Індекс рубрикатора НБУВ: Ч484(45УКР4-4ВІН-2В) + Ч421(45УКР4-4ВІН-2В)

Рубрики:

Організація вищої освіти

Шкільна педагогіка (теорія освіти, навчання та виховання)

Шифр НБУВ: ВА840538 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обґрунтовано та розроблено теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх менеджерів аграрного виробництва засобами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовано концептуально-методологічні засади сучасної підготовки майбутніх менеджерів аграрного виробництва. Охарактеризовано теоретичні основи професійної підготовки майбутніх менеджерів аграрного виробництва в Україні та за кордоном. З'ясовано сутність професійної підготовки майбутніх менеджерів аграрного виробництва в умовах інформатизації суспільства. Визначено термінологічне поле дослідження, виявлено суть, зміст інформаційної культури менеджера, інформаційної компетентності менеджера. Обґрунтовано педагогічні основи професійної підготовки майбутніх менеджерів аграрного виробництва із застосуванням засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблено та реалізовано науково-методичну систему професійної підготовки майбутніх менеджерів аграрного виробництва засобами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Експериментально перевірено та оцінено результати впровадження науково-методичної системи професійної підготовки майбутніх менеджерів аграрного виробництва засобами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

З'ясовано сутність правосвідомості як форми суспільної свідомості, що містить сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та уявлень. Доведено, що під індивідуальною правосвідомістю студентів зі спеціальності правознавство розуміється динамічне особистісне утворення, що забезпечує здібність студента-майбутнього юриста до орієнтації та самовизначення в правовому просторі. Визначено та обґрунтовано структуру, критерії і показники досліджуваного феномену; визначено рівні їх прояву: активний, продуктивно-виконавчий, пасивний. Обґрунтовано комплекс педагогічних умов формування правосвідомості студентів за спеціальності правознавство під час виховної роботи коледжу: використання інформаційно-комунікаційних технологій у правовому вихованні студентської молоді; становлення активної правової позиції студентів під час педагогічного коучингу; залучення студентів до самостійного вирішення правових проблем під час організації громадської діяльності. Розроблена модель формування правосвідомості майбутніх юристів визначила такі блоки: цільовий; організаційно-діяльнісний; діагностично-результативний.

Наведено результати теоретичного й емпіричного дослідження проблеми розвитку технологічної культури керівників закладів загальної середньої освіти у системі післядипломної освіти. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури й особливостей управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів визначено мету, завдання і структурні компоненти (мотиваційний, власнепрофесійний, соціальний) їх технологічної культури, визначено критерії (когнітивний (інтуїтивні знання, базові знання/вміння); операційний (поведінкові установки); ціннісний (цінності)), показники (праксеологічний; аксіологічний; процесуальний) та рівні (інтуїтивний, базовий, достатній, творчий) її розвитку. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови розвитку технологічної культури керівників загальноосвітніх закладів у системі післядипломної освіти. Розроблено модель розвитку технологічної культури, яка містить організаційно-цільовий, стратегічно-базовий, змістовно-процесуальний і рефлексивно-установочний блоки та комплексно відображає мету, напрями, форми і методи підготовки, етапи, критерії та рівні розвитку технологічної культури керівників загальноосвітніх закладів у системі післядипломної освіти.

Наведено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. З'ясовано критерії, показники та рівні готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності в результаті освоєння робітничої професії на засадах інтеграції навчання з виробництвом. Визначено, обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей на засадах інтеграції навчання з виробництвом. Розроблено математичну модель діагностики рівня кваліфікації, яку одержить кожний студент у результаті освоєння робітничої професії. Запропоновано практичні рекомендації для підвищення ефективності процесу формування готовності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до професійної діяльності. Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес технічного ЗВО.

Обґрунтовано та розроблено систему підготовки до управлінської діяльності курсантів і студентів закладів вищої освіти (ЗВО) Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), що ґрунтується на положеннях системного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, полісуб'єктного, компетентнісного, середовищного та ресурсного підходів; враховує структуру управлінської діяльності фахівців у галузі безпеки людини, тенденції підготовки фахівців до ефективного менеджменту в умовах трансформації українського суспільства. Виявлено особливості та завдання управлінської підготовки курсантів і студентів ЗВО ДСНС. Визначено специфічні принципи підготовки до управлінської діяльності фахівців різних напрямів галузі безпеки людини. Побудовано авторську модель системи, обґрунтовано та реалізовано педагогічні умови ефективного формування управлінської компетентності. Розроблено Концепцію професійної підготовки до управлінської діяльності фахівців у галузі безпеки людини. Створено інноваційну педагогічну технологію, спрямовану на інтенсифікацію управлінської підготовки. Доведено, що застосування авторської системи підготовки до управлінської діяльності курсантів і студентів ЗВО ДСНС, передусім оновлення змісту, реалізація педагогічних умов і впровадження поетапної технології підготовки до управлінської діяльності, сприяє ефективному формуванню всіх компонентів управлінської компетентності майбутніх фахівців у галузі безпеки людини.

З'ясовано суть особистісно орієнтованого підходу в іншомовній підготовці. Зроблено висновок, що навчання іноземним мовам має бути спрямоване не лише на засвоєння знань, а й на способи засвоєння та процеси мислення, на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей особистості, яка навчається. Підтверджено, що особистісно орієнтовані технології навчання іноземним мовам засновані на сучасних досягненнях психології та педагогіки, істотно вдосконалюють процес формування особистості, надають йому науково-теоретичного обґрунтування, забезпечують методично. З'ясовано, що технології особистісно орієнтованого навчання іноземних мов (навчальний діалог, дискусії, рольові ігри, проекти, есе, web-квести, «мозковий штурм» та ін.) передбачають спеціальне конструювання навчального тексту, дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистісним розвитком учня в процесі оволодіння іноземними мовами. Зроблено висновок, що лише за умови готовності вчителів до застосування особистісно орієнтованих технологій та наявності дидактичного забезпечення, що реалізує принцип суб'єктного навчання, можна говорити про побудову особистісно орієнтованого навчання іноземних мов.

Присвячено проблемі підготовки майбутніх магістрів медицини до реалізації маркетингу в професійній діяльності. Проведено аналіз концептуальних засад підготовки майбутніх магістрів медицини у контексті сучасних реформаційних процесів галузі й освітніх реформ. Означено дефініції "підготовка майбутніх магістрів медицини до реалізації маркетингу", "реалізація маркетингу в професійній діяльності", "готовність майбутніх магістрів медицини до реалізації маркетингу в професійній діяльності". Визначено сутність професійної підготовки і структуру готовності майбутніх магістрів медицини до реалізації маркетингу в професійній діяльності: компоненти (ціннісний, мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, операційно-технологічний і особистісний), критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, організаційно-діяльнісний, рефлексивний), відповідні їм показники, рівні сформованості (низький, середній, високий). Визначено, обґрунтовано й експериментальним шляхом перевірено ефективність педагогічних умов, моделі й науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх магістрів медицини до реалізації маркетингу в професійній діяльності.

Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови формування лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої освіти технічного профілю. Вперше визначено поняття лідерської позиції майбутнього інженера, як усвідомленої готовності до виконання ролі лідера та сукупності всіх відносин його особистості до дійсності, що склалася в певну систему групових взаємовідносин, породжених цим усвідомленням. Базовими компонентами лідерської позиції визначено: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та особистісний. Експериментально доведено, що педагогічними умовами формування лідерської позиції майбутнього інженера у такому закладі є: залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь і зумовлює прояв їх лідерської позиції; моделювання професійно-орієнтованих завдань, що вимагають від студентів вибору оптимальних способів лідерського впливу у ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; виховання ціннісного ставлення до лідерської позиції в позааудиторній та аудиторній роботі.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми та врахування особливостей особистісно-професійного розвитку студентів педагогічних закладів вищої освіти з'ясовано сутність поняття "активна громадянська позиція майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей", визначено критерії (ціннісно-мотиваційний, інтелектуально-гносеологічний, світоглядно-діяльнісний), показники та рівні її сформованості. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування активної громадянської позиції майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей у позааудиторній виховній роботі (розвиток мотивації соціокультурної діяльності майбутніх учителів у процесі застосування аксіологічного підходу; формування надпрофесійних навичок soft skills засобами інтерактивних технологій виховної роботи; забезпечення національної спрямованості позааудиторної виховної роботи у процесі використання масових форм діяльності). Розроблено модель, що складається з трьох блоків: цільового, методологічного, оцінювально-результативного. Вона комплексно відображає мету, завдання, принципи, педагогічні умови, форми, методи, етапи та рівні формування активної громадянської позиції майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей у позааудиторній виховній роботі.

Розглянуто актуальну проблему підготовки майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв. Узагальнено теоретичні засади та методологічні підходи підготовки майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв. Уточнено сутність понять "національна ідентичність", "національна ідентичність майбутніх учителів суспільствознавчої галузі", "підготовка майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв". Виявлено типи національної ідентичності, окреслено ціннісно-смислове поле національної ідентичності майбутніх вчителів, базові моральні цінності та психологічні механізми. Визначено компоненти та критерії з відповідними показниками підготовленості майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний), виявлено рівні підготовленості майбутніх учителів (високий, середній, низький). Уперше теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв.

У збірнику матеріалів конференції представлені доповіді науковців, методистів, викладачів закладів вищої освіти, управлінців, учителів, вихователів закладів дошкільної освіти, керівників гуртків закладів позашкільної освіти з актуальної проблеми формування та розвитку особистісно- професійної компетентності педагога. У контексті гуманітарних смислів розкриваються педагогічні, професійні, соціальні, філософські, управлінські, психологічні, методичні характеристики особистісно-професійно' компетентності педагогів дошкільної, початкової, загальної середньої, позашкільної, професійної, вищої освіти.

Обгрунтовано актуальність проблеми розвитку екологічної освіти в Канаді. На основі аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових джерел та офіційних документів розкрито ґенезу розвитку екологічної освіти. Окреслено передумови, що сприяли становленню системи екологічної освіти в Канаді, досліджено провідні еколого-філософські концепції щодо екологічного виховання учнів. На основі аналізу праць канадських освітян та вивчення їх досвіду щодо розвитку екологічної освіти визначено основну тенденцію цього процесу - переорієнтацію шкільної освіти на освіту для сталого розвитку. Висвітлено провідні принципи модернізації змісту екологічної освіти, проаналізовано екологічну складову змісту освіти у нормативних освітніх документах провінцій Канади. Визначено зміст, форми і методи екологічної освіти школярів Канади. З'ясовано специфіку впровадження екологічної освіти за формами здобуття освіти: формальну, неформальну, інформальну. Визначено особливості взаємодії державних, громадських та освітніх установ у реалізації завдань екологічної освіти в роботі позашкільних навчальних закладів Канади. Установлено, що однією з провідних тенденцій у сучасній екологічній освіті Канади є посилення ролі сім'ї. Висвітлено способи вдосконалення еколого-професійної підготовки майбутніх учителів. Виокремлено ідеї позитивного досвіду екологічної освіти школярів Канади з метою їх впровадження в освітньо-виховний простір України.

Розглянуто проблеми формування інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання. З'ясовано сутність формування інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання. Визначено структуру, критерії, показники та рівні сформованості інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання, а також особливості їх формування у фаховій підготовці. Сформульовано комплекс організаційно-педагогічних умов і сконструйовано модель формування інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання. Експериментально перевірено комплекс організаційно-педагогічних умов і модель формування інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання, а також запропоновано практичні рекомендації для підвищення ефективності їх формування в професійній підготовці.

Обґрунтовано теоретичні, методологічні і методичні засади формування основ світосприйняття у дітей 5-8 років та запропоноване нове вирішення актуальної проблеми. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічних, філософських досліджень з проблеми формування основ світосприйняття у дітей 5-8 років здійснено дефінітивний аналіз ключових понять дослідження, уточнено їх зміст. Схарактеризовано психолого-педагогічні особливості формування основ світосприйняття у дітей 5-8 років. Визначено дидактичні чинники формування основ світосприйняття у дітей 5-8 років (активізація пізнавальної діяльності дітей, застосування ігрової діяльності, забезпечення інтегрованого змісту освітнього процесу та організація інноваційних сучасних форм дослідницько-пошукової діяльності як продуктивного методу сприйняття дитиною навколишнього світу). Визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-поведінковий), їх відповідні показники і рівні сформованості основ світосприйняття у дітей 5-8 років: високий (пошуково-дослідницький), достатній (частково-пошуковий), середній (елементарний), початковий (адаптаційний). Розроблено структурно-функціональну модель та обґрунтовано педагогічні умови формування основ світосприйняття у дітей 5-8 років. Впроваджено структурно-функціональну модель та педагогічні умови формування основ світосприйняття у дітей 5-8 років в освітній процес експериментальних закладів освіти і доведено їх ефективність. Окреслено напрями й обґрунтовано перспективи використання авторської інтегрованої особистісно орієнтованої технології формування основ світосприйняття у дітей 5-8 років в закладах дошкільної та початкової освіти в умовах упровадження концепції "Нова українська школа".

Науково обґрунтовано концептуальні засади, розроблено систему розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету, створено її модель. Розкрито сутність, структуру, критерії, показники та рівні особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів як інтегрального результату професійного становлення особистості та базового чинника професійної успішності. Визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено педагогічні умови, що забезпечують розвиток особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів. Доведено, що впровадження авторської технології педагогічної підтримки особистішого становлення майбутніх учителів активізує їх особистісно-професійне самовизначення, розвиток суб'єктності, ідентичності, діалектичного професійного мислення, загальної здатності до самоорганізації та саморегуляції професійної діяльності.

З'ясовано сутність поняття креативності майбутніх учителів музичного мистецтва, охарактеризовано взаємозв’язок з мотивацією до музично-творчої діяльності. Уточнено структурні компоненти (мотиваційний, інтелектуальний, творчий); критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, креативно-діяльнісний), показники та рівні креативності майбутніх учителів музичного мистецтва. Визначені й обгрунтовані педагогічні умови та модель розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва в педагогічних коледжах (формування пізнавальної мотивації студентів педагогічних коледжів у процесі використання активних методів навчання; розвиток креативних здібностей у процесі інтеграції теоретичної та виконавської підготовки; забезпечення креативного розвитку в процесі індивідуальних занять в класі фортепіано). Подальшого розвитку набули форми й методи розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва в педагогічних коледжах. Розроблено та експериментально перевірено методичний супровід педагогічних умов розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва в педагогічних коледжах. Розроблено та впроваджено в навчальний процес педагогічних коледжів методичні рекомендації; створено методичні вказівки щодо застосування викладачами педагогічних коледжів творчих завдань (художньо-педагогічного аналізу музичних творів, підбору на слух акомпанементу, імпровізації на задану тему, створення мелодії та обробок) для занять із основного музичного інструменту.

Уточнено сутність понять "формування мультикультурної компетентності учнів в освітньому середовищі початкової школи", "мультикультурна компетентність учнів початкової школи" й "освітнє середовище початкової школи". На основі аналізу наукових досліджень, узагальнення навчально-виховної практики визначено критерії, показники, виявлено рівні сформованості мультикультурної компетентності. Доведено, що ефективність формування мультикультурної компетентності учнів в освітньому середовищі початкової школи забезпечуватиметься завдяки підготовці педагогів загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня до мультикультурної взаємодії з учнями на гуманістичних засадах, підвищенню виховного потенціалу освітнього середовища початкової школи через його наповнення етнокультурним компонентом, залученню дітей різних національностей до спільної пізнавальної та соціально значущої діяльності, спрямованої на виявлення мультикультурної поведінки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч489.511.355.25

Шифр НБУВ: РА435500 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.352.15

Рубрики:

Виховання колективізму дружби і товариськості в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: РА435514 Пошук видання у каталогах НБУВ