Розроблено наукові засади побудови концепції регіональної системи управління екологічною безпекою, яка відрізняється використанням під час здійснення моніторингу та прогнозування відомостей про умови формування аномалій космогеліогеофізичних та атмоантропогенних видів небезпеки, що обумовлюють екстремальні ситуації у навколишньому середовищі. Проаналізовано аномалії метеофакторів (тиску, інверсних ситуацій, виникнення токсичного озону), гравітаційної динаміки. Запропоновано здійснювати інтегративні оцінки прогнозу за допомогою сенсорів оптико-телевізійного біотестування та інтенсивності підрахунку фотоімпульсів еталонів радіоактивності. Розглянуто закономірності формування еконебезпеки у разі виникнення аномалій магнітного поля Землі. Експериментально встановлено флікерний закон спектра його варіацій, за наявності якого більш небезпечними (летальними для біосистем) виявляються аномалії у період мінімуму сонячної активності. Запропоновано комплексний підхід щодо вивчення варіацій стратосферного озону та небезпечних аномалій ультрафіолетового випромінювання Сонця. На підставі оригінальної розробки ексимерного лазера удосконалено метод і лідар диференційного поглинання у системі підсупутникового забезпечення контролю озону, що дозволило дослідити висотний розподіл його концентрації, що має суттєве значення для виконання міжнародних зобов'язань України у сфері визначення впливу озоноруйнівних викидів.

Проаналізовано причини займань, пожеж, вибухів і нещасних випадків під час аварій у вугільних шахтах, на атомних станціях, об'єкті "Укриття" та територіях, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Здійснено ідентифікацію уражувальних факторів аварії та визначено межові значення теплового випромінення, температур, ударної хвилі, масову долю канцерогенних елементів та ізотопів у процесі аварії. Виявлено та детально досліджено механізм утворення та розповсюдження продуктів аварії у повітрі робочої зони та навколишньому середовищі. Виявлено зони ураження, небезпечні умови праці під час ліквідації аварій і аварійний стан у населених місцях. Обгрунтовано у санітарно-гігієнічних аспектах параметри уражувальних факторів аварії для розрахунку токсодоз та доз внутрішнього опромінення, спричиненого інгаляційним надходженням радіоактивних продуктів згоряння за умов реальних пожеж та оцінено радіаційний стан та радіологічні наслідки від аварії на радіаційно-небезпечних об'єктах і територіях. Розроблено алгоритми та реалізовано програми для моделювання аварійних процесів , що відбуваються під час екзогенної підземної пожежі та аварійного вибуху, у випадку займання у центральному залі атомної станції та у приміщеннях об'єкта "Укриття", а також під час пожеж у лісах, забруднених радіонуклідними речовинами.

Для виробництва з гальванічними процесами вперше на підставі ризик-аналізу визначено характеристики основних джерел техногенно-екологічної небезпеки та одержано кількісні прогнозні оцінки ризиків впливу на навколишнє середовище й індивідуальних ризиків щодо захворювань персоналу та населення. Удосконалено математичну модель оцінки ризику забруднення навколишнього середовища, яка описує ризики від впливу елементів-забруднювачів, що містяться в стічних водах виробництв з гальванічними процесами. У запропонованій моделі вперше для оцінки ризику забруднення навколишнього середовища потенційно небезпечними підприємствами застосовано комбіновані критерії теорії випадкових процесів та теорії надійності, на підставі яких оцінено ризик забруднення та розроблено прогноз його зростання у часі. Розроблено методологічні аспекти та алгоритм оцінки ризику забруднення навколишнього середовища у процесі довгострокового зберігання токсичних відходів в контейнерах-накопичувачах, використання яких дає можливість на основі оцінок терміну їх експлуатації прогнозувати ризик забруднень у функції часу. Запропоновано підхід щодо визначення вагових коефіцієнтів у моделі розрахунку індивідуального ризику захворювань персоналу та населення внаслідок забруднення навколишнього середовища, на базі яких здійснено імовірнісну оцінку виникнення патологічних захворювань внаслідок впливу виробництва з гальванічними процесами. Сформульовано нові положення та економічні вимоги щодо управління техногенно-екологічними ризиками.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості побудови радіаційного моніторингу (РМ) в Україні та світі. Проаналізовано сучасні підходи щодо постановки РМ. Запропоновано міжвідомчий регіональний підхід розвитку РМ в Україні. Проаналізовано результати РМ тритію, радіовуглецю, природної радіоактивності води. Встановлено основні закономірності, надано аспекти оптимізації відповідних напрямків РМ, прианалізовано переваги даних методів вимірювань радону, торону й їх дочірних продуктів розпаду. Вивчено результати участі лабораторії в даних тестах і встановлено роль порівняльних тестів у забезпеченні якості РМ.

Досліджено запаси тритію у навколишньому середовищі внаслідок емісії з аварійних сховищ. Встановлено параметри атмогеоміграції водних форм тритію, що визначаються рядом техногенних і природних бар'єрів. Досліджено динаміку формування радіогідрогеохімічної аномалії тритієвого забруднення підземних вод. Розроблено прогноз виходу фронту аномалії з концентрацією, вищою за діючі в Україні нормативи, у зону розвантаження. Проведено ретроспективний аналіз формування аномалії тритієвого забруднення верхньочетвертинного-верхньоеоценового водоносного горизонту. Вивчено розподіл водних та органічно зв'язаних форм тритію у грунтовому профілі та деревинному ярусі лісових екосистем.

  Скачати повний текст

Розв'язано актуальні науково-практичні задачі розроблення та впровадження технічних рішень щодо реалізації соціо- та техногенних чинників управління екологічною безпекою. Удосконалено ієрархічну структуру техногенного класу та розроблено структуру соціогенного класу екологічної небезпеки. Введено поняття суспільно створеної екологічної небезпеки та здійснено її моніторинг. Обгрунтовано методологію розроблення заходів щодо ліквідації техногенних об'єктів, що визначають високий рівень екологічної небезпеки. Запропоновано системно-структурну парадигму управління екологічною безпекою за наявного впливу техногенних землетрусів. Зауважено, що з позицій впливу соціогенних чинників на стан екологічної безпеки розроблено інформаційні технології, реалізація яких дозволяє підвищити рівень екологічної свідомості. Запропоновано технологію знешкодження твердих донних відкладень як технічні рішення з управління екологічною безпекою в зоні впливу нафтотранспортного комплексу. Розроблено та упроваджено спосіб виробництва сорбентів на основі зернових відходів агропромислового комплексу із застосуванням методу механоактивації. Експериментально підтверджено високу ефективність сорбентів щодо очищення стічних вод від жирів, нафтопродуктів та важких металів.

Одержано нові експериментальні дані про коефіцієнти розсіяння гамма-випромінювання у грунтах. Розроблено метод обробки результатів гамма-каротажу, який базується на сучасних можливостях комп'ютерної обробки даних: переходу у фур'є-простір, цифрову фільтрацію та обернене перетворення Фур'є. Створено на базі оброблених даних гамма-каротажу математичну модель радіоактивного забруднення грунтів локальної зони об'єкта "Укриття". Розроблено метод і зроблено оцінку невизначеності результатів вимірювання активності радіоактивних відходів у контейнерах за допомогою гамма-спектрометрів з теоретичним визначенням ефективності. Розроблено метод оцінки необхідного числа вимірювань (відібраних проб) за радіаційних вимірювань неоднорідно забруднених територій, оцінці куп забрудненого грунту як радіоактивних відходів на основі математичного моделювання, з використання методів Монте-Карло та ідей нечіткої логіки. Розроблено метод виділення слабких гамма-ліній у шумах, що дозволяє розв'язати проблему визначення мінімальної активності проби, яку можна детектувати. Проаналізовано зв'язок між концентраціями аерозолів в об'єкті "Укриття" та швидкостями вітру в навколишньому середовищі. Показано наявність позитивної кореляції між швидкістю вітру та концентрацією аерозолів-продуктів аварії на ЧАЕС, та антикореляції між швидкістю вітру та концентрацією аерозолів-продуктів розпаду природних радону і торону. Розроблено усі методи на прикладі задач радіологічних вимірювань у районі об'єкта "Укриття" - зруйнованого в результаті аварії 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.

Мета дослідження - створення систем управління екологічною безпекою, які використовують багатофазні дисперсні структури для підвищення ефективності та безпеки процесів обробки сипких порохуватих матеріалів, а також для зниження рівнів небезпек, викликаних степовими, лісовими пожежами, вибухом метано-повітряної суміші або вугільного пилу в підземних гірських вугільних шахт. Розроблено математичні моделі створення багатофазних дисперсних структур, що використовуються в системах забезпечення екологічної безпеки за дії природних і техногенних чинників, які дозволяють гарантувати екологічну безпеку реалізації технологічних процесів. Запропоновано спосіб і математичну модель локалізації верхових і низових лісових пожеж, а також степових пожеж шляхом створення ударної хвилі за допомогою об'ємного вибуху з метою впливу на лісовий або степовий фітоценоз для утворення області обриву лісопальних матеріалів або створення мінералізованих смуг з можливістю використання багатофазних дисперсних структур для зниження екологічного ризику в процесі гасіння пожежі. Розроблено спосіб і запропоновано математичну модель, що його реалізує, для захисту гірничих виробітків вугільних шахт від руйнівного впливу вибухів, підвищеного тиску та високої температури шляхом створення "пробок" з дрібнодисперсних виважених крапель технологічної рідини. Розроблені, виготовлені й практично апробовані за реальних умов експлуатації однофазні, водоповітряні ежекторні та двофазні ствольні системи, а також атомайзери дозволяють одержувати виважені краплі технологічної рідини (або води), транспортувати їх на відстань до 25 м і забезпечувати екологічну безпеку за дії природних і техногенних чинників небезпеки різного генезису.

Розкрито особливості впливу чинників на техногенні ризики розгерметизації вертикальних сталевих резервуарів із нафтопродуктами внаслідок корозії їх конструктивних елементів як наукового підгрунтя розроблення із застосуванням ризик-орієнтованого підходу розрахункової методики прогнозування числових значень зазначених ризиків. Запропоновано алгоритм оцінювання значень техногенних ризиків від витоків нафтопродуктів із вертикальних сталевих резервуарів внаслідок їх розгерметизації від дії корозії на основі визначення ймовірнісного розподілу місць розташування, діаметрів аварійних отворів на резервуарі та маси аварійного викиду нафтопродукту з нього. Результати досліджень впроваджено на підприємстві з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" (м. Бориспіль), а також у навчальному процесі НУЦЗ України під час викладання дисципліни "Пожежна та аварійно-рятувальна техніка", "Джерела екологічної небезпеки", а також "Промислова екологія", про що свідчать відповідні акти.

Розроблено методику проведення екологічного аудиту для оцінювання ризиків на промислових підприємствах на основі використання геоінформаційних технологій. Зазначено, що в основу розробленої методики проведення екологічного аудиту підприємств покладено положення щодо проведення екологічного аудиту підприємства на основі використання геоінформаційних систем (ГІС) - технологій та удосконалення системи екологічного керування для своєчасного врахування впливу промислових процесів з системою моніторингу і контролю за поточним станом процесів виробництва. Розроблено науково-методичний апарат, який сприяє удосконаленню нормативно-правової бази щодо проведення екологічного аудиту та системи екологічного керування підприємства. Зауважено, що одержані результати дозволяють підвищити якість проведення екологічного аудиту підприємств та удосконалити систему екологічного керування на підприємствах, а також впровадити в систему екологічного керування підприємства геоінформаційні технології для моделювання та прогнозування стану навколишнього природного середовища та удосконалити моніторингову систему для постійного отримання даних і проведення оцінювання ризиків впливу на довкілля.

Розв'язано актуальну науково-практичну задачу підвищення рівня екологічної безпеки військових об’єктів та територій навколо них за рахунок ідентифікації воєнно-техногенних факторів впливу на навколишнє природне середовище (НПС) у системі управління екологічною безпекою. На базі аналізу сучасних методів ідентифікації та комплексного оцінювання впливу на НПС обгрунтовано використання методу компараторної ідентифікації, математичного апарату алгебри предикатів та предикатних операцій для розробки інформаційно-логічних моделей баз знань еколого-інформаційних систем. Розроблено основи створення екологічного портрета територій військових об'єктів (ВО). Запропоновано модель бази знань екологічного портрета територій ВО для забезпечення особи, що приймає рішення, оперативною, необхідною і достатньою інформацією щодо управління екологічною безпекою ВО. Удосконалено метод комплексного оцінювання впливів і гарантування екологічної безпеки ВО за рахунок експертно-аналітичних процедур у вигляді моделей багаторівневих ієрархічних структур.

Вирішено завдання щодо розробки наукового підгрунтя для оцінювання та прогнозування негативного впливу шуму й електромагнітного випромінювання на природно-заповідні та рекреаційні території, зокрема біоту. Обгрунтовано доцільність застосування біологічних модельних організмів Daphnia magna Straus та Drosophila melanogaster L. як тест-об'єктів для оцінювання рівня шкідливого впливу шумового та електромагнітного забруднення на біоту. Розроблено систему оцінювання стану об'єктів довкілля під впливом шумового й електромагнітного забруднення, що базується на встановленні градацій рівнів екологічної небезпеки. Запропоновано методику оцінювання рівня шумового й електромагнітного забруднення шляхом використання еволюційних рівнянь, що дозволяє прогнозувати реакцію організмів на дію шумового й електромагнітного забруднення залежно від тривалості й інтенсивності дії чинників екологічної небезпеки. Доведено, що біологічні тест-об'єкти дозволяють мінімізувати похибку результатів визначення ефекту сумації акустичного та електромагнітного впливу на біоту у порівнянні з математичними методами дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц50(4УКР)-59 + Б1(4УКР) в052,022 + Б1(4УКР) н6,022

Рубрики:

Зенітні ракетні війська. Військова ракетна та зенітна ракетна техніка (зброя)

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: РА424166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено засади оцінювання ризиків і загроз для удосконалення структури екологічного моніторингу та підвищення рівня екологічної безпеки (ЕБ) регіонів України. Розроблено нові методи оцінювання загроз і ризиків ЕБ регіонів, що забезпечують їх ранжирування за інтегральним показником безпеки. Визначено характер і швидкість зміни функцій безпеки для об'єктів захисту регіонів України. Встановлено залежність між швидкістю зміни функції та рівнем безпеки регіонів. Розроблено новий метод оцінювання комплексного ризику ЕБ регіонів з урахуванням збитків від реалізації загроз для населення, потенційно небезпечних об'єктів і довкілля. Розроблено методи оцінювання загроз безпеці експлуатації об'єктів критичної транспортної інфраструктури регіонів за критерієм їх розташування у зонах прояву небезпечних екзогенних геологічних процесів. Проведено оцінювання актуальних загроз інженерно-геологічного походження для безпеки експлуатації магістральних електромереж, газопроводів, залізничних шляхів, міжнародних транспортних коридорів, мостових комплексів в регіонах України. Здійснено програмну реалізацію розроблених методів оцінювання загроз безпеці експлуатації об'єктів критичної транспортної інфраструктури з використанням технологій геоінформаційних систем на регіональному рівні. Розроблено нову методику оцінювання рівня техногенного навантаження регіонів України з урахуванням щільності об'єктів критичної інфраструктури.

Визначено основні шляхи удосконалення комплексної системи оцінювання рівня безпеки стану складних об'єктів з виявленням факторів їх дестабілізації, механізмів регулювання їх екологічного сталого розвитку. Проаналізовано системи інформаційно-методичного забезпечення ідентифікації рівня екологічної безпеки з позицій сталого розвитку системних утворень, основні підходи подальшого розвитку комплексної аналітичної системи з оцінювання відповідності стану еколого-соціально-економічних об'єктів рівню екологічної безпеки в умовах реалізації концепції сталого розвитку. Розроблено методичне забезпечення сучасних досліджень у системі екологічної безпеки у контексті концепції сталого розвитку при врахуванні складної ієрархічної структури об'єкта дослідження, виявлено фактори дестабілізації його стану на основі комплексного застосування методів графологічного моделювання, системного аналізу, компараторної ідентифікації та когнітивного аналізу. Запропоновано комплексне інформаційно-методичне забезпечення оцінки рівня екологічної безпеки системних угруповань при розв'язанні завдань екологічної якості: за результатами локального, регіонального і глобального моніторингу. Практичні завдання з комплексної оцінки рівня екологічної безпеки природно-техногенних об'єктів вирішено завдяки інформаційно-програмному забезпеченню досліджень еколого-соціально-економічних систем.

Викладено результати досліджень, спрямованих на розвиток наукових основ мультиспектральних методів і технічних засобів контролю екологічного стану водних об'єктів, які враховують вплив їх характеристик на ефективність контролю екологічного стану водних об'єктів, що є підгрунтям ефективного управління їх екологічною безпекою. Розроблено метод мультиспектрального контролю екотоксичності з використанням опосередкованого вимірювання концентрації частинок мікроводоростей. Запропоновано метод мультиспектрального контролю забруднення поверхневих вод, що полягає у визначенні відносних розмірів сегментів поверхні водного середовища з вищими водними рослинами, які мають морфологічні зміни. За результатами моделювання світлорозсіювання у водному середовищі досліджено відносний внесок його шарів на загальний коефіцієнт дифузного відбиття. Удосконалено мультиспектральні методи оцінювання екологічного стану водних об'єктів за фітопланктоном. Удосконалено математичну модель процесу поширення випромінювання у водних середовищах із вищими водними рослинами, яка враховує ефект локалізованого поглинання, а також метод мультиспектрального контролю забруднення стічних вод із використанням вищих водних рослин в очисному комплексі. Розроблено технічні засоби мультиспектрального контролю параметрів забруднення водних середовищ та екологічного стану водних об'єктів і їх програмне забезпечення. Обгрунтовано оптимальну кількість спектральних каналів і їх параметри для засобів мультиспектрального контролю. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо реалізації запропонованих наукових основ використання мультиспектральних методів і засобів екологічного контролю.

Вирішено актуально науково-прикладну проблему зниження негативних наслідків впливу радононебезпечних проявів на екологічну обстановку навколо урановидобувних та прилеглих територій шляхом удосконалення методологічних підходів до оцінювання і обґрунтування моделі контролю за екологічною небезпекою територій з техногенно-підсиленими джерелами природного походження. Науково обґрунтовано і визначено території видобування та перероблення уранової сировини у форматі уранової спадщини "post-uraniumlegacy sites" як радіоактивно забруднені внаслідок антропогенної діяльності в минулому - "affected by past practices", де рівень радіоактивності помітно перевищує фоновий, а компоненти довкілля характеризуються підвищеним вмістом урану, продуктів його розпаду та супутніх елементів. Розроблено метод ідентифікації радононебезпечних зон у межах територій суб’єктів господарювання, який включає класифікацію рівнів потенційної радононебезпеки, враховує природну радіоактивність компонентів довкілля, просторову щільність розломів та лінеаментів та дає змогу у 97,50 % ± 0,94 % правильно класифікувати рівень потенційної радонової небезпеки території. Обґрунтовано доцільність і перспективність використання часових серій даних радарної інтерферометри земної поверхні та часових серій даних дистанційної термометрії земної поверхні як індикаторів екологічної небезпеки територій на об’єктовому рівні. За результатами обробки багатоспектральних космічних знімків та геопросторового моделювання створено серію тематичних карт деградації ґрунтово-рослинного покриву в межах локацій об’єктів території уранової спадщини України. Визначено основні шляхи для прогнозування потенційної небезпеки запиленості повітря, дози опромінення і радіаційного ризику від пилового надходження радіонуклідів в атмосферу від породних відвалів урановидобування. Доведено, що найбільша доза опромінення, яку може отримати людина від надходження радіоактивного пилу в атмосферу, дорівнює 11 мкбер/рік. Радіаційний ризик максимальний поблизу границі відвалів. Збільшення площі відвалів призведе до збільшення доз для населення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1(4УКР) н6,022 + И333.5 н636

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Розробка родовищ руд радіоактивних металів

Шифр НБУВ: РА450396 Пошук видання у каталогах НБУВ