ Білогур В. Є. Громадянська освіта студентів закладів вищої освіти як соціально-педагогічна проблема в умовах демократизації суспільства 4 Грицаєнко О. В. Благодійна організація «Запорізький благодійний фонд «Маріам»: особливості діяльності 7 Дранік О. Л. Підвищення взаємодії у неповних сім’ях як об’єкт соціальної роботи 9 Дрьоміна І. С. Децентралізація в Україні та її вплив на формування нової системи соціальної роботи в громаді 11 Дрьоміна І. С., Грицаєнко О. В. Порядок визначення потреб населення територіальної та релігійної громад у соціальних послугах 13 Ігнатюк Л. М. Запровадження силабусу в профільних класах, як продуктивна форма взаємодії вчителя, учнів та батьків при реалізації принципів педагогіки партнерства нової української школи 16 Карпілянський А. С. Спеціалізований стаціонарний заклад як середовище проживання для людей похилого віку 21 Малахова Ж. Д., Фурса В. О., Карпілянський А. С. Соціально-психологічні проблеми людей похилого віку 24 Молодиченко В. В. Ціннісні орієнтації в системі виховання молоді Ніколайчук Н. А. Значення ігрової діяльності для дітей з інвалідністю молодшого шкільного віку 34 Писанець Д. О. Напрямки соціально-психологічної адаптації жінок після мастектомії 36 Нопович С. І. Особливості надання соціальних послуг у недержавних організаціях 38 Попович С. І., Татаринова С. О. Теоретичний аспект дослідження функціонування системи соціальних послуг в Україні 41 Рябицька Т. І. Особливості системи освіти в Ізраїлі 45 Фурса В. О., Дранік О. Л. Неповна сім’я: поняття, класифікація, функції 48 Фурса В. О., Ніколайчук Н. А. Історичні аспекти розвитку ігротерапії як методу психотерапії 51 Шмотолоха А. Р. Модель розвитку професійної компетентності фахівця соціальної роботи 53 Шмотолоха А. Р., Татаринова С. О. До проблеми формування компетентності фахівця соціальної роботи 56 СЕКЦІЯ № 2 ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Антоненко В. А. Особливості організації і проведення уроку фізичної культури в рамках інклюзивної освіти 60 Антоненко Т. В. Специфіка інклюзивної освіти на уроках англійської мови 61 СЕКЦІЯ № З ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ, ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ, ЕРГОТЕРАПІЯ, ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ Абдуллаев А. К., Нестеров О. С., Ребар І. В. Психологічна підготовка борців як запорука успішності на навчально-тренувальних заняттях та спортивних змаганнях 63 Бондаренко Л. П. Застосування денас-терапії як засобу імунокоригуючого та нормалізуючого метаболічні процеси у дітей та підлітків з набутою міопією 65 Важинська Г. О., Іваненко В. В. Волейбол як засіб формування здорового способу життя студентської молоді 67 Ващенко Н. М., Сидоряк Н. Г., Розова К. В. Взаємозв’язок морфофункціонального стану мітохондріального апарату легень та серця і споживання кисню тканинами при іммобілізаційному стресі 69 Вострецова А. В., Ходаніч Н. О. Дослідження ефективності індивідуальної ранньої комплексної програми фізичної терапії у хворих з СОУШ-19.. 74 Зілінська А. В., Караковська Н. Є. Сучасні прилади у лікуванні амбліопії з косоокістю 76 Казакова С. М., Ковальова О. В., Онищенко М. В., Чорна Т. Г. Оптимізація комплексної реабілітації людей з використанням методів фізичної терапії 79 Караковська Н. Є., Зілінська А. В. Дослідження ефективності застосування апаратних тренувань для відновлення бінокулярного зору у дітей з амбліопією внаслідок косоокості 81 Караковська Н. Є., Квітко Є. В. Оцінка ефективності використання сучасних методів фізичної терапії при адолесцентному ідеопатичному сколіозі 83 270 Караковська Н. Є., Киреєва Ю. В. Вплив засобів фізичної терапії на відновлення стану серцево-судинної системи жінок із гіпертонічною хворобою з супутнім ожирінням 85 Караковська Н. Є., Козачок С. А. Дослідження ефективності застосування фізичної терапії для лікування вертеброгенної люмбалгії коморбідною з поперековим остеохондрозом у людей похилого віку 87 Квітко Є. В., Караковська Н. Є. Використання сучасного пристрою для лікування адолесцентного ідеопатичного сколіозу 89 Киреева Ю. В., Караковська Н. Є. Лазеропунктура - сучасний метод лікування гіпертонічної хвороби з супутнім ожирінням 91 Ковальчук О. В., Купреенко М. В. Гуманітаризація фізичної культури студентської молоді в сучасному громадянському суспільстві 93 Козачок С. А., Караковська Н. Є. Застосування лікувального масажу для зменшення поперекової люмбалгії та відновлення рухливості хребта 94 Котова О. В., Суханова Г. П. Фізична культура та спорт як засоби фізичного вдосконалення студентів ЗВО 96 Курінний О. Б. Патогенез та тракційна терапія в лікуванні неврологічних проявів дегенеративних захворювань шийного відділу хребта... 98 Курінний О. Б., Ходаніч Н. О. Ефективність періодичної тривалої механічної тракції шийного відділу хребта в комплексній терапії вертеброгенної цервікальної радикулопатії 101 Неборак Д. О., Пономаренко В. І. Порушення харчування вагітних жінок як предиктор дисплазії кульшового суглобу у немовлят СЕКЦІЯ № 4 ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ЕКОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ Антонов Я. О. Проблеми та стратегічні напрямки розвитку рибної галузі України 155 Антонов Я. О. Напрямки розвитку рибного господарства Херсонської області 158 Барабоха H. М. Результати моніторингу морських ссавців у межах Приазовського національного природного парку 160 Гноєвий І. В., Бородін Ю. М., Авдсєв A. C., Панчишний М. О. Стан і ведення мисливського господарства у Харківській області 165 Гносвий І. В., Бородін Ю. M., Авдсєв A. C., Панчишний М. О. Стан і ведення рибного господарства у Харківській області 168 Гноєвий І. В., Бородін Ю. M., Авдєєв A. C., Панчишний М. О. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, у Харківській області 169 Гноєвий І. В., Бородін Ю. M., Авдєєв A. C., Панчишний М. О. Тваринний світ Харківської області 172 Гришко С. В., Красіна І. О., Шелудько О. М. Сучасний стан та перспективи розвитку альтернативної енергетики Запорізької області 175 Данько К. Ю., Гарбарчук K. M., Подобайло А. В. Моніторинг екологічного стану ділянки р. Удай біля с. Дейманівка 178 274 Зав’ялова Т. В., Арапан А. П. Геоекологічні проблеми зрошуваних земель в Запорізькій області 180 Іванова В. М., Кілімова О. А., Черкез М. А. Еколого-хімічні властивості чорноземів звичайних території Запорізької області 182 Клименко Т. С. Психологічні особливості образу довкілля та сучасні методи розвитку екологічної свідомості у підлітковому колективі 183 Куценко А. С. Ландшафтне різноманіття РЛП «Приінгульський» 186 Куценко А. С., Сурядна Н. М. Фауна РЛП «Приінгульський» (Миколаївська область) та її охорона 189 Левада О. М., Прохорова Л. А. Геоекологічні проблеми використання деградованих та малородючих ґрунтів у Запорізькій області 192 Лисенко В. І. Особливості бонітування мисливських угідь та його вплив на подальшу діяльність мисливського господарства 194 Лім К. Р. Екологічні наслідки проведення зрошування 199 Медвідь М. В. Використання мисливської фауни ТОВ «Перемога» Гуляпільського району Запорізької області 201 Микитинець Г. І., Сурядна Н. М. Земноводні та плазуні нижнього Дністра і Дністровського лиману та їх охороннний статус 204 Невмивака Б. М. Використання мисливської фауни в умовах ДП «Пологівське ЛМГ» Запорізької області 211 275

Проаналізовано та обговорено стійкі тенденції погіршення стану здоров'я та скорочення тривалості життя населення України з позицій гіпотези їхньої екологічної детермінованості, а також пошуку механізмів формування здоров'яорієнтованої економіки в Україні з урахуванням екологічного чинника. Представлено структуру екологічного фактору, якій впливає на здоров'я людини. Проаналізовано кожну складову екологічного фактору в України. Визначено, що негативні наслідки впливу екологічного фактору на здоров'я людей обумовлено соціальною безвідповідальністю суб'єктів ринку - держави, роботодавців, індивідів. Обгрунтовано необхідність формування ефективного інституціонального середовища як результату взаємодії суб'єктів ринку з урахуванням екологічного фактору - здоров'яорієнтованої економіки. Запропоновано інструменти, які формують здоров'яорієнтовану економіку з урахуванням екологічного фактору ризику здоров'ю; їх застосування інституціоналізує соціальну відповідальність кожного суб'єкта ринку: нейтралізує негативний вплив екологічного фактору на здоров'я населення та посилює позитивний.

Окреслено питання методики, технології та алгоритму проведення SWOT-аналізу. Визначено його місце в стратегічному екологічному плануванні, розробленні стратегії сталого розвитку підприємства та мінімізації екологічних ризиків і негативного впливу на довкілля. Наведено приклади процедур проведення SWOT-аналізу з одержаними матрицями для окремих галузей промисловості з метою їх екологізації.

Описано порядок організації та проведення сучасного екологічного інспектування. Висвітлено теоретичні та практичні основи управління охороною довкілля. Описано засоби ефективного вирішення проблем захисту навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Увагу приділено видам, методам і порядку здійснення інспекторських перевірок виконання підприємствами, установами й організаціями природоохоронних планів і заходів, дотримання ними вимог екологічного законодавства.