Зазначено, що на даний час не викликає жодних сумнівів потреба комплексного підходу до лікування пацієнтів з ортодонтичною патологією, проте співпраця лікарів-терапевтів і ортодонтів інколи є недостатньою. У випадку зубощелепної аномалії необхідна консультація дитячого стоматолога, щоб оцінити можливості майбутнього естетичного відновлення. Належна міждисциплінарна співпраця є передумовою досягнення естетичних і функціональних результатів лікування.

Обгрунтовано застосування імплантатів Radix при реабілітації дітей з гіпогідротичною ектодермальною дисплазією у випадку вродженою адентії. Описано клінічні випадки встановлення дентальних імплантатів і результати їх функціонування.

Наведено модифіковану класифікацію захворювань пародонта в дітей, яку можна використовувати в Україні та інших країнах. У класифікації враховано особливості клінічного перебігу захворювань пародонта, анатомо-фізіологічні особливості будови тканин пародонта в різні вікові періоди, загальний стан організму дитини, рівень гігієни порожнини рота. Нова класифікація полегшить ранню діагностику, вибір тактики лікування та його своєчасне проведення.

Вивчено вплив чинників, що діють в антенатальний період, на схильність молочних зубів до карієсу. Виявлено, що патологія антенатального періоду розвитку дитини, вік матері під час народження дитини (старша 30 і молодша 20 років), кількість попередніх пологів у матері (3 і більше), пора року (весна) та маса тіла під час народження дитини, створюють умови для розвитку карієсу молочних зубів і необхідність проведення профілактичних заходів.

Зазначено, що екстракції зубів у дітей найчастіше проводять у зв'язку з глибоким ускладненим карієсом, а також з ортодонтичних причин (особливо тих, що стосуються премолярів і третіх молярів). У межах хірургічної стоматології ускладнення обговорюваної вікової групи є результатом: ушкодження або вивихів суміжних зубів, випадкової екстракції, ушкодження м'яких тканин, ушкодження кісткових структур верхньої щелепи, переломів нижньої щелепи, виникнення синусо-альвеолярного з'єднання, ускладнень, пов'язаних з видаленим зубом, наприклад, перелом кореня та залишення його частини. Описано 2 клінічні випадки зламаних коренів моляра та премоляра, що залишились після екстракції у дівчаток-підлітків.

Вивчено результати комплексного дослідження індивідуально-психологічних особливостей (профілю особистості) студентів середнього навчального закладу з множинним карієсом. На підставі одержаних результатів виявлено, що для підлітків з множинним карієсом є характерним змішаний тип реагування, який свідчить про загальне перенапруження адаптаційного потенціалу організму і за несприятливих соціальних умов може стати передумовою для розвитку психосоматичних розладів.

Зазначено, що врахування кісткового віку пацієнтів є необхідним в сучасному підході до ортодонтичного лікування. Дослідження на бічних телерентгенограмах (ТРГ), як додатковому рентгенологічному методі дослідження в ортодонтії, стадії формування шийних хребців надає можливість прогнозувати величину потенційного росту щелеп. Розширення аналізу бічних ТРГ за рахунок оцінки форми шийних хребців не потребує традиційного проведення рентгенограми кисті та надає можливість підвищити своєчасність та якість ортодонтичного лікування пацієнтів із зубощелепними аномаліями, ускладненими скупченістю зубів.

Вивчено захворюваність на карієс зубів дітей віком 2 - 5 років. Наведено поширеність та інтенсивність у вікових групах 2 - 3 і 3 - 5 років. У молодшій групі виявлено поширеність на рівні 35,4 %, інтенсивність - 1,1. Віком 3 - 5 років відповідно 47,5 % і 2,9. Серед чинників ризику карієсу виділено найбільш суттєві - "солодка нічна пляшечка", надлишок вуглеводів у їжі, токсикози вагітності та незадовільний гігієнічний стан порожнини рота.

Зазначено, що метод дентальної імплантації широко використовується на сучасному етапі розвитку стоматології. У зв'язку з цим зросла роль підтримуючої терапії, якою є професійна гігієна порожнини рота. Тільки ретельна індивідуальна та професійна гігієна порожнини рота забезпечує довготривале функціонування ортпедичних конструкцій з опорою на імплантати.

Зазначено, що гігієнічне навчання та виховання є однією з основних і необхідних ланок первинної профілактики стоматологічних захворювань у дітей. Оптимальним варіантом навчання догляду за порожниною рота у дітей в організованих дитячих колективах є проведення Уроків здоров'я для кожної вікової групи, на яких слухачі одержують і засвоюють в адаптованій відповідно до віку формі інформацію, що є мотивацією до виконання.

Наведено результати вивчення причинно-наслідкових зв'язків між хімічним складом емалі та ступенем ураження постійних зубів карієсом у дітей, що постійно мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України. За допомогою кореляційного аналізу підтверджено кореляційні залежності між вмістом в емалі деяких мікроелементів та індексом інтенсивності карієсу.

Спираючись на досвід діагностики кісткових гемангіом, визначено їх патогномонічні клінічні ознаки. Запропоновано послідовність і показання до застосування додаткових методів дослідження.

Зазначено, що тауродонтизм - вроджена аномалія розвитку, яка характеризується вкороченням коренів зуба, збільшенням розмірів пульпової камери та її зміщенням в апікальному напрямку. Найчастіше уражаються постійні моляри. Однак, у клінічній практиці все частіше з'являються випадки ураження премолярів, іклів та інших зубів, які визначають термінами "моляризація премолярів", "премоляризація іклів". Описано власний клінічний випадок аномалії форми коронки нижніх премолярів у 21-річної пацієнтки, яка звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на естетичний недолік.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 86 дітей віком від 2 до 14 років з діагнозом рецидивуючий герпетичний стоматит різного ступеня тяжкості. Показано тенденцію до більшої вірогідності виникнення тяжких форм захворювання у дітей віком 2 - 5 і 9 - 14 років. Рецидивуючий герпетичний стоматит може спричинятися асоціацією герпес-вірусів HSV, CMV, EBV, HHV-6, HHV-7, що сприяє тяжчому клінічному перебігу захворювання.

Зазначено, що диспансеризація є основою профілактики і включає необхідний комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження розвитку стоматологічних захворювань і зміцнення здоров'я населення. Диспансеризацію дітей з карієсом зубів проводять за інтенсивністю, ступенем активності та приростом карієсу, на підставі чого визначають кратність проведення санаційно-профілактичних заходів. Ефективність диспансеризації та профілактики визначають за показниками редукції карієсу, економії робочого часу та показником рівня стоматологічної допомоги.

У результаті вивчення стоматологічного статусу у дітей, які проживають в регіоні добування та переробки сірки, виявлено високі показники ураженості тканин пародонта та ряд особливостей перебігу захворювань пародонта. Відмічено відхилення від норми імуноглобулінів класів A, G, M.

Розглянуто питання реабілітації хірургічних стоматологічних хворих дитячого віку та обгрунтовано її доцільність.

Наведено дані про поширеність та інтенсивність карієсу в дітей, що проживають у сільській місцевості та в місті. Встановлено, що молочні зуби є менше ураженими карієсом у тих дітей, які проживають у місті, ніж серед дітей, що проживають у сільській місцевості.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що запропонований лікувально-профілактичний комплекс для дітей із гемобластозами забезпечує карієс-профілактичний ефект. За 12 і 24 місяці показник приросту інтенсивності карієсу молочних і постійних зубів у дітей контрольної групи є значно вищим від аналогічних показників у дітей основної групи. Редукція карієсу молочних зубів у дітей основної групи становить 67,06 %, постійних зубів - 66,38 %.

Зазначено, що підвищення ефективності лікування періодонтитів постійних зубів з незакінченим ростом кореня у дітей залишається актуальною проблемою стоматології. За результатами гістоморфологічних досліджень встановлено, що матеріал Остеопатит керамічний марки ОК 015 має біологічну сумісність з оточуючими тканинами та пришвидшує репаративний остеогенез. На підставі одержаних результатів розроблено та впроваджено в клініку двоетапний спосіб лікування деструктивних форм періодонтиту у дітей, який передбачає на першому етапі лікування - тимчасове пломбування кореневих каналів пастою на основі ОК 015. Постійне пломбування кореневих каналів проведено після досягнення апексифікації, майже повного чи повного відновлення кісткової тканини (другий етап лікування).