Встановлено критерії для відмежування аналітичних одиниць морфемно-дериваційного рівня від одиниць інших рівнів мовної структури. Конкретизація поняття про репрезентанти аналітизму на морфемно-дериваційному рівні та з'ясування репертуару критеріїв розмежування аналітичних одиниць в сучасній лінгвістиці є передумовою перевірки зазначених критеріїв на факт доцільності їх застосування для характеристики типологічно різних мов світу.

Проаналізовано й узагальнено погляди українських і зарубіжних лінгвістів щодо зв'язку результатива та граничності. Розглянуто статус категорії результатива з погляду зв'язку її з ознакою граничності в українській мові.

Розглянуто прізвиська Донеччини як спосіб і засіб репрезентації концепту "чоловік". Аналіз здійснено за природно-фізичними, фізіологічними, психологічними, інтелектуальними, соціально-статусними та рольовими параметрами, визначено особливості мовних механізмів такої репрезентації.

Розглянуто особливості репрезентації відношень суперіорності/інферіорності мовними формаціями компаративної семантики, та проаналізовано функційно-семантичний аспект реалізації відношень відмінності.

Розвинено думки акад. Л. В. Щерби про синтагму, що висловлені в його останніх виступах і неопублікованих нотатках. Стверджується, що основною одиницею організації та сприймання мовлення є синтагма. Розглянуто внутрішні між- та синтагматичні зв'язки та відношення.

Простежено основні тенденції в розумінні терміна "концептосфера", надано його визначення, наведені різними дослідниками, проаналізовано ряд його контекстуальних синонімів, а також з'ясовано, в яких взаємовідношеннях останні можуть перебувати. Сформульовано власне визначення поняття "концептосфера".

Продовжено цикл публікацій з проблем вираження згоди в українському діалогічному мовленні. Проаналізовано одну з моделей висловлення зі значенням згоди - синтаксично нерозкладне речення з інтерпозиційною часткою "так".

Висвітлено формально-синтаксичні особливості та семантичні вияви атрибутивних конструкцій із залежним місцевим відмінком.

У розвідці описано морфологічні засоби вираження виокремлених у структурі речення синкретичних синтаксем з адресатним відтінком, окреслено їх лексичне наповнення. Прокоментовано дериваційний шлях витворення конструкцій з такими компонентами. Обгрунтовано розрізнення адресата в ситуації та адресата ситуації.

Рассмотрена проблема мыслительно-речевой деятельности в контексте риторических учений софистов. Выяснив, что такие древнегреческие философы, как Протагор и Горгий, сосредоточивали внимание на необходимости создания специфических приемов и правил убеждения оппонентов, сделан вывод, что именно древнегреческие школы софистики заложили основы развития мыслительно-речевой деятельности и начали профессионально обучать составлению и произнесению публичных речей.

Досліджено синтаксис української реклами. Надано аналіз семантико-синтаксичної організації українських рекламних текстів косметики та побутової хімії як репрезентативної та однієї з найчисленніших тематичних груп в загальному корпусі зібраного фактичного матеріалу. Аргументовано застосування фреймового аналізу до розгляду семантико-синтаксичної структури рекламних текстів і надано комплексний та послідовний опис фреймової структури реклами косметики та побутової хімії.

Простежено необхідність наукового осмислення організації речення з предикатами знання. Встановлено їх валентність і досліджено предикати поля знання в порівняльному аспекті: в англійській, українській і російській мовах.

Досліджено різновиди чужої мови в аспекті теорії перехідності. Визначено синкретичний статус прямої мови, обгрунтовано засади виокремлення перехідних різновидів чужої мови, окреслено їх кваліфікаційні характеристики.

Розглянуто семантичні функції інтерфіксів у структурі українських прикметників на- с'к-(ий). Основну увагу зосереджено на характеристиці інтерфіксальних похідних, у яких інтерфікс частково чи повністю змінює їх значення, у порівнянні зі спільнокореневими безінтерфіксальними похідними.

Потрактовано числівники як вторинні невербоцентричні носії валентності. Описано валентний потенціал числівникових предикатів кількісної та кількісно-вікової ознак, семантичні й морфологічні репрезентанти предикатної та субстанціальної синтаксем, а також їх вияв на формально-синтаксичному рівні.

Розглянуто проблеми вивчення мовностильових особливостей поетичних творів, а також стилістичний аналіз синтаксичних одиниць, фігур синтаксичного рівня. Визначено їх функціональну доцільність у текстовому просторі поетичного твору. Дослідження проведено на базі поетичної спадщини П. Скунця.

Охарактеризовано наявні у сучасній українській літературній мові різновиди номінативних синтаксичних конструкцій, їх формальні та семантичні особливості та принципи класифікацій, застосовані українськими і російськими вченими.

Обоснована важность изучения соотношения синтагматики и парадигматики для наблюдения над типологической подвижностью русского языка современной эпохи.

Виявлено та описано моделі утворення композитів на позначення людини за фізичною ознакою в англійській, німецькій, українській і російській мовах у зіставному аспекті. Увагу приділено дослідженню метафоричних і метонімічних переносів, які в переважній більшості випадків супроводжують створення композитів, що вивчаються.

Репрезентовано методологічні засади аспектологічного аналізу й описано досвід застосування комплексної аспектуальної діагностики щодо полікатегорійних у видовому відношенні дієслів для виявлення належності його окремих значень до певного аспектуального класу та прогнозування специфіки видової поведінки.