Проаналізовано зв'язки між соціальним капіталом та здоров'ям населення в Україні. На базі даних Європейського соціального обстеження - 2009 надано загальну характеристику стану соціального капіталу в Україні та досліджено вплив індивідуального соціального капіталу на самооцінку стану здоров'я.

Досліджено роль міжнародних донорських організацій у фінансуванні соціальних інвестицій в Україні. Проаналізовано основні напрями спрямування коштів та пріоритети реалізованих проектів, оцінено обсяги інвестицій міжнародних донорів у соціальний розвиток України. Окреслено проблеми, які знижують ефективність донорської підтримки, та запропоновано можливі шляхи їх вирішення.

Проаналізовано відмінності соціальних очікувань щодо певних аспектів демографічної поведінки чоловіків і жінок, а також розглянуто наскільки соціальні очікування і установки мешканців України відрізняються від тих, що характерні для інших європейських країн. Дослідження грунтується на матеріалах Європейського соціального обстеження та вибіркових соціально-демографічних обстежень, які провів Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.

Висвітлено питання, пов'язані із вивченням феномену соціального відторгнення. Викладено деякі методологічні підходи до його оцінювання, охарактеризовано можливості інформаційного забезпечення, надано аналітичні матеріали щодо проявів та специфіки соціального відторгнення в Україні.

Досліджено динаміку репродуктивних втрат внаслідок мертвонароджень. Розглянуто причини та характер впливу окремих соціально-демографічних та соціально-економічних факторів на рівень мертвонародженості. Визначено основні тенденції рівня мертвонароджень в Україні та її регіонах, а також їх медико-демографічні наслідки.

Опрацьовано теоретичні основи розуміння сутності соціальної відповідальності держави, бізнесу, громадянина, обгрунтувано її роль у модернізації суспільства, досліджено її рівні і ступені, оцінено стан її поширення, специфіку національних умов формування й розвитку системи соціальної відповідальності у порівнянні з іншими країнами, і на цій основі науково обгрунтувано пріоритетні напрями її розвитку в Україні в контексті подолання системної кризи.

Вивчено соціальну складову умов і стилю життя населення радіоактивно забруднених територій. Визначено сфери життєдіяльності, що мають основне навантаження у разі формування соціального самопочуття населення: матеріальна, рекреаційно-культурна та професійно-трудова. Встановлено, що невиконання більшості передбачених соціальних програм обумовлює зростання рівня соціальної напруженості. Визначено особливості життєвих настанов населення РЗТ, які в першу чергу пов'язані зі збільшенням соціальних пільг та компенсацій і обумовлені зниженням соціальної активності.

Розглянуто демографічні аспекти сучасного розвитку міст - обласних центрів України, зокрема, міграції населення, тенденцій формування міграційних потоків різного рівня. Проаналізовано характеристики впливу соціально-економічних факторів на міграцію населення таких центрів у межах області, між регіонами України і за кордон.

Розглянуто передумови виникнення, визначення та сутнісні характеристики циркулярної міграції як типу переміщень і як політичної моделі. Зроблено висновок про перспективність її використання для регулювання трудової міграції громадян України за кордон.

Досліджено сутність та чинники впливу на якість трудового життя мікро-, мезо-, макро- та метарівня; проаналізовано специфіку проявів цих чинників за умов кризового періоду.

Надано комплексну характеристику соціальних, демографічних, медико-психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи; проаналізовано інформаційно-методичні проблеми об'єктивного оцінювання впливу наслідків катастрофи на демографічні процеси; визначено напрями необхідного коригування соціально-демографічної політики в регіонах, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Проаналізовано сучасні проблеми формування моделі забезпечення професійної безпеки та охорони праці в Україні. Визначено найважливіші тенденції й першочергові завдання щодо удосконалення механізмів управління охороною праці для забезпечення професійної безпеки і належних умов праці.

Досліджено еволюцію, сучасний стан та наукові передумови подальшого розвитку економічної демографії. Обгрунтовано недостатність статистико-емпіричного підходу до вивчення економіко-демографічних взаємозв'язків як для розуміння їх сутнісних особливостей, так і для ефективного використання його результатів у демополітичній практиці. Зроблено висновок про необхідність поглиблення економіко-демографічних досліджень шляхом виходу за предметно-дисциплінарні межі демографічної статистики та розглянуто наукові передумови його здійснення, включаючи "демографізацію" економічного мислення.

Показано, що аварія на Чорнобильській АЕС викликала підвищення міграційної активності населення Українського Полісся та суміжних територій. Визначено, що екологічна міграція населення України, спричинена Чорнобильською катастрофою, у часовому аспекті мала дві хвилі (1986 - 1990 рр.; із 1991 р. і дотепер). За період 1986 - 2010 рр. проаналізовано напрямки, обсяги та структуру міграційних потоків із радіоактивно забруднених територій України. Окреслено групи факторів, які впливали на екологічну міграцію, та звернуто увагу на зміни геодемографічного і соціально-економічного характеру як у регіонах-донорах, так і в регіонах-реципієнтах. Запропоновано класифікаційні ознаки екологічних міграцій (походження, територіальне поширення, правовий статус, термін реалізації, тривалість, добровільність, повторювальність, кількість мігрантів).

На основі аналізу посткризового розвитку світової економіки виявлено нові закономірності формування робочої сили, а також зміни в характері макроекономічної рівноваги. Нерівний розподіл чинників виробництва викликає необхідність встановлення рівноваги у світовій економіці, що є предметом дослідження мегаекономіки. Мегаекономіка пов'язана з рухом ресурсів економіки у світі, де найбільш активну роль відіграє робоча сила. Нині різко підвищується мобільність людей, що створює передумови формування нових умов мегаекономічної рівноваги щодо ресурсу праці.

Висвітлено динаміку смертності немовлят в Україні та Європейському регіоні ВООЗ. Розглянуто якість статистичних даних щодо смертності немовлят, причини мертвонароджуваності та неонатальної смертності. Вказано на збільшення кількості дітей, що народжуються недоношені й з недостатньою вагою як в Україні, так і у країнах Заходу. Звернено увагу на високу вартість неонатального догляду в спеціалізованих центрах і приділенню у зв'язку з цим більшої уваги профілактиці захворювань вагітних, поліпшенню репродуктивного здоров'я в цілому та його шляхи.

Розроблено прогноз смертності населення України двома найбільш популярними методами - В. Брасса та Лі-Картера. Здійснена їх верифікація на ретроспективних даних. Показано обмеженість можливостей їх використання.

Розглянуто проблему поширення застосування роботодавцями нетрадиційних форм зайнятості, а також необхідності розробки норм та механізмів регулювання цього процесу. Надано обгрунтування головних негативних наслідків застосування нетрадиційних форм зайнятості та пропозиції щодо їх подолання.

Розглянуто проблеми дослідження неефективного функціонування комплексу соціальних інститутів. Окреслено об'єктивні та суб'єктивні особливості формування системи соціальної безпеки з метою визначення структурного зв'язку її елементів. Обгрунтовано існування стихійного соціального процесу та системних інституціональних помилок, що показують, яким чином держава створює небезпеки та руйнує принципи, необхідні для забезпечення соціальної безпеки суспільства. Запропоновано напрями покращання інституціонального забезпечення системи соціальної безпеки держави.

Проаналізовано стан і проблеми регулювання ризику тимчасової втрати працездатності найманих працівників та види її оплати. На прикладі зарубіжного досвіду запропоновано ефективні механізми підвищення уваги роботодавців до здоров'я працівників та умов їх праці.