Розглянуто першу широкомасштабну цільову державну програму житлових субсидій. Проаналізовано досвід закордонних країн у вирішенні житлових проблем, розглянуто можливість його застосування з урахуванням специфіки сучасної ситуації в Україні. Використано матеріали соціологічного дослідження, проведеного у Харківському регіоні 1998 р. Висвітлено фактори, що знижують ефективність даної програми. Наведено рекомендації щодо удосконалення програми житлових субсидій у регіоні.

Викладено концептуальні засади й особливості маніпулювання громадською думкою, що набувають нових обрисів у перехідний період. Визначено експлікацію понять: "сучасний міф", "міфологічність", "міфологічна свідомість". Особливу увагу приділено впливу мас-медіа на формування масової свідомості та громадської думки, сучасним інформаційно-комунікативним системам як принципово новим джерелам соціальних ілюзій.

Розглянуто проблеми розбудови національної школи, де створюється для учнів відповідне духовне середовище, яке сприяє найефективнішому засвоєнню здобутків свого народу та світової цивілізації, виховується у школярів етнічна самосвідомість та культура, що сприяє формуванню громадської зрілості, а виховання толерантності до інших є початком розвитку особистості громадянина демократичної держави.

Розглянуто соціологічні аспекти благочинності в Україні та її стан. Наведено результати експертного опитування 537 підприємців семи областей України та Києва. Проаналізовано ставлення підприємців до благочинності, основні мотиви благодійності, а також соціальні сфери (об'єкти) можливого спонсорства.

Розглянуто два найхарактерніші закони символічної дійсності: приєднання символів і фетишизації символу. Доведено доречність та важливість існування символів у соціальній, економічній і політичній сферах. Проаналізовано рекламу українських товаровиробників. Зроблено висновок, що продукція, виготовлена в Україні, повинна бути національною за змістом та високоякісною за суттю. Поставлено завдання розробки знаково-символічного ряду, який відповідав би національній ментальності, що покращило б ефективність сприйняття реклами.

Розкрито поняття "цінність" у категоріальній системі соціологічного знання. Проаналізовано розуміння сутності та природи цінностей з точки зору Е.Дюркгейма, О.Г.Здравомислова. Розглянуто уявлення Уільяма Л.Кольба про соціологічну роль цінностей. Наведено класифікацію та метод вивчення цінностей М.Рокича. Висвітлено основні підходи до вивчення системи цінностей у історії світової соціологічної думки.

Глибокі зміни соціальної структури сучасного суспільства призвели до трансформації соціального статусу багатьох груп, що особливо позначилось на інтелігенції. За допомогою аналізу емпіричного матеріалу доведено, що представники даних груп зазнають наслідків критичного падіння рівня прибутків. У зв'язку з відсутністю підвищеного попиту на висококваліфікованих фахівців спостережено падіння професійного статусу спеціалістів, послаблення трудових функцій і пов'язаних з ними можливостей забезпечення культурного розвитку суспільства.

Проаналізовано сучасні аспекти прав людини. Подано визначення головних індикаторів виміру задоволення (незадоволення) системою, яка забезпечує права людини. На підставі статистичних даних ідентифіковано права людини, які є актуальними для різних соціальних верств за сферами їх життєдіяльності. Оцінено роботу правоохоронних органів (прокуратура, міліція) стосовно їх діяльності щодо прав людини.

Вивчено соціальні особливості групи державних службовців середньої ланки у сучасній Україні. Досліджено фактори, які обумовлюють процеси самоідентифікації та специфіку соціальних стереотипів, орієнтацій, преференцій групи. За результатами соціологічних досліджень відображено моделі сприйняття соціальних цілей та стереотипів свідомості, поширених у середній ланці державних службовців у північно-східному регіоні України. Наведено факти маргінальності, елементи "помилкової свідомості", що свідчать про необхідність спеціальних заходів щодо адаптації державних службовців до нової соціальної реальності.

Поняття "управлінський вплив" представлено як технологію. Розглянуто співвідношення змісту понять "влада" і "вплив". Подано класифікацію впливів в управлінні освітянською установою. Розкрито суперечливість змісту терміну "досвід". Запропоновано модель загальної управлінської технології у закладах освіти та оцінки управлінської діяльності. Проаналізовано специфіку процедур та операцій управлінських технологій.

Довіру до реклами сформовано за умов включення деяких фундаментальних етапів: сприйняття реклами як "своєї" інформації, наявності конфлікту, використання гумору. Наведено декілька засобів формування довіри до реклами: "спалювання мостів", використання інших людей, "підвищення ставок". Відзначено, що ефективні прийоми з точки зору створення довірчої реклами можливі у випадку вивчення повсякденності як проблеми, а не як явища.

Зроблено внесок у дискусію щодо функції та показників зрілості середніх прошарків сучасного суспільства і, зокрема, України. Протиставлено найбільш поширений підхід до розгляду особливостей середніх прошарків, які мають певний матеріальний прибуток, функціональному підходу, що дозволило визначити роль середніх прошарків у суспільстві та оцінити рівень їх зрілості згідно з виконанням притаманних їм функцій.

З метою компенсації втрат потерпілим учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС розроблено систему соціального захисту. На сучасному етапі активно обговорюється питання про статус групи учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Запропоновано переглянути чинні механізми соціальної політики та розробити нову стратегію державної соціальної політики.

Проаналізовано різні підходи до визначення націоналізму, що існують у західній соціології та серед представників українського націоналізму. Розглянуто співвідношення націоналізму та демократії, роль національної ідеї, її втілення в пострадянських країнах. Визначено конфліктний потенціал національної ідеї, яка може виражати стратегічні, тактичні та повсякденні інтереси нації. Зроблено висновок, що у сучасному суспільстві тільки демократична ідеологія спроможна виразити інтереси та цінності всіх етносів, з яких складається держава. Національна ідея має грунтуватись на громадянському та етнічному націоналізмі.

Розглянуто актуальний для України соціальний феномен - соціальну напруженість. Проаналізовано її роль у динаміці соціального конфлікту. Соціальна напруженість як соціально-політичний феномен є не тільки окремим етапом соціального конфлікту, але і "бере участь" у його поетапному розвитку. Специфічність даного соціального явища та процесу розкрито у динаміці соціального конфлікту.

Висвітлено теоретико-методологічні питання соціологічного аналізу опору змінам у сучасних організаціях. Розглянуто специфіку даного явища на прикладі вітчизняних економічних організацій. Розкрито феномен такого опору в організаціях за умов змінюваного зовнішнього середовища. Опір змінам займає чільне місце в організаційній діагностиці. Розроблено критерії та показники опору змінам, визначено види останнього. Запропоновано рекомендації щодо перетворення опору змінам в організаціях на контрольоване явище.

Запропоновано пробний проект навчального курсу "Соціологія територіальних спільнот", який складається з тематичного плану, опису лекційних і практичних занять, контрольних питань, списку рекомендованої літератури та основних понять. Курс викладено у двох розділах. У першому розкрито методичні особливості вивчення просторових аспектів соціально-територіальних спільнот. Проблеми емпіричного вивчення, соціального виробництва населення, урбанізації, процесів життєвої діяльності аграрного сектора, міграційного обміну висвітлено у другому розділі.

Інтерес до проблеми довіри сформовано в соціології тільки у 70-ті роки ХХ ст. Після визнання важливості даного соціального явища та виникнення інтересу до витоків довіри у суспільстві, у соціології не з'явилось чіткого наукового визначення даного феномена, яке відкрило б можливості та способи його всебічного аналізу. Запропоновано власне визначення даного поняття та обгрунтовано його переваги з метою аналізу.

Відзначено роль моделей успіху в формуванні диспозицій молоді. Завдяки своїй ціннісній привабливості дані образи мають високий ступінь імперативності. Визначено характер і сутність діяльності людини, регламентовано сфери її активності. За допомогою моделей успіху відбувається легітимація існуючої соціальної структури. Визначено функції, важливі для збереження та розвитку соціального цілого.

Розглянуто питання визрівання соціальної свідомості за допомогою понять "соціальна зрілість соціальних груп", "соціальні якості", "ідентифікація", "культурне інсценування", "стиль життя" та "форма життя". Викладено концепцію Л.Іоніна про ідентифікацію як культурне інсценування. Доведено, що визрівання свідомості великих соціальних груп внаслідок ідентифікації за типом культурного інсценування є мало ймовірним. Досліджено емоційну ідентифікацію, яка відіграє значну роль у формуванні соціальних якостей (на кшталт альтруїзму).