Обговорено питання української культурної спадщини в сусідніх країнах. Охарактеризовано українсько-єврейські відносини крізь призму століть, Україну ранньомодерну, нову та новітню у міждисциплінарному вимірі. Викладено питання філософії у міждисциплінарних дослідженнях.

У XXI ст. у великих містах триває трансформація ландшафтів, яка знищує середовище існування тварин, призводить до зменшення видового багатства внаслідок падіння чисельності популяцій деяких видів, унаслідок чого нечисленні види зникають. Рідкісні види можуть мати унікальні консортивні зв'язки, що підкреслює їхню значущість задля довготривалого функціонування екосистеми. Вивчення орнітофауни лісопарків надає змогу розробити алгоритм співіснування людини й аборигенних видів птахів. Для дослідження обрано близькі за структурою біотопів та за умовами середовища існування ділянки у межах міста двох мегаполісів із населенням більше 2 млн осіб і розташованих на території однієї природно-географічної зони (ПГЗ) (Лісостепу). Видовий склад, чисельність і розподіл птахів досліджено методом обліку на маршрутах. Загальна довжина фіксованого маршруту становила близько 5,7 км у Києві та 3,5 км у Харкові. На кожному маршруті спостереження проводили щороку тричі на період гніздування (кінець квітня - травень - червень). Для кожного міста розраховували середні дані чисельності птахів за весь період досліджень (2013 - 2017). Для середньої чисельності обчислювали стандартне відхилення. Аналіз фауногенетичної структури проведено за методикою В. П. Бєліка. Фауногенетичний комплекс - це група тварин, яка має спільне походження та пов'язана з екосистемами конкретної ПГЗ. Порівняно екологічну структуру авіфауни відповідно до закономірностей вибору птахами середовища існування. Для порівняння alpha-різноманітності птахів у лісопаркових зонах (ЛПЗ) Києва та Харкова розраховано низку загальноприйнятих індексів: індекс домінування Бергера - Паркера; індекс різноманіття Шеннона; індекс рівномірності розподілу видів Пієлу. Надано порівняльний аналіз alpha-різноманіття та структури орнітофауни ЛПЗ і Харкова, де відмічено 71 вид птахів 10 рядів. У видовому складі лісопарків більш східного регіону України частка птахів бореального та європейського лісостепового комплексів (ЛСК) зменшується, натомість збільшується частка птахів пустеле-гірського комплексу (ПГК). Загалом переважає фауна європейського неморального комплексу (32,8 % у Києві; 40,4 % у Харкові). Основу угруповань становлять дендрофіли: 83,6 % (n = 67) у Києві та 82,7 % (n = 52) у Харкові. Домінують у всіх лісопарках синиця велика та зяблик. Встановлено, що відмінності фауногенетичної структури угруповань птахів обумовлені близькістю модельних лісопарків Києва до лісової зони, а лісопарку Харкова - до степової. Наслідком впливу сусідньої ПГЗ виявлено зменшення при наближенні до Степу частки видів бореального та європейського ЛСК, і збільшення частки ПГК у видовому складі угруповань птахів. В обох регіонах в екологічній структурі переважають дендрофіли, а частка склерофілів і лімнофілів загалом у лісопарках кожного міста становить менше 20 %. Унаслідок фрагментації Київської ЛПЗ різноманіття угруповань птахів тут трохи вище, ніж у Харківській, а тиск домінуючих видів є більш вираженим.

Наведено результати дослдіжень, присвячених сучасним проблемам охорони довкілля, моніторингу природних і штучних міських та сільських екосистем, збереженню та відтворенню флори та фауни населених пунктів, якості та безпеці життя в умовах урбанізованого середовища, екологічній культурі й освіті. Проаналізовано вплив техногенного навантаження на якість продукції бджільництва. Розглянуто пилок як алерген в урбоекосистемах. Висвітлено проблеми охорони, збереження та відтворення флори та фауни населених пунктів. Досліджено флору м. Кам'янець-Подільський. Висвітлено роль громадських парків і приватних садів у збереженні та відтворенні біотичного різноманіття країн Європейського Союзу. Вивчено агрохімічний стан ґрунтів сільськогосподарських підприємств Хмельницької області. Увагу приділено впровадженню стратегічної екологічної оцінки в Україні.

Забезпечення продовольством є найважливішою базовою потребою людини. Сфера агровиробництва прямо чи опосередковано впливає на систему розселення, щільність та інші соціально-демографічні параметри. Однак у минулому можливість забезпечення продовольством обмежували розміри та кількість населенням міст. Нині і в недалекому майбутньому можливості створення продовольства на локальному рівні суттєво впливатимуть як на архітектурно-розпланувальну структуру поселень, так і та візуально-морфологічну структуру будівель і споруд - архітектурних об'єктів. Таким чином, агровиробництво буде впливати та розвиток архітектури та архітектурної діяльності.