Внимание уделено применению виртуальных технологий в обучении и проектировании сетей. Обоснован выбор платформы для организации виртуальной лаборатории в виде Ubuntu Linux. Рассмотрена техника работы в виртуальной лаборатории, установка и работа с операционной системы Routeros. Изучены команды этой системы для налаживания компьютерной сети. Показаны настройки оболочки GNS3 и менеджера виртуальных машин Qemu. Показана настройка типовой сети, которая включает в себя конфигурацию протоколов DHCP, DNS, NAT, ARP, брандмауэра, ограничения скорости, Веб-прокси и Hotspot. Освещено построение виртуальных частных сетей второго уровня на основе протокола EoIP. Осуществлено проектирование сети корпорации с использованием всех исследуемых в работе технологий проектирования компьютерных сетей.

Представлены принципы использования виртуальных машин для организации изучения сетевых технологий. Решена задача выбора виртуальной машины и операционной системы сетевого устройства для организации одновременной работы большого числа студентов в случае ограниченности ресурсов хост-компьютера. В ходе исследований выбор пал на виртуальную машину Qemu в рамках оболочки GNS3 под управлением Ubuntu и операционную систему RouterOS сетевых устройств фирмы Mikrotik.

Исследуется время загрузки большого числа виртуальных машин Qemu под управлением операционной системы RouterOS фирмы Mikrotik. в рамках хост-машины Ubuntu. Показано, что операционная система RouterOS является адекватным выбором для организации виртуальной лаборатории по компьютерным сетям.

Проанализированы существующие методы анализа уязвимостей компонентов. Предложена методика сравнительной оценки конфигураций программных систем на основании данных об уязвимостях компонентов и связанных уязвимостей. Разработана архитектура веб-сервиса для динамического конфигурирования программной системы. Предложена методика оценки выигрыша в безопасности при динамической реконфигурации. Дан реальный пример получаемого эффекта при реконфигурации операционных систем Ubuntu linux 12.04, Microsoft Windows Server 2008 SP2 x64 и Mac OSX Server 10.7.4 с учетом их уязвимостей.

Исследована возможность снижения энергопотребления вычислительного устройства на примере персонального компьютера с ОС Ubuntu Linux 10.10 путем использования различных режимов производительности центрального процессора (ЦП). Для обеспечения максимальной загрузки ЦП использовался Dhrystone2 benchmark. В ходе эксперимента проводилось измерение энергопотребления системного блока компьютера при выполнении Dhrystone2 benchmark с применением различных комбинаций двух возможных режимов производительности (DVFS) процессора. Результаты измерений показывают, что выполнить одни и те же вычисления с меньшими энергозатратами не возможно на любом ЦП, обладающем различными режимами энергопотребления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю937.2

Рубрики:

Психічні властивості особи

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано, що використання сервісів хмарних обчислень є актуальною тенденцією розвитку засобів ІКТ сучасних педагогічних систем. Висвітлено перспективні шляхи організації доступу до математичного програмного забезпечення в інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу. Розглянуто особливості хмароорієнтованого рішення у процесі проектування електронних освітніх ресурсів. Наведено критерії вибору математичного програмного забезпечення у разі встановлення його "у хмарі". Висвітлено основні риси розгортання та реалізації програмного компонента інформаційно-технологічної інфраструктури на базі віртуального сервера з операційною системою Ubuntu. Окреслено особливості педагогічного використання програмного компонента з застосуванням системи Maxima, реалізованого у даній конфігурації, у процесі навчання інформатичних дисциплін у педагогічному університеті. На прикладі виконання лабораторної роботи з теорії графів продемонстровано властивості розробленого компонента. Визначено перспективні напрями педагогічного застосування хмароорієнтованих систем у процесі навчання.

Представлені матеріали щодо використання і розповсюдження операційної системи Linux в житті світової спільноти, а також рейтингові оцінки дистрибутивів Linux відомими світовими компаніями. Розглянуті особливості використання системи Linux як стандартної платформи для робочих комп'ютерів користувачів. Приведені статистичні дані і порівняльні характеристики використання дистрибутивів Linux.

Досліджено питання побудови і взаємодії розподілених сенсорних мереж в архітектурі Інтернету речей і системах автоматизованого управління динамічними інфраструктурними об'єктами. Проаналізовано особливості та структуру мультимедійних потоків цифрової телеметрії та пакетних даних між контроллерами сенсорних мереж міського транспорту. Запропоновано спосіб модифікації стандартного мережевого інтерфейсу Ethernet на підрівні управління логічним з'єднанням за технологією "сирих сокетів" для спільної передачі багатоканальної телеметрії і пакетних даних. Розроблено програмний симулятор конвеєрно-модульного перенесення на мові Python в операційній системі Linux Ubuntu, в якому використано метод динамічного структурування даних тегами розмітки. Актуальність роботи обумовлена необхідністю подальшого підвищення міжмережевої інтероперабельності під час побудови гетерогенних систем Інтернету речей. В результаті проведених досліджень обгрунтовано застосування конвеєрно-модульного перенесення (КМП) для обміну даними телеметрії з обмеженням затримок у системах контролю безпеки міського транспорту. Проведені випробування симулятора КМП підтвердили релевантність і логічну несуперечливість основних принципів кодування, передачі та декодування мультимедійних даних у каналі зв'язку КМП. Отримані результати створюють науково-методичні передумови для поповнення існуючого стека TCP/IP новим протоколом міжмережевої взаємодії з обмеженням затримок, який може використовуватися спільно з протоколом IP в додатках реального часу Інтернету речей, і перш за все, в системах управління безпекою міського транспорту.

Індекс рубрикатора НБУВ: В152.5

Рубрики:

Кільця і алгебри

Шифр НБУВ: Ж73557:Фіз.-мат.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто технології та рішення штучного інтелекту в системах дистанційного навчання. Здійснено огляд вільного програмного забезпечення для аналізу текстової інформації. Подано інформацію про бібліотеку Tensorflow для задач машинного навчання, характер розподілу використання оперативної пам'яті різними програмними додатками в ОС UBUNTU 16.04 LTS, використання паралельних алгоритмів під час обробки зображень. Розкрито можливості використання вільного програмного забезпечення під час навчання дисциплін "Методика навчання інформатики". Увагу приділено використанню вільного програмного забезпечення при візуалізації медико-біологічних даних. Висвітлено питання створення гнучких інфраструктур для моделювання й обробки полігональних тривимірних моделей на ядрі OpenMesh.

Вдосконалено веб-систему прогнозування атмосферних забруднень у випадку техногенних аварій "Повітря" шляхом збереження налаштованої моделі атмосферного перенесення CALPUFF у попередньо налаштованому образі та інтеграції в системі програмних засобів автоматичного створення віртуальних машин із попередньо збереженого образу після запиту користувача на розрахунок. Для цього в Українській національній грід інфраструктурі було налаштовано образ на базі операційної системи Ubuntu разом із необхідними бібліотеками моделі атмосферного перенесення CALPUFF. На базі збереженого образу можна швидко створювати і запускати віртуальну машину і розпочинати розрахунок. Після розрахунку система "Повітря" видаляє віртуальну машину, звільнюючи ресурси хмари для інших задач. На прикладі тестових розрахунків показано, що завдяки винесенню модуля розрахунку атмосферного перенесення у хмарну інфраструктуру вдалося зменшити час розрахунку моделі CALPUFF майже у 2 рази, а час завантаження даних прогнозу погоди зменшено більше ніж у 10 разів. Сумарно час виконання розрахунку системи після запиту користувача зменшився для тестової конфігурації у 4 рази. Крім того, підвищилась стійкість системи щодо збоїв у роботі хмарної інфраструктури. Створений архів з операційною системою та налаштованим для роботи моделі CALPUFF за потреби також можна переносити на інші приватні хмари (наприклад, Amazon, Google Cloud Platform, Microsoft Azure) та запускати віртуальні машини. Таким чином, розроблена веб-система відповідає сучасним трендам із впровадження хмарних технологій, дозволяє за необхідності масштабування та може бути адаптованою для інших приватних чи публічних обчислювальних хмар. Система доступна для зареєстрованих користувачів за посиланням: http://cloud-2.bitp.kiev.ua/airsystem_english/airsystem.html.

Присвячено розробці розподіленого фотоелектричного комплексу активної шляхової структури магнітолевітаційної транспортної системи, інтегрованого з регіональними електромережами. Об'єкт дослідження: керування енерготранспортними потоками в системі магнітолевітаційного транспорту, де використовуються відновлювальні джерела енергії, у взаємодії з іншими транспортними та енергетичними системами і з урахуванням впливу природних чинників. Виконано аналіз і формування базової структури енерготранспортної системи, яка визначена як кіберфізична система. Наведено широкий спектр аргументів відносно принципів вирішення задачі та шляхів створення транспортно-енергетичної системи. Відібрано та випробувано інструментарій досліджень, зокрема операційна система Lubuntu (v.16.04), яка входить до низки операційних систем Ubuntu, які створені на базі операційного ядра вільного програмного забезпечення Linux, систем моделювання Scilab Xcos, GNU Octave (вільні аналоги проприетапних систем Matlab і Simulink) та Openmodelika (яка підтримує універсальну мову програмування Modelica).