Розглянуто розробку методів та спецпроцесорів розпізнавання накидів та коротких замикань у високовольтних електромережах та визначено заходи підвищення ефективності їх релейного захисту. Проведено дослідження характеристик ідентифікації збурень у високовольтних електромережах. Досліджені функції та інформаційні характеристики існуючих комп’ютеризованих систем моніторингу режимних параметрів та станів обладнання високовольтних електричних підстанцій. Вперше розроблено двополярну та однополярну моделі накиду та короткого замикання у вигляді решітчастих функцій цифрових відліків фазних струмів. Показано, що однополярна модульна дискретна модель накиду дозволяє у 2 рази підвищити швидкодію ідентифікації типу збурення на інтервалі одного періоду промислової частоти. Удосконалено метод рандомізованого опрацювання гармонічних сигналів шляхом застосування розширеної М-послідованості, що дозволило у 2 рази підвищити порогове значення центрального пелюстка функції автокореляції та покращити інформативність діагностування збурень у високовольтних електромережах. Удосконалено структуру багаторозрядного регістра зсуву компонента цифрового корелятора шляхом застосування міжбазисних перетворень унітарного коду та коду базису Радемахера, що дозволило у 15 разів зменшити його апаратну складність без втрати швидкодії, вдосконалено структуру інтегруючого квадратора пристрою релейного захисту. Розроблено мікроелектронні компоненти пристрою релейного захисту реалізовані на ПЛІС, які у порівнянні з відомими, дозволили зменшити у 18 разів апаратну складність та при застосуванні k-розрядного АЦП для кодування фазних струмів, підвищити швидкодію.

Вирішено актуальне наукове завдання - підвищення ефективності діагностики зорового аналізатора людини внаслідок реалізації інформаційної технології (ІТ) аналізу усталеного зорового викликаного потенціалу (ЗВП). При цьому обґрунтовано застосування двовимірного лінійного періодичного випадкового процесу (ЛПВП) як математичної моделі двоканального усталеного ЗВП, що відображає біофізичний механізм формування викликаних потенціалів та враховує взаємозв’язок між каналами реєстрації електричної активності. Проведено ідентифікацію діагностичних параметрів досліджуваного сигналу з використанням ортогонального розкладу за функціями дискретного аргументу Чебишева математичного сподівання усталеного ЗВП та двовимірного перетворення Карунена-Лоева. Визначено оптимальну кількість діагностичних параметрів, які достатньо повно відображають досліджуваний процес; реалізовано модифікований метод КNN для вирішення задачі класифікації з метою прийняття рішення про стан зорового аналізатора людини. На основі обґрунтованої математичної моделі та відповідних методів ідентифікації та класифікації реалізовано ІТ аналіз усталених ЗВП в задачах офтальмодіагностики.

Розв’язано важливе наукове завдання підвищення ступеня повноти подання інформації щодо процесів, що протікають в ресурсних та соціокомунікаційних мережах великого за ознакою «чисельність населення» міста шляхом розроблення моделей, методів та інформаційних технологій для підтримки прийняття рішень під час надання інформаційно-технологічних послуг і сервісів. Розроблено оригінальний метод опрацювання подій у міських ресурсних мережах, котрий на відміну від існуючих враховує різнотипову природу міських мережевих ресурсів. Сформовано метод вибору групи засобів аналітичного опрацювання «Великих даних» на основі скомпонованого набору атрибутів. Розроблено метод вибору інформаційно-технологічної платформи аналітичного опрацювання міських колекцій даних. Запропоновано інформаційну технологію багатовимірного аналізу даних в міських ресурсних та соціокомунікаційних мережах. З використанням перелічених методів та на основі інформаційної технології багатовимірного аналізу даних сформовано інформаційну технологію супроводу процесів у міських ресурсних та соціокомунікаційних мережах. Побудовано прототипи програмно-алгоритмічних комплексів, які реалізують інформаційні технології супроводу процесів, що протікають у ресурсних та соціокомунікаційних мережах великого за критерієм «чисельність населення» міста, спроектовано дві цілісні інформаційні системи.

На підставі сукупності узагальнених наукових результатів вирішено актуальне завдання розширення функціональних можливостей гвинтових транспортних механізмів шляхом розроблення та обгрунтування параметрів комбінованого робочого органу гвинтового конвеєра. Гвинтовий конвеєр складається із завантажувального бункера та кожуха. У кожусі встановлено шнек, який виконано у вигляді приводного барабана на якому по гвинтовій лінії закріплено спіральні витки. Між витками та під кутом до поперечного січення барабана встановлено ножі-подрібнювачі. Гвинтова лінія навивання ножів-подрібнювачів і спіральних витків виконана зі змінним кроком. Розширення функціональних можливостей гвинтового конвеєра досягнуто за рахунок одночасного поєднання двох роздільних операцій транспортування та подрібнення коренеплодів в одну суміжну операцію. На основі проведених аналітичних досліджень розроблено: математичну модель, яка функціонально описує процес транспортування дискретних одиниць подрібнених коренеплодів робочими органами гвинтового конвеєра на основі аналізу матеріального балансу вхідних і вихідних потоків; математичну модель продуктивності роботи гвинтового конвеєра на основі узгодження пропускної здатності шнекового конвеєра та уточненого коефіцієнта заповнення робочого простору. На основі проведених теоретичних і експериментальних досліджень обгрунтовано основні раціональні параметри гвинтового конвеєра з комбінованим робочим органом.

Розвинуто трактування сутності дефініції "стратегія інноваційної діяльності підприємства", доповнено класифікацію стратегій інноваційної діяльності промислових підприємств. На підставі отриманих результатів аналізу стратегій інноваційної діяльності підприємств досліджено та удосконалено сутність понять "управління стратегією інноваційної діяльності підприємства", удосконалено механізм управління стратегією інноваційної діяльності підприємства шляхом використання комплексного підходу, розширено систему управління СІДП на підставі виділення блоків управління та складових системи. Удосконалено науково-методичні положення щодо розвитку стратегії інноваційної діяльності промислового підприємства. Надано авторське визначення поняття "економічний механізм промислового підприємства"; систематизовано та розширено класифікацію факторів впливу на розвиток економічного механізму інноваційної діяльності промислового підприємства. Удосконалено економічний механізм інноваційної діяльності промислового підприємства, який ґрунтується на використанні інформаційної, соціальної, екологічної складових, принципів, методів і дотриманні функцій. Розглянуто та доповнено принципи економічного механізму інноваційної діяльності, які є основними правилами його розробки, нормами здійснення та організації ІД. Удосконалено методологічний підхід до розвитку економічного механізму на підставі комплексної оцінки ефективності інноваційної діяльності промислового підприємства, в основі якого було використання поетапного підходу, проведення аналізу виробничо-господарської, інноваційної діяльності підприємства. Розвинуто модель інноваційної діяльності підприємств машинобудування шляхом використання економічного механізму. Розроблено науково-методологічний підхід до формування стратегії розвитку економічного механізму інноваційної діяльності промислових підприємств шляхом вибору оптимальнішого варіанта. Розроблено систему формування стратегії розвитку ЕМІД на підставі визначення взаємопов’язаних дій, шляхом урахування сформованого рівня ІД, прогнозування результативності кожного виду стратегії ЕМІД. Сформовано методологічний підхід до визначення ефективності стратегії розвитку ЕМІД, в основу якого покладено аналіз основних компонентів інноваційної активності, рівня ефективності інноваційної діяльності, забезпеченості підприємства інноваціями, розрахунок інтегрального показника. Розвинуто науково-методологічний підхід до оцінки синергетичного ефекту використання стратегії розвитку економічного механізму інноваційної діяльності на підприємствах машинобудування, який розроблено на підставі використання системного, поетапного підходів.

Висвітлено теоретико-концептуальні підходи до визначення сутності основних економічних категорій щодо забезпечення економічної безпеки, виокремлено ключові детермінанти системи її організації з акцентом на її інституційній компоненті. Узагальнено методологічний інструментарій щодо дослідження проблеми забезпечення економічної безпеки підприємства, проаналізовано чинники впливу середовища на її стан та обґрунтовано інструментарій для їх оцінки в контексті захисту підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз. Діагностовано стан і тенденції розвитку підприємств машинобудівної галузі з урахуванням ефективності ресурсозабезпечуючих складових та індикаторів забезпечення їх економічної безпеки. Запропоновано структурно-компонентну модель формування ефективної системи економічної безпеки в контексті розвитку підприємств, представлено організаційно-економічний механізм її забезпечення та аргументовано впровадження системи моніторингу. Обґрунтовано структуру сучасного інституційного середовища організації забезпечення економічної безпеки та місце антикорупційної складової у ньому. Визначено пріоритети, напрями та механізми формування інноваційної платформи для забезпечення економічної безпеки підприємств.

Узагальнено теоретичні основи розвитку концепції соціальної відповідальності; доповнено теоретико-методичні аспекти управління соціально відповідальною діяльністю підприємств. Проаналізовано практики соціально відповідальної діяльності обраних підприємств за запропонованою концептуальною моделлю механізму управління соціально відповідальною діяльністю підприємств приладобудування. Розкрито організаційно-функціональне навантаження механізму управління соціально відповідальною діяльністю підприємств приладобудування. Удосконалено програмно-цільові підходи та стратегічні напрями до вдосконалення механізму управління соціально відповідальною діяльністю підприємств приладобудування. Окреслено шляхи оптимізації організаційної, інформаційної та методичної підсистем управління соціальною відповідальністю підприємств приладобудування.

Роботу присвячено важливій науково-практичній проблемі підвищення ефективності механізованих процесів на всіх стадіях підготовлення насіння і сівби зернових культур та їх впливу на зниження травмування зернівок і підвищення їх якості для збільшення урожайності та валового виробництва зерна. Шляхом розроблення теорії та аналізу математичних моделей визначено вплив робочих органів зернозбиральних молотильних агрегатів, насіннєочисних машин, протруювачів, транспортувальних і завантажувальних технічних засобів та зернової сівалки на збирання, очищення, фракційне розподілення, деформування і, особливо, травмування зернівок у цьому взаємозв’язку та рівномірне розміщення насіння в ґрунті у разі сівби не в рядку, а у стрічці. Обґрунтовано, розроблено і створено конструкційно-технологічні пристрої робочих органів технічних засобів, які рекомендовано, або впроваджено у виробництво, що підтверджується патентами на виноходи та відповідними актами. Проведено експериментальні дослідження травмування насіння і показників якості на всіх стадіях технологічних процесів його підготовлення та сівби технічними засобами у різних ґрунтово-кліматичних зонах Лісостепу і Полісся України. За результатами досліджень визначено шляхи підвищення ефективності та продуктивності технічних засобів, зниження травмування і підвищення якості насіння встановлено перспективи вдосконалення технологій і технічних засобів підготовлення високоякісного насіння для збільшення урожайності та валового виробництва зернових культур. Ураховуючи велику площу посіву зернових у нашій країні, що становить більше 10 млн га, а значить значні обсяги підготовлюваного високоякісного насіння для засівання цих площ, річний економічний ефект від запропонованих заходів та експлуатації розроблених конструкцій робочих органів технічних засобів може становити сотні мільйонів гривень, адже тільки сезонна ефективність підготовлення насіння однією насіннєочисною машиною становила близько 2 млн гривень.

Розроблено теоретико-методичні основи побудови структури системи управління, яка включає підсистеми формування, оцінки, підвищення конкурентного потенціалу та управління ризиками, що стримують його підвищення. Розвинуто науково-методичний підхід до структуризації конкурентного потенціалу, який уключає виробничу, фінансову, трудову, товарно-комерційну і соціальну складові для забезпечення конкурентних переваг підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Виявлено фактори впливу на формування та підвищення їх конкурентного потенціалу. Запропоновано структуру системи управління конкурентним потенціалом підприємства, її організаційну і функціональну моделі, які побудовані відповідно до прийнятих принципів, уключають методи підвищення, важелі впливу, інструменти реалізації та напрям підвищення конкурентного потенціалу. Розроблено систему моніторингу для постійного контролю за ризик-характеристиками зміни конкурентного потенціалу та прийняття управлінських рішень з метою управління ризиками, які стримують підвищення конкурентного потенціалу. Запропоновано заходи, що підвищують потенціал з очікуваною ефективністю їх впровадження на машинобудівних підприємствах.

Обґрунтовано конструкції та параметри гнучких гвинтових конвеєрів із механізмами захисту від перевантажень. Проведено комплекс теоретичних та експериментальних досліджень процесів спрацювання пружно-запобіжних муфт і завантажувально-захисних насадок при перевантаженні гнучких гвинтових конвеєрів. Виведено аналітичні залежності для визначення конструктивних і кінематичних параметрів пружно-запобіжних муфт відносно моменту їх спрацювання. Встановлено вплив основних параметрів на динаміку спрацювання пружно-запобіжної муфти в режимі перевантаження шнека гнучкого гвинтового конвеєра. Досліджено вплив зазорів на силу контактної взаємодії в деталях приводу конвеєра, визначено вплив конструктивних параметрів на динаміку механічної системи привода гвинтового конвеєра. Для проведення експериментальних досліджень розроблено та виготовлено пружно-запобіжну муфту і завантажувально-захисну насадку гнучкого гвинтового конвеєра. Розроблено експериментальну установку та методику визначення взаємозв'язку між конструктивними та силовими параметрами пружно-запобіжної муфти гнучкого гвинтового конвеєра, а також її експлуатаційних характеристик. Установлено, що пружно-запобіжна муфта забезпечує плавний запуск шнека під час пуску привода та зменшення динамічних навантажень на нього у процесі перенавантаження. Коефіцієнт динамічності досліджуваної муфти у порівнянні з варіантом традиційної муфти імпульсного типу є меншим у 1,21 - 1,29 разу.

Досліджено технологічний процес транспортування сипких матеріалів гвинтовими робочими органами із секційною еластичною поверхнею з метою підвищення експлуатаційних показників гвинтових конвеєрів. На основі виведених аналітичних залежностей обґрунтовано раціональні параметри взаємодії шнекового робочого органу з еластичними секціями із зерновим матеріалом форми півсфера-конус. Визначено зусилля деформації лопаті шнека при її взаємодії із зерниною еліпсоподібної форми, а також встановлено максимальні напруження, які виникають у зоні контакту зернини з внутрішньою поверхнею кожуха від величини прогину та параметрів еластичної лопаті. Встановлено вплив конструктивних і кінематичних параметрів еластичного шнека на характер руху сипкого матеріалу в зоні між сусідніми секціями. Визначено закономірності впливу параметрів шнека з еластичною поверхнею на ступінь пошкодження зернового матеріалу. Розроблено нову конструкцію шнекового робочого органу із секційною еластичною поверхнею та обґрунтовано його раціональні конструктивно-технологічні параметри. Запропоновано методику та пристрій для визначення впливу на величину деформації еластичної пластини її параметрів, величини консольного виступу та зусилля навантаження. Спроектовано та виготовлено лабораторну установку для визначення експлуатаційних параметрів конвеєра.

Наведено теоретичне узагальнення та нове технічне вирішення наукової проблеми, яка полягає в підвищенні ефективності полого нахилених гвинтових конвеєрів шляхом розробки нових конструкцій з обертовими кожухами та вибору раціональних режимів їх роботи. Досліджено кінематику вантажу у полого нахиленому гвинтовому конвеєрі з обертовим кожухом. Одержано параметричні рівняння траєкторії, швидкості та прискорення руху вантажу, які дозволяють визначати інтенсивність переміщення матеріалів і продуктивність роботи конвеєра. Вперше встановлено закономірності зміни навантажень у полого нахиленому гвинтовому конвеєрі з обертовим кожухом, виведено аналітичні залежності для визначення енергосилових параметрів процесу. Розвинуто дослідження швидкостей сипкого матеріалу у полого нахиленому гвинтовому конвеєрі з обертовим кожухом графоаналітичним методом з установленням умови швидкісного осьового переміщення вантажу, що залежить від співвідношення частот обертання шнека та кожуха. Визначено закономірності зміни кутового параметру вантажу для випадку тихохідного транспортування й усталеного руху для горизонтального та полого нахиленого конвеєрів з обертовим кожухом.

Висвітлено актуальні питання функціонування сучасної економічної науки. Обґрунтовано основні напрями, тенденції та перспективи розвитку освіти, науки, бізнесу, суспільства в сучасному глобальному середовищі. Розкрито основні шляхи реформування міжнародних лізингових відносин. Проаналізовано вплив цифрових технологій на світову економіку. Розглянуто іпотечний механізм як напрям удосконалення земельних відносин. Висвітлено можливості оптимізації витрат у системах менеджменту якості. Розкрито проблемні аспекти права власності банків на землю сільськогосподарського призначення. Охарактеризовано стратегії подолання бар'єрів виходу на міжнародні ринки. Досліджено вплив міграційних процесів на розвиток ринку праці в Україні. Увагу приділено стратегічному управлінню розвитком регіону в умовах дисбалансів.

Визначено проблеми міцності та довговічності елементів конструкцій за складного навантаження, формулювання методології оцінки їх ресурсу роботи на основі енергетичного критерію. На основі балансу енергії пружно-пластичного деформування та енергетичних втрат, які ідуть на руйнування в локальному об'ємі матеріалу розроблено енергетичний критерій для визначення гранично-рівноважного стану тіла навантаженого розтягом і зсувом. У процесі досягнення енергією пружно-пластичного деформування енергії руйнування матеріалу відбувається розділення тіла на фрагменти. Розроблено методику для визначення питомої енергії руйнування матеріалу за розтягу циліндричного зразка і побудови повних рівноважних діаграм деформування з використанням спеціального пристрою за жорсткої схеми навантаження і реєстрації деформації методом ЦКЗ в локальному об'ємі. Проведено дослідження, побудовано діаграми деформування, визначено істинні напруження і деформації, а також питому енергію руйнування для сплаву АМГ-6. Встановлено, що питома енергія є інваріантною величиною опірності матеріалу руйнуванню і не залежить від жорсткості зовнішнього навантаження. За розробленим підходом і сертифікаційних випробувань на ДП "КБ "Південне" встановлено граничний робочий тиск у паливному баку ракети-носія. Проведено розрахунок напружено-деформованого стану МСЕ вала гідротурбіни та встановлено ресурс роботи з використанням силового підходу. Проведено експериментальні дослідження та побудовано діаграми втомного руйнування для сталі 20ГС в координатах "питома енергія одного циклу W - кількість циклів N" на основі якої визначено довговічність валу гідротурбіни Київської ГАЕС.

Досліджено вплив холодного розширення отворів на довговічність силових елементів крила літака на стадії зародження і розвитку тріщин. Встановлено, що за рахунок дорнування можна у 7 - 10 разів підвищити довговічність до зародження втомної тріщини пластин з отворами. З використанням методу скінчених елементів досліджено вплив натягу дорнування функціональних отворів на залишковий напружений стан, а також циклічного пружно-пластичного деформування пластин зі зміцненими функціональними отворами різного діаметра на розподіл розмаху, максимальних та мінімальних напружень в їх околі. Обгрунтовано критерій циклічної міцності силових конструктивних елементів зі зміцненими функціональними отворами - розмах локальних напружень на поверхні отвору з боку входу дорна з урахуванням залишкових напружень.

Розширено розглянуто основи теорії, спрямовані на інтенсифікацію процесу. Викладено сучасні уявлення про формування борошняних виробів. Проаналізовано основні конструктивні, технологічні та фізико-хімічні аспекти й принципи формування борошняних виробів. Розглянуто вплив конструкції робочого органу, робочої камери, сировини на динамічні характеристики регулювання процесів тіста. Подано матеріал інноваційних технологій безглютенових напівфабрикатів. Запропоновано розроблення у формувальних машинах нових поверхонь робочих органів, функціональні можливості яких дозволяють суттєво розширити область їх застосування й створити нові методи регулювання їхньої структури та властивостей. Показано, що створення нового принципу формування забезпечує високий ступінь конструктивно-технологічного забезпечення процесів в умовах впливу різних зовнішніх факторів. Обгрунтовано енергетичні аспекти, які впливають на зниження енергоємності за допомогою величини деформації зрушення й питомої роботи. Наведено основні технічні характеристики, конструктивні особливості і режими роботи машини. Подано практичні рекомендації шляхів розрахунку нових робочих органів, використання тридаційної сировини. Запропоновано методи та обгрунтування отриманих результатів з результатами експериментальних досліджень. Розроблено принцип проектування й моделювання інженерного розрахунку даного класу машин.

Уперше побудовано залежності, що визначають вплив амплітудно-частотних характеристик сипкого середовища на вибір параметрів приводу трубчастого ланцюгового конвеєра-сепаратора. Уперше розкрито динаміку трубчастого скребкового ланцюгового конвеєра вздовж кутових точок горизонтальної та верикальної частини та встановлено умови існування резонансних коливань для різних швидкостей переміщення зернового матеріалу. Одержали подальший розвиток математичні моделі нелінійних коливань зернового матеріалу вздовж робочого органа сепаруючого бункера під час процесу сепарації та динаміки системи ланцюговий робочий орган конвеєра - зерно, яке транспортується.

Досліджено проектування й розрахунок конструктивних параметрів гвинтових завантажувачів, що дають змогу найефективніше транспортувати сипку продукцію. Отримано аналітичні залежності та обгрунтовано раціональні параметри мінімального зусилля подачі матеріалу в зону завантаження вертикальної вітки. Розроблено математичну модель горизонтальної вітки гвинтового завантажувача, яка враховує геометричні, кінематичні та фізико-механічні характеристики системи. Встановлено, що на динамічний процес завантажувача впливають як кутова швидкість обертання шнека, так й основні характеристики зернової суміші (погонна маса, швидкість руху). Отримано залежності кутової швидкості збурення від фізико-механічних та геометричних параметрів системи віток та кутової швидкості шнека. Досліджено вплив нелінійних та періодичних сил руху зернової маси на динамічний процес та виведено аналітичні залежності впливу на амплітуду та частоту коливань робочого органу. Виведено залежність резонансних коливань, за різних значень швидкості руху зернової суміші, її погонної маси, різних кутових швидкостей обертання горизонтального шнека та за різних частот зовнішнього збурення. Спроектовано і виготовлено експериментальне обладнання для випробування гвинтового завантажувача сипких матеріалів із горизонтальною та вертикальною вітками, яке дозволяє визначати продуктивність процесу та енерговитрати згідно розроблених методик. Експериментальне обладнання оснащене лабораторним устаткуванням, що забезпечує зміну досліджуваних процесів в широких діапазонах з високою точністю в автоматизованому режимі керування з фіксацією необхідних результатів дослідження. Представлено комп'ютерне моделювання вибору раціональних конструктивних параметрів вертикального гвинтовою робочого органу. Результатом теоретичних та експериментальних досліджень є впровадження у виробництво.

Висвітлено актуальне питання останніх років для України - інноваційний розвиток машинобудівних підприємств в умовах суспільної нестабільності. Розроблено науково-методичний підхід оцінювання рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств в умовах суспільної нестабільності. Удосконалено підходи до формування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку машинобудівних підприємств. Запропоновано структуру організації інноваційного центру на вітчизняних підприємствах. Уточнено трактування понять "інновації" та "інноваційний розвиток". Систематизовано чинники впливу на інноваційний розвиток машинобудівних підприємств. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання впливу чинників на інноваційний розвиток машинобудівного підприємства на основі регресійного моделювання та прогнозування. Систематизовано основні підходи до групування чинників впливу інноваційного розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств в умовах суспільної нестабільності, їх декомпоновано за такими класифікаційними групами: техніко-економічні, організаційно-управлінські, політично-правові, соціально-психологічні. Чинники, які негативно впливають на інноваційний рівень сучасних підприємств виділено у запропонованій моделі формування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку машинобудівних підприємств для їх врахування у дієвих управлінських рішеннях.

Розглянуто теоретичні та прикладні положення функціонування сучасних територіально-господарських систем, питання розробки концептуальних основ і моделей їх поступального розвитку на основі нарощування фінансово-економічного потенціалу суб'єктів економічних відносин. Визначено поточні та стратегічні напрями удосконалення механізмів нарощування та інтеграції фінансово-економічного потенціалу суб'єктів господарювання у процесі поступального розвитку територіально-господарських систем. Окреслено основні заходи, реалізація яких стимулюватиме розвиток підприємництва в Україні в контексті Європейських стандартів. Досліджено роль людського потенціалу та соціального підприємництва в процесах соціально-економічного розвитку територіально- господарських систем.