Розглянуто історію формування комплексів єврейських рукописів і друкованих видань у бібліотеках і архівах пострадянських країн. Проаналізовано сучасний стан окремих збірок, особливості створення науково-довідкового апарату на фонди. Висвітлено перспективу розвитку та шляхи вдосконалення системи роботи із бібліотечними й архівними фондами. Увагу приділено уніфікації описів із застосуванням мережевого ресурсу Ірбіс-64, введенню у науковий обіг цілісних комплексів документів, які на сьогодні зберігаються у різних бібліотеках і архівних сховищах.

Рассмотрена история формирования комплексов еврейских рукописей и печатных изданий в библиотеках и архивах постсоветских стран. Проанализированы современное состояние отдельных собраний, особенности создания научно-справочного аппарата для фондов. Освещены перспектива развития и пути усовершенствования системы работы с библиотечными и архивными фондами. Внимание уделено унификации описаний с использованием сетевого ресурса Ирбис-64, введению в научный оборот целостных комплексов документов, которые в настоящее время хранятся в различных библиотеках и архивных хранилищах.

Зазначено, що у світі є багато стародавніх документів, історичних архівів, книг та інших документів, що існують лише як паперові копії. Переведення їх в електронну форму дозволить значно полегшити та зробити більш зручним доступ до цих документів. Це збільшить використання документальних матеріалів у всьому світі. КОМБІБКА створена для того, щоб дослідники могли користуватися старими документами, спілкуватися один з одним і з файлами, робити помітки і записувати свої питання. У прототипі, який розглянуто, зосереджено матеріали, створені різним способом і різними мовами. Ці документи об'єднує лише те, що вони були опубліковані в одному місці і в один і той же час: у Росії в XIX столітті. У Бібліотеці Гельсінкського Університету є спеціальні зібрання матеріалів з різних національних культур. Ці зібрання названі "Вірменіка", "Арабіка", "Кавказика", "Естоніка", "Грузика", "Юдаїка", "Леттоніка", "Литвоніка", "Персика" і "Туркика". Подібних матеріалів значно більше у фонді Російської національної бібліотеки.

В мире есть много старинных документов, исторических архивов, книг и других документов, которые существуют только в бумажных копиях. Перевод их в электронную форму позволит значительно облегчить и сделать более удобным доступ к этим документам. Это увеличит использование документальных материалов во всем мире. КОМБИБКА создается для того, чтобы исследователи могли пользоваться старыми документами, общаться друг с другом и с файлами и делать заметки и записывать свои вопросы. В рассматриваемом прототипе сосредоточены материалы, созданные различным способом и на разных языках. Эти документы объединяет лишь то, что они были опубликованы в одном месте и в то же время: в России в XIX веке. В Библиотеке Хельсинкского Университета есть специальные собрания материалов по различным национальным культурам. Эти собрания названы "Арменика", "Арабика", "Кавказика", "Эстоника", "Грузика", "Юдаика", "Леттоника", "Литвоника", "Персика" и "Туркика". Подобных материалов значительно больше в фонде Российской национальной библиотеки.

There are plenty of old documents, historical archives, books and manuals that exist only in (fragile) paper form. An easy and harmless access to them would be desirable and possible by converting them into digital. That would enable the use of the materials all over the world. On the other hand the recognition (OCR) works well when used with clean, printed documents. What is the situation when documents are old, not so well preserved and maybe even handwritten? Is it possible to find or create somenew ways for retrieving such materials? And could this communication with the rare materials be additional to person to person communication in the same system? KOMBIBKA aims to the situation when researchers can easily use old materials, communicate with the file(s) and each other and add notes and questions to the material. Materials for the prototype are written in different characters in different languages, but the time and area of publishing are the same: Russia in 19th century. Helsinki University Library houses the separate collections Armeniaca, Arabica, Caucasica, Estonica, Georgica, Hebraica, Lettonica, Lithuanica, Persica and Turcica. National Library of Russia has those materials in even bigger numbers. Some additional collections are to be found in other European libraries. The material is unique, so far it has been used in research only in a limited scale.