Запропоновано критерій руйнації гірських порід приконтурного масиву виробок з метою оцінки міцності несучих елементів, що заснований на порівнянні максимальних ефективних дотичних напруг з опірністю матеріалу на зсув.

Розроблено економіко-математичні моделі шахтного енергетичного комплексу для виробки тепла та електроенергії, а також шахти та збагачувальної фабрики, що входить до його складу. Показано, що при спільній господарчій діяльності економічна ефективність комплексу зростає за рахунок внутрішніх товарно-економічних зв'язків.

В рамках плоскої деформації досліджено напружено-деформований стан анізотропного масиву гірничих порід у випадку виробки пласта корисної копалини, товщина якого змінюється в міру просування виробки.

Отримано основні рівняння гідродинаміки рідини, що рухається у коливному деформованому пульпопроводі з обліком взаємного впливу параметрів внутрішньої течії пульпи та динаміки пружної конструкції трубопроводу у сполученій постановці.

Запропоновано новий метод руйнування гірничого масиву за допомогою вибухових речовин, який підвищує ефективність гірничих робіт за рахунок попереднього закриття макротріщини у масиві, що підривається.

Наведено аналіз розподілення гірського тиску в крайовій частині вугільного пласта по хвилі Вебера, показано його вплив на стійкість виробок, обгрунтовано напрямки і рекомендації по забезпеченню стійкості пластових виробок і їх повторному використанню.

Наведено результати морфогенетичного групування та типізації структур, що змінюються, для умов шахт Львівсько-Волинського басейну. Методика оцінки їх параметрів та практичне застосування дозволять підвищити рівень технологічних рішень при обробці вугільних пластів у складних гірничо-геологічних умовах.

Розглянуто результати досліджень зразків вугілля в умовах одно-, двох- та трьохосного тиску. Це дозволило оцінити вплив циклічних навантажень на напружено-деформований стан зразків та супроводжуючих процеси щілиноутворення та руйнування параметрів імпульсного електромагнітного випромінювання.

Показано, що для одержання потрібної за технологічними умовами кусковатості гірської маси необхідно враховувати природну тріщинність порід і вибрати раціональні способи подрібнення та параметри буро-вибухових робіт. Проведено вимірювання тріщинності порід і фракційного складу продуктів руйнування у кар'єрах Докучаєвського флюсо-доломітового комбінату.

Розглянуто рішення задачі динаміки гвинтового турбулентного масопереносу та запропоновано систему рівнянь руху гідросуміші в робочій зоні гвинтового сепаратора.

Встановлено зв'язок між внутрішнім тертям і коефіцієнтом Пуассона суцільного середовища і показано, що обидва ці параметри відбивають метричні властивості поля механічних напруг.

Аналізується взаємозалежність економічної безпеки держави від забезпечення стійкого розвитку її регіонів. Розглядається існуючий економічний стан в основних гірничо-промислових та гірничо-металургійних регіонах України: Дніпропетровську, Донбасі, Кривбасі.

Наведено результати обчислення фрактальних розмірностей розривних порушень Донецького басейну і розглянуто можливість прогнозу їх на основі фрактальної геометрії природних об'єктів.

Розглянуто особливості процесу тріщиноутворення в результаті термоциклічного діяння на забій при плазмовому бурінні. Показано переваги даного способу перед традиційними при бурінні у важко термобуримих породах.

Розглянуто проблеми структурних перетворень вуглевміщуючих пісковиків Донбасу, зміни ступеня викидонебезпечності з глибиною, формування метастабільної зони напруженого стану гірських порід. Встановлено закономірне зменшення значень коефіцієнтів варіації та дисперсії діаметрів породоутворюючих зерен вуглевміщуючих пісковиків з палеоглибиною. Визначено, що структурні зміни найбільш інтенсивно проходять в пісковиках нижньої частини середнього катагенезу. Палеоглибина є одним з головних критеріїв викидонебезпечності порід Донбасу.

Методом граничних елементів з використанням просторової та плоскої розрахункових схем і моделі лінійного спадкового середовища розв'язується задача визначення параметрів анкерування порід покрівлі взаємовпливових виробок.

Вирішено задачу автоматизованого відокремлення сигналу спрацьовування датчика підрахування ярусів, засновану на методах математичної статистики в умовах перешкоди та "зайвих" ярусів.

Наведено результати дослідження процесу виймання океанічних конкрецій корисних копалин з дна океану. Експериментальними дослідженнями встановлено основні гідравлічні, механічні та технологічні параметри гідравлічного робочого органу: коефіцієнт вилучення конкрецій, швидкість пересування виймального агрегату, ширину заходки та інші.

Зв'язок остатньої несучої здатності порід із розпушенням в умовах різних бокових навантажень вказує на наявність граничного розпушення та зникнення остатньої несучої здатності. Розглянуто вплив цього явища на розміри зони непружних деформацій поблизу виробки.

В результаті варіювання параметрів фільтрування одержано оптимальні значення виробності стрічкового вакуум-фільтра та вологості концентрату.