Досліджено суть, види, функціональні особливості, а також світовий і вітчизняний досвід розвитку інфраструктури підтримки підприємництва. Проаналізовано сучасний стан розвитку елементів інфраструктури підтримки підприємництва в регіональному розрізі та запропоновано основні напрями підвищення ефективності їх функціонування.

Охарактеризовано сфери застосування МСФЗ у межах національних економік різних країн. Визначено юридичний статус МСФЗ для 23-х розвинених країн світу за 4-ма ознаками: "вимагається", "дозволено", "заборонено" та "не застосовується". Виокремлено 4 типи компаній, щодо яких законодавчо встановлюється застосування МСФЗ: національні публічні компанії, що здійснюють торгівлю пайовими та борговими цінними паперами на фондовому ринку та подають консолідовану фінансову звітність; національні публічні компанії, чиї акції та облігації обертаються на фондовому ринку, маючи право подавати окрему фінансову звітність; національні компанії, що не продають цінні папери на відкритому ринку; іноземні компанії, фінансові інструменти яких обертаються на національній фондовій біржі. Проаналізовано рівень стандартизації подання звітної інформації країнами "Великої двадцятки", з-поміж яких виокремлено держави, що не застосовують МСФЗ як альтернативу національним стандартам фінансової звітності.

Досліджено теорії економічних циклів окремих макроекономічних шкіл. Увагу приділено теоріям бізнес-циклу представників австрійської школи економіки на відміну від мейнстріму економічної науки. Зроблено висновок про невідповідність класичних теорій економічних циклів та сучасної економічної думки новим викликам економічної дійсності.

Обгрунтовано методи економічного оцінювання трудового потенціалу з використанням наявних підходів і пошуку оновлених методичних прийомів. Розглянуто та проаналізовано групу показників, які доцільно використовувати під час проведення оцінювання трудового потенціалу.

Представлено авторський підхід стосовно питань, пов'язаних з розв'язанням проблем внутрішньо переміщених осіб, що надасть змогу системно підійти до їх вирішення, забезпечити регульований розвиток міграційних процесів. Розглянуто ключові характеристики поняття "внутрішньо переміщена особа". Зазначено, що категорію внутрішньо переміщених осіб було вперше зафіксовано в Україні у 2014 р. Проаналізовано динаміку внутрішніх переміщень. Встановлено, що найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб розміщена у регіонах, які безпосередньо оточують зону, охоплену конфліктом. Визначено причини, які викликали переміщення громадян зі східних областей України та Криму. Висвітлено комплекс проблем, які пов'язані з вимушеною міграцією та сформовано підходи до розв'язання проблем внутрішньо переміщених осіб. Акцентовано увагу на системному підході до розв'язання проблем внутрішньо переміщених осіб. Запропоновано комплекс заходів щодо розв'язання проблем, з якими стикається ця категорія громадян.

Представлено структуру податків і зборів, які сплачують автотранспортні підприємства. Оподаткування підприємств, що здійснюють транспортні перевезення, проводиться згідно з чинним законодавством України. Особливості оподаткування полягають у сплаті поряд із загальними податками для підприємств специфічних податків і зборів. Наведено їх характеристику. Показано основні особливості функціонування податкової системи України, що мають вплив на діяльність підприємств транспорту.

Досліджено стан поточного рахунку платіжного балансу Казахстану за умов фінансової нестабільності. Виявлено, що девальвація національної валюти призвела до незначного покращання сальдо поточного рахунку за одночасної великої залежності економіки від кон'юнктури світових енергетичних ринків. Погіршення поточного рахунку у разі зниження ціни на нафту до 50 - 60 доларів пов'язано зі скороченням вартісного обсягу експорту, який, у свою чергу, чинить тиск на торговий баланс. Погіршення показника рахунку поточних операцій посилить тиск на тенге.

Досліджено можливості захисту інформації управлінського обліку за рахунок реалізації організаційно-кадрової складової забезпечення безпеки бухгалтерської інформації, відповідне врегулювання якої організаційно-розпорядчими документами підприємства є основою захисту комерційної таємниці за рахунок чіткого визначення посадових обов'язків працівників, відповідальних за ведення управлінського обліку. Це сприятиме продуктивності праці та безпеці управління господарськими операціями підприємства, особливо за умов застосування комп'ютерних технологій.

Розглянуто місце обліку екологічної діяльності в системі бухгалтерського обліку. Обгрунтовано, що облік екологічної діяльності є підсистемою бухгалтерського обліку й здійснюється в межах фінансового й управлінського обліку. З'ясовано, що поняття "екологічний облік" є поняттям вищого рівня у порівнянні з поняттям "бухгалтерський облік екологічної діяльності". Під екологічним обліком варто розуміти процес розпізнавання, оцінювання й передачі екологічної інформації, що надає змогу користувачам такої інформації компетентно приймати рішення та формувати судження.

Обгрунтовано переваги впровадження електронної звітності в оподаткуванні. Визначено можливі проблеми та ризики під час впровадження електронної звітності в оподаткуванні.

З'ясовано, що освіта являє собою інструмент, який сприяє розвиткові впевненості людини у собі, що надає змогу їй знайти кращу роботу. Загалом, освіта позитивно впливає на конкурентоспроможність країни. Розкрито взаємозв'язок і взаємозалежність освіти й економічного та соціального розвитку. Для підвищення впливу освіти на соціально-економічні показники підкреслено необхідність структурної трансформації навчальних планів і програм, активного залучення до цього процесу роботодавців, обгрунтовано освітню домінанту розвитку освіти як важливого чинника соціально-економічного зростання.

Досліджено процес об'єднання у кластери підприємств креативних індустрій у країнах Європейського Союзу. Особливу увагу було приділено визначенню просторової концентрації креативних підприємств та її значенню для формування креативних кластерів. Доведено, що кластеризація протягом останніх років стала однією з домінуючих тенденцій розвитку індустрій креативного сектору. Виділено основні характерні риси, а також відмінності креативної кластеризації відносно кластеризації інших промислових сфер економіки. Проаналізовано особливості функціонування та розвитку креативних кластерів на території Європейського Союзу, визначено основні механізми їх підтримки. Показано, що країни ЄС мають лідируючі показники зростання креативних індустрій у світі, а отже, їх кластерна політика є найбільш ефективною.

Недостатній рівень вивченості питань, присвячених дослідженню можливих наслідків процесу наближення та адаптації технічних вимог у торгівлі до acquis ЄС для українських стейкхолдерів зумовлює актуальність проведення грунтовного дослідження на предмет виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз реформування інфраструктури якості для ключових груп зацікавлених сторін. Розглянуто ключові принципи Нового підходу ЄС та обгрунтовано необхідність їх впровадження у вітчизняну інфраструктуру якості. Проведено SWOT-аналіз процесу гармонізації технічних вимог у торгівлі до aquis ЄС з позицій підприємницького сектора, споживачів і державного сектора в Україні. Доведено, що можливості використання оновленої інфраструктури технічного регулювання суттєво переважають загрози для всіх зацікавлених сторін, однак їх перетворення на реальний соціально-економічний ефект потребує проведення поміркованої державної політики, здатної раціонально використати наявні сильні сторони та максимально нівелювати негативний вплив, зумовлений наявністю слабких сторін українських стейкхолдерів.

Здійснено оцінювання якості життя населення Чернігівської області у контексті ключових індикаторів за методологією ЄС European Foundation for the Improvement of Living and Working.

Досліджено та побудовано економіко-математичну модель формування оптимальної структури ланцюга постачань з урахуванням його впливу на складові сталого розвитку, також розроблено алгоритм, який надає змогу усунути проблему даних і може бути застосований на рівні підприємств і організацій будь-якого типу (малі, середні, великі). З урахуванням цього цю модель апробовано на статистичній інформації підприємства "Облторгсервіс" у розрізі як кожної складової сталого розвитку, так і з урахуванням усіх складових. Крім того, використано теорію графів для виявлення доцільності розміщення певного елементу ланцюга постачань виходячи із максимізації товарних потоків чи будь-якого іншого параметра.

Запропоновано основні напрямки щодо вдосконалення процесу збереження та розвитку трудового потенціалу. Проаналізовано його вплив на соціально-економічні перетворення у країні та визначено необхідні передумови його оптимального використання, адже соціально-економічний розвиток країни здебільшого визначається використанням трудового потенціалу регіонів як невід'ємної частини економічного потенціалу. Доведено, що основою розвитку суспільства є сукупність практичних дій щодо формування та відтворення трудового потенціалу, що засновані на таких пріоритетах, як: створення відповідних економічних, екологічних і соціальних умов для повноцінного відтворення та професійного й інтелектуального розвитку трудового потенціалу; надання можливості щодо його продуктивного використання за допомогою відповідної економічної і науково-технічної бази, збалансованого регіонального розвитку, а в перспективі - впровадження системи стимулів до продуктивної праці та реалізації соціальних гарантій для працюючих і безробітних за умов ринкових відносин сприятиме покращанню параметрів трудового потенціалу, а також формуванню та вдосконаленню рівня життя населення в цілому.

Досліджено й охарактеризовано роль людського потенціалу (ЛП) в регіональному економічному зростанні. Виділено соціальні загрози економічного зростання регіонів. Запропоновано управлінську модель капіталізації ЛП, яка побудована на базі інституційного підходу з урахуванням цільової функції. Визначено роль капіталізації ЛП у підвищенні якості життя населення та інноваційному розвитку регіональних економічних систем. Встановлено, що ефективне управління використанням ЛП призводить до підвищення якості життя населення, одержання конкурентних переваг, підвищення інвестиційної привабливості, розбудови інноваційного сектора економіки, розвитку громадянського суспільства. Наведено цілі та функції учасників управління процесом капіталізації ЛП регіону.

Розглянуто систему економічної безпеки бізнесу в аспекті виникнення корупційних ризиків, їх впливу на діяльність бізнесу та запропоновано методи їх оцінювання, грунтуючись на зарубіжному досвіді. Висвітлено можливість імплементації методології як основи підготовки методики антикорупційної експертизи, що використовується як зразкова модель оцінювання в європейських країнах.

Акцентовано увагу на ключовій ролі освіти й науки у контексті зміцнення економічної безпеки держави. Визначено пріоритетні напрями реформування та розвитку освітньої сфери, зокрема: підвищення якості вищої освіти через впровадження інноваційних технологій в освітній процес, зростання академічної мобільності суб'єктів освітнього процесу, підвищення професійної майстерності професорсько-викладацького складу; формування гнучкої системи фінансування освіти, диверсифікації джерел фінансування; розвиток державно-приватного партнерства; зміцнення матеріально-технічної бази ВНЗ; формування у кожного громадяни потреби підвищувати особистий освітній рівень. Найважливішими напрямами активізації наукової сфери є: створення єдиного наукового простору на базі академічної, вузівської та галузевої науки; формування нової організаційно-функціональної структури науки; посилення конкуренції у сфері бюджетного фінансування НДДКР; поглиблення інтеграції науки й освіти; створення науково насичених вільних економічних зон; прийняття програми підтримки молодих науковців; розроблення програм співпраці з науковцями-емігрантами тощо.

Проілюстровано позитивні та негативні наслідки впливу глобалізації на розвиток агросфери, рівень продовольчої безпеки та ступінь навантаження сільськогосподарського виробництва на екосистеми у країнах із різним рівнем соціально-економічного розвитку. Розкрито концептуальні підходи до вирішення проблеми продовольчої безпеки у світовому масштабі, напрацьовані зусиллями міжнародної спільноти в XX - XXI ст.