Освещена глобалистика как сфера научного знания и международный феномен. Исследован мировой интеграционный процесс. Приведены перспективы развития постэкономического общества в контексте процессов глобализации. Исследованы геэкономические процессы и экономическая безопасность в глобальном мире, цивилизационная безопасность, этноинтеграционные процессы и этническая безопасность.

Освещены истоки и взаимосвязь политических, экономических и социокультурных измерений глобализации. Описано соотношение процессов глобализации и регионализации, их воздействие на международную, цивилизационную, государственную и этническую безопасность.

Висвітлено особливості розвитку матеріальних і духовних процесів у сучасному світі. Розглянуто глобальні проблеми й альтернативи розвитку науково-технічного прогресу, цивілізації та людини. Акцентовано увагу на біоетиці та її соціальних проблемах. Наведено деякі футурологічні концепції сучасної західної філософії та соціології.

Висвітлено предмет, структуру та роль дисципліни "Філософія глобальних проблем сучасності" у системі філософського та наукового знання. Розглянуто сучасну глобалістику як міждисциплінарну науку, розкрито її методологічні засади. Визначено цивілізаційні контури розв'язання глобальних проблем сучасності. Наведено програму дисципліни, тематичний план, плани семінарських занять. Описано рейтингову систему поточного, проміжного і підсумкового контролю знань студентів.

Освещены предмет, структура и роль дисциплины "Философия глобальных проблем современности" в системе философского и научного знания. Рассмотрена современная глобалистика как междисциплинарная наука, раскрыты ее методологические основы. Определены цивилизационные контуры решения глобальных проблем современности. Приведены программа дисциплин, тематический план, планы семинарских занятий. Описана рейтинговая система текущего, промежуточного и итогового контроля знаний студентов.

Розглянуто основні поняття та категорії глобалістики (об'єктивний і суб'єктивний глобалізм, предмет дисципліни, світову економіку та цивілізацію як категорії глобалістики). Розкрито принципи, структуру, логіку, методи, позиції методології оцінки глобалізму. Проаналізовано концептуальні, економічні, соціальні, культурні трансформації в сучасному світі й інтереси, які їх обумовлюють. Висвітлено основні тенденції процесу глобалізації, їх прогностичні концепти стратегічного розвитку світу, проблеми цивілізаційної безпеки, формування регулятивного механізму світосистемних відносин.

Рассмотрены основные понятия и категории глобалистики (объективный и субъективный глобализм, предмет дисциплины, мировая экономика и цивилизация как категории глобалистики). Раскрыты принципы, структура, логика, методы, позиции методологии оценки глобализма. Проанализированы концептуальные, экономические, социальные, культурные трансформации в современном мире и интересы, обусловившие их. Освещены основные тенденции процесса глобализации, их прогностические концепты стратегического развития мира, проблемы цивилизационной безопасности, формирования регулятивного механизма миросистемных отношений.

Висвітлено проблеми сучасної глобалістики з класичних наукових позицій. Особливу увагу приділено авторському аналізу проблем становлення структур глобальної держави та громадянського суспільства, глобальної психології та системи глобальної освіти, а також пошукам "глобальної української ніші" у сучасному глобальному світі. Охарактеризовано процеси глобалізації у контексті цивілізаційних підходів представників різних культур. Висвітлено європейські технології формування політичних структур, наведено китайське бачення глобалізації на підставі ідей С.Мінці, Л.Кана, Г.Хуея.

Освещены проблемы современной глобалистики с классических научных позиций. Особое внимание уделено авторскому анализу проблем становления структур глобального государства и гражданского общества, глобальной психологии и системы глобального образования, а также поискам "глобальной украинской ниши" в новорожденном глобальном мире. Охарактеризованы процессы глобализации в контексте цивилизационных подходов представителей разных культур. Освещены европейские технологии формирования политических культур, приведено китайское видение глобализации в контексте идей С.Минци, Л.Кана, Г.Хуея.

Розглянуто питання глобалістики, описано структуру, методи та висвітлено методологію оцінки глобалізму. Проаналізовано концептуальні, економічні, соціальні та культурні трансформації в сучасний період. Розкрито основні тенденції процесу глобалізації, різні прогностичні концепти стратегічного розвитку світу, проблеми цивілізаційної безпеки, формування регулятивного механізму світосистемних відносин.

Рассмотрены вопросы глобалистики, описаны структура, методы и освещена методология оценки глобализма. Проанализированы концептуальные, экономические, социальные и культурные трансформации в современный период. Раскрыты основные тенденции процесса глобализации, разные прогностические концепты стратегического развития мира, проблемы цивилизационной безопасности, формирования регулятивного механизма миросистемных отношений.

Проаналізовано цивілізаційний розвиток (ЦР) людства в інформаційну епоху, описано структуру та класифікацію цивілізацій, висвітлено періодизацію ЦР і характеристику постіндустріальної цивілізації. Визначено вплив постіндустріальної глобалізації на ЦР людства. Розглянуто теорію культурно-історичних типів М. Данилевського та проведено її оцінювання в російській історіографії другої половини ХІХ ст., а також західноєвропейські теорії цивілізації першої половини ХХ ст., теорію цивілізації А. Тойнбі, соціокультурної динаміки П. Сорокіна, етнологічну теорію Л. Гумільова й основоположників євразійства. Висвітлено розвиток цивілізацій у контексті технологічної парадигми та світсистемного підходу, прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології, тенденції розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами. Описано багатовимірну модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття.

Проанализировано цивилизационное развитие (ЦР) человечества в информационную эпоху, описаны структура и классификация цивилизаций, освещены периодизация ЦР и характеристика постиндустриальной цивилизации. Определено влияние постиндустриальной глобализации на ЦР человечества. Рассмотрены теория культурно-исторических типов Н. Данилевского и проведена её оценка в русской историографии второй половины ХІХ ст., а также западноевропейские теории цивилизации первой половины ХХ ст., теория цивилизации А. Тойнби, социокультурной динамики П. Сорокина, этнологическая теория Л. Гумилева и основоположников евразийства. Освещены развитие цивилизаций в контексте технологической парадигмы и миросистемного подхода, прогнозирование развития цивилизаций представителями западной школы конфликтологии, тенденции развития цивилизаций русскими и отечественными цивилиографами. Описана многомерная модель современного мирового сообщества в контексте системного мировосприятия.

Розкрито предмет і структуру філософії глобальних проблем сучасності, показано її місце в системі філософського та наукового знання. Увагу приділено методологічним засадам глобалістики, класифікації методів прогнозування, основним моделям і проектам глобального розвитку, парадоксам глобальної та регіональної безпеки. Висвітлено проблеми міжнародного тероризму, особливості цивілізаційного вибору України, сутність, різновиди ти шляхи подолання антиглобалізму.

Раскрыты предмет и структура философии глобальных проблем современности, показано ее место в системе философского и научного знания. Уделено внимание методологическим основам глобалистики, классификации методов прогнозирования, основным моделям и проектам глобального развития, парадоксам глобальной и региональной безопасности. Освещены проблемы международного терроризма, особенности цивилизационного выбора Украины, сущность, разновидности и пути преодоления антиглобализма.

Раскрыты структура и методологический инструментарий современной глобалистики. Освещены глобальные проблемы (ГП) современности, их общая структура, виды и динамика, сущностное измерение, а также предпосылки и причины генезиса. Внимание уделено вопросам глобализации, парадигме современной экономики и новой конфигурации ГП. Проанализированы "новый мировой порядок" и социокультурные перспективы развития человечества.

Розкрито предмет, метод і функції навчального курсу "Глобалізація і безпека розвитку". Висвітлено історію становлення й основні тенденції розвитку людства. Розглянуто етнічну індивідуалізацію, самореалізацію та самоствердження як основу суспільної розмаїтості. Проаналізовано роль України в процесі соціально-економічної інтеграції країн СНД. Увагу приділено особливостям розвитку міжнародного господарства, міжнародному руху капіталів, негативним наслідкам глобалізації. Розглянуто глобалізм як космополітичний неототалітаризм. Обгрунтовано необхідність реабілітації природного започаткування в людині з ритмічною та циклічною формою буття.

Показано розвиток сучасного світу в контексті глобальної трансформації людства. Розкрито теоретико-методологічні засади міжнародних систем як основний концепт дослідження. Обгрунтовано розвиток економічних, політичних і культурних відносин міжнародних систем в контексті глобального розвитку. Висвітлено причини виникнення глобальних проблем сучасності за умов антропогенного впливу на природу, людину, суспільство. Подано інформацію про взаємовідносини людини і суспільства, людини і людини, людини та природи за умов глобального розвитку. Охарактеризовано вплив державного управління на становлення суспільства сталого розвитку за умов глобальної трансформації людства. Розглянуто місце і роль України в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції міжнародних систем за умов глобального розвитку. Наведено порівняльний аналіз діяльності ЄС та Євразійського економічного Союзу.

Розкрито чинники та причини виникнення глобальних проблем сучасності, проаналізовано їх сутність. Досліджено можливі шляхи подолання проблем. Розглянуто роль міжнародних урядових і неурядових організацій, міжнародних угод та існуючих концепцій - сталого соціально-економічного розвитку, нового міжнародного економічного порядку тощо. Охарактеризовано найважливіші питання теорії та практики сучасного світового суспільства. Проаналізують основні глобальні проблеми сучасного світового розвитку, його рушійні сили, розглянуто варіанти розвитку ситуації з урахуванням того, як ці питання трактуються в новітніх дослідженнях фахівців. Увагу приділено тому, яким чином функціонує світова система, які глобальні проблеми розвиваються і будуть впливати вирішальним чином на її стан, становище і політику окремих суб'єктів. Досліджено зміст глобальних проблем сучасності, оцінено їх вплив на світогосподарські процеси, життя та розвиток людського суспільства, визначення шляхів їх подолання. Запропоновано розглянути неоднозначні, дискусійні та різноманітні трактування глобальних проблем сучасності, що сприятиме розвитку самостійних аналітичних навичок щодо їх осмислення крізь призму інтересів національної держави. Увагу приділено вмінню структурувати проблему й виділяти основні чинники при аналізі конфліктних явищ в різних галузях сучасного життя. Розглянуто шляхи вирішення відповідних проблем.