Мета роботи - дослідити основоположні принципи, які грунтуються на повазі до людської гідності та прав людини і мають бути керівними при ухваленні рішень і практик у галузі медицини під час нинішньої кризи. Загальнофілософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи, зокрема діалектичний метод, метод аналізу, системно-функціональний метод, формально-логічний метод, герменевтичний метод. Узагальнено основні способи та засоби захисту прав пацієнтів в умовах пандемії COVID-19. Конвенція вимагає рівного доступу до медичного забезпечення для всіх людей в умовах обмежених ресурсів, щоб найуразливіші особи не зазнавалиі дискримінації; зібрані дані, необхідні для боротьби з COVID-19, мають бути надійно захищені; обмеження прав людей має бути регламентоване законодавчо та спрямоване на захист колективних інтересів і громадського здоров'я; особливого захисту потребують права осіб, які займаються розробкою терапевтичних заходів в умовах кризи.

Мета роботи - комплексно дослідити історичні аспекти розвитку системи кадастрового обліку земельних ділянок в Україні. Методи дослідження: документального аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, історичний, пізнавально-аналітичний та ін. Проведено історичний аналіз становлення і розвитку системи кадастру на території України, а також досліджено теоретичні положення щодо ведення земельного кадастру, розкрито його поняття та цілі. З'ясовано нормативне закріплення земельного кадастрового обліку в законодавстві України, практичний аспект земельного кадастру, а також окреслено перспективи вдосконалення законодавства щодо ведення земельного кадастру в Україні.

Проаналізовано правовий механізм державного контролю за інвестиціями у стратегічно важливі підприємства. Документальний аналіз та синтез, порівняльний аналіз, об'єктивна істина, когнітивно-аналітичний та ін. Розкрито концепт контролю за інвестиціями, проаналізовано проблемні аспекти запровадження даного механізму в Україні, здійснено порівняльний аналіз даного механізму в законодавстві України (на прикладі законопроекту) та законодавстві інших країн. Обговорено аналіз правового механізму контролю за інвестиціями у стратегічно важливі підприємства. За умов збільшення кількості іноземних інвесторів, іноземного капіталу в економіці держави, а також підприємств з іноземними інвестиціями необхідність здійснення ефективного державного контролю та управління інвестиційною діяльністю є вкрай актуальною. Державне регулювання інвестиційної діяльності є інструментом державної інвестиційної політики та елементом системи державного регулювання економіки. Управління інвестиційною діяльністю здійснюється через реалізацію повноважень органами державної влади, що наділені відповідною компетенцією, і саме їх ефективна діяльність створює умови для формування сприятливого інвестиційного клімату та отримання позитивного ефекту для держави. За результатами проведеного дослідження визначено, що необхідність залучення інвестицій зумовлена недостатністю бюджетних коштів для фінансування галузей економіки та підприємств, що потребують амортизації. Значним недоліком наявної системи державного управління т а контролю за інвестиціями є відсутність дозвільної системи щодо залучення іноземних інвестицій в об'єкти критичної інфраструктури, стратегічно важливі об'єкти та об'єкти, що мають стратегічне для економіки значення, що надалі може призвести до негативних для національної безпеки наслідків. Враховуючи результати дослідження, запропоновано запровадження ефективного правового механізму контролю за інвестиціями у стратегічно важливі підприємства.

Мета роботи - дослідити питання про можливість визнання штучного інтелекту (кібер-суб'єкта) суб'єктом цивільного права. Методи наукового пізнання, як діалектичний, дедукції, індукції, порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний, метод аналогії, функціональний, порівняльно-правовий, юридичного моделювання. Визначено шляхи встановлення правосуб'єктності для штучного інтелекту, як нового суб'єкта цивільного права. Обговорено питання визнання штучного інтелекту та роботів новими суб'єктами цивільного права.

Мета роботи - розглянути поняття "зміна умов трудового договору" та його розмежування з такими суміжними правовими поняттями як "зміна трудового договору" та "зміна істотних умов праці". Методи дослідження: аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння та ін. Проведено розмежування поняття "зміна умов трудового договору" із суміжними правовими поняттями. Обговорення: КЗпП України повинен бути доповнений статтею "Зміст трудового договору", в якій мають бути закріплені його умови, обов'язково погоджені сторонами, та статтею "Зміна умов трудового договору".

Проаналізовано сучасний стан законодавчого закріплення реалізації права на штучну репродукцію. Дослідження здійснене з використанням загальноприйнятих методів наукового пізнання, таких як: аналітичного, порівняльно-правового, семантично-пізнавального, системного, статистичного та інших. Основою методології у цьому дослідженні є системний підхід, за допомогою якого вивчалося законодавство України та міжнародний досвід правового регулювання застосування методів штучної репродукції. Зроблено висновок, що реалізація права на штучну репродукцію вимагає розробки та прийняття вузькоспеціалізованих нормативно-правових актів, які б урегулювали в повній мірі всі відносини, пов'язані з реалізацією громадянами своїх прав на штучну репродукцію.

Цель работы - исследовать особенности и сущность киберсталкинга как преступления в киберсреде, указать на правовые возможности защиты жертв такого преступления. Исследование было проведено с применением общепризнанных методов научного познания, таких как: аналитический, сравнительно-правовой, системно-структурный и другие. Исследовано понятие, сущность, характеристики киберсталкинга и связанных с ним категорий, указано на проблемы защиты пользователей сети в связи с указанным преступлением, даны рекомендации по преодолению рассматриваемой проблемы. Дискуссия в статье затрагивает аспекты поиска путей решения проблемы киберсталкинга, необходимости улучшения и дополнения действующего отечественного законодательства, его гармонизации с международными стандартами.

Мета роботи - з'ясування ролі юридичних фактів як передумови виникнення, існування та припинення кримінально-правових відносин. Дослідження проведено із застосуванням загальнонаукових методів, таких як діалектичний аналіз та синтез, абстрагування тощо та спеціальних методів, за допомогою яких досліджено роль юридичних фактів у кримінально-правових відносинах. З'ясовано, що виступ є підставою (юридичним фактом), який породжує кримінально-правові відносини. Визначено, що саме видання кримінального закону виступає тим самим юридичним фактом, який породжує такі відносини. Доведено, що нормативна визначеність юридичних фактів передбачає їх встановлення у змісті норм права. обговорено дослідження ролі юридичних фактів як передумови виникнення, існування та припинення кримінально-правових відносин.

Мета роботи - проаналізувати нормативно-правове забезпечення функціонування вітчизняної науково-освітньої галузі в умовах карантинних обмежень, викликаних пандемією COVID-19. З використанням методу порівняльного аналізу висвітлено основні виклики, що постають перед вітчизняною системою освіти в контексті глобальних змін, зумовлених пандемією коронавірусу, та зарубіжного досвіду їх подолання; з використанням методу синтезу розглянуто систему нормативно-правового забезпечення функціонування науково-освітньої галузі в умовах карантинних обмежень, основні напрями його вдосконалення. Висвітлено тенденції модернізації освіти в умовах карантинних обмежень; з'ясовано, що одним із ключових трендів у цьому контексті є запровадження технологій дистанційного навчання та організації наукових досліджень; показано, що однією з актуальних проблем як у національному, так і світовому масштабі, є недостатня розробленість нормативно-правової бази функціонування науково-освітньої галузі та взаємодії її суб'єктів під час карантину; проаналізовано базове законодавство України про освіту та наукову й науково-технічну діяльність і обгрунтовано його потенціал щодо забезпечення можливостей формування ефективних інструментів організації освітнього та науково-дослідницького процесу під час карантину; охарактеризовано нормативно-правові акти з реалізації освітнього процесу, вдосконалення процедур атестації здобувачів освіти різних рівнів та науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації з використанням технологій дистанційного навчання, окреслено коло організаційно-правових питань, що потребують унормування; визначено шляхи подальшої розбудови організаційно-правового забезпечення функціонування науково-освітньої галузі в умовах карантину. Обговорено перспективи широкого запровадження дистанційних технологій у вітчизняній науково-освітній галузі з використанням зарубіжного досвіду та урахуванням тенденцій розвитку її організаційно-правового забезпечення.

Мета роботи - узагальнення результатів XI Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасне право в епоху соціальних змін" та вироблення пропозицій щодо активізації досліджень, спрямованих на розв'язання конкретних проблем у різних галузях права, які потребують нагального вирішення. Для досягнення визначеної мети були використані загальні та спеціальні наукові (спеціальні) методи. Очікувані результати нашої Міжнародної конференції полягають у науковому обгрунтуванні теоретичних та практичних аспектів правової реформи в Україні; вирішенні проблем соціальних стандартів та окреслення перспектив їх реалізації у публічному управлінні; з'ясуванні кримінальної політики щодо протидії злочинності у сучасному суспільстві; визначенні впливу соціальних змін на формування сучасної цивілістичної науки, виробленні пропозицій щодо розвитку в умовах глобалізаційних викликів, господарського, повітряного та космічного права тощо. Інтерес до даної проблематики великої кількості українських та закордонних науковців і юристів-практиків свідчить про її актуальність та здатність наукової спільноти реагувати на виклики сучасного світу і активно долучатися до тих соціальних змін, які відбуваються сьогодні не тільки в Україні, а й в усьому світі. Обговорено проведення правової реформи в Україні є однією із ключових вимог, на яких наполягає як українське експертне середовище, так і міжнародні партнери України. Позицію щодо необхідності та нагальності перетворень у судовій системі поділяє і українське суспільство. Без сумніву, основним завданням судової реформи є утвердження справедливого суду та вдосконалення вітчизняної судової системи. Проблематика здійснення судової реформи та підвищення ефективності правосуддя завжди була й залишається актуальною серед науковців.

Мета роботи - обгрунтувати положення, що при кваліфікації викрадення грошових коштів із банкомату із застосуванням чужої банківської карти слід інкримінувати особі таку кваліфікуючу ознаку, як проникнення. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові методи пізнання, за допомогою яких авторка з'ясовує основні принципи кваліфікації злочинів за ознакою проникнення. Наголошено на необхідності переглянути судову практику щодо застосування при кваліфікації кваліфікуючих ознак розкрадання і, зокрема, такої ознаки як проникнення. Розглянуто конкретні судові рішення щодо кваліфікації крадіжки із банкомату за допомогою викраденої платіжної картки, в яких суди неоднозначно застосовують кваліфікуючу ознаку "проникнення".

Мета роботи - здійснення аналізу форм громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів України. Дослідження проведено із застосуванням загальнонаукових методів, таких як діалектичний аналіз та синтез, абстрагування тощо та спеціальних методів, за допомогою яких автор здійснює аналіз форм громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів України. Досліджено ефективність різноманітних форм громадського контролю у сфері правоохоронної діяльності та здійснено порівняння такої діяльності з досвідом країн ЄС та США. Обговорено дослідження ролі громадськості у здійсненні контролю над правоохоронними органами України через призму зарубіжного та міжнародного досвіду.

Мета статті - проаналізувати питання протидії кіберзлочинності під час пандемії COVID-19 та запропонувати шляхи посилення кібербезпеки в Україні. У процесі дослідження використані загальнофілософський, компаративістський та феноменологічний методи. Обгрунтована необхідність в умовах зростання кількості й складності кіберзлочинів посилення міжнародної співпраці та вдосконалення чинного законодавства, зокрема, щодо електронних доказів, запропоновані методи захисту від кібершахраїв. Виділено окремі види кіберзлочинів, на які слід звернути увагу під час пандемії коронавірусу; особливу увагу приділено соціальній інженерії, кібершахрайству, АРТ-атакам на об'єкти критичної інфраструктури; надані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та пропозиції щодо протидії шахрайству.

Мета роботи - впровадження в експертну практику нових методик дослідження біологічних слідів людини для підвищення рівня ідентифікаційних можливостей. Застосовано порівняльно-правовий аналіз, пізнавально-аналітичний та ін. Запропоновано інноваційне розуміння таких основних базисних юридичних властивостей доказів, як їх значимість, доброякісність та достовірність, а також варіант вирішення питання кримінальної та іншої юридичної відповідальності за порушення порядку отримання доказів. Підкреслено, що значних успіхів у отримані ідентифікаційних доказів причетності особи до злочину на основі слідів біологічного походження досягнуто, перш за все, завдяки використанню молекулярної генетики. Молекулярно-генетичний аналіз ДНК - лише один із етапів ідентифікації, і для винесення остаточного результату необхідний статистичний аналіз одержаних даних, особливо важливий при збігу генотипів злочинця і підозрюваного: адже в цьому випадку йдеться іноді про людське життя. На сьогоднішній день метод ДНК-аналізу (генотипоскопія) - один із найбільш перспективних напрямів розвитку судових експертиз, а його результати є достатньо надійним доказом причетності до злочину конкретної особи.

Мета дослідження - аналіз питань теорії щодо визначення принципу поділу державної влади. Досягнення цієї мети забезпечується через пошук науково-теоретичних конструкцій на конкретному історико-правовому матеріалі. Методологічну основу роботи складає комплексний підхід щодо аналізу теорії поділу державної влади, її розвитку. Її основою є діалектичний метод дослідження, методи аналітичний, порівняння, та історизму, які забезпечують виявлення внутрішньої сутності явищ через характеристику динаміки їх розвитку та зовнішніх проявів. Показ однієї з проблем теорії організації державної влади. Матеріали статті використано для підготовки нових курсів з теорії держави і права, конституційного права, теорії політології, що викладаються у закладах вищої освіти України. Обговорення одержаних результатів полягає в тому, що в статті здійснена спроба показати і проаналізувати проблему теорії організації державної влади. Висновки, запропоновані автором, важливі для подальшого розвитку теорії поділу влади та поглибленого наукового дослідження правових проблем практичної реалізації цієї теорії в державотворчій практиці. Матеріали дослідження можуть бути використані в безпосередній практичній діяльності представників різних гілок державної влади, державних діячів і політичних лідерів. Крім наукового значення, а також можливостей застосування у навчальному процесі даної статті, слід вказати на її актуальність щодо законотворчого і законодавчого процесу. Практичне значення статті полягає в тому, що вона є внеском у формування науково-теоретичної основи законодавчої діяльності.

Мета статті - дослідження верховенства права як принципу в діяльності судової влади в таких аспектах, як з'ясування витоків ідеї верховенства права, співвідношення концепцій верховенства права і судової влади, аналіз відповідної доктрини в Україні. Діалектичний, герменевтичний, прогностичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, метод моделювання, декомпозиції, комплексного аналізу, міжгалузевий метод юридичних досліджень, логічні методи, що були використані як інструментарій для досягнення поставленої мети. Застосовуючи принцип верховенства права, суддя має пам'ятати про нього як про глобальну мету правосуддя - панування верховенства права в суспільстві. Вирішення кожного спору й будь-якого правового конфлікту має бути спрямоване на дотримання цього принципу. З практичної позиції верховенство права визначає місце судів у системі публічної влади, яке має засвідчувати не лише реальний розподіл влади, а й спроможність судової влади обмежувати дискреційні повноваження законодавчої та виконавчої влади і в такий спосіб гарантувати захист від свавілля. Це можливо лише за умови незалежності суду (і процедур правосуддя) від інших гілок влади. Такий підхід до взаємозв'язку поділу влади (традиційно - елементу концепції правової держави) зближує концепції верховенства права та ідеї правової держави в сучасних умовах.

Мета роботи - з'ясувати роль правової культури та виокремити функції правової культури в сучасному інформаційному просторі. Методологічну основу дослідження складають загальні методи мислення, функціональний, системний, структурний та синергетичний методи. Доведено, що правова культура, здійснюючи активний вплив на свідомість людей, є важливим ідеологічним засобом в утвердженні правових цінностей у сучасному інформаційному просторі, слугує засобом забезпечення прав людини, запобігання їх обмеженню та реалізації. Виокремлено функції правової культури: пізнавально-правоосвітню, ціннісно-нормативну, комунікативну, правосоціалізаційну, попереджувальну, ідеологічно-виховну, прогностичну. Встановлено, що основними проблемами із забезпеченням прав людини у сучасному інформаційному просторі в умовах пандемії є недосконала інформаційна політика держави, прогалини в законодавстві, недостатність залучення громадянського суспільства до комунікації; обмеження окремих прав людини задля захисту громадського здоров'я в умовах пандемії повинні відповідати міжнародним та національним стандартам прав людини.

Мета статті - вироблення пропозицій щодо удосконалення контролю за повітряним простором як елементу забезпечення прикордонної безпеки. Застосування системно-структурного методу і методу узагальнень дозволило виявити загальні тенденції застосування літальних апаратів (ЛА) у прикордонному повітряному просторі з незаконною метою і встановити пов'язані з цим правові проблеми. В результаті застосування формально-юридичного методу запропоновані шляхи вдосконалення законодавства. Як результат наукового пошуку запропоновані напрями нормативно-правового регулювання у сфері контролю за повітряним простором у діяльності Державної прикордонної служби України. Обговорено повноваження контролю за повітряним простором над смугою земної поверхні, що проходить уздовж державного кордону, покладені на Збройні сили України. Водночас, у сучасних умовах у прикордонному просторі поширене протиправне використання ЛА, які за особливостями конструкції та вагою не завжди можуть бути виявлені силами ППО ЗС України. Основну увагу зосереджено на аналізі досвіду з охорони державного кордону України, який демонструє, що фактично протидіють протиправному застосуванню ЛА у прикордонному просторі підрозділи прикоронної служби. Сформульовані пропозиції щодо правового забезпечення контролю повітряного простору як елементу забезпечення прикордонної безпеки.

Розглянуто актуальні теоретичні проблеми предмета екологічного права в Україні, досліджено наукові концепції предмета екологічних правовідносин, проаналізовано зміст предмета через застосування Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", доведено наукові позиції авторів щодо правового визначення предмета, який поєднує в собі сукупність висновків щодо забезпечення екологічної безпеки, приналежності, використання, відновлення природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища. Дослідження проведене з використанням таких методів як аналіз і порівняння, синтез. Метод аналізу і порівняння застосовувався при вивченні наукових доробок вчених-правників щодо визначення предмета екологічного права. За допомогою методу синтезу встановлені види суспільних відносини у сфері використання і відтворення природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища. Виділено три групи суспільних відносин та зроблено висновок про те, що до предмета екологічного права входять природоресурсні, природоохоронні та антропоохоронні суспільні відносини, визначено предмет екологічного права. Проблеми праворозуміння предмета екологічного права в Україні.

Мета роботи - розкриття поняття та змісту службових відносин при здійсненні технічного розслідування, обслуговування та організації повітряного руху. Методологічна основа дослідження складається із методів пізнання (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, порівняння), із загальнонаукових методів, формально-логічного методу тлумачення права та порівняльно-правового методу. Складовими методологічної бази є об'єктивність та поєднання підходів критичного і раціонального, конструктивного. У ході дослідження з'ясовано, що обслуговування повітряного руху (ОПР) є однією із важливих складових діяльності у сфері авіаційного транспорту, яке здійснюється на засадах державного регулювання та реалізується уповноваженими ЦОВВ, його структурними підрозділами. Забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору під час координації, управління використанням повітряного простору та ОПР покладається на Украерорух. Обговорення: службових відносин при здійсненні технічного розслідування, обслуговування та ОПР.