Використання комбінованих ферментних препаратів під час підготовки олійного насіння до стадії пресування дозволить збільшити вихід олії внаслідок дії біокаталізаторів на структуру олійного матеріалу. На підставі цього, основними завданнями роботи є дослідження дії целюлозолітичних і протеолітичних ферментів на клітинні стінки насіння ріпаку, підбір оптимальних співвідношень субстрату та біокаталізаторів, визначення впливу технології на якість отриманої олії, виробнича апробація результатів роботи. Проведеними експериментальними дослідженнями в лабораторних умовах запропонована гіпотеза набула підтверджень відносно того, що за допомогою дії ферментів на клітинні стінки олійного матеріалу перед пресуванням вдається вивільнити більшу кількість олії з високими показниками якості, ніж традиційними методами. Встановлено, що ефективність пресового вилучення олії можна збільшити, використовуючи ферментативну обробку м’ятки насіння ріпаку. Використання ферментних препаратів целюлозолітичної та протелітичної дії для попередньої обробки олійної м’ятки збільшує кількість розкритих клітин і підвищує вихід олії із м’ятки насіння ріпаку. Визначено кількісний вихід ріпакової олії після попередньої ферментативної обробки ріпакової м’ятки та встановлено його залежність від основних технологічних показників процесу пресування. Побудовано поліноміальну регресійну модель залежності ефективності пресового вилучення ріпакової олії від параметрів попередньої ферментативної обробки – тривалості та масової частки ферментних препаратів із заданою активністю. Розроблено технологічну схему та технологічну інструкцію на виробництво олії ріпакової пресовим методом із використанням попередньої ферментативної обробки ріпакової м’ятки.

Розширено категоріальний апарат теорії стратегічного управління. Конкретизовано значення "стратегічна діагностика виробничого потенціалу підприємства" як процес цілеспрямованого дослідження структурних елементів виробничого потенціалу для встановлення ефективності їх використання, можливостей досягнення стратегічних цілей та формування (коригування) майбутніх орієнтирів розвитку. Виділено етапи проведення стратегічної діагностики виробничого потенціалу підприємства. Сформовано систему показників стратегічної діагностики виробничого потенціалу підприємства, яка дає можливість дослідити компоненти виробничого потенціалу. Використання запропонованої системи показників і побудова інтегрального показника стратегічної відповідності виробничого потенціалу забезпечує встановлення відповідності виробничого потенціалу базовій стратегії підприємства: зростання, адаптивній, санаційній. Визначено показники для проведення поточної діагностики виробничого потенціалу хлібопекарських підприємств, які формують взаємозв’язок зі стратегічною діагностикою виробничого потенціалу і забезпечують поточний контроль за реалізацією базової стратегії. Зіставлення узагальнюючого показника поточної відповідності виробничого потенціалу хлібопекарських підприємств з показником рентабельності операційної діяльності на основі матричного підходу забезпечує обрання функціональної стратегії розвитку виробничого потенціалу, а саме: стратегії обмеженого використання виробничого потенціалу, стратегії ефективного використання наявного виробничого потенціалу, стратегії розширення ринків збуту, стратегії розвитку виробничого потенціалу відповідно до науково-технічного прогресу. Виокремлено індикатори стратегічного розвитку виробничого потенціалу досліджуваних хлібопекарських підприємств. Встановлено, що проведення контролю за формуванням їх рівня і розроблення заходів щодо підвищення рентабельності операційної діяльності забезпечує підвищення ефективності використання виробничого потенціалу. Обґрунтовано стратегічні перспективи розвитку хлібопекарських підприємств з урахуванням особливостей їх функціонування. Застосування процесу стратегічної діагностики виробничого потенціалу підприємства має на меті забезпечити його ефективне формування і використання для досягнення встановлених суб’єктом господарювання стратегічних орієнтирів розвитку.

Представлено нове рішення актуальної науково-технічної задачі підвищення ефективності функціонування об'єктів регулювання (ОР) технологічного типу зі змінними в широких діапазонах коефіцієнтами передавання за рахунок удосконалення алгоритмів самоналагодження системи автоматичного регулювання (CAP).Одержала подальший розвиток відома концепція самоналагодження регулятора в замкнутій CAP на основі пасивної ідентифікації ОР шляхом виділення із загального руху регульованих змінних об'єкта і його моделі складових їх власного руху, формування контуру самоналагодження, у якому задача ідентифікації коефіцієнта передавання об'єкта зводиться до задачі регулювання і забезпечується приблизна рівність оцінок імовірнісних характеристик регульованої змінної об'єкта і його моделі. Обґрунтований вибір порядку диференціального рівняння смугових фільтрів Баттерворта для виділення складових власного руху регульованої змінної ОР і його моделі як компроміс між ефективністю фільтрації і складністю їх програмної реалізації. Розроблено нові структури і алгоритми контуру самоналагодження, які компенсують недоліки відомої системи і підвищують точність, швидкодію, стійкість і робастність контуру самоналагодження САРС об'єктами технологічного типу зі змінними в широкому діапазоні коефіцієнтами передавання.Розроблені алгоритми самоналагодження САРС для пускових режимів ОР, які дають змогу завершити процедуру самоналагодження протягом періоду пуску, запобігти неприпустимим динамічним помилкам регулювання і забезпечити безударний перехід контурів регулювання і самоналагодження від пускового до сталого режиму функціонування.Удосконалені алгоритми контуру регулювання САРС, що ліквідують сталі складові помилок регулювання, які пропорційні швидкості зміни коефіцієнта передавання ОР.Показано, що спільне застосування розроблених напрямів удосконалювання САРС має синергетичний ефект. Алгоритми самоналагодження зберігають свою високу ефективність для об'єктів з різними видами нелінійностей. Розроблено методику визначення параметрів контуру самоналагодження САРС, яка дає можливість провести розрахунок по тим самим вихідним даним, що і для регуляторів звичайної CAP. Розроблено програмний модуль для промислових контролерів SIMATIC, який реалізує алгоритми контуру самоналагодження САРС і легко інтегрується з функціональними блоками регулювання, що входять до складу стандартних бібліотек середовища програмування Step 7.

Розкрито можливості удосконалення технології хлібобулочних виробів, збагачених харчовими волокнами. Науково обґрунтовано доцільність використання харчових волокон гороху (ХВГ) і харчових волокон картоплі (ХВК) для збагачення хлібобулочних виробів і впровадження їх у виробництво на мініпідприємствах при закладах ресторанного господарства. Визначено хімічний склад і технологічні властивості ХВГ та ХВК, їх вплив на технологічний процес, якість тіста та готових хлібобулочних виробів. Встановлено оптимальні параметри виробництва хліба з використанням ХВГ і ХВК для забезпечення належних споживчих властивостей готових виробів. Встановлено, що загальний вміст харчових волокон у ХВГ становить 61,6 %, у ХВК - 77,1 % до маси сухих речовин, що у 2,3...2,9 разів перевищує вміст харчових волокон у пшеничних висівках. Це, в свою чергу, надає змогу зменшити відсоток дозування досліджуваної сировини порівняно з пшеничними висівками для забезпечення фізіологічно виправданої концентрації ХВ у хлібобулочних виробах. Встановлено оптимальне дозування ХВГ і ХВК, запропоновано технологічні параметри, що забезпечують найкращі показники якості хліба. Доведено, що за умови додання в тісто ХВГ і ХВК покращуються споживчі властивості хлібобулочних виробів. В результаті проведених теоретичних і експериментальних досліджень розроблено та затверджено нормативну документацію на нові види хлібобулочних виробів, збагачених ХВГ і ХВК: батон “Весняний”, хліб “Міський” із пшеничного борошна та хліб “Сонячний” і хліб “Літній” із суміші житнього і пшеничного борошна. Розраховано економічну ефективність впровадження нових видів продукції. Зауважено, що ці розробки мають важливе соціальне значення, оскільки сприяють забезпеченню населення України функціональними продуктами харчування та покращують споживчі властивості хлібобулочних виробів.

Досліджено технологічні властивості різних сортів кукурудзяного борошна та встановлено, що для розроблення технології безглютенових макаронних виробів необхідно використовувати борошно кукурудзяне тонкого помелу. Досліджено вплив реологічних характеристик колоїдних розчинів різних структуроутворювачів, дозування та способи їх підготовки на якість безглютенових макаронних виробів з кукурудзяного борошна. Встановлено, що висока якість виробів досягається за використання структуроутворювачів ксантану, або сухого яєчного білку (СЯБ). Вироби хорошої якості можуть бути отримані за використання карбоксиметилцелюлози або желатину; без застосування структуроутворювачів – з використанням екструдованого кукурудзяного борошна або заварювання частини кукурудзяного борошна тонкого помелу. Досліджено процес тістоприготування та обґрунтована вологість тіста. Визначено оптимальні параметри тістоприготування макаронних виробів з внесеним колоїдним розчином ксантану, дозування якого становить 0,7 % до маси борошна, вологість тіста – 36 %, температура колоїдного розчину – 80°С; з внесеним відновленим розчином СЯБ: оптимальне дозування – 5,0 % до маси борошна, вологість тіста – 36 %, температура відновленого розчину – 20°С. Визначено форми зв’язку вологи у сирих макаронних виробах з кукурудзяного борошна. Встановлено більший вміст вологи макро- та мікрокапілярів та зменшення кількості міцно зв’язаної вологи, порівняно з пшеничними виробами. Досліджено кінетику сушіння безглютенових макаронних виробів і встановлено, що загальна тривалість їх сушіння скорочується, порівняно з пшеничними. Вивчено сорбційну здатність готових макароних виробів з кукурудзяного борошна. Встановлено взаємозв’язок між енергією сорбції та мікроструктурою виробів. Визначено, що харчова і біологічна цінність макаронних виробів з кукурудзяного борошна вища, порівняно з пшеничними. Для порівняльної оцінки якості створених безглютенових макаронних виробів розроблено комплексний показник якості (КПЯ). Встановлено, що за КПЯ безглютенові макаронні вироби з кукурудзяного борошна з внесеним ксантаном, СЯБ та екструдованим кукурудзяним борошном мають найкращу якість, його значення становлять: 4,35 од., 4,40 од. та 4,00 од. відповідно і дорівнює оцінці «добре». Встановлений економічний ефект виробництва макаронних виробів з кукурудзяного борошна. При рентабельності та торгівельній націнці 20 % ціна на розроблені макаронні вироби знаходиться в межах 59 – 74 грн за 1 кг. Крім того, досягається соціальний ефект завдяки забезпеченню населення України продукцією дієтичного призначення вітчизняного виробництва. Новизна технічних рішень підтверджена патентами України на корисну модель.

Досліджено питання підвищення ефективності передавання, розподілу і споживання електричної енергії промислового підприємства шляхом створення інтелектуальної системи керування електропостачанням та електроспоживанням. Виконано системний аналіз процесу керування електроспоживанням та електропостачанням промислового підприємства, що дозволив розробити структуру інтелектуальної автоматизованої системи керування електроспоживанням та електропостачанням. Розроблено методику прогнозування споживання електричної енергії промислового підприємства з використанням штучних нейронних мереж; метод формування переліку споживачів регуляторів електричної енергії, а також алгоритм формування раціональних режимів електроспоживання. На основі математичної моделі процесу електропостачання розроблено алгоритм визначення рівнів напруги, які забезпечують раціональне електроспоживання. На основі нечіткої логіки розроблено дворівневу систему оптимального керування напругою промислового підприємства. Розроблено функціональну структуру, алгоритмічне та програмне забезпечення інтелектуальної системи керування електроспоживанням та електропостачанням промислового підприємства.

Розроблено новий підхід до управління технологічними процесами хлібопекарського виробництва. Основними критеріями при управлінні хлібопекарським підприємством є якість продукції, продуктивність і технологічні втрати. З метою уточнення показників якості сировини, напівфабрикатів і готової продукції проведено експертне опитування. Проведено лінгвістичну апроксимацію основних технологічних показників для формування сценаріїв керування та врахування невизначеностей в поведінці технологічних процесів виробництва хліба. Розроблено онтологію хлібопекарського виробництва, що дає необхідні можливості практичного застосування результатів для розробки ефективних ресурсоощадних стратегій управління технологічним комплексом хлібопекарського виробництва. Проведено факторно-цільовий аналіз, що дозволило встановити і відкоригувати цілі управління та фактори впливу на них. Створено структуру та розроблено алгоритмічне і програмне забезпечення автоматизованої системи сценарно-синергетичного керування хлібопекарським виробництвом з використанням сучасних інформаційних технологій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л96-7 я73

Рубрики:

Консервне виробництво

Шифр НБУВ: ВА820449 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконаленно технології білих ігристих вин (ІВ) з підвищеними ігристими властивостями, стійкість системи вино-газ яких забезпечується завдяки поверхнево-активним речовинам (ПАР) білкової, фенольної та вуглеводної природи, які знаходяться в кінетично стійких формах. Проведено комплексне оцінювання вин з підвищеним вмістом діоксиду карбону вітчизняного та закордонного виробництва за фізико-хімічними й органолептичними показниками. Встановлено кореляційну залежність між ступенем зрілості винограду та масовою часткою в ньому білкових речовин. Доведено, що сумісне застосування процесів фракціонування й освітлювання сусла допоміжними матеріалами забезпечує агрегатне стабілізування біополімерних комплексів виноматеріалів. Визначено ефективні способи регулювання кількісного вмісту та компонентного складу біополімерних комплексів ІВ. Розроблено інструментальний метод визначення ігристих властивостей вин та обгрунтовано фізичні показники, що якісно та кількісно характеризують процес утворення, росту та виділення бульбашок діоксиду карбону. Для підвищення стійкості системи вино-газ визначено межі варіювання значень показників білкових, фенольних, вуглеводних ПАР і розроблено алгоритми регулювання цих ПАР у виноматеріалах та ІВ.

На підставі результатів досліджень технологічних властивостей і хімічного складу обґрунтовано вибір м’ясної сировини, сочевиці, чебрецю та ялівцю для розробки рецептури напівкопчених ковбас з метою удосконалення їх технології. Перебудова хімічного складу сочевиці при пророщуванні впливає на біологічну цінність виробів. Наведено результати досліджень вибраних рецептурних компонентів. Використання м’яса птиці, борошна сочевиці, чебрецю та ялівцю сприяє покращенню хімічного складу та енергетичної цінності виробів в середньому на 6 % порівняно з контролем. Встановлений термін зберігання напівкопчених ковбас, що становить за температури 0…6 °С - не більше 17 діб, за температури 0…12 °С - не більше 12 діб. Здійснено апробацію напівкопчених ковбас із використанням м’яса птиці, борошна сочевиці, чебрецю та ялівцю у виробничих умовах підприємств Львівської області.

Удосконалено технології м’ясних виробів з подовженим терміном зберігання за рахунок використання кверцетинвмісної сировини. Науково обґрунтовано параметри попередньої підготовки та внесення кверцетинвмісної сировини у рецептури м’ясних продуктів. Сукупність результатів досліджень дозволила обґрунтувати та експериментально підтвердити доцільність використання екстрактів з кверцетинвмісної сировини як антиокиснювачів природного походження в технології м’ясних продуктів. Проведено дослідження безпечності обраної сировини та готових продуктів. Досліджено вплив запропонованих антиокиснюючих добавок на комплекс показників якості, харчову та біологічну цінність готових м'ясних виробів. Доведено, що внесення кверцетинвмісних екстрактів суттєво не впливало на фізико-хімічні та функціонально-технологічні показники, порівняноі з контрольними зразками. Відповідно досліджень динаміки окислювальних процесів та мікробіологічних показників розроблених продуктів установлено, що нормований термін зберігання для сосисок подовжується на 7 діб і для напівфабрикатів - на 10 діб порівняно з контрольними зразками. Проведено дослідження фізіологічних, морфометричних і біохімічних параметрів та доведено безпечність обраної сировини та готових продуктів у середовищі in vivo на білих лабораторних щурах самцях на базі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України спільно з ДУ Інститут геронтології ім. Д.Ф.Чеботарьова НАМН України. Доведено соціальну значимість наукової розробки, яка заключається у створенні м’ясних продуктів з подовженим терміном зберігання.

Розглянуто питання удосконалення технології затяжного печива з врахуванням вимог геродієтетики для людей похилого віку та людей похилого віку, що хворіють на цукровий діабет, для надання йому функціональних та дієтично-функціональних властивостей шляхом раціонального використання фізіологічно-функціональних сировинних інгредієнтів: овочевих пюре - грибного та гарбузового, овочевих порошків - цибулі, топінамбура та шроту з насіння гарбуза, ізолятів молочного та соєвого білка, інуліну високомолекулярного, зшитого модифікованого крохмалю та кукурудзяної олії. Розроблено та науково обгрунтовано модель хімічного складу "ідеального" харчового продукту та методику визначення ступеня відповідності хімічного складу реального харчового продукту хімічному складу "ідеального" харчового продукту. Визначено вплив фізіологічно-функціональних сировинних інгредієнтів на фізико-хімічні та структурно-механічні властивості емульсії та тіста для затяжного печива, вміст вільної та зв'язаної вологи в затяжному тісті. Досліджено кінетику процесу термооброблення затяжного печива, визначено його раціональні параметри та розраховано витрати тепла на термооброблення. Досліджено процес зберігання нових видів затяжного печива, зокрема їх сорбційно-десорбційні властивості. Розроблено рецептури та технологічні інструкції на затяжне печиво спеціального призначення. Удосконалено технології, які апробовано у виробничих умовах та захищено патентами України.

Проведено аналіз особливостей систем транспортування гнучких пакувальних матеріалів, динаміки перехідних процесів, методів дослідження, що стосуються переміщень рулонних матеріалів, характеристик тертя в технологічному обладнанні та вузлах ліній пакування, особливостей навантажень у системах циклічної дії з гнучкими елементами. Особливості тертя і співвідношення між рушійними параметрами та факторами опору оцінювали на основі класичних положень математичної теорії тертя з пошуками можливостей збільшення і обмеження силових показників останньої. Показано, що сучасна теоретична база синтезу технологічних машин на основі використання плівкових рулонних матеріалів поєднує можливості врахування технологічних та економічних вимог, показників високої продуктивності, умов сусідства, обмеження силових і енергетичних параметрів.

Наведено загальну характеристику кухонь народів світу, представлено традиції та особливості кулінарного оброблення сировини, асортимент і технології традиційних страв та режим харчування.

Присвячено удосконаленню технології бісквітних напівфабрикатів шляхом використання нетрадиційної рослинної сировини, а саме - концентратів харчових волокон пшеничного, яблучного, какао та олій рослинних з нетрадиційної сировини - олії зародків пшениці, плодів шипшини та рижієвої, та скорочення технологічного процесу їх виробництва. Досліджено вплив нових видів сировини на фізико-хімічні, структурно-механічні та органолептичні властивості тіста та готових виробів. Визначено вплив емульгатора неіоногенної дії на якісні показники та стабільність яєчно-цукрової емульсії. Установлено можливість використання у технології бісквітних напівфабрикатів вакуумно-випарного охолодження, з метою скорочення технологічного процесу їх виробництва. На нові види бісквітів функціонального призначення затверджено рецептури та технологічні інструкції, проведено апробацію технології у виробничих умовах.

Присвячено вирішенню конкретного науково-практичного завдання - розробки наукових засад технології емульсійних косметичних засобів з використанням нового мінерального ексфоліанту, ефективного в терапії хвороб шкіри. Досліджено ряд глинистих мінералів (сапоніт, бентоніт, клиноптилоліт, палегорскіт, глауконіт) з точки зору їх засосування як ексфоліантів мінерального походження. Обґрунтовано склад жирової фази емульсії з кокосової, кунжутної, пшеничної олій у співвідношенні 1:1:1 з адекватним для нормальної здорової шкіри співвідношенням жирних кислот. Дослідженням каскаду розтікання підтверджено склад композиції трьох олій, що забезпечують оптимальне всмоктування і розтікання суміші під час нанесення на шкіру. Запропоновано застосування глауконіт-крохмальноі композиції з 0,5 %мас високодисперсного порошку глауконіту як водної фази емульсій для агрегативної та седиментаційної стійкості структурованої системи. Розроблено удосконалену технологію та рецептуру косметичного крему-пілінгу мінерального, що за органолептичними, фізико-хімічними і мікробіологічними показниками відповідає ДСТУ 4764:2007 і характеризується високими споживчими властивостями. Вивчено динаміку зміни pH та морфологічну картину зміни епідермісу групи волонтерів і доведено наявність лікувально-профілактичного ефекту після застосування розробленого крему-пілінгу.

Проаналізовано досвід застосування носіїв заліза різного походження у виробництві харчових продуктів функціонального призначення. Обґрунтовано доцільність збагачення хлібобулочних виробів легкозасвоюваним залізом. З урахуванням медико-біологічних, технологічних та економічних аспектів обрано носії заліза органічного та неорганічного походження: лактат заліза, дієтичну добавку "Гемовітал" і сульфат заліза. Дозування носіїв заліза визначено з розрахунку, щоб добова норма споживання хліба (277 г) або одна порція (80... 120 г) у закладах ресторанного господарства містила 30...50 % добової потреби в залізі. Досліджено вплив обраних носіїв заліза на перебіг біохімічних та ферментативних процесів у хлібопекарських напівфабрикатах. Розроблено технології та рецептури хлібобулочних виробів антианемічного призначення на основі аналогів без носіїв заліза, які належать до найпоширеніших сортів хлібобулочних виробів в Україні: пшеничних, житньо-пшеничних і здобних. Доведено, що у хлібобулочних виробах міститься водорозчинне дво- та тривалентне залізо. Під час випікання кількість водорозчинного заліза збільшується. Незважаючи на перехід певної частини двовалентного заліза дієтичних добавок у тривалентне, вміст фізіологічно ефективного двовалентного заліза у готових виробах збільшується в середньому на 90 %, порівняно з аналогічними виробами без носіїв заліза. Комплексні показники якості нових виробів мають вищі значення, порівняно з аналогами без носіїв заліза (84 - 97 проти 65 - 71 балів) за рахунок збільшення вмісту фізіологічно ефективного двовалентного заліза. Медико-біологічними дослідженнями підтверджено фізіологічну ефективність хлібобулочних виробів антианемічного призначення. Розроблено проект нормативної та технологічної документації, здійснено впровадження нових технологій у закладах ресторанного господарства м. Києва.

Наведено шляхи біосинтезу препаратів на основі біомаси мікроорганізмів, біогенез первинних метаболітів. Детально розглянуто шляхи регуляції біосинтезу амінокислот та підходи до створення штамів-надсинтетиків цих мікробних метаболітів. Охарактеризовано шляхи біосинтезу вторинних метаболітів у мікроорганізмів та фізіологічні основи регуляції їх синтезу, а також дані про біосинтез продуктів бродіння та ферментів. Використовуючи сучасні дані Кіотської енциклопедії генів і геномів, розглянуто шляхи біосинтезу антибіотиків, що походять від єдиного первинного метаболіта; утворюваних конценсацією кількох первинних метаболітів; поліпептидних та ß-лактамних; утворюваних полімеризацією ацетатних і пропіонатних одиниць.

Розкрито сучасні тренди у розвитку вітчизняного підприємництва, в тому числі з точки зору формування соціально-відповідального ведення бізнесу. Висвітлено питання розробки комунікаційних бренд-стратегій як інструменту підвищення конкурентоспроможності роздрібних торговельних мереж, а також застосування системного підходу до управління мерчандайзингом. Проаналізовано тенденції інтернет-маркетингу в діяльності підприємств харчової промисловості та визначено маркетингові засади організації рітейл-сервісу. Досліджено розвиток біржової діяльності в Україні, а також корупційні ризики в тендерній політиці підприємств.

Присвячено удосконаленню технології паст кисломолочних і застосуванню у їх складі науково обґрунтованих композицій натуральних прянощів, які виявляють функціонально-технологічні властивості. Обґрунтовано вибір прянощів для використання у складі паст кисломолочних та визначено здатність до поєднання з кисломолочною основою за органолептичними та фізико-хімічними показниками; визначено рекомендований вміст прянощів, спосіб та технологічні параметри введення. Розроблено науково-обґрунтовану систему комбінування натуральних прянощів для паст кисломолочних. Досліджено антиоксиданту та антимікробну дію розроблених композицій прянощів на типові контамінанти кисломолочних продуктів, що обумовлено природнім вмістом у прянощах фенольних сполук і терпенів. Доведено технологічну ефективність використання функціонально-технологічних властивостей крупи гречаної несмаженої як вологозвязуючого компоненту у складі паст кисломолочних. Розроблено математичну модель комплексної оцінки якості паст кисломолочних. Обґрунтовано можливість подовження терміну зберігання паст кисломолочних з прянощами на основі сиру кисломолочного - до 7 діб, на основі сметани - до 10 діб за температури (4 ± 2) °С.